Постанова від 10.01.2024 по справі № 911/266/22 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 10.01.2024 по справі № 911/266/22 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

11.09.2024
Засідання

11.09.2024
Засідання

Справа № 911/266/22

Картка справи

Справа № 911/266/22

Картка справи

Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/266/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Москаленка А.С.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" - Слободяника О.П.,

ОСОБА_2 - не з`явились,

Приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Савчук Наталії Іванівні - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 (колегія суддів: Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)

за первісним позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі";

2) Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2:

1) ОСОБА_2 ;

2) Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Савчук Наталія Іванівна,

про визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства, визначення розміру статутного капіталу товариства, визначення розмірів часток учасників товариства,

та за зустрічним позовом Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) (далі - Компанія Преміоррі ЛТД, англійська компанія)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (далі - ТОВ "Преміорі", товариство);

2) ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_2 ;

2) Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Савчук Наталія Іванівна (далі - Приватний нотаріус Савчук Н.І.)

про визнання недійсними правочинів, визначення розміру статутного капіталу товариства, визначення розмірів часток учасників товариства.

СУТЬ СПОРУ

1. Англійській Компанії Преміоррі ЛТД належала частка 100% у статутному капіталі українського ТОВ "Преміорі", зареєстрованого у 2015 році. Товариство було відомим виробником гумових шин, володіло значними активами (більше 1,4 млрд грн), втім, мало невеликий статутний капітал, всього лише 500,00 грн.

2. У 2020 році Компанія Преміоррі ЛТД як єдиний учасник ТОВ "Преміорі" вирішила збільшити статутний капітал ТОВ "Преміорі" у п`ять разів (на 2 000,00 грн) за рахунок вкладу ОСОБА_1 , який на момент ухвалення такого рішення взагалі не був учасником товариства. Компанія відмовилася від реалізації свого переважного права на внесення додаткового вкладу. В результаті частка англійської компанії у статутному капіталі українського товариства зменшилася зі 100% до 20%.

3. На дату ухвалення рішення про збільшення статутного капіталу (01.09.2020) єдиним учасником та директором Компанії Преміоррі ЛТД був ОСОБА_2 , але одразу після цього він втратив цей статус - статус учасника 01.09.2020, а статус директора 07.09.2020 (за даними британського реєстру компаній).

4. Компанія Преміоррі ЛТД вважала такий перехід корпоративного контролю щодо ТОВ "Преміорі" рейдерським захопленням, вчиненим за зловмисною згодою між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , і не визнавала права ОСОБА_1 як учасника товариства.

5. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення розміру капіталу та часток учасників. Просив визнати розмір статутного капіталу 2500,00 грн і частки учасників: ОСОБА_1 - 80%, Компанія Преміоррі ЛТД - 20%. Стверджував, що він законно став учасником товариства, а у ОСОБА_2 як директора англійської компанії були всі повноваження для ухвалення відповідних рішень. Оскільки він був не лише директором, а й єдиним учасником англійської компанії, його інтереси повністю співпадали з її інтересами. ОСОБА_1 стверджував, що в подальшому мав наміри інвестувати значну суму грошей в ТОВ "Преміорі", але в будь-якому випадку суд не може оцінювати ефективність бізнес-рішень Компанії Преміоррі ЛТД чи ТОВ " Преміорі".

6. Компанія Преміоррі ЛТД звернулася із зустрічним позовом, просила визначити розмір статутного капіталу у 500,00 грн і свою частку - 100%. Стверджувала, що ОСОБА_2 був лише номінальним власником її акцій та номінальним директором, який не мав права вчиняти правочини на шкоду компанії та всупереч її інтересам. Пояснювала, що ОСОБА_2 працював юристом групи компаній "Росава" і через це був призначений номінальним учасником та директором Компанії Преміоррі ЛТД, при цьому він ніколи не здійснював реальне управління її справами. Його статус був набутий та припинений за вказівками кінцевого бенефіціарного власника. Вважала, що збільшення статутного капіталу ТОВ "Преміорі" мало за реальну мету безоплатну передачу 80% частки у статутному капіталі ОСОБА_1 (тобто, так зване "розмивання" частки Компанії Преміорі ЛТД в статутному капіталі українського товариства, зменшення її розміру зі 100% до 20% при незмінній номінальній вартості). Стверджувала, що ОСОБА_2 , діючи недобросовісно і не в інтересах Компанії Преміоррі ЛТД, по суті подарував 80% належної їй частки ОСОБА_1 , замаскувавши це під процедуру збільшення статутного капіталу.

7. Суд першої інстанції у позові ОСОБА_1 відмовив, а позов Компанії Преміоррі ЛТД задовольнив, визначивши розмір статутного капіталу 500,00 грн і частку Компанії Преміоррі ЛТД у 100%. Рішення суду мотивовано тим, що статутний капітал ТОВ "Преміорі" не був оплачений, відтак, його збільшення суперечить приписам закону.

8. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував і ухвалив нове, протилежне за змістом - задовольнив позов ОСОБА_1 , вважав збільшення статутного капіталу законним, визначив статутний капітал ТОВ "Преміорі" у розмірі 2 500,00 грн і, відповідно, частки учасників: ОСОБА_1 - 80%, Компанія Преміоррі ЛТД - 20%.

9. Компанія Преміоррі ЛТД звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

10. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- яке право підлягає застосуванню до спірних відносин з іноземним елементом; яким чином встановлюється зміст іноземного права;

- чи може бути збільшення статутного капіталу удаваним правочином, яким замасковано дарування або розмивання частки;

- чи є зменшення відносного розміру частки у статутному капіталі у відсотках даруванням частки, якщо номінальний розмір частки у гривнях не змінився;

- у яких випадках правочин може вважатися таким, що укладений не в інтересах англійської компанії; чи співпадають інтереси компанії з інтересами її єдиного учасника;

- чи може суд оцінювати економічну (фінансову) ефективність ухвалених юридичною особою бізнес- рішень та вчинених на їх виконання правочинів.

11. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, постанову суду апеляційної інстанції скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

(а) створення ТОВ Преміорі"

12. 16.06.2015 установчі збори засновників ТОВ "Преміорі" ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) рішенням, оформленим протоколом №1, вирішили створити ТОВ "Преміорі" та затвердити статут товариства, за змістом якого:

- розмір статутного капіталу ТОВ "Преміорі" складає 500,00 грн;

- статутний капітал розділений на частки учасників таким чином: ОСОБА_3 - 250,00 грн, що складає 50% статутного капіталу; ОСОБА_4 - 250,00 грн, що складає 50% статутного капіталу (п.5.2);

- статутний капітал підлягає сплаті учасниками до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства (п.5.3);

- якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатять повністю своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до цього статуту у встановленому чинним законодавством порядку (п.5.4);

- учасник товариства може відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства або третім особам або самому товариству, в порядку, визначеному цим статутом та чинним законодавством України (п.10.1);

- передача всієї частки третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасника, який її відступає; частка учасника товариства може бути відчужена до повної її оплати лише у тій частині, в якій її уже оплачено (п.10.2).

13. 19.06.2015 відбулась державна реєстрація ТОВ "Преміорі" за реєстраційною карткою (форма 1) на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи, заповненою ОСОБА_3 , та на підставі поданих ТОВ "Преміорі" документів.

14. 25.12.2015 загальні збори учасників ТОВ "Преміорі" рішенням, оформленим протоколом №3, вирішили погодити відступлення (продаж) учасниками товариства - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїх часток у розмірі 100% статутного (складеного) капіталу товариства на користь Компанії Преміоррі ЛТД.

15. Цим протоколом вирішили перерозподілити статутний капітал ТОВ "Преміорі" таким чином: вартість частки в статутному (складеному) капіталі Компанії Преміоррі ЛТД 500,00 грн, що становить 100% статутного (складеного) капіталу товариства та має 100% голосів. Протоколом №3 також внесено відповідні зміни до статуту товариства, затверджено його нову редакцію. Протокол від 25.12.2015 №3 підписано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та тогочасним директором Комапнії Преміоррі ЛТД ОСОБА_5 .

б) набуття Компанією Преміоррі ЛТД 100% частки у капіталі ТОВ "Преміорі"

16. 25.12.2015 ОСОБА_3 (як продавець) та Компанія Преміоррі ЛТД (як покупець) уклали договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Договір 1), за умовами якого:

- продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця свою частку у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Преміорі", вказану у п.1.3 договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити названу частку;

- статутний (складений) капітал: 500,00 грн; частка, що реалізується згідно з умовами договору: розмір 50% статутного (складеного) капіталу товариства, що становить 250,00 грн; частка у статутному (складеному) капіталі товариства належить продавцю на праві власності, що підтверджується статутом; частка у статутному (складеному) капіталі товариства сплачена продавцем повністю (п.1.2);

- відступлення частки за цим договором є чинним і покупець вважається повноправним учасником товариства з моменту державної реєстрації покупця як учасника товариства (п.2.1).

17. 25.12.2015 ОСОБА_4 (як продавець) та Компанія Преміоррі ЛТД (як покупець) уклали Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному (складеному) капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Договір 2), за умовами якого:

- статутний (складений) капітал: 500,00 грн; частка, що реалізується згідно з умовами договору: розмір 50% статутного капіталу (складеного) капіталу товариства, що становить 250,00 грн; частка у статутному (складеному) капіталі товариства належить продавцю на праві власності, що підтверджується статутом; частка у статутному (складеному) капіталі товариства сплачена продавцем повністю (п.1.2);

- відступлення частки за цим договором є чинним і покупець вважається повноправним учасником товариства з моменту державної реєстрації покупця як учасника товарситва (п.2.1).

в) статус Компанії Преміоррі ЛТД

18. Статутом Компанії Преміоррі ЛТД передбачено:

- директор компанії (в тому числі кожен заступник) повинен виконувати загальні посадові обов`язки, які визначені у розділах 171-177 Закону про компанії від 2006 року, які у будь-який час повинні виконуватися кожним директором компанії;

- кожен призначений директор повинен у будь-який час при виконанні своїх посадових обов`язків тощо: діяти в межах повноважень зареєстрованого статуту Компанії, здійснювати повноваження з дійсною метою, для якої вони були надані йому; діяти добросовісно з метою просування підтримки успіху Компанії на користь її учасників, працівників, співдружності, в яких вона була встановлена та у якій здійснюється діяльність, та з метою майбутніх добросовісних відносин між постачальниками та клієнтами, діяти розумно та сумлінно між учасниками та просувати репутацію, успіх та домовленості компанії; у випадку необхідності ухвалювати самостійні рішення; заявляти про характер та обсяг будь-якого інтересу у запропонованій транзакції або угоді із компанією, то така заява має бути вчинена шляхом письмового повідомлення до ради директорів, на зборах ради, або шляхом письмового повідомлення відповідно до розділу 184, 2006 Закону або шляхом загального повідомлення відповідно до розділу 185, 2006 Закону до моменту укладання будь-якої транзакції;

- акціонери можуть спеціальною резолюцією наказати вжити або відмовити від вжиття спеціальної дії. Жодна така спеціальна резолюція не скасовує будь-яку дію, яку директори вже зробили.

19. Відповідно до першого протоколу зборів ради директорів Компанії Преміоррі ЛТД, які відбулися 19.11.2015, пані ОСОБА_21 належало 100 акцій. Було вирішено видати Акціонерний сертифікат №1 на 100% акцій з номінальною вартістю 1,00 фунт стерлінгів.

г) збільшення статутного капіталу ТОВ "Преміорі"

20. 08.07.2020 одноособовий учасник ТОВ "Преміорі" - Компанія Преміоррі ЛТД в особі директора ОСОБА_2 рішенням №16 вирішила:

- збільшити розмір статутного капіталу ТОВ "Преміорі" на 2 000,00 грн за рахунок залучення додаткового вкладу від ОСОБА_1 ;

- Компанія Преміоррі ЛТД відмовляється від реалізації свого переважного права на внесення додаткового вкладу у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно його частки у статутному капіталі;

- коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки учасника Компанії Преміоррі ЛТД у статутному капіталі такий: частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" після внесення ним додаткового вкладу становитиме 80% статутного капіталу (2 000,00 грн), а частка учасника Компанії Преміоррі ЛТД становитиме 20% статутного капіталу (500,00 грн);

- строк для внесення ОСОБА_1 додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ "Преміорі" - до 28.08.2020 включно;

- запланований розмір статутного капіталу ТОВ "Преміорі" - 2 500,00 грн;

- після внесення ОСОБА_1 додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ "Преміорі" у сумі та у строки, встановлені у цьому рішенні, прийняти ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ "Преміорі".

21. 28.08.2020 ОСОБА_1 вніс до статутного капіталу ТОВ "Преміорі" додатковий вклад у розмірі 2 000,00 грн (1 070,00 грн згідно квитанції №NОX6А5141М від 28.08.2020 та 930,00 грн згідно квитанції №NОX6А5026М від 27.08.2020).

22. Відповідно до протоколу від 28.08.2020 №7 (м. Біла Церква) загальних зборів учасників Компанії Преміоррі ЛТД, по порядку денному одноособовий акціонер ОСОБА_2 прийняв рішення надати повноваження директору ОСОБА_2 приймати участь у загальних зборах учасників ТОВ "Преміорі" щодо розгляду питання про внесення змін до статуту ТОВ "Преміорі" та затвердження нової редакції статуту.

23. 01.09.2020 одноособовий учасник ТОВ "Преміорі" - Компанія Преміоррі ЛТД в особі директора ОСОБА_2 рішенням №17 вирішила:

- на виконання рішення одноособового учасника ТОВ "Преміорі" №16 від 08.07.2020 затвердити результати внесення додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ "Преміорі" у сумі 2 000,00 грн ОСОБА_1 ;

- затвердити розміри часток учасників ТОВ "Преміорі" та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесеного додаткового вкладу: частка учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" - 80% статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 2 000,00 грн; частка учасника Компанії Преміоррі ЛТД у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" - 20% статутного капіталу, що у грошовому еквіваленті становить 500,00 грн;

- затвердити статутний капітал ТОВ "Преміорі" у розмірі 2 500,00 грн.

24. Справжність підпису директора Компанії Преміоррі ЛТД ОСОБА_2 засвідчена Приватним нотаріусом Савчук Н.І.

25. Відповідно до протоколу від 01.09.2020 №1 позачергових загальних зборів ТОВ "Преміорі" (м. Біла Церква), на зборах були присутні учасники - Компанія Преміоррі ЛТД та ОСОБА_1 , які в сукупності володіють 100% голосів, збори визнані правомочними приймати рішення.

26. До порядку денного були включені питання: (1) обрання голови та секретаря зборів, якими в результаті голосування стали ОСОБА_1 (голова) та ОСОБА_2 (секретар); (2) внесення змін до статуту ТОВ "Преміорі" та затвердження статуту у новій редакції.

27. По другому питанню порядку денного одноголосно ухвалено: у зв`язку із зміною складу учасників ТОВ "Преміорі" та розміру статутного капіталу товариства внести відповідні зміни до статуту товариства та затвердити нову редакцію.

28. Протокол підписано головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_2 . На протоколі позачергових загальних зборів №1 приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дерун Анатолій Андрійович здійснив запис, відповідно до якого засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Особу голови та секретаря зборів, які підписали документ встановлено, їх дієздатність перевірено. Вказано, що факти, що зазначені у цьому документі нотаріусом не перевірялись. Наявна відмітка про реєстрацію в реєстрі за №1931, 1932.

29. Відповідно до даних про хронологію реєстраційних дій, що наявні у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) (витяг №189696291232) 01.09.2020 о 18:36:23 відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Преміорі" за номером 1003531070012007391, а саме: зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

30. Зміни до установчих документів були зареєстровані в державному реєстрі 02.09.2020 о 16:53:53 за номером 1003531070013007391.

д) Припинення статусу ОСОБА_2 як директора та учасника Компанії Преміоррі ЛТД

31. З 12.08.2020 по 02.09.2020 відбувалося листування стосовно діяльності та реєстраційних дій відносно Компанії Преміоррі ЛТД між особами ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22).

32. 01.09.2020 до електронного реєстру Реєстраційної Палати Великобританії (Companies House) (https://www.gov.uk) щодо Компанії Преміоррі ЛТД внесені наступні відомості:

- 14:10:35 відповідно до форми PSC01(ef) було внесено повідомлення про фізичну особу зі значним контролем на ім`я пан ОСОБА_12 ;

- 14:15:34 відповідно до форми PSC08(ef) зареєстровано заяву про повідомлення особи зі значним контролем;

- 14:15:56 відповідно до форми AD01(ef) відбулася зміна юридичної адреси компанії;

- 14:19:55 відповідно до форми PSC09(ef) внесено заяву про відкликання особи зі значним контролем;

- 15:47:14 відповідно до форми PSC07(ef) сформовано повідомлення про припинення статусу ОСОБА_2 як особи, що здійснює значний контроль компанії.

33. 02.09.2020 о 00:30:02 до електронного реєстру внесено форму AP01(ef), яка датована 01.09.2020 про призначення директора.

34. 07.09.2020 о 13:15:01 створено форму TM01(ef) про припинення повноважень ОСОБА_2 як директора Компанії Преміоррі ЛТД. Дата припинення є 01.09.2020, але для реєстрації в електронному форматі отримано 07.09.2020. Відповідно до форми CS01(ef) внесено заяву про підтвердження (дата та час створення цієї форми: 07.09.2020 о 14:26:00).

35. Припинення повноважень ОСОБА_2 , як директора Компанії Преміоррі ЛТД відповідно до форми TM01(ef) відбулось 07.09.2020 о 13:15:01. Втрата статусу особи, що має значний контроль відбулось 01.09.2020.

Короткий зміст позовних вимог

36. 07.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ "Преміорі" та Компанії Преміоррі ЛТД про:

- визнання права власності за ним на частку у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" у розмірі 2 000,00 грн, що становить 80% статутного капіталу;

- визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі" у розмірі 2 500,00 грн;

- визначення розмірів часток учасників ТОВ "Преміорі", а саме: частка ОСОБА_1 складає 2 000,00 грн, що становить 80% статутного капіталу, частка Компанії Преміоррі ЛТД складає 500,00 грн, що становить 20% статутного капіталу.

37. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що:

- ОСОБА_1 є учасником ТОВ "Преміорі" із часткою у статутному капіталі у розмірі 80% та є директором вказаного товариства відповідно до рішень одноосібного учасника ТОВ "Преміорі" - Компанії Преміоррі ЛТД в особі його єдиного акціонера та директора ОСОБА_2 від 08.07.2020 №16, від 01.09.2020 №17 та рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Преміорі", оформленого протоколом від 01.09.2020 №01, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Преміорі", оформленого протоколом від 14.04.2021; відомості про зазначене внесено до ЄДР;

- Компанія Преміоррі ЛТД не визнає вказану обставину - право ОСОБА_1 на частку у статутному капіталі та корпоративні права, про що свідчить оскарження останнім реєстраційних дій з посиланням на припинення повноважень ОСОБА_2 як директора Компанії Преміоррі ЛТД з 01.09.2020.

38. Компанія Преміоррі ЛТД звернулася до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до ТОВ "Преміорі", ОСОБА_1 про:

- визнання недійсним правочину щодо збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі" на 2 000,00 грн за рахунок долучення додаткового вкладу до статутного капіталу від ОСОБА_1 ;

- визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі" у розмірі 500,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ "Преміорі";

- визначення розміру частки Компанії Преміоррі ЛТД як одноособового учасника ТОВ "Преміорі" у статутному капіталі останнього у розмірі 500,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ "Преміорі".

39. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що:

- станом на 01.09.2020 повноваження ОСОБА_2 як директора Компанії Преміоррі ЛТД були припинені, що підтверджується формою PSCO07 (ef) про припинення статусу ОСОБА_2 , формою PSCO01 (ef), за якою фізичною особою, яка здійснює значний контроль Компанії Преміоррі ЛТД є ОСОБА_23 (громадянство Велика Британія), формою ТМ01 (ef) про припинення статусу ОСОБА_2 з 01.09.2020, формою АР01 (ef), за якою директором Компанії Преміоррі ЛТД призначено ОСОБА_13 (громадянство Велика Британія), з підтвердженням того, що вказана особа погодилася виконувати обов`язки директора;

- отже, рішення щодо збільшення статутного капіталу, затвердження нової редакції статуту ТОВ "Преміорі" прийнятті неуповноваженими на це особами, за відсутності кворуму, чим було порушено права позивача за зустрічним позовом, оскільки останній втратив 100% статутного капіталу та вирішальний вплив на ТОВ "Преміорі";

- недобросовісними є дії ОСОБА_2 та його зловмисна змова із ОСОБА_1 , оскільки такі дії були вчинені всупереч інтересам Компанії Преміоррі ЛТД та є порушенням вимог ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); такі дії суперечили інтересам компанії та завдали їй пряму шкоду, адже остання без жодної розумної компенсації втратила 80% корпоративних прав на ТОВ "Преміорі", статус одноособового учасника та прямий вирішальний вплив на товариство.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

40. Господарський суд Київської області рішенням від 21.04.2023 у задоволенні первісного позову відмовив повністю, зустрічний позов задовольнив частково: визначив розмір статутного капіталу ТОВ "Преміорі" у розмірі 500,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу ТОВ "Преміорі"; визначив розмір частки Компанії Преміоррі ЛТД як одноособового учасника ТОВ "Преміорі" у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" у розмірі 500,00 гривень, що становить 100% статутного капіталу ТОВ "Преміорі", у решті вимог зустрічного позову відмовив.

41. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- задоволення позовних вимог про визнання права власності або визнання недійсними рішень не відповідає належному та ефективному способу захисту порушеного права та не забезпечує можливість його поновлення; суд не вбачає за доцільне надавати правову оцінку окремим аргументам представників сторін щодо відступлення від правових висновків Верховного Суду, що висловлені в контексті необхідності задоволення вимоги первісної позовної заяви про визнання права власності та зустрічної позовної заяви про визнання недійсними правочинів; суд відмовляє в цій частині вимог первісного та зустрічного позовів з огляду на обраний позивачами спосіб захисту, який з огляду на правові позиції Верховного Суду не відновить порушеного права жодної зі сторін;

- вимоги первісної позовної заяви про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі", розмірів часток та аналогічні за змістом вимоги зустрічного позову є такими, що призводять до ефективного відновлення прав заявників та є належним способом захисту своїх корпоративних прав;

- якщо все ж взяти до уваги відомості з електронного ресурсу Реєстраційної Палати Великобританії, припинення повноважень ОСОБА_2 як директора Компанії Преміоррі ЛТД відповідно до форми TM01(ef) відбулось 07.09.2020 о 13:15:01; втрата статусу особи, що має значний контроль відбулась 01.09.2020, водночас, особа, що має значний контроль не є тотожним терміном до директора компанії;

- ані позивач за первісним позовом, ані позивач за зустрічним позовом, ані третя особа ОСОБА_2 не надали доказів, які б могли ясно і безсумнівно визначити обсяг прав ОСОБА_2 в Компанії Преміоррі ЛТД станом на 01.09.2020 щодо відчуження корпоративних прав компанії на частку у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" позивачу за первісним позовом шляхом прийняття рішень про збільшення статутного капіталу;

- суд приймає до уваги наявність у ОСОБА_2 як представника одноосібного учасника ТОВ "Преміорі" мотивів саме для залучення додаткових інвестицій; суд не повинен занадто втручатися у діяльність компанії та визначати доцільність чи недоцільність рішень, якщо особа, що мала достатній обсяг повноважень вирішила діяти певним чином;

- суд, відповідно до заявлених у первісному та зустрічному позовах вимог, перевіряє законність проведення процедури збільшення розміру статутного капіталу, без урахування наявності потреби у цьому;

- надані до суду матеріали реєстраційної справи не містять жодних відомостей про те, що статутний капітал ТОВ "Преміорі" був сформований у обсязі 500,00 грн станом на дату прийняття рішення про його збільшення та на дату затвердження результатів внесення суми в 2 000,00 грн ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "Преміорі";

- статутний капітал ТОВ "Преміорі" у розмірі 500,00 грн не був сформований станом на момент прийняття спірних рішень щодо збільшення розміру статутного капіталу за рахунок внеску особи, яка не є учасником товариства;

- відомості, викладені в договорах купівлі-продажу часток від 25.12.2015, щодо того, що відчужені частки сплачені продавцем, не беруться до уваги, оскільки жодних доказів цього відомості реєстраційної справи не містять, так само як і договори не містять жодних посилань на докази, якими підтверджується факт сплати учасником, що продає частку, розміру вказаної частки до статутного капіталу товариства;

- учаснику, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства (ст.52 Закону "Про господарські товариства", чинного на момент створення ТОВ "Преміорі"); Договори купівлі-продажу не містять посилань на вказані свідоцтва;

- у період між прийняттям рішень №16 від 08.07.2020 та №17 від 01.09.2020 ОСОБА_2 , навіть маючи відповідний обсяг повноважень у Компанії Преміоррі ЛТД, задля проведення процедури збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі", перерозподілу розміру часток шляхом зменшення обсягу корпоративних прав Компанії Преміоррі ЛТД мав би переконатися, що законодавство України дозволяє проводити таку процедуру; так само і позивач за первісним позовом, ідучи на угоду з набуття корпоративних прав у ТОВ "Преміорі" повинен був врахувати всі ризики оформлення рішення про зменшення обсягу прав Компанії Преміоррі ЛТД на ТОВ "Преміорі" до 20% за відсутності відомостей та доказів про сформованість статутного капіталу ТОВ "Преміорі", що ставиться чинним законодавством у пряму залежність із можливістю вчинення таких дій;

- всі дії, вчинені одноосібним учасником ТОВ "Преміорі" - Компанією Преміоррі ЛТД щодо збільшення статутного капіталу ТОВ "Преміорі" за рахунок додаткового вкладу, не породжують для ТОВ "Преміорі" жодних правових наслідків в силу прямої заборони, що міститься в ст.16 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон "Про ТОВ та ТДВ"), позаяк статутний капітал ТОВ "Преміорі" в обсязі 500,00 грн станом на момент проведення такого збільшення сформований не був, що підтверджується та не спростовується матеріалами реєстраційної справи ТОВ "Преміорі";

- статутний капітал ТОВ "Преміорі" станом на момент прийняття рішення у справі становить 500,00 грн, є несформованим та, враховуючи відомості з ЄДР станом на момент, що передує внесенню відомостей про зміну розміру статутного капіталу та часток у розмірі 100%, належить нерезиденту Компанії Преміоррі ЛТД.

42. Північний апеляційний господарський суд постановою від 15.08.2023 рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 скасував та ухвалив нове, яким позовні вимоги за первісним позовом задовольнив частково: визначив розмір статутного капіталу ТОВ "Преміорі" у розмірі 2 500,00 грн, що становить 100%, визначив розмір часток: ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" на суму 2 000,00 грн, що становить 80% статутного капіталу ТОВ "Преміорі", та Компанії Преміоррі ЛТД у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" на суму 500,00 грн, що становить 20% статутного капіталу ТОВ "Преміорі", у решті позовних вимог за первісним позовом відмовив; у задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.

43. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

1) припинення повноважень ОСОБА_2 , як директора Компанії Преміоррі ЛТД відповідно до форми TM01(ef) відбулось 07.09.2020 о 13:15:01, а втрата статусу особи, що має значний контроль відбулась 01.09.2020; втрата статусу особи, яка має значний контроль не свідчить про автоматичне припинення повноважень призначеного директора компанії;

2) щодо вимог за первісним позовом:

- статутний капітал ТОВ "Преміорі" був сформований 100% у розмірі 500,00 грн на момент укладення 25.12.2015 Компанією Преміоррі ЛТД договорів купівлі-продажу (відступлення) часток ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у розмірі 50% кожна у статутному капіталі товариства, внаслідок чого Компанія Преміоррі ЛТД стала одноосібним власником ТОВ "Преміорі", якому належало 100% статутного капіталу ТОВ "Преміорі", про що зазначено у рішенні загальних зборів учасників ТОВ "Преміорі", оформленому протоколом №3 від 25.12.2015, та у статуті товариства, затвердженому вказаним рішенням; це спростовує висновки суду першої інстанції про те, що статутний капітал ТОВ "Преміорі" у розмірі 500,00 грн не був сформований станом на момент приймання спірних рішень щодо збільшення розміру статутного капіталу за рахунок внеску особи, яка не є учасником товариства;

- сформованість статутного капіталу підтверджена наявними матеріалами реєстраційної справи ТОВ "Преміорі", зокрема, договорами купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному (складеному) капіталі товариства від 25.12.2015, укладеними на підставі ч.3 ст.147, статей 655, 658 ЦК, ч.4 ст.53 Закону "Про господарські товариства" (в редакціях чинних на момент укладення правочинів) між Компанією Преміоррі ЛТД та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є правомірними в силу ст.204 ЦК; тому наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог за первісним позовом;

- позовна вимога про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідає належним та ефективним способам захисту, оскільки її задоволення не може бути підставою для внесення змін до ЄДР; за таких обставин, позовна вимога за первісним позовом про визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" у розмірі 2 000,00 грн задоволенню не підлягає;

3) щодо вимог за зустрічним позовом:

- позивач за зустрічним позовом не навів та не довів наявності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, що є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову в цій частині;

- посилання на те, що спірні рішення приймались неуповноваженими на це особами за відсутності кворуму, документально не підтверджені;

- стосовно повноважень ОСОБА_2 , то станом на дати прийняття спірних рішень він був директором Компанії Преміоррі ЛТД та діяв в межах наданих йому повноважень, а втрата статусу значного контролю не свідчить про автоматичне припинення повноважень призначеного директора компанії;

- позовні вимоги про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі" та визначення розміру частки Компанії Преміоррі ЛТД як одноособового учасника ТОВ "Преміорі" задоволенню не підлягають, враховуючи встановлені обставини справи та часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

44. Компанія Преміоррі ЛТД звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі №911/266/22.

45. Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1 та 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та вказує, що:

- суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, щодо застосування статей 147, 717, 719 ЦК та ст.53 Закону "Про господарські товариства"; вирішуючи спір про законність/незаконність безоплатного відчуження ОСОБА_2 від імені Компанії Преміоррі ЛТД частки у статутному капіталі ТОВ "Преміорі" ОСОБА_1 згідно ст.21 Закону "Про ТОВ та ТДВ" суд апеляційної інстанції неправильно застосував вимоги статей 717, 719 ЦК, та не визнав вказаний договір нікчемним через недодержання письмової форми;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень ч.1 ст.232 ЦК в частині визначення критеріїв визнання судом недійсними правочинів, вчинених внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною у випадках, коли такі правочини суперечать принципам розумності та добросовісності дій директора як представника товариства, за умови відсутності будь-яких розумних пояснень та доказів зворотного.

46. Компанія Преміоррі ЛТД у касаційній скарзі також зазначає:

- у рішенні №17 вказана недостовірна інформація, що ОСОБА_2 станом на 01.09.2020 продовжував обіймати посаду директора Компанії Преміоррі ЛТД, оскільки повноваження ОСОБА_2 як директора припинились з 01.09.2020;

- відбулося недобросовісне та нерозумне безоплатне відчуження ОСОБА_2 як директором Компанії Преміоррі ЛТД частки компанії у ТОВ "Преміорі" розміром 80%, внаслідок чого Компанія Преміоррі ЛТД незаконно позбавлена своєї частки 100% статутного капіталу ТОВ "Преміорі" та втратила вирішальний вплив на товариство;

- у разі відчуження частки особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін; включення такого учасника до складу учасників товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та державна реєстрація відповідних змін до статуту є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства, що відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15;

- суд апеляційної інстанції не спростував визнане судом першої інстанції тлумачення дій сторін як таких, що передбачали безоплатний перехід до ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "Преміорі" у розмірі 80% (дарування), яке не відповідає принципам справедливості та пропорційності, адже створює істотний економічний дисбаланс для Компанії Преміоррі ЛТД; безоплатна передача є вочевидь економічно недоцільною дією, вона позбавляє позивача права власності на частку 80% у товаристві;

- щодо припинення повноважень ОСОБА_2 як директора Компанії Преміоррі ЛТД з 01.09.2020, про що свідчать відомості з офіційного ресурсу Реєстраційної Палати Великобританії щодо Компанії Преміоррі ЛТД: 01.09.2020 о 14:10:35 до електронного реєстру внесені відомості про фізичну особу зі значним контролем на ім`я пан ОСОБА_12 , о 15:47:14 сформовано повідомлення про припинення статусу ОСОБА_2 як особи, що здійснює значний контроль компанії; 02.09.2020 о 00:30:02 до електронного реєстру внесено форму про призначення директора; 07.09.2020 о 13:15:01 створено форму про припинення повноважень ОСОБА_2 як директора Компанії Преміоррі ЛТД, дата припинення з 01.09.2020, але для реєстрації в електронному форматі отримано 07.09.2020;

- висновки суду про припинення повноважень ОСОБА_2 як директора Компанії Преміоррі ЛТД ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права (ст.29 Закону "Про міжнародне приватне право", частин 1, 2 ст.10 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію), ст.204 ЦК, ст.11 ГПК), а не на правильній чи неправильній оцінці доказів, яка в цьому випадку фактично не могла здійснюватися;

- суд, визначаючи обсяг повноважень ОСОБА_2 як директора ТОВ "Преміорі", не застосував ч.2 ст.44 Закону "Про ТОВ та ТДВ", відповідно до якої вимагається наявність рішення про надання згоди новим власником Компанією Преміоррі ЛТД на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності; діючи недобросовісно та умисно нерозумно ОСОБА_2 перевищував свої повноваження;

- щодо висновків суду про вчинення ОСОБА_2 дій всупереч інтересам компанії, меті її діяльності та відсутності економічної вигоди для компанії: ст.232 ЦК виключає дискусії щодо наявності у суду прав та обов`язку перевіряти оспорювані правочини на предмет їх добросовісності та розумності, як головних критеріїв відсутності зловмисної змови; Компанія Преміоррі ЛТД довела в суді першої інстанції недобросовісність дій ОСОБА_2 щодо збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового внеску до ного;

- щодо висновків суду про несформований статутний капітал ТОВ "Преміорі" як підстави визнання незаконності рішення загальних зборів товариства про збільшення статутного капіталу: суд не зобов`язаний збирати докази законності дій ОСОБА_1 та прийшов до правильних висновків про несформованість статутного капіталу ТОВ "Преміорі" в силу неподання відповідних доказів позивачем;

- суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо формування статутного капіталу на підставі доказів, договорів купівлі-продажу часток, які не досліджувалися під час апеляційного перегляду справи та на які не посилався апелянт; застосування принципу "не надано доказів невчинення певних дій, значить такі дії вчинялися" суперечить положенням ст.74 ГПК; відсутність доказів формування статутного капіталу була правильно оцінена судом першої інстанції.

47. 14.11.2023 від ТОВ "Преміорі" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження, в якому ТОВ "Преміорі", зокрема, вказує:

- правовідносини сторін та їх правове регулювання у цій справі та справі №909/1294/15 є абсолютно різними та неподібними; суд апеляційної інстанції не мав застосовувати при розгляді справи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15; відсутня підстава для перегляду оскаржуваної постанови у відповідності до п.1 ч.2 ст.287 ГПК;

- підстава для перегляду оскаржуваної постанови у відповідності до п.3 ч.2 ст.287 ГПК також відсутня, оскільки Компанія Преміоррі ЛТД та ОСОБА_1 не укладали жодні правочини, а процедура збільшення статутного капіталу та прийняття до складу учасників товариства нового учасника за рахунок його вкладу регулюється Законом "Про ТОВ та ТДВ", а не нормами ЦК.

48. 15.11.2023 надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

49. ОСОБА_1 у відзиві, зокрема, зазначає:

1) щодо підстав касаційного оскарження:

- щодо п.1 ч.2 ст.287 ГПК: висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 не стосуються подібних правовідносин, оскільки зроблені щодо правовідносин, пов`язаних із відчуженням (відступленням) частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, однак правовідносини у цій справі стосуються збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внесення додаткового вкладу третьою особою;

- щодо п.3 ч.2 ст.287 ГПК: Компанія Преміоррі ЛТД зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ч.1 ст.232 ЦК, яка стосується правових наслідків правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; однак правовідносини, які є предметом розгляду цієї справи, стосуються збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок внесення додаткового вкладу третьою особою, отже, Компанія Преміоррі ЛТД посилається на підставу касаційного оскарження, яка не відповідає обставинам справи;

2) щодо бенефіціарного власника Компанії Преміоррі ЛТД та ТОВ "Преміорі": Компанія Преміоррі ЛТД є третьою особою в розумінні ст.10 Закону про державну реєстрацію, достеменно знала і знає, що ОСОБА_14 була першим власником акцій Компанії Преміоррі ЛТД і станом на 2020 рік жодних прав щодо Компанії Преміоррі ЛТД та ТОВ "Преміорі" не мала; протягом 2015-2020 року власником всіх акцій Компанії Преміоррі ЛТД спочатку був ОСОБА_15 , а потім ОСОБА_16 , докази чого наявні в матеріалах справи;

3) щодо твердження Компанії Преміоррі ЛТД про те, що припинення повноважень ОСОБА_2 як директора компанії відбулося 01.09.2020: на момент прийняття рішення №17 про затвердження результатів внесення ОСОБА_1 додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ "Преміоррі" ОСОБА_2 згідно з відомостями з реєстру компаній Великої Британії (Companies House) був як директором Компанії Преміоррі ЛТД, так і особою, що здійснює значний контроль в компанії; ОСОБА_2 мав право приймати рішення про збільшення статутного капіталу товариства;

4) щодо твердження про те, що ОСОБА_2 відчужив частину корпоративних прав ТОВ "Преміорі" на підставі договору дарування та внаслідок зловмисної змови з ОСОБА_1 : правочини щодо відчуження частки та/або частини частки в статутному капіталі ТОВ "Преміорі" не укладалися; правовідносини у цій справі виникли виключно в розрізі збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі" за рахунок додаткового вкладу ОСОБА_1 ; посилання скаржника на наявність договору дарування не підтверджено доказами;

5) щодо доводів про те, що відчуження частини корпоративних прав ТОВ "Преміорі" є значним правочином в розумінні ст.44 Закону "Про ТОВ та ТДВ": правочини з відчуження частини корпоративних прав не укладалися; застосування ст.44 Закону "Про ТОВ та ТДВ" неможливо, оскільки Компанія Преміоррі ЛТД є юридичною особою за законодавством Англії та Уельсу, створена та діє на підставі Закону Великої Британії "Про компанії" від 2006 року;

6) щодо твердження про те, що ОСОБА_2 під час спірних правовідносин діяв всупереч інтересам компанії та нерозумно: питання економічної доцільності залучення інвестицій та, відповідно, збільшення статутного капіталу за рахунок внесення додаткового вкладу третьою особою, не повинно розглядатися та оцінюватися судом, оскільки це питання є питанням стратегії розвитку бізнесу та підприємницького ризику, а не правовим питанням;

7) щодо формування статутного капіталу ТОВ "Преміорі": докази невнесення учасниками товариства ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) часток у статутний капітал відсутні в матеріалах справи; їх частки у сукупному розмірі 100% придбала Компанія Преміоррі ЛТД; учасники справи не оспорювали обставин щодо сформованості статутного капіталу.

50. 12.12.2023 надійшли додаткові пояснення Компанії Преміоррі ЛТД, в яких вказує:

- змістом спірних правовідносин у цій справі є збільшення статутного капіталу товариства за рахунок залучення додаткового вкладу від третьої особи та вступ нового учасника, за рахунок вкладу якого відбулося збільшення статутного капіталу; у цій справі не було відчуження частки;

- постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, висновки якої не застосував суд апеляційної інстанції, подібна цій справі як за суб`єктним, так і за об`єктним критеріями;

- існує спроба прикрити спірні правовідносини формою удаваного правочину щодо збільшення розміру статутного капіталу на 2 000,00 гривень, що могло бути зроблено виключно для обходу висновків Великої Палати Верховного Суду;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ч.1 ст.232 ЦК в частині визначення критеріїв визнання судом недійсними правочинів, вчинених внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною у випадках, коли такі правочини суперечать принципам розумності та добросовісності дій директора як представника товариства, за умови відсутності будь-яких розумних пояснень та доказів зворотного;

- ОСОБА_1 не надав доказів та доводів обґрунтованості спірних правовідносин; всі заперечення ОСОБА_1 зводяться не до заперечення зловмисної мети або економічної недоцільності правочину, а до спроби спростувати сам факт віднесення "спірних правовідносин" до правочину, з мотивів, що у розглядуваній ситуації мав місце - акт;

- про припинення повноважень ОСОБА_2 як директора Компанії Преміорі ЛТД з 01.09.2020 свідчать відомості з офіційного ресурсу Реєстраційної Палати Великобританії щодо Компанії Преміоррі ЛТД і не можуть бути предметом спору у справі, оскільки достовірність інформації Реєстраційної Палати Великобританії не оспорювалася ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 не має права їх оспорювати, тим більше, після спливу позовної давності.

51. 13.12.2023 надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , подані його представником адвокатом Москаленком А.С. на електронну пошту суду, в яких вказує, що у судовому засіданні, яке відбулося 29.11.2023 Верховний Суд запропонував учасникам справи надати додаткові письмові пояснення.

52. У поясненнях від 13.12.2023 ОСОБА_1 , зокрема, зазначає:

- на момент прийняття рішення №17 про затвердження результатів внесення ОСОБА_1 додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ "Преміорі", ОСОБА_2 згідно з відомостями з реєстру компаній Великої Британії (Companies House) був як директором Компанії Преміорі ЛТД, так і особою, що здійснює значний контроль в компанії;

- Компанія Преміорі ЛТД не надала суду жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 передав (втратив) свої корпоративні права на компанію та доказів припинення його повноважень як директора компанії (навіть 07.09.2020);

- статут Компанії Преміоррі ЛТД, який міститься в матеріалах справи, не містить жодних обмежень директора компанії на прийняття рішень, які є предметом розгляду даної справи;

- ОСОБА_2 надав пояснення, до яких додав висновок експерта в галузі англійського корпоративного права Адама Чичестера-Кларка, яким підтверджено, що у відповідності до змісту законодавства Англії, його тлумачення та практики застосування, ОСОБА_2 станом на 01.09.2020 був законним директором Компанії Преміоррі ЛТД і його рішення від 01.09.2020 в будь-якому випадку є обов`язковими відносно третіх осіб; наявність в реєстрі компаній відомостей про припинення повноважень директора (яке внесено до цього реєстру через тиждень після прийняття рішення) не є доказом відсутності повноважень, оскільки припинення повноважень повинно бути підтверджено відповідним рішенням органу юридичної особи, яке прийнято з дотриманням встановленої процедури; таке рішення в матеріалах справи відсутнє;

- ОСОБА_1 та Компанія Преміоррі ЛТД в особі ОСОБА_2 жодних правочинів щодо відчуження частки та/або частини частки в статутному капіталі ТОВ "Преміорі" не укладали, скаржник зворотного не довів;

- під час розгляду справи в судовому засіданні постало питання чи можна розглядати рішення єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю правочином: щодо цього сформована стала судова практика, викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №916/4097/21, від 01.09.2022 у справі №922/2402/21, від 17.11.2020 у справі №914/2175/19, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16, від 30.04.2020 у справі №924/497/19, від 30.04.2020 у справі №924/497/19, від 16.10.2019 у справі №909/556/18, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16, від 28.11.2018 у справі №910/23631/17;

- практика Верховного Суду з зазначеного питання є сформованою, сталою, підстав для відступлення від попередніх висновків Верховного Суду наразі немає; рішення №16 єдиного учасника ТОВ "Преміорі" - Компанії Преміоррі ЛТД про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового внеску третьої особи, та рішення №17 про затвердження результатів внесення ОСОБА_1 додаткового вкладу до статутного капіталу товариства та перерозподілу часток учасників не є правочинами, а є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин;

- економічна доцільність залучення інвестицій та збільшення статутного капіталу за рахунок внесення додаткового вкладу третьою особою не повинно розглядатися та оцінюватися судом, оскільки не є правовим питанням.

53. 09.01.2023 через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких, зокрема, зазначає, що у судовому засіданні, яке відбулося 29.11.2023 Верховний Суд запропонував учасникам справи надати додаткові письмові пояснення.

54. У вказаних поясненнях ОСОБА_1 , зокрема, вказує:

- ОСОБА_1 та Компанія Преміоррі ЛТД в особі ОСОБА_2 , який на момент спірних правовідносин був керівником та єдиним учасником Компанії Преміоррі ЛТД, жодних правочинів щодо відчуження частки та/або частини частки в статутному капіталі ТОВ "Преміорі" не укладали; правовідносини, які є предметом розгляду справи, виникли виключно в розрізі збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі" за рахунок додаткового вкладу третьої особи - ОСОБА_1 ;

- Компанія Преміоррі ЛТД плутає два різних способи зміни суб`єктного складу учасників товариства - прийняття нового учасника, який вніс додатковий вклад, та відчуження частки; посилання скаржника на укладення договору дарування не підтверджено доказами; дії, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та складу учасників ТОВ "Преміорі", були вчиненні у відповідності до ст.18 Закону "Про ТОВ та ТДВ";

- Компанія Преміоррі ЛТД вказувала, що ОСОБА_2 діяв всупереч інтересам компанії та нерозумно, однак не надала жодних доказів цьому;

- залучення нового учасника ТОВ "Преміорі" було цілком обґрунтованим та економічно виправданим; причин такого залучення було декілька: 1) загальна економічна ситуація в країні негативно впливала на обсяги реалізації продукції ТОВ "Преміорі"; 2) відсутність достатньої кількості обігових коштів призводила до неможливості просування продукції на ринку; 3) карантинні заходи на початку 2020 року "обвалили" продажі продукції; 4) ТОВ "Преміорі" не мало у власності основних засобів, необхідних для здійснення виробництва, необхідні основні засоби орендувалися у ПрАТ "Росава", яке з 2018 року перебуває в процедурі банкрутства; реалізація орендованих основних засобів в процедурі банкрутства означала б повну зупинку роботи підприємства; для придбання необхідних основних засобів, підтримання обсягу обігових коштів було необхідне залучення в найближчі 5 років інвестицій в сумі мінімум 4-6 млн. доларів США та забезпечення збільшення продажів виробленої продукції; 5) ОСОБА_1 є відомим бізнесменом та громадським діячем, має значний досвід роботи на ринку шинної продукції, а також міг забезпечити одержання інвестицій в підприємство та збільшити продажі продукції, тому ОСОБА_2 прийняв рішення про залучення ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ "Преміорі";

- питання економічної доцільності залучення інвестицій та, відповідно, збільшення статутного капіталу за рахунок внесення додаткового вкладу третьою особою не повинно розглядатися та оцінюватися судом, оскільки не є правовим питанням.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

55. Верховний Суд ухвалою від 23.10.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії Преміоррі ЛТД, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 15.11.2023.

56. У судових засіданнях, що відбулися 15.11.2023, 29.11.2023, 13.12.2023, колегія суддів доходила висновків про необхідність оголошення перерви.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Яке право підлягає застосуванню до спірних відносин?

57. Перед тим як надати відповідь на ключові доводи касаційної скарги, Верховний Суд зауважує, що спірні відносини є відносинами з іноземним елементом, а тому необхідно визначити, право якої країни підлягає застосуванню при вирішенні спору.

58. Відповідно до ст.1 Закону "Про міжнародне приватне право":

приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи;

іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

- об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;

колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

59. Згідно з приписами ст.4 Закону "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з ч.1 цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв`язок із приватноправовими відносинами. Визначене згідно з ч.1 цієї статті право, як виняток, не застосовується, якщо за всіма обставинами правовідносини мають незначний зв`язок з визначеним правом і мають більш тісний зв`язок з іншим правом. Це положення не застосовується, якщо сторони (сторона) здійснили вибір права відповідно до ч.1 цієї статті.

60. Відповідно до ч.1 ст.16 Закону "Про міжнародне приватне право" особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

61. Згідно з ч.1 ст.25 зазначеного Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи.

62. Частинами 1 та 3 ст.38 цього ж Закону передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться. Місцезнаходженням цінних паперів, що існують в електронній формі, вважається держава місцезнаходження професійного учасника ринків капіталу - депозитарної установи або особи, яка провадить аналогічну діяльність у такій державі.

63. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано.

64. З урахуванням викладеного, до правовідносин зі збільшення статутного капіталу підлягало застосуванню право України, адже ТОВ "Преміорі" має місцезнаходження в Україні та зареєстровано в ЄДР за законодавством України.

65. Водночас процедура заміни директора, акціонера, оцінка дій директора англійської Компанії Преміоррі ЛТД та укладених ним правочинів на відповідність інтересам компанії має визначатися відповідно до законодавства Англії.

66. Перед тим як застосувати норми іноземного права, суд має встановити їх зміст. Порядок встановлення судом змісту норма права іноземної держави визначено у ст.8 Закону "Про міжнародне приватне право". Зокрема вказано, що при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

67. Тлумачення цієї норми надано у постанові Великої Палати Верховного суду у справі №904/2104/19. У цій постанові, зокрема, зазначено:

9.14. Зважаючи на обов`язок суду застосовувати норми іноземного права при розгляді справ у правовідносинах з іноземним елементом, встановлення судом змісту норм іноземного права здійснюється ex officio (за офіційним принципом). Для реалізації цього обов`язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: (1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; (2) використання експертних висновків; (3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; (4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; (5) отримання довідок через систему правової допомоги; (6) обмін правовою інформацією; (7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; (8) встановлення іноземного права сторонами тощо…

9.15. Положеннями частини третьої статті 8 Закону №2709-IV сторонам надано повноваження подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм. Однак законодавцем не визначено негативних наслідків для сторін, якщо ними не буде надано таких документів.

9.16. Отже, встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, є обов`язком суду, який розглядає справу, в силу закону та здійснюється ex officio, тоді як учасники справи, які зацікавлені у застосуванні судом норм права відповідної іноземної держави, мають право сприяти суду у вжитті заходів щодо встановлення змісту норм іноземного права шляхом подання суду документів, що підтверджують зміст таких норм, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

…9.44. Згідно з частиною другою статті 8 Закону №2709-IV суд вправі залучити експертів при з`ясуванні змісту норм іноземної держави, а в силу пункту 2 частини першої статті 108 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Отже, висновок експерта є допустимим способом здобуття судом інформації про іноземні норми, які застосовуються до правовідносин з іноземним елементом.

68. У цій справі суд апеляційної інстанції не встановив належним чином зміст іноземного права, яке підлягає застосуванню щодо правовідносин за участю англійської Компанії Преміоррі ЛТД, і не застосував його до спірних відносин, не зважаючи на наявність відповідних аргументів обох сторін. Судом не був врахований й висновок експерта з питань застосування англійського права, наданий ОСОБА_1 (т.7, а.с. 14-190; т.8., а.с. 27-340).

69. Втім, згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") Верховний Суд не позбавлений права самостійно застосувати іноземне право до спірних правовідносин при наданні відповіді на доводи касаційної скарги.

Чи було збільшення капіталу ТОВ "Преміорі" удаваним правочином, тоді як насправді відбулося дарування частки ОСОБА_1 .?

70. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не спростував визнане судом першої інстанції тлумачення дій сторін як таких, що передбачали безоплатний перехід до ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "Преміорі" у розмірі 80% (дарування). Вказує, що існує спроба прикрити спірні правовідносини формою удаваного правочину щодо збільшення розміру статутного капіталу на 2 000,00 грн. Вважає, що суд помилково не застосував до спірних правовідносин приписи статей 717, 719 ЦК та не визнав вказаний договір дарування через недодержання письмової форми, при цьому не врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, що містяться у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 (необхідність дотримання письмової форми договору дарування).

71. В свою чергу ОСОБА_1 вказує, що правочини щодо відчуження частки та/або частини частки в статутному капіталі ТОВ "Преміорі" не укладалися; правовідносини у цій справі виникли виключно в розрізі збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Преміорі" за рахунок додаткового вкладу ОСОБА_1 ; посилання скаржника на наявність договору дарування не підтверджено доказами; ОСОБА_1 та Компанія Преміоррі ЛТД в особі ОСОБА_2 жодних правочинів щодо відчуження частки та/або частини частки в статутному капіталі ТОВ "Преміорі" не укладали, скаржник зворотного не довів; Компанія Преміоррі ЛТД плутає два різних способи зміни суб`єктного складу учасників товариства - прийняття нового учасника, який вніс додатковий вклад, та відчуження частки; посилання скаржника на укладення договору дарування не підтверджено доказами; дії, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та складу учасників ТОВ "Преміорі", були вчиненні у відповідності до ст.18 Закону "Про ТОВ та ТДВ".

72. Верховний Суд частково погоджується з доводами обох сторін, виходячи з таких міркувань.

73. Так, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК).

74. Згідно ч.1 ст.235 ЦК удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

75. Відповідно до ч.3 ст. 719 ЦК договір дарування майнового права та договір дарування з обов`язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

76. Порядок збільшення статутного капіталу врегульовано ст.18 Закону "Про ТОВ та ТДВ". Зокрема, ця стаття встановлює:

1. Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

2. Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.

3. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.

4. Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

5. Додаткові вклади можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою.

6. Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.

7. Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.

8. Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників чи лише третіх осіб вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.

9. З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.

10. Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:

1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;

2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;

3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.

11. Якщо додаткові вклади не внесені учасником товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.

77. Отже, збільшення статутного капіталу є правочином, який вчиняється між товариством та учасником або третьою особою. Цей правочин може оформлюватися письмовим договором або ні.

78. Внаслідок укладення такого правочину учасник/третя особа набуває корпоративні права (частку) у статутному капіталі товариства, а товариство отримує внесок до статутного капіталу, тобто певне майно (кошти, нерухоме майно, майнові права, права інтелектуальної власності тощо).

79. Верховний Суд звертає увагу, що чинне законодавство містить цілу низку приписів, спрямованих на запобігання такому явищу як "розмивання частки учасника у статутному капіталі". Для цього законом передбачене переважне право учасників на внесення додаткових вкладів, принцип пропорційності (право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі) тощо.

80. У цій справі Компанія Преміорі ЛТД мала частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Преміорі", відомого виробника гумових шин, активи якого за даними фінансової звітності перевищували 1,4 млрд грн. Ухвалюючи рішення про збільшення статутного капіталу товариства на 2 000,00 грн Компанія Преміоррі ЛТД, від імені якої діяв ОСОБА_2 , не скористалася жодним із передбачених законом запобіжників для збереження своєї частки. Компанія в особі ОСОБА_2 як єдиний учасник ТОВ "Преміорі" проголосувала на загальних зборах 08.07.2020 за відмову від реалізації свого переважного права на внесення додаткового вкладу у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до її частки у статутному капіталі.

81. Як результат такої поведінки, внаслідок збільшення статутного капіталу виключно за рахунок внеску ОСОБА_1 , частка Компанії Преміоррі ЛТД зменшилася зі 100% до 20%. Такі зміни означають, що англійська компанія суттєво втратила свій корпоративний контроль над товариством.

82. Отже, через збільшення статутного капіталу за рахунок вкладу третьої особи ( ОСОБА_1 ) англійська Компанія Преміоррі ЛТД, яка повністю контролювала ТОВ "Преміорі" та мала право на отримання всього його прибутку, на вирішення будь-яких питань його діяльності, призначення органів управління, погодження правочинів тощо, була значною мірою позбавлена такої можливості (через зменшення відсоткового розміру її частки зі 100% до 20%).

83. Компанія Преміоррі ЛТД не отримала будь-якого зустрічного відшкодування (компенсації) за те, що, по суті, добровільно зменшила свою частку у статутному капіталі українського товариства зі 100% до 20%. Вона вчинила відповідні дії на безоплатній основі, що є характерною ознакою дарування корпоративних прав. 2 000,00 грн були внесені ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства, а не сплачені Компанії Преміоррі ЛТД.

84. Водночас вказані дії зі збільшення статутного капіталу не можуть бути кваліфіковані як дарування частки у розумінні ст.717 ЦК, яка передбачає, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

85. Формально частка номінальною вартістю 500,00 грн залишилася у власності Компанії Преміоррі ЛТД, втім корпоративний контроль, який надавало стовідсоткове володіння цією часткою, був відчужений (втрачений) у розмірі 80%. Отже, мало місце безоплатне передання (відступлення) не частки, а корпоративного контролю над товариством (так зване "розмивання частки учасника"). Чинне законодавство не містить такого терміну, втім, він визначається у низці судових рішень.

86. Так, у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Велика Палата Верховного Суду не погодилася з тим, що голосування представника позивача на загальних зборах за збільшення статутного капіталу є продажом частки. Зокрема, вказала у постанові "зазначеним рішенням зборів не передбачався продаж чи відступлення частки позивача, а передбачалося збільшення розміру статутного капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів іншими учасниками. Таке збільшення капіталу призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, тобто відбулося так зване розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу. Втім таке зменшення розміру частки учасника у відсотковому вимірі без зменшення номінальної вартості не є тотожним відчуженню належної позивачу частки або її частини у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славія" (п.48).

87. У постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18 та від 01.10.2020 у справі №916/3007/19 також вказано, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників та зміна пропорції часток у статутному капіталі, що призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, за певних умов може бути кваліфіковане як розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу.

88. Європейський суд з прав людини також виснував, що розмивання частки у статутному капіталі порушує право власності учасника товариства. У справі "Совтранавто-Холдинг проти України" заявник, посилаючись на ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржився, що внаслідок реєстрації Луганським міськвиконкомом незаконних рішень ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" про збільшення розміру статутного капіталу його акції були знецінені і що, внаслідок цього, він втратив контроль над діяльністю і майном ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Він також наполягав, що компенсація, яку він отримав внаслідок ліквідації ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ", не була пропорційною частці капіталу, яким він володів на початку. Європейський суд з прав людини у рішенні від 25.07.2002 у справі "Совтранавто-Холдинг проти України" (заява №48553/99) вказав:

"91. Суд зазначає, що в своєму рішенні щодо прийнятності він вже констатував, що акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічну цінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу №1…

92. Суд також має своїм завданням дослідити, яке положення статті 1 застосовується в цьому випадку.

Суд нагадує у зв`язку з цим, що "акція товариства є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати на товариство, можуть випливати з акції" (N 11189/84, "Товариство S. і T. проти Швеції", рішення від 11.12.1986, Рішення та Звіти (D.R.) 50, с. 158).

Суд зазначає, що у цьому випадку заявник спочатку володів 49% акцій ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Внаслідок кількох збільшень статутного фонду ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" частина капіталу, що була в його володінні, знизилася з 49% до 20,7%. Відтак, зазнали змін власні повноваження заявника як власника акцій, а саме: його здатність керувати товариством та контролювати його майно".

89. Отже, завдяки діям директора Компанії Преміоррі ЛТД, спрямованим на збільшення капіталу ТОВ "Преміорі", частка англійської компанії у капіталі українського товариства була розмита, відбувся перехід корпоративного контролю від Компанії Преміоррі ЛТД до ОСОБА_1 , а отже, англійська компанія втратила здатність керувати товариством та контролювати його майно тією мірою, яку їй надавала частка у розмірі 100%.

90. Відтак, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що враховуючи розмір активів ТОВ "Преміорі" за даними фінансової звітності (більше 1,4 млрд грн), додатковий вклад у статутний капітал товариства у розмірі 2 000,00 грн є очевидно номінальним, таким що не мав і за жодних обставин не міг мати будь-який економічний вплив на діяльність цього товариства. Такий вклад було зроблено "для проформи", "про людське око" на виконання вимог закону щодо процедури збільшення статутного капіталу, а насправді - виключно для того, щоб розмити (зменшити у відсотковому вираженні) частку англійської компанії у статутному капіталі ТОВ "Преміорі".

91. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, на яку посилається скаржник, дійсно вказано що "безоплатний перехід до ОСОБА_3 частки в статутному капіталі ТОВ "Моноліттрансбуд" у розмірі 100% (дарування), не відповідає принципам справедливості та пропорційності, адже створює істотний економічний дисбаланс для ОСОБА_1; така безоплатна передача є для позивача вочевидь економічно недоцільною дією, вона позбавляє позивача права власності на частку 100% у товаристві. Тому для нього зазначена безоплатна передача не має економічного сенсу. Якщо тлумачити дії сторін як правочин щодо дарування, то це означало б, що позивач раптово, без будь-якого економічного обґрунтування та власного інтересу вирішив значно погіршити своє становище; у такому випадку права й обов`язки сторін договору виглядали б вочевидь непропорційно. За поясненнями позивача, між ним і ОСОБА_3 відсутні дружні, родинні чи будь-які інші відносини, які б могли пояснити такий правочин".

92. Дійсно, правочин зі збільшення статутного капіталу був вчинений між ТОВ "Преміорі" та ОСОБА_1 , втім складовою частиною цього правочину була відмова Компанії Преміоррі ЛТД від реалізації свого переважного права на збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу, що й призвело до фактичного розмивання частки компанії, її зменшення зі 100% до 20%.

93. Таким чином, можна погодитись з доводами скаржника про те, що збільшення статутного капіталу ТОВ "Преміорі" було насправді проведене для безоплатної передачі корпоративного контролю від Компанії Преміоррі ЛТД до ОСОБА_1 . Втім, за своїми правовими наслідками така дія все ж таки не може бути прирівняна до дарування 80% частки.

94. Відтак, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про наявність договору дарування частки, замаскованого під збільшення статутного капіталу (удаваний правочин), та про його нікчемність в силу недотримання письмової форми (неправильне застосування правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15).

95. Верховний Суд доходить висновку, що збільшенням статутного капіталу була замаскована безоплатна передача корпоративного контролю від Компанії Преміоррі ЛТД до ОСОБА_1 щодо ТОВ "Преміорі" (80%), а не відчуження (дарування) самої частки.

Чи є наявні підстави для визнання правочину недійсним як укладеного на підставі зловмисної змови (застосування ч.1 ст.232 ЦК)?

96. Скаржник зазначає, що відсутній висновок щодо застосування положень ч.1 ст.232 ЦК в частині визначення критеріїв визнання недійсними правочинів, вчинених внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною у випадках, коли такі правочини суперечать принципам розумності та добросовісності дій директора як представника товариства, за умови відсутності будь-яких розумних пояснень та доказів зворотного.

97. Як зазначалося, однією із підстав зустрічного позову було те, що рішенням щодо збільшення статутного капіталу, затвердження нової редакції статуту ТОВ "Преміорі" порушено права позивача за зустрічним позовом, оскільки останній втратив 100% статутного капіталу та вирішальний вплив на ТОВ "Преміорі"; дії ОСОБА_2 були вчинені всупереч інтересам Компанії Преміоррі ЛТД та є порушенням вимог ч.3 ст.92 ЦК; такі дії суперечили інтересам компанії та завдали їй пряму шкоду, адже остання без жодної розумної компенсації втратила 80% корпоративних прав на ТОВ "Преміорі", статус одноособового учасника та прямий вирішальний вплив на товариство.

98. Скаржник вважає, що єдиним логічним поясненням такої поведінки ОСОБА_2 є його зловмисна домовленість з ОСОБА_1 .

99. Відповідно до ч.1 ст.232 ЦК правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

100. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про відсутність висновків щодо застосування ч.1 ст.232 ЦК і звертає увагу, що у постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 Велика Палата Верховного суду дійшла таких висновків:

6.18. Отже, за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України.

6.19. При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

6.20. Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

6.21. За змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

6.22. Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

6.28. Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суди попередніх інстанцій встановили, що оскаржувані позивачем правочини (договори) вчинялись від імені ТОВ "ТЛК "Арктика" посадовими особами ОСОБА_1 та ОСОБА_17 від імені позивача, проте всупереч його інтересам. Зміст таких правочинів не відповідав справжньому волевиявленню ТОВ "ТЛК "Арктика" як суб`єкта господарювання, а був спрямований на задоволення особистих інтересів вказаних представників, які фактично діяли в інтересах іншого товариства, на користь якого виводились виробничі потужності.

6.29. Отже, як правильно встановлено судами, наведені вище обставини вказують на наявність умислу, домовленості представників сторін під час укладення спірних договорів щодо переслідування власних інтересів всупереч інтересам позивача, що стало підставою для задоволення позову, визнання недійсними договорів № 23/05-КП1 та № 1/06-1КП-ОБ та повернення позивачу майна, відчуженого за такими договорами.

6.30. Ураховуючи вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову".

101. Отже, Верховний Суд вже робив висновки щодо можливості застосування ч.1 ст.232 ЦК у випадку, коли директор як виконавчий орган юридичної особи вчиняє правочини всупереч її інтересам на підставі зловмисної домовленості з іншою стороною.

102. Втім, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без урахування цих висновків і не застосував ч.1 ст.232 ЦК до спірних правовідносин.

Чи може суд втручатися в господарську діяльність товариства ТОВ "Преміорі" (визначати економічну доцільність залучення інвестицій) або Компанії Преміоррі ЛТД?

103. ОСОБА_1 пояснює, що залучення нового учасника ТОВ "Преміорі" було цілком обґрунтованим та економічно виправданим; причин такого залучення було декілька: 1) загальна економічна ситуація в країні негативно впливала на обсяги реалізації продукції ТОВ "Преміорі"; 2) відсутність достатньої кількості обігових коштів призводила до неможливості просування продукції на ринку; 3) карантинні заходи на початку 2020 року "обвалили" продажі продукції; 4) ТОВ "Преміорі" не мало у власності основних засобів, необхідних для здійснення виробництва, необхідні основні засоби орендувалися у ПрАТ "Росава", яке з 2018 року перебуває в процедурі банкрутства; реалізація орендованих основних засобів в процедурі банкрутства означала б повну зупинку роботи підприємства; для придбання необхідних основних засобів, підтримання обсягу обігових коштів було необхідне залучення в найближчі 5 років інвестицій в сумі мінімум 4-6 млн. доларів США та забезпечення збільшення продажів виробленої продукції; 5) ОСОБА_1 є відомим бізнесменом та громадським діячем, має значний досвід роботи на ринку шинної продукції, а також міг забезпечити одержання інвестицій в підприємство та збільшити продажі продукції, тому ОСОБА_2 прийняв рішення про залучення ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ "Преміорі".

104. Водночас, ОСОБА_1 , заперечуючи довід скаржника про ухвалення рішення про збільшення статутного капіталу всупереч інтересам Компанії Преміоррі ЛТД, також вказує, що питання економічної доцільності прийняття тих чи інших рішень учасником товариства виходить за межі компетенції суду, оскільки стратегія ведення та розвитку бізнесу, вибір партнерів та контрагентів тощо є виключними повноваженнями власника бізнесу і суд не може втручатися в цю сферу; мотиви залучення ОСОБА_1 до складу учасників товариства не впливають на результат розгляду, як зустрічного позову, так і первісного позову; суд задля забезпечення дотримання балансу інтересів юридичної особи, вирішуючи спір не повинен занадто втручатися у діяльність компанії та визначати доцільність чи недоцільність рішень, якщо особа, що мала достатній обсяг повноважень вирішила діяти певним чином; питання економічної доцільності залучення інвестицій та, відповідно, збільшення статутного капіталу за рахунок внесення додаткового вкладу третьою особою, не повинно розглядатися та оцінюватися судом, оскільки це питання є питанням стратегії розвитку бізнесу та підприємницького ризику, а не правовим питанням.

105. Компанія Преміоррі ЛТД вказує, що директор ОСОБА_2 діяв всупереч інтересам компанії Преміоррі ЛТД, яка втратила корпоративний контроль над українським бізнесом (і цю ситуацію не змінює можливе майбутнє внесення ОСОБА_1 інвестицій в ТОВ "Преміорі", над яким він отримав контроль).

106. Дійсно, в Україні презюмується добросовісність, обґрунтованість та розумність бізнес-рішень (ділових рішень), якщо інше не доведено позивачем. Виключення з цього правила становлять випадки, коли особа діяла у конфлікті інтересів.

107. В доктрині та світовій судовій практиці сформувалося так зване "правило ділового рішення" (business judgement rule), відповідно до якого посадові особи не повинні доводити ефективність ділових рішень. За цим правилом, суди зазвичай не входять в питання оцінки ефективності ухвалених ділових рішень. Судді зазвичай не володіють достатньою компетенцією та досвідом для оцінки ефективності ухвалених ділових (інвестиційних, підприємницьких) рішень. Крім того, будь-яке бізнес-рішення є ризиковим, це невід`ємна риса підприємницької діяльності, а також таким, яке ухвалюється в умовах володіння певним обсягом інформацією станом на момент ухвалення рішення. При ухваленні рішень інформація про майбутні події є невідомою і може бути лише спрогнозована. Оцінка судом ефективності ділового рішення вже постфактум, за наявності значно більшого обсягу інформації про події, які відбулися після ухвалення рішення, не завжди забезпечує справедливий підхід. Під час судового розгляду, який відбувається як правило зі спливом значного періоду часу, навіть розумне ділове рішення може здатися нерозумним. Водночас, "правило ділового рішення" не захищає очевидно нерозумні, абсурдні рішення, яким немає пояснень, які належним чином не обґрунтовані.

108. У цій справі суд апеляційної інстанції підійшов формально до вирішення спору, оцінивши лише дотримання передбаченої законом процедури збільшення розміру статутного капіталу. Суд в оскаржуваному рішенні не надав оцінки аргументам обох сторін та наданим на їх підтвердження доказам щодо обґрунтованості/необгрунтованості та розумності/нерозумності рішень, ухвалених ОСОБА_2 саме як директором Компанії Преміоррі ЛТД (про збільшення статутного капіталу, про відмову від переважного права на внесення додаткового вкладу при збільшенні розміру статутного капіталу, що призвело до зменшення частки компанії Преміоррі зі 100% до 20%), наскільки такі дії відповідали інтересам англійської компанії Преміоррі ЛТД.

Чи співпадають інтереси Компанії Преміоррі ЛТД з інтересами її єдиного акціонера та директора?

109. Спростовуючи доводи скаржника про дію ОСОБА_2 на шкоду інтересам компанії, ОСОБА_1 також посилається на те, що на момент прийняття рішення №17 про затвердження результатів внесення ОСОБА_1 додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ "Преміоррі", а також до цього, ОСОБА_2 , згідно з відомостями з реєстру компаній Великої Британії (Companies House), був як директором Компанії Преміоррі ЛТД, так і особою, що здійснює значний контроль в компанії; ОСОБА_2 мав право приймати рішення про збільшення статутного капіталу товариства, а інтереси компанії співпадають з інтересами її єдиного учасника.

110. Зазначає, що Компанія Преміоррі ЛТД не надала суду жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 передав (втратив) свої корпоративні права на компанію та доказів припинення його повноважень як директора компанії (навіть 07.09.2020); статут Компанії Преміоррі ЛТД, який міститься в матеріалах справи, не містить жодних обмежень директора компанії на прийняття рішень, які є предметом розгляду цієї справи; ОСОБА_2 надав пояснення, до яких додав висновок експерта в галузі англійського корпоративного права Адама Чичестера-Кларка, яким підтверджено, що у відповідності до змісту законодавства Англії, його тлумачення та практики застосування, ОСОБА_2 станом на 01.09.2020 був законним директором Компанії Преміоррі ЛТД і його рішення від 01.09.2020 в будь-якому випадку є обов`язковими відносно третіх осіб.

111. Компанія Преміоррі ЛТД зазначає, що Мерзляков ніколи не був бенефіціарним власником Компанії Преміоррі ЛТД та TOB "Преміорі". Вказує що ОСОБА_2 був звичайним працівником (юристом групи компаній "Росава"), який володів акціями та виконував функції директора Компанії Преміоррі ЛТД лише номінально. Всі вказівки щодо діяльності компанії отримував від інших осіб. Ніколи не спілкувався з реєстраційним агентом, який обслуговував компанію, не мав спеціальних кодів, які підтверджують статус бенефіціара компанії. Як тільки бенефіцару стало відомо про підготовку господарської операції зі збільшення статутного капіталу, спрямованої на передачу контролю над бізнесом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 негайно замінили на іншу особу (як номінального акціонера та директора). На підтвердження своїх аргументів Компанія Преміоррі ЛТД надала суду першої інстанції докази (листування електронною поштою ОСОБА_18 та інших осіб з британським реєстраційним агентом Яном Ентоні Пеллоу (т.5, а.с. 1-337)), протоколи допиту свідків - працівників підприємств, що входили до групи компаній "Росава" у кримінальному провадженні №42021102070000292 від 14.12.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України (т.3, а.с. 218 - 230), заяви свідків ОСОБА_18 та Яна Ентоні Пеллоу (т.5, а.с.1-14).

112. Суд першої інстанції дослідив докази обох сторін (втім, не встановив, чи був ОСОБА_2 лише номінальним акціонером чи реальним власником акцій, вважаючи, що це не входить до предмету доказування), тоді як суд апеляційної інстанції взагалі залишив це питання та докази без уваги.

113. Втім, від вирішення цього питання залежить результат розгляду спору.

114. Дійсно, як стверджував скаржник, відповідно до британського як статутного так і прецедентного права директор насамперед має обов`язки саме перед компанією, а не перед окремими акціонерами чи іншими стейкхолдерами (особами, зацікавленими в успішній діяльності компанії).

115. У справі Salomon v A Salomon & Co Ltd [1896] UKHL 1, [1897] AC 22 Палата Лордів Сполученого Королівства вперше підтримала доктрину самостійної корпоративної правосуб`єктності компанії, навіть якщо одна так сама особа є її акціонером та директором (тобто по суті сама управляє всіма справами компанії).

116. Відповідно до ст.172 британського Закону про компанії 2006 року (https://www.legislation.gov.uk/ukpga/2006/46/contents):

(1) Директор компанії повинен діяти таким чином, який, на його добросовісне переконання, найімовірніше сприятиме успіху компанії на користь її учасників в цілому, і при цьому він повинен враховувати (серед іншого):

(a) ймовірні наслідки будь-якого рішення в довгостроковій перспективі;

(б) інтереси працівників компанії;

(c) необхідність зміцнення ділових відносин компанії з постачальниками, клієнтами та іншими особами;

(d) вплив діяльності компанії на суспільство та навколишнє середовище;

(e) бажаність підтримання компанією репутації компанії з високими стандартами ділової поведінки, а також;

(f)необхідність діяти справедливо у відносинах між членами компанії.

(2) Якщо або в тій мірі, в якій цілі компанії складаються або включають цілі, відмінні від вигоди її учасників, підрозділ (1) діє так, як якщо б посилання на сприяння успіху компанії на користь її учасників стосувалося досягнення цих цілей.

(3) Обов`язок, встановлений цим розділом, діє з урахуванням будь-якого нормативно-правового акта або норми права, що вимагає від директорів, за певних обставин, враховувати інтереси кредиторів компанії або діяти в їхніх інтересах.

117. Верховний Суд також неодноразово зазначав, що, розглядаючи корпоративні спори, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 28.03.2023 у справі №911/2446/21, від 10.05.2023 у справі №916/718/21, від 18.07.2023 у справі №916/3902/21, від 27.09.2023 у справі №922/1192/22 тощо).

118. Отже, навіть якщо особа володіє 100% пакетом акцій компанії, то не можна вважати, що її інтереси і є інтересами компанії, як про це стверджує ОСОБА_1 .

119. Водночас, як зазначається у британський правовій доктрині, при визначенні інтересів компанії та обов`язку директорів забезпечувати успішність компанії, все ж таки насамперед беруться до уваги інтереси її акціонерів. Обов`язок лояльності директорів все ще лишається орієнтованим саме на учасників компанії ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2016, p.588-589).

120. Отже, якщо компанія не має кредиторів, працівників та будь-яких інших стейкхолдерів, то при визначенні інтересів компанії дійсно мають братися до уваги інтереси її учасників.

121. Відтак, якщо на момент вчинення спірного правочину (відмови Компанії Преміоррі ЛТД від використання свого переважного права на збільшення статутного капіталу), ОСОБА_2 був реальним, а не номінальним акціонером компанії, то такі дії не можна вважати такими, що суперечили інтересам компанії, які у такому разі співпадали з інтересами її єдиного акціонера (він володів 100% акцій компанії, а отже мав право по суті передати (подарувати) корпоративний контроль будь-якій іншій особі, тобто діяти на власний розсуд).

122. Якщо ж ОСОБА_2 був лише номінальним власником, який мав діяти і в інтересах кінцевого бенефіціарного власника, то відповідні дії є такими, що суперечили інтересам як самої компанії, так і її кінцевого бенефіціарного власника.

123. Верховний Суд також звертає увагу, що при встановленні кінцевого бенефіціарного власника суд має брати до уваги не лише відомості, зазначені у відкритих державних реєстрах, але й докази, які свідчать про фактичне здійснення управління компанією.

124. Суд має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК).

125. Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

126. Верховний Суд у постанові від 01.11.2023 у справі №922/4343/21, яка ухвалена після звернення з касаційною скаргою та підлягає врахуванню згідно ч.4 ст.300 ГПК, зазначив:

"6.13. …Згідно з частинами двадцять другою та двадцять третьою статті 17 вказаного Закону України юридичні особи зобов`язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Якщо зміни у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов`язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі виявлення юридичною особою неповноти або неточностей чи помилок у раніше наданій державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридична особа не пізніше трьох робочих днів з дня їх виявлення повторно направляє відкориговані відомості в порядку, передбаченому цим Законом.

Стаття 17-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів подаються, зокрема, такі документи: заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державний реєстратор відмовляє у приведенні державної реєстрації у разі, якщо документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

6.14. Як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ "АКСІОМА" повідомило державного реєстратора, що при поданні структури власності надана неповна інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності, а саме - у пакеті документів разом із структурою власності, до схематичного зображення структури власності не були додані копії документів, що підтверджують можливість ОСОБА_19 здійснювати вирішальний вплив на управління та діяльність ТОВ "АКСІОМА", та у порядку частини двадцять третьої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" надало копії документів, що підтверджують можливість ОСОБА_19 здійснювати вирішальний вплив на управління та діяльність ТОВ "АКСІОМА", а саме: …

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що ТОВ "АКСІОМА" надано документи, передбачені законом, які є необхідними і достатніми для внесення змін до Інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.

При цьому суди відзначили, що при здійсненні державної реєстрації зміни відомостей про ТОВ "АКСІОМА" державним реєстратором внесено вичерпний обсяг інформації, яка має бути і може бути внесена до ЄДР відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, оцінюючи та досліджуючи надані сторонами докази (у контексті наявності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_20 ) господарські суди дійшли висновку, що ОСОБА_20 є номінальним власником частки в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ "АКСІОМА", а бенефіціарним власником указаної частки, здатним здійснювати вирішальний вплив на управління та діяльність товариства є саме ОСОБА_19 . А відтак позов ОСОБА_20 про визнанння її кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Аксіома" за типом прямого вирішального впливу та вимога про скасування реєстраційної дії не підлягають задоволенню".

127. Отже, статус кінцевого бенефіціарного власника визначається не лише за відомостями із публічних реєстрів, але й насамперед тим, хто здійснює фактичне управління юридичною особою (має вирішальний вплив). Саме цим кінцевий бенефіціарний власник відрізняється від номінального власника, інформація про якого може бути внесена до публічних реєстрів.

128. У цій справі, оскільки відомості із українського та британського публічних реєстрів юридичних осіб щодо кінцевого бенефіціарного власника Компанії Преміоррі ЛТД та ТОВ "Преміорі" не співпадають, то саме докази фактичного керівництва справами компанії мають вирішальне значення, тоді як судом апеляційної інстанції вони були залишені без уваги.

129. Крім того, істотне значення для вирішення цієї справи має факт обізнаності ОСОБА_1 про те, хто є реальним бенефіціарним власником ТОВ "Преміорі" та Компанії Преміоррі ЛТД.

130. Верховний Суд погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що жодні обмеження повноважень директора Компанії Преміоррі ЛТД (а також його статус як номінального акціонера чи директора) не мають жодного значення при визначення чинності укладених ним від імені компанії правочинів. Втім, за виключенням випадків, коли треті особі були достеменно обізнані про реальний стан речей та діяли недобросовісно.

131. Так, ст.40 Закону про компанії 2006 має назву "Повноваження директорів зобов`язувати компанію" і встановлює:

(1) На користь особи, яка добросовісно веде справи з компанією, повноваження директорів зобов`язувати компанію або уповноважувати інших осіб робити це вважається вільним від будь-яких обмежень, передбачених статутом компанії.

(2) З цією метою:

(a) особа "має справу з компанією", якщо вона є стороною будь-якої транзакції або іншої дії, стороною якої є компанія;

(b) особа, яка має справу з компанією:

(i) не зобов`язана цікавитися будь-якими обмеженнями повноважень директорів брати на себе зобов`язання перед компанією або уповноважувати інших осіб робити це,

(ii) вважається, що директор діяв добросовісно, якщо не доведено протилежне, та

(iii) не вважається такою, що діяла недобросовісно, лише на підставі того, що вона знала про те, що дія виходить за межі повноважень директорів відповідно до статуту компанії.

(3) Вищезазначені посилання на обмеження повноважень директорів відповідно до статуту компанії включають обмеження, що випливають:

(a) з рішення компанії або будь-якого класу акціонерів, або

(b)з будь-якої угоди між членами компанії або будь-якою групою акціонерів.

(4) Цей розділ не впливає на будь-яке право учасника компанії порушити справу про заборону вчинення дій, які виходять за межі повноважень директорів.

Але такий позов не може бути поданий щодо дії, яка має бути вчинена на виконання юридичного зобов`язання, що випливає з попередньої дії компанії.

(5) Цей розділ не впливає на будь-яку відповідальність, яку несуть директори або будь-яка інша особа внаслідок перевищення директорами своїх повноважень.

(6) Цей розділ діє з урахуванням розділу 41 (правочини з директорами або їхніми асоційованими особами), та розділу 42 (компанії, що є благодійними організаціями).

132. Таким чином, лише особа яка діяла недобросовісно у відносинах із компанією, не може покладатися на легітимне і нічим не обмежене представництво компанії її директором (навіть номінальним).

133. Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК (у редакції, що була чинною на момент вчинення спірних дій), орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

134. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції має встановити, не тільки те, чи був ОСОБА_2 реальним власником акцій Компанії Преміоррі ЛТД, але й також те, у випадку, якщо ОСОБА_2 був лише номінальним власником, чи знав ОСОБА_1 або чи міг знати про те, що ОСОБА_2 не є реальним власником акцій Компанії Преміоррі ЛТД (тобто по суті здійснив розпорядження чужим бізнесом без жодних повноважень на це).

135. Так, Компанія Преміоррі ЛТД стверджує, що ОСОБА_1 про це було достеменно відомо, оскільки він тривалий час співпрацював з компаніями бізнес- групи "Росава", тоді як ОСОБА_1 заперечує таку обізнаність і стверджує, що вважає ОСОБА_2 реальним власником акцій.

136. Отже, від вирішення питання, чи був ОСОБА_2 реальним директором та акціонером, який мав право ухвалювати будь-які рішення від імені компанії (навіть на шкоду самій компанії), чи особою, яка лише номінально володіла акціями і як номінальний акціонер та директор повинна була виконувати вказівки кінцевого бенефіціарного власника, а також від того, чи був ОСОБА_1 обізнаний з тим, хто реально володіє та керує Компанією Преміоррі ЛТД і ТОВ "Преміорі", залежить результат вирішення цього спору.

137. Суд апеляційної інстанції, помилково не застосувавши до спірних відносин ч.1 ст.232 ЦК, цих висновків не врахував і не дослідив, був ОСОБА_2 реальним акціонером, чи особою, яка лише номінально володіла акціями Компанії Преміоррі ЛТД, чи був ОСОБА_1 обізнаний з тим, хто реально володіє акціями Компанії Преміоррі ЛТД та керує нею.

Щодо інших доводів касаційної скарги

138. Суд лишає без уваги доводи скаржника щодо відсутності повноважень у директора Компанії Преміоррі ЛТД Мерзлякова О.В. діяти від імені компанії з 01.09.2020 у зв`язку з його звільненням, оскільки такі аргументи знаходяться за межами підстав касаційного оскарження, які вказав сам скаржник, і по суті свідчать про незгоду скаржника з фактами, встановленими судами попередніх інстанцій - зокрема, щодо того, що повноваження Мерзлякова О.В. як директора Компанії Преміоррі ЛТД припинилися з 07.09.2020.

139. Верховний Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

140. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження (зокрема, підставі касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК) вводяться для забезпечення ефективності судочинства.

141. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не був врахований судами попередніх інстанцій (від якого висновку необхідно відступити/висновок щодо якого питання відсутній) з урахуванням встановлених ними обставин справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

142. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

143. Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.

144. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

145. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 у справі №911/266/22 скасувати та передати справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець

Відповідно до ч.3 ст.314 Господарського процесуального кодексу України постанову оформила суддя Кібенко О.Р.

Джерело: ЄДРСР 119416876

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!