Справа № 753/4155/24

Провадження № 2/752/4402/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Солодовник Я.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» про визнання недійсним кредитного договору, -

в с т а н о в и в:

у лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, в якому просив визнати недійсним укладений між сторонами договір кредитної лінії № 00-9610031 від 03.02.2024 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що договір кредитної лінії № 00-9610031 від 03.02.2024 року не був підписаний за допомогою електронного підпису зі сторони позивача. Вказує, що відповідач не вчинив необхідних дій щодо автентифікації особи позивача, адже надіслання копій паспорту і коду, отримання на вказаний номер телефону коду ідентифікатора не є належним визначенням особи позивача і може бути вчинене будь якою особою.

Крім того, вказує, що відповідачем було нав?язано непропорційно завищені розміри відсотків та платежів по ним відповідно до розміру кредиту, відтак умови оспорюваного договору є несправедливими.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2024 року позовну заяву передано до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.

08.04.2024 року цивільна справа надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва та в порядку автоматизованого розподілу справ передана в провадження судді Шевченко Т.М.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

25.04.2024 року представником відповідача отримано копію ухвали судді про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзив на позов до суду не надходив.

Із клопотаннями, заявами процесуального характеру учасники справи до суду не звертались.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

Матеріали цивільної справи містять копію договору кредитної лінії № 00-9610031 від 03.02.2024, укладеного між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 , за умовами п. 1.1 якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені договори.

Відповідно до змісту положень п.п. 1.2- 1.6 договору кредитної лінії, сума ліміту кредитної лінії складає 4 000 грн.

Строк дії кредитної лінії - 360 календарних днів. Позичальник зобов?язаний повернути кредит кредитодавцю 28.01.2025 року.

Позичальник зобов?язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме - 18.02.2024 року та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитного договору.

Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,47% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитного договору. Знижена процентна ставка 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом протягом строку кредитування.

За надання кредиту позичальник зобов?язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 5% від суми кредиту, що складає 200 грн.

Денна процентна ставка за договором кредитної лінії при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії дорівнює 2,5%.

Відповідно до змісту розділу 2 кредитного договору, для отримання кредиту позичальник має зареєструватись на сайті компанії та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту. Договір кредитної лінії укладається у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання позичальником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту, позичальнику надається для ознайомлення паспорт споживчого кредиту, позичальник ознайомлюється із запропонованими умовами та у разі згоди з ними, підписує його шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець надсилає позичальнику одноразовий ідентифікатор погодженим із позичальником засобом зв?язку.

За змістом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб?єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі.

З матеріалів справи вбачається, що укладенню електронного договору позики передували поетапні дії позивача з реєстрації як користувача на сайті відповідача шляхом створення унікального аккаунта користувача (особистого кабінету) та заповнення анкети позичальника з його особистими персональними даними, паспортними даними, реєстраційним номером облікової картки платника податків, номерами контактних засобів зв?язку (телефонів), місяця фактичного проживання і місця реєстрації, обставина чого не заперечується позивачем.

Договір підписано позивачем за допомогою одноразового ідентифікатора - електронного підпису 29412; відправлено: 03.02.2024 18:51:53; введено 03.02.2024 18:52:01; підписано електронним підписом позичальника (електронний підпис позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 ). Наведене вбачається з розділу 8 «Адреса місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» договору кредитної лінії від 03.02.2024 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Встановлено, що позивачем було підписано електронний кредитний договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 29412 безпосередньо на кредитний договір, що містить докладний опис послуг, що надаються та умов їх надання, а також Графік платежів. Зазначені документи зберігаються в особистому кабінету позивача, до якого останній має постійний доступ.

Одночасно за змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Як закріплено ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 2, 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов?язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що умови кредитного договору погоджені сторонами до його укладення, викладені в тексті кредитного договору у спосіб, що не допускає їх подвійного тлумачення, всі суми у їх грошовому вимірі, зобов?язання щодо сплати яких бере на себе позичальник, відображені у Графіку платежів, що є невід?ємною частиною кредитного договору. Зазначені документи зберігаються в особистому кабінеті позивача як позичальника на сайті відповідача, до якого останній має постійний доступ.

Таким чином, суд надходить до того, що укладення кредитного договору на визначених у ньому умовах є результатом вільного волевиявлення сторін, в тому числі позивача, шляхом вчинення свідомих дій та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з кредитного договору, в розділі "реквізити та підписи сторін" кредитного договору під реквізитами позичальника містяться електронні дані у вигляді цифрової послідовності W6026, введені позивачем у відповідне вікно на сторінці сервісу, які призначені для ідентифікації позивача.

Наведені електронні дані позивача та відповідача відповідають вимогам до електронного підпису, встановленим ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис", а також вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" щодо підписів у сфері електронної комерції.

Оскільки ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" допускає використання під час вчинення електронних правочинів як електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором, доводи позивача про те, що останній не підписував кредитний договір, є безпідставними.

Поданою копією електронного кредитного договору підтверджується наявність у його тексті електронних підписів позивача та відповідача.

Оскільки оспорюваний позивачем кредитний договір не суперечить нормам чинного законодавства України та погоджений сторонами відповідно до ст.ст. 6, 536, 626-628, 1046 та 1048 ЦК України щодо свободи договору, визначення сторонами його умов, вибору контрагентів, оплатності користування чужими коштами, а також зважаючи на те, що оспорюваним кредитним договором не порушуються права позивача, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 203, 215, 233, 509, 526, 610 - 612, 1046, 1048 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» про визнання недійсним кредитного договору, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: