ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року Справа № 918/872/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" та Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі № 918/872/23 (суддя Пашкевич І.О., повний текст рішення складено 26.01.2024)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Газтек"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

про визнання недійсними рішень загальних зборів

за участю представників сторін:

позивача - Шиян М.В.;

відповідача - Янкевич Л.Д.;

третьої особи - Краснов І.В.;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Газтек" (далі - ПрАТ "Газтек", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі - АТ "ОГС "Рівнегаз", відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", третя особа), в якому просить суд:

- визнати недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023, стосовно: припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів наглядової ради товариства; затвердження умов цивільно - правових договорів з членами наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства;

- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023 щодо припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення;

- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023 щодо обрання членів наглядової ради товариства;

- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023 щодо затвердження умов цивільно - правових договорів з членами наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні рішення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" порушують його права та інтереси як акціонера відповідача. Позивач зазначає, що слідчий суддя Печерського районного суду в м. Києві у кримінальній справі своєю ухвалою від 17.05.2022 наклав арешт на корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед. Підставою для арешту корпоративних прав є забезпечення збереження речових доказів. Обмеження, накладені даною ухвалою від 17.05.2022 стосуються не всіх корпоративних прав, а лише двох: здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпорядження акціями. Суд обмежив лише права на цінні папери, а не права за цінними паперами; тобто права позивача як власника за цінними паперами, окрім як права на розпорядження, суд в ухвалі від 17.05.2022 не обмежував. Водночас, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "Рівнегаз", а є управителем активами (майном), керуючись рішеннями комісії від 06.03.2023 № 236 та від 26.04.2023 № 466, дія яких була зупинена на дату проведення позачергових дистанційних загальних зборів - 05.06.2023 у зв`язку із чинною на той момент ухвалою від 29.05.2023 про забезпечення позову без законних на це підстав та не маючи повноважень та правомочностей від акціонерів ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед з грубим порушенням чинного законодавства, всупереч вимогам ст. ст. 41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту АТ "ОГС "Рівнегаз" скликало та провело незаконні позачергові дистанційні загальні збори акціонерів, оформлені протоколами від 08.06.2023 за участі фактично лише одного акціонера - АТ "НАК "Нафтогаз України".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 позов задоволено.

Визнано недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023, стосовно припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів наглядової ради товариства; затвердження умов цивільно - правових договорів з членами наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства.

Визнано недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023 щодо припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення.

Визнано недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023 щодо обрання членів наглядової ради товариства.

Визнано недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування № 3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023 щодо затвердження умов цивільно - правових договорів з членами наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства.

Cуд першої інстанції дійшов висновку, що прийняття рішення на позачергових дистанційних загальних зборів 05.06.2023 відбулося всупереч вимогам Закону № 2465 та статуту АТ "ОГС "Рівнегаз", всупереч принципам правової визначеності та обов`язковості судових рішень. Оскільки станом на 05.06.2023 було зупинено дію рішень НКЦПФР від 06.03.2023 № 236 та від 26.04.2023 № 466, якими визначено механізм проведення такого роду зборів, - проведення та прийняття будь-яких рішень на позачергових дистанційних загальних зборів 05.06.2023 на підставі такого механізму є незаконним. Строк дії ухвали про забезпечення позову у справі №320/17043/23 розпочався 29.05.2023 та закінчився саме днем ухвалення постанови - 07.06.2023 і саме в цей період часу рішення НКЦПФР від 06.03.2023 № 236 та від 26.04.2023 № 466, на підставі яких проводились позачергові дистанційні загальні збори 05.06.2023, не діяли, тобто існувала заборона на вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію положень зупинених актів. АТ "ДАК" "Чорноморнафтогаз" як управитель корпоративними правами ПрАТ "Газтек" не є суб`єктом, який наділений правом оцінювати законність судових рішень, у тому числі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23, яка була чинною 05.06.2023 (станом на дату скликання та прийняття оскаржуваного рішення за результатами позачергових дистанційних загальних зборів, оформленого протоколами від 08.06.2023).

З огляду на викладене у сукупності, на момент виникнення спірних правовідносин (05.06.2023), ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 діяла, АТ "ДАК" "Чорноморнафтогаз" було обізнане щодо її існування, а підстави для її невиконання були відсутні. Відтак, рішення від 05.06.2023 за результатами позачергових дистанційних загальних зборів, оформлені протоколами від 08.06.2023 проведенні без врахування судової заборони, а тому є незаконними.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "ДАК" "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі № 918/872/23, в якій апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- судом першої інстанції безпідставно не досліджено та не встановлено фактичних обставин справи, зокрема щодо виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23, якою забезпечено позов шляхом зупинення дії рішень НКЦПФР від 06.03.2023 № 236 та від 26.04.2023 № 466, на підставі яких проводились позачергові дистанційні загальні збори 05.06.2023. АТ "ДАК" "Чорноморнафтогаз" не було (та не являється на сьогодні) стороною по справі № 320/17043/23; на АТ "ДАК" "Чорноморнафтогаз" не можуть бути покладені наслідки невиконання ухвали Київського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23;

- суд першої інстанції безпідставно вважав, що оскаржувані загальні збори були проведені саме 05.06.2023, тобто на момент дії ухвали про забезпечення позову у справі № 320/17043/23, а саме зупинення дії рішення № 236 та № 466. Спірні загальні збори акціонерів відповідача були проведені не одномоментно 05.06.2023 (та навіть не з 29.05.2023 по 07.06.2023 - період дії ухвали про забезпечення позову);

- в даній справі третьою особою було направлено повідомлення про проведення дистанційних (тобто шляхом опитування) загальних зборів акціонерів відповідача 27.04.2023 у відповідності до вимог Порядку (рішення № 236). Третьою особою було визначено дату проведення загальних зборів (тобто дата завершення голосування, а саме остання дата отримання від акціонерів бюлетенів для голосування - 05.06.2023. Зі спливом встановленої кінцевої дати надання акціонерами бюлетенів для голосування та їх опрацювання - 08.06.2023 лічильною комісію були складені протоколи про підсумки голосування по відповідним питанням порядку денного, на підставі яких 08.06.2023 був складений протокол позачергових дистанційних загальних зборів відповідача;

- у листі НКЦПФР від 12.06.2023 № 26/03/6293 зазначено, що внаслідок винесення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 фактично зупинена лише дія нормативного документа комісії, який визначав механізм та дії учасників щодо проведення дистанційних загальних зборів, але право скликати та проводити дистанційні загальні збори, так само, як і право акціонерів приймати участь в управлінні товариством, обумовлені законом, не були скасовані чи припинені, а тому мають реалізовуватись;

- судом першої інстанції не досліджено, які правовідносини щодо проведення дистанційних загальних зборів фактично існували у період зупинення дії рішень комісії, чим ці відносини були врегульовані і який вплив ухвала від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 мала на такі відносини;

- судом першої інстанції безпідставно не досліджено та не встановлено, які саме дії третьої особи та/або відповідача/інших суб`єктів правовідносин порушили порядок скликання та проведення оспорюваних загальних зборів в період дії забезпечення і не обґрунтовано впливу таких порушень на правильність та законність рішень загальних зборів акціонерів;

- судом першої інстанції безпідставно не встановлено обставини наявності порушеного права позивача та належності (ефективності) обраного ним способу захисту. Місцевий господарський суд під час прийняття оскаржуваного рішення, вірно встановивши, що управління майном позивача (цінними паперами) здійснює третя особа на підставі ухвал слідчого судді, розпоряджень КМУ та договору з управління, безпідставно не з`ясував, яким чином оскаржувані загальні збори акціонерів відповідача порушили права позивача, які саме права позивача могли бути порушені спірними загальними зборами та яким чином скасування результатів спірних загальних зборів акціонерів відповідача - поновить порушене право позивача.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "ОГС "Рівнегаз" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі №918/872/23, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- у постанові Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 920/26/21 зроблено висновок, що вжиття заявлених заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у справі, зупинення носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване виключно на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення позову та фактично застосовується лише у цій справі;

- AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в законному порядку набуло права щодо реалізації корпоративних прав АТ "ОГС "Рівнегаз". AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" було дотримано вимоги чинного законодавства та правомірно прийняло рішення про скликання та проведення позачергових зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз";

- для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, суд не має підстав для задоволення позову.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Листом від 05.02.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

09.02.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі № 918/872/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.03.2024 о 14:30 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою АТ "ОГС "Рівнегаз" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі № 918/872/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.03.2024 о 14:30 год. Об`єднано до спільного розгляду апеляційні скарги АТ "ОГС "Рівнегаз" та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі № 918/872/23.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.04.2024 о 15:15 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкладено розгляд справи на 22.05.2024 о 14:30 год.

ПрАТ "Газтек" надіслало до суду відзиви на апеляційні скарги АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АТ "ОГС "Рівнегаз", в яких просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, зокрема, наступне:

- внаслідок зупинення дії рішення НКЦПФР 26.04.2023 № 466 третя особа втратила право (як особа, що здійснює управління акціями цього акціонерного товариства) передбачене цим рішенням вчиняти дії спрямовані на скликання та проведення загальних зборів акціонерів, тому що таке право було надано їй лише п. 2 рішення № 466. Проведення спірних загальних зборів акціонерів безпосередньо суперечило меті ухвали про забезпечення;

- АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" достеменно знало, на момент вчинення дій з проведення спірних загальних зборів акціонерів, про наявність ухвали про забезпечення позову та про її зміст, а тому було зобов`язане враховувати той факт, що дія рішень НКЦПФР № 236 та № 466 зупинена судом;

- на період дії ухвали про забезпечення позову у справі № 320/17043/23 третя особа, перевищувала надані їй повноваження щодо майна (акцій) належного позивачу, тому що не будучи акціонером скликала та провела загальні збори акціонерів, виступаючи у них від власного імені, як управитель. Тим самим було порушене право власності позивача на акції, передані третій особі в тимчасове управління;

- позивач заперечує доводи скаржника про порушення судом принципу правової визначеності, як елемента верховенства права. Також те, що судом першої інстанції проігноровані висновки НКЦПФР за результатами нагляду за проведенням загальних зборів про відсутність порушень при їх проведенні (лист від 12.06.2023 № 26/03/6293 та від 15.06.2023 №26/03/6457), оскільки апелянт в суді першої інстанції не посилався на вищезазначені рішення НКЦПФР, а додав їх до апеляційної скарги. Листи НКЦПФР слід оцінювати критично, тому що НКЦПФР є зацікавленим учасником, тому, що доводи позивача, серед іншого, базуються на аргументах про неправомірність рішень цієї комісії. Висновки НКЦПФР, наведені в її листах базуються на її рішеннях котрі не діяли під час проведення оспорюваних зборів через вжиті судом заходи забезпечення;

- за висновками Європейської комісії, в Україні заблокована можливість управління корпоративними майновими правами. І цей висновок повністю узгоджується зі статтею 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";

- АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не є акціонером в розумінні Закону № 2465, тобто не є власником акцій позивача, а є управителем на підставі договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022. АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управитель, діє від власного імені, про що вказано в п. 1.1. договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 та в ч. 1 ст. 1029 ЦК України, а не від імені акціонера чиїми акціями здійснює управління. В той же час, стаття 9 Закону № 3480 передбачає, що акція, як цінний папір, надає право голосу (право на управління акціонерним товариством) виключно власнику такого цінного паперу. Жодний Закон України не передбачає права управителя арештованими у кримінальному провадженні акціями голосувати від свого імені або від імені акціонера;

- в Україні законодавчо заблокована можливість управління арештованими корпоративними майновими правами. Більше того, в Україні не існує встановленої законом процедури арешту корпоративних прав. КПК України регулює арешт саме цінних паперів (акцій), як речових доказів у справі, а не прав. Права чи обов`язки, апріорі, не можуть бути речовими доказами. В кримінальному провадженні, на яке посилається апелянт, були арештовані саме акції.

АТ "ОГС "Рівнегаз" надіслало до суду клопотання про зупинення провадження у справі №918/872/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/17043/23. Дане клопотання обґрунтоване нормами п. 5 ч. 1 ст. 227, п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України та наявністю обставин існування об`єктивної неможливості розгляду справи № 918/872/23 до розгляду справи №320/17043/23.

ПрАТ "Газтек" надіслало до суду заперечення на клопотання АТ "ОГС "Рівнегаз" про зупинення провадження у справі № 918/872/23 до набрання законної сили рішенням у справі №320/17043/23. Позивач вказує, що вирішення питання чинності/нечинності нормативно - правового акту не є підставою для зупинення провадження у справі, а тому, з підстав, викладених у запереченнях, просить суд відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

АТ "ОГС "Рівнегаз" надіслало до суду письмові пояснення, в яких з підстав, викладених у них, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

ПрАТ "Газтек" надіслало до суду клопотання, в якому просить врахувати при вирішення спору у справі науковий висновок від 30.03.2024 кандидата юридичних наук, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Ю.В., в якому йде мова про те, що договір про управління активами від 05.07.2022 № 11/2022 нікчемний.

АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надіслало до суду заперечення, в яких просить не приймати при розгляді справи науковий висновок від 30.03.2024 кандидата юридичних наук, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Ю.В.

АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надіслало до суду додаткові пояснення, в яких просить врахувати під час розгляду справи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/331/23.

ПрАТ "Газтек" надіслало до суду додаткові письмові пояснення, в яких вказує, що науковий висновок від 30.03.2024 є частиною пояснень позивача та просить врахувати їх при розгляді справи; вказує на суперечливі правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/331/23. Просить при вирішенні спору взяти до уваги, що договір про управління активами від 05.07.2022 № 11/2022 нікчемний.

ПрАТ "Газтек" надіслало до суду клопотання про зупинення провадження у справі №918/872/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/19614/23. Дане клопотання обґрунтоване наявністю об`єктивної неможливості розгляду даної господарської справи з предметом позовних вимог про визнання недійсними рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів, до вирішення справи № 320/19614/23 з предметом про визнання протиправним та скасування розпорядження КМУ № 429-р. Обставини, які встановлюються у справі № 320/19614/23 мають значення для вирішення господарської справи № 918/872/23, оскільки впливають на оцінку доказів у даній справі, зокрема, впливають на оцінку доказів щодо наявності відповідних повноважень на скликання та проведення оскаржуваних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз", в той час, як суд у провадженні якого перебуває справа про визнання недійсними рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" проведених 05.06.2023 і будучи обмеженим предметом та підставами позову, не може вийти за межі позову та надати оцінку розпорядженню КМУ № 429-р, від якого залежить встановлення обставин наявності правомочностей у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо управління корпоративними правами АТ "ОГС "Рівнегаз".

Також звертає увагу суду, що розпорядження КМ України № 429-р є актом індивідуальної дії, а отже у разі задоволення судом позову ТОВ "Омега-Капітал" таке буде вважатися нечинним з моменту його прийняття, тобто на момент проведення позачергових ЗЗА речове право на користування акціями ПрАТ "Газтек" не було обмежене, і всі дії щодо управління майном останній повинен був би погоджувати із акціонером.

АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надіслало до суду заперечення на клопотання ПрАТ "Газтек" про зупинення провадження у справі № 918/872/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/19614/23. Вказує, що клопотання ПрАТ "Газтек" про зупинення провадження у справі заявлено із порушенням порядку, встановленого ГПК України; заявником не наведено обґрунтування об`єктивної неможливості розгляду справи № 918/872/23 у зв`язку із розглядом справи № 320/19614/23.

Розглянувши в судовому засіданні 22.05.2024 клопотання заявників про зупинення провадження у справі № 918/872/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/17043/23 та у справі № 320/19614/23, суд зазначає наступне.

Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (стаття 114 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17.

Mетою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлена неможливість розгляду справ.

Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 922/3114/20, від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19 та інших.

Суд зазначає, що у межах справи № 320/17043/23 будуть встановлюватися обставини щодо чинності Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішеннями НКЦПФР від 06.03.2023 № 236 та від 26.04.2023 № 466, на підставі якого АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" подавалися повідомлення про проведення позачергових загальних зборів АТ "ОГС "Рівнегаз" 05.06.2023, рішеннями за результатами яких оформлені протоколами від 08.06.2023. При цьому у справі № 320/17043/23 позивачем оскаржуються дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" зі скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 05.06.2023, прийняті на яких рішення і оскаржуються ПрАТ "Газтек" у справі № 918/872/23.

Отже, у справі № 320/17043/23 будуть встановлені факти щодо механізму проведення загальних зборів у відповідності до рішення НКЦПФР від 26.04.2023 № 466 та щодо законності або незаконності рішення НКЦПФР від 06.03.2023 № 236.

Суд зауважує, що питання чинності Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішеннями НКЦПФР від 06.03.2023 № 236 та від 26.04.2023 № 466, виходить за межі юрисдикції господарського суду, у зв`язку з чим суд не може самостійно встановити відповідні обставини у межах справи № 918/872/23.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Газтек" до суду першої інстанції подані клопотання/заяви про зміну підстав позову від 20.10.2023. У даних заявах позивач змінює підстави позову шляхом виключення такої підстави як посилання на те, що оскаржувані рішення від 05.06.2023, оформлені протоколами від 08.06.2023, є незаконними серед іншого у зв`язку із тим, що приймалися на підставі рішення НКЦПФР № 466 від 26.04.2023, яке в свою чергу, суперечить Закону України "Про акціонерні товариства". Ухвалою суду першої інстанції від 25.10.2023 клопотання/заяви ПрАТ "Газтек" від 20.10.2023 про зміну підстав позову прийнято до розгляду. Постановлено подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням клопотань/заяв ПрАТ "Газтек" від 20.10.2023 про зміну підстав позову.

Таким чином, справа, що є предметом даного розгляду, не пов`язана із адміністративною справою № 320/17043/23, до вирішення якої АТ "ОГС "Рівнегаз" просить суд зупинити провадження. Заявником не доведено існування об`єктивної неможливість розгляду даної справи до розгляду адміністративної справи № 320/17043/23, а тому колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання АТ "ОГС "Рівнегаз" про зупинення провадження у справі № 918/872/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/17043/23.

Щодо клопотання ПрАТ "Газтек" про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/19614/23, то суд зазначає, що позивач в своєму клопотанні не навів обґрунтувань стосовно обставин, що будуть встановлені у справі №320/19614/23, та які матимуть значення для вирішення справи № 918/872/23.

Так, суд зазначає, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 320/19614/23 за позовом ТОВ "Омега-Капітал" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів та Кабінету Міністрів України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АТ "ОГС "Закарпатгаз", в якій (справі) позивачем оспорюється законність розпорядження КМ України від 28.05.2022 № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" та розпорядження КМ України від 17.02.2023 № 154-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках".

Суд звертає увагу на те, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарському суду потрібно у кожному випадку з`ясовувати чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ. Аналогічна за змістом позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20, від 14.09.2022 у справі № 911/1977/21.

В той же час, зупинення провадження у справі, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, матиме наслідком затягування судового процесу та призводитиме до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що справа, яка є предметом даного розгляду, не пов`язана із справою № 320/19614/23, до вирішення якої ПрАТ "Газтек" просить суд зупинити провадження. Заявником не доведено існування об`єктивної неможливість розгляду даної справи до розгляду адміністративної справи № 320/19614/23, а тому підстави для зупинення провадження у даній справі № 918/872/23, відсутні.

Щодо долучених АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" до матеріалів апеляційної скарги листів НКЦПФР від 12.06.2023 № 26/03/6293 та від 15.06.2023 № 26/03/6457, то суд вказує, що ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (постанови від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі №10/Б-921/1442/2013 та інші).

З огляду на те, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" додав вказані вище листи до апеляційної скарги, не обґрунтував неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому суд апеляційної інстанції не приймає їх до уваги.

Щодо поданого позивачем наукового висновку від 30.03.2024 кандидата юридичних наук, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Ю.В., в якому йде мова про те, що договір про управління активами від 05.07.2022 № 11/2022 нікчемний, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 42 ГПК передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.108 ГПК учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи (ч. 2 ст. 108 ГПК).

Статтею 109 ГПК передбачено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Суд також звертає увагу, що хоча й ГПК не надає висновкам експерта статусу доказів, втім, норми, якими врегульовано право сторін надати такі висновки (параграф 7 "Висновок експерта у галузі права"), містяться у гл. 5 ГПК "Докази доказування", із чого випливає, що такі висновки мають подаватися сторонами одночасно з доказами і за правилами надання доказів.

Як вбачається зі змісту поданого наукового висновку від 30.03.2024 кандидата юридичних наук, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Ю.В., він не стосується питань, які передбачені ч. 1 ст. 108 ГПК як такі, щодо яких учасникам справи надається право подати до суду висновок експерта у галузі права (застосування аналогії закону, аналогії права та/або змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі). У висновку надано тлумачення норм чинного законодавства України.

Суд вказує, що в додаткових поясненнях, позивач просить суд вважати вказаний науковий висновок, частиною пояснень позивача та врахувати їх зміст і аргументацію при розгляді справи.

Із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вважає наданий позивачем висновок саме висновком експертів у галузі права і враховує такий науковий висновок лише як письмові пояснення сторін.

В судових засіданнях представники відповідача та третьої особи підтримали доводи апеляційних скарг, просять їх задоволити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача в судових засіданнях заперечив доводи апеляційних скарг, просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, відповідно до п. 1.1.2 статуту АТ "ОГС "Рівнегаз" є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", а також інших нормативно - правових актів України.

У 2021 році було сформовано Наглядову раду АТ "ОГС "Рівнегаз", до якої увійшли: 1) Бойко Дмитро Дмитрович - представник акціонера ОЛУБЕРА ВЕНЧЕРС ЛІМІТЕД (OLUBERA VENTURES LIMITED), НЕ 291552; 2) ОСОБА_1 , в 2022 замінено на ОСОБА_2 - представник акціонера АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 20077720; 3) Іан Бьорд (lan Bird) - представник акціонера ПЕСНЕРО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (PESNERO INVESTMENTS LIMITED), НЕ 294764; 4) Девід Ентоні Ховард Браун (David Anthony Howard Brown) - представник акціонера ПЕСНЕРО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (PESNERO INVESTMENTS LIMITED), НЕ 294764 (голова Наглядової ради); 5) ОСОБА_3 - представник акціонера СОЛЬВОТОРЕ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД (SOLVOTORE ENTERPRISES LIMITED), НЕ 290927.

Основними акціонерами АТ "ОГС "Рівнегаз" є: 1) ПрАТ "Газтек", яке володіє 47,752672 % акцій; 2) АТ "НАК "Нафтогаз України", яке володіє 25,000087 % акцій; 3) компанії Матерон Лімітед (НЕ 193881), яке володіє 24,800946 % акцій. Решта акцій належать приватним фізичним та юридичним особам.

ПрАТ "Газтек" належать на праві власності корпоративні права, а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , емітовані АТ "Рівнегаз" у кількості 545 049 штук номінальною вартістю 15,00 грн кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "Кліринговий дім", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 47,752672 % від загальної кількості.

17.05.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного судув м. Києві у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 та наклав арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, серед іншого: компанії Матерон Лімітед та ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , емітовані АТ "Рівнегаз" у кількості 545 049 штук номінальною вартістю 15,00 грн кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "Кліринговий дім"), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 47,752672 % від загальної кількості.

В ухвалі від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що корпоративні права, серед іншого, оператора газорозподільних систем АТ "Рівнегаз" є об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки використовувались під час вчинення кримінального правопорушення. Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника ДБР Радулгіна О.О. від 16.05.2022 корпоративні права та статутний капітал, серед іншого АТ "ОГС "Рівнегаз" визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021. Оскільки корпоративні права, на які просив накласти арешт прокурор, визнані речовими доказами у кримінальному провадження та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та інші підстави, - слідчий суддя дійшов висновку що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Київський апеляційний суд ухвалою від 19.12.2022 у справі № 757/11188/22-к, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 залишив без змін, оскільки задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 62021000000000160 про накладення арешту на корпоративні права товариств, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, як просив прокурор у своєму клопотанні. Разом із указаним, в ухвалі Київського апеляційного суду вказано, що ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

24.05.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду в м. Києві Шапутько С.В. у справі № 757/11783/22-к задоволено клопотання слідчого ДБР про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

АРМА звернулася до КМУ з повідомленням про необхідність застосування передбачених ст. 21-1 Закону України від 10.11.2015 №772-VІІІ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон № 772) виняткових випадків передачі в управління арештованих активів без конкурсу.

28.05.2022 відповідно до розпорядження КМУ № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" забезпечено передачу активів, а АТ "Чорноморнафтогаз", Міністерству енергетики та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжити відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 552-р "Деякі питання діяльності Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" попередньо погоджено рішення правління АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо надання згоди на вчинення акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

Згідно зі ст. ст. 1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 № 757/11783/22-к, розпорядження КМУ № 429-р, між АРМА та АТ "Чорноморнафтогаз" укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах договору Установник управління передає Управителю на строк, визначений у п. 1.2 розділу 1 Договору майно (далі Актив/Активи) в управління, а Управитель приймає Активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління активами, у тому числі корпоративними правами, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", зокрема, акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UА4000086391, емітовані АТ "ОГС "Рівнегаз" у кількості 545 049 штук номінальною вартістю 15,00 грн кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "Кліринговий дім"), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 47,752672 % від загальної кількості.

Строк управління активами - з дати підписання договору і до 05.07.2027 або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що Управитель отримає повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або у випадку визначеному у розділі 6 договору. Дані щодо припинення цього договору вносяться до системи Депозитарного обліку цінних паперів (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору закріплено, що управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.

Управління активами за цим договором здійснюється на таких загальних засадах: збереження вартості активів, ефективності управління активами, відкритості та прозорості, запобігання корупції, тимчасове управління активами (п. 2.1 договору).

Загальні положення щодо управління активами передбачені в розділі 3 договору.

Згідно з п. 3.1 договору управління активами за цим договором здійснюється управителем в таких інтересах вказаних нижче осіб:

а) власника активів - в частині збереження вартості активів, ефективності управління активами - з метою забезпечення збереження активів власнику у разі настання визначеної законом підстави такого повернення;

б) Держави Україна - з метою забезпечення: разом з Міністерством енергетики України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вжиття відповідно до законодавства всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій; виконання визначеного кримінальним процесуальним законодавством України завдання арешту активів як заходу забезпечення відповідного кримінального провадження; можливості примусового стягнення активів на користь держави Україна у визначеному законом правовому режимі у разі настання визначеної законом підстави такого стягнення; надходжень до Державного бюджету України доходів від управління активами в порядку, на умовах та у розмірах, визначених законодавством та цим договором;

в) Установника управління - в частині забезпечення виконання ним визначених законом функцій та повноважень з управління активами.

Відповідно до п. 3.2 договору прийняття управителем активів в управління за цим договором, наявність активів на балансі Управителя не призводить до виникнення в управителя права власності, а також права довірчої власності на активи. Управління активами управителем не призводить до виникнення у нього будь-яких не передбачених законодавством переважних прав перед третіми особами щодо активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Згідно з п. 3.5 договору управління активами здійснюється управителем особисто без права доручення іншій особі (замісникові) вчинення від імені управителя дій, необхідних для управління активами, якщо інше прямо не передбачено цим договором. Ця умова договору не обмежує управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.

У п. 4.3 договору зазначено, що управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами щодо володіння, користування цими активами та всіма правами, які з ними пов`язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору.

Управитель зобов`язаний, з-поміж іншого: управляти активами відповідно до умов цього договору та виконувати обов`язки акціонера, визначені ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства"; належним чином виконувати умови цього договору; при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як Управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону; не здійснювати заходи, спрямовані на ліквідацію, реорганізацію і/або припинення юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, зазначених у пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, у будь-який спосіб як юридичної особи; забезпечити належне збереження активів; на вимогу установника управління відшкодувати йому в повному обсязі збитки, завдані Установнику управління невиконанням або неналежним виконанням цього договору управителем, зокрема зменшення економічної вартості активів, крім випадків, коли таке зменшення є результатом економічних та інших об`єктивних факторів, що можуть понизити вартість активів, в тому числі в результаті запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, внаслідок збройної агресії, продажу товарів/послуг за державними регульованими цінами, виконання мобілізаційних завдань, прийняття уповноваженими органами юридичних осіб, корпоративні права яких передані в управління, рішення про розподіл прибутку на користь держави (з урахуванням п. 5.7 розділу 5 договору); не відчужувати активи, прийняті ним в управління; своєчасно та добросовісно виконувати обов`язки, покладені на управителя як акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передані в управління, визначених в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору (п. 4.4 договору).

У п. 6.1 договору № 11/2022 від 05.07.2022 зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині управління активами до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримує повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п`яти місяців після такого повідомлення; або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави або до випадку та у порядку, визначеному в розділі 6 договору, а в частині виконання управителем грошових зобов`язань перед установником управління та зобов`язань щодо повернення активів установнику управління до їх повного виконання.

Відповідно до п. 7.6 договору управитель забезпечить призначення членів наглядових рад, керівника та головного бухгалтера юридичних осіб, визначених в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, із дотриманням принципу доброчесності.

Здійснення управління активами управителем передбачає, крім іншого, здійснення управління Активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; передбачає участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства"; самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору (п. 8.1 договору).

Визнання недійсним договору № 11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АРМА було предметом судового розгляду у справі № 921/600/22. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у задоволені позову відмовлено. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 11.07.2023.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 затверджено Порядок скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів (далі Порядок № 236). Відповідно до п. 1 Порядку № 236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку.

Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п. 2 Порядку № 236).

З метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".

Цим рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50% голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236.

Повідомленням № 233/23 від 27.04.2023 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" було повідомлено Наглядову раду АТ "ОГС "Рівнегаз" про те, що відповідно до п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 466 від 26.04.2023 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як особа, що здійснює управління більш ніж 50% акцій АТ "ОГС "Рівнегаз" (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 та договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), прийняло рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" (повідомлення містить відмітку про його отримання АТ "ОГС "Рівнегаз" 02.05.2023).

У матеріали справи надано копію повідомлення для акціонерів про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз", в якому зазначено, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке є управителем цінних паперів - акцій, емітованих АТ "ОГС "Рівнегаз" у кількості 545049 штук, що належать ПрАТ "Газтек", та становлять 47,7527 % від загальної кількості простих іменних акцій товариства, повідомляє про скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства, які будуть проведені дистанційно у порядку, передбаченому Порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (Порядок).

У вищенаведеному повідомлені визначено дату проведення загальних зборів (дату завершення голосування) 05.06.2023; зазначено, що бюлетені для голосування розміщуватимуться у вільному для акціонерів доступі на відповідній сторінці; вказано дату розміщення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) 26.05.2023, дату розміщення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування 01.06.2023, дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів, - 31.05.2023 (станом на 23 годину).

Крім того, у повідомлені зазначено проект порядку денного, а саме: 1) припинення повноважень голови та членів Наглядової ради товариства; 2) обрання членів Наглядової ради товариства; 3) затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства.

Також у повідомленні роз`яснено порядок направлення та розгляду запитів акціонерів щодо ознайомлення з документами, внесення пропозицій до проекту порядку денного, порядку голосування. Зокрема, зазначено, що голосування на загальних зборах (направлення до депозитарної установи бюлетенів для голосування) розпочинається 26.05.2023 та завершується 05.06.2023.

У матеріали справи надано копію бюлетеня № 2 для кумулятивного голосування, в якому визначено дату і час початку та завершення голосування: з 11:00 год 01.06.2023 до 18:00 год 05.06.2023; загальну кількість членів Наглядової ради, що обираються шляхом кумулятивного голосування (питання 2 порядку денного).

Крім того, у бюлетені зазначено перелік кандидатів для розгляду питання порядку денного про обрання членів Наглядової ради товариства, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 щодо яких вказано, що вони є представниками акціонера - ПрАТ "Газтек", що володіє простими іменними акціями у кількості 545049 штук; особа (особи), що внесла пропозицію щодо даних кандидатів: АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", управитель акціями АТ "ОГС "Рівнегаз" у кількості 545049 штук простих іменних акцій, власником яких є ПрАТ "Газтек", згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022.

05.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз", рішення яких оформлені протоколом від 08.06.2023. В протоколі зазначено, що збори відбулись відповідно до Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236; дата проведення загальних зборів 05.06.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування 01.06.2023; дата початку голосування 26.05.2023; дата завершення голосування акціонерів 05.06.2023. Загальна кількість акціонерів, включених до переліку акціонерів, які мають право, на участь у загальних зборах, складеного станом на 23 годину 31.05.2023, становить 583 особи, яким належить 1 141 400 штук простих іменних акцій, в тому числі 1 120 626 штук голосуючих простих іменних акцій, які враховуються при визначенні кворуму та надають право голосу для вирішення питань, які відносяться до компетенції загальних зборів акціонерів товариства. Для участі в загальних зборах зареєстровано 3 особи, яким належить 1 113 478 штук голосуючих простих іменних акцій товариства, що становить 99,36214 % від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. Кворум загальних зборів становить 99,36214 %. Згідно з п. 7 Порядку позачергові дистанційні загальні збори акціонерів товариства мають кворум з усіх питань порядку денного. Також зазначено про обраного голову та секретаря загальних зборів, лічильну комісію, осіб, уповноважених взаємодіяти з Центральним депозитарієм згідно з рішенням АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про скликання загальних зборів від 27.04.2023.

Згідно з вказаним у протоколі порядком денним загальних зборів розглядалися питання про: 1) припинення повноважень голови та членів Наглядової ради товариства; 2) обрання членів Наглядової ради товариства; 3) затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради товариства.

За підсумками голосування прийнято рішення: припинити повноваження голови та членів Наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення; про обрання до складу Наглядової ради представників акціонера ПрАТ "Газтек": ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з головою та членами Наглядової ради товариства, що додаються; уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені товариства цивільно-правові договори з головою та членами Наглядової ради товариства, умови яких затверджено загальними зборами акціонерів товариства. За прийняття рішень було подано 1 113478 голосів, що становить 100 % від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Протокол підписано головою та секретарем загальних зборів. Як вказано у протоколі, до нього додано додаток договір про виконання посадових обов`язків члена Наглядової ради.

Також за результатами розгляду кожного з питань порядку денного на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" згідно з протоколом складено відповідні протоколи про підсумки голосування від 08.06.2023 № 1, № 2, № 3, які підписані головою та членами лічильної комісії.

Згідно з описом вкладення у цінний лист протокол від 08.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" з додатками надіслано АТ "ОГС "Рівнегаз".

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у листі від 15.06.2023, адресованому АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", повідомила, що нею здійснено нагляд за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах, зокрема АТ "ОГС "Рівнегаз", скликаних 05.06.2023 відповідно до вимог порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Комісії №236 від 06.03.2023; за результатами проведених наглядів порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Одночасно ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 за позовом Матерон Лімітед, ПрАТ "Газтек" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення частково задоволено заяву Матерона Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили; зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 № 466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році" до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили.

Постановляючи вищенаведену ухвалу, адміністративний суд виходив із того, що у кримінальному провадженні, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власникам акцій ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними; права ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед (власників) за цінними паперами, зокрема, права користуватися акціями, суд не обмежував. Тобто суд обмежив лише права на цінні папери, а саме: суд звертає увагу, що на право користування корпоративними правами та акціями ухвала Печерського районного суду в місті Києві про арешт не поширюється. Враховуючи той факт, що суд арештував лише право ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед на акції в частині правомочності права розпорядження, однак не арештовував права, що виникають за цінним папером (користуватися акцією), та той факт, що позивач не надавав згоди на передачу в управління своїх прав за цінним папером, то суд вважав, що відсутність таких прав у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів, проте такі дії вчиняються останнім з посиланням на оскаржуване рішення; чинними редакціями статутів акціонерних товариств не передбачено випадків для проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, а відтак повідомлення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо скликання та проведення дистанційних зборів відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 № 236, на думку позивача, є протиправним та прямо і грубо порушує положення ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства". Оскаржуване рішення НКЦПФР на момент розгляду даної справи застосовується до позивача, а тому може спричинити порушення прав та інтересів акціонерного товариства, акціонерів товариства, оскільки загальні збори акціонерів товариства повинні бути проведенні у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту акціонерного товариства та рішення є таким, що суперечить Конституції України, Закону України "Про акціонерні товариства", а у випадку задоволення адміністративного позову відновлення порушених прав позивача може бути ускладненим.

У резолютивній частині вказаної ухвали зазначено про надіслання її учасникам справи та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", а також вказано, що ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвала набирає законної сили з моменту. її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23 задоволено апеляційні скарги АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано; прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Матерон Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Постанова набрала законної сили з дати її прийняття. Суд апеляційної інстанції, зокрема зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, всупереч ч. 5 ст. 151 КАС України не встановив та не вказав про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень; не врахував принципу співмірності застосованих заходів забезпечення позову з існуючим правовим регулюванням спірних правовідносин всіх учасників таких відносин; оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Зокрема, надаючи оцінку повноваженням ДАТ "Чорноморнафтогаз" на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору, та не залучив до участі у справі це підприємство.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №320/17043/23 відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали про забезпечення позову від 29.05.2023. Суд, зокрема, зазначив, що відповідно до положень ст. ст. 154, 243, 294 та 325 Кодексу адміністративного судочинства України строк дії ухвали про забезпечення позову розпочався 29.05.2023 та закінчився саме днем ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду - 07.06.2023 і саме в цей період часу оскаржувані в цій справі рішення не діяли, тобто існувала заборона на вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію положень зупинених актів.

Згідно з пп. 1.1.2 статуту АТ "ОГС "Рівнегаз", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз", оформленим протоколом № 17 від 26.03.2019 (далі - статут), АТ "ОГС "Рівнегаз" є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", а також інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до пп. 4.1.1.1 статуту кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на Загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування (пп. 4.1.2 статуту).

У пп. 6.1.1 статуту зазначено, що товариством розміщено 1 141 400 простих іменних акцій номінальною вартістю 15,00 грн кожна.

Акції товариства існують виключно в бездокументарній формі (пп. 6.1.2 статуту).

Відповідно до п. 6.2 статуту товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.

Управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють: загальні збори товариства; наглядова рада товариства; правління товариства; ревізійна комісія товариства (пп. 8.1.1 статуту).

Підпунктом 8.3.1 статуту передбачено, що посадовими особами органів товариства визнаються голова та члени наглядової ради, голова та члени правління товариства, голова та члени ревізійної комісії.

Загальні збори є вищим органом товариства (пп. 9.1.1 статуту).

Згідно з пп. 9.1.2 статуту товариство обов`язково щороку скликає загальні збори (річні загальні збори). Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими (пп. 9.1.4 статуту).

У п. 9.1.6 статуту зазначено, що у загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюється законом (пп. 9.1.9 статуту).

Згідно з пп. 9.2.2.16, пп. 9.2.2.17 статуту до виключної компетенції загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом.

Порядок скликання загальних зборів товариства визначений п. 9.3 статуту.

Відповідно до пп. 9.3.1 статуту проект порядку денного загальних зборів та порядок денний загальних зборів затверджується Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених законом, - акціонерами, які цього вимагають.

Повідомлення про проведення Загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально у спосіб, передбачений Наглядовою радою, у строк не пізніше 30 днів до дати їх проведення особою, яка скликає загальні збори. Особа, яка скликає загальні збори, призначається Наглядовою радою, вимоги до змісту повідомлення про проведення загальних зборів встановлюються Законом (пп. 9.3.3 статуту).

Підпунктом 9.3.4 статуту передбачено також розміщення повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, якщо інше не визначено Законом; додаткове надіслання повідомлення про проведення загальних зборів та проекту порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів, та розміщення на власному вебсайті інформації, яка повинна міститись у повідомленні про проведення загальних зборів згідно Закону.

Згідно з пп. 9.8.1 статуту одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на Загальних зборах, крім проведення кумулятивного голосування під час обрання Наглядової ради та Ревізійної комісії. При кумулятивному голосуванні загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу товариства, що обирається, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

При обранні членів Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства кумулятивним голосуванням голосування проводиться щодо всіх кандидатів одночасно. Обраними вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами. Члени Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства вважаються обраними, а орган товариства вважається сформованим виключно за умови обрання повного кількісного складу Наглядової ради та/або Ревізійної комісії товариства шляхом кумулятивного голосування (пп. 9.8.5 статуту).

У пп. 9.12.1 статуту зазначено, що за підсумками кожного голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії товариства, які брали участь у підрахунку голосів.

Рішення Загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування. Протоколи про підсумки голосування додаються до протоколу загальних зборів (пп. 9.12.2, пп. 9.12.4 статуту).

Підпунктом 9.13.1 статуту передбачено, що протокол загальних зборів складається протягом 10 днів з моменту закриття Загальних зборів та підписується головуючим та секретарем загальних зборів.

Позачергові загальні збори скликаються Наглядовою радою, зокрема на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства; в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства (пп. 9.14.1.4, пп. 9.14.1.5 статуту).

Підпункт 9.14.5 статуту визначає, що вимога про скликання позачергових загальних зборів подається у письмовій формі Правлінню товариства, підпункт 9.14.6 статуту що Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових Загальних зборів або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.

У разі неприйняття Наглядовою радою рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, протягом 10 днів з моменту отримання такої вимоги або прийняття рішення про відмову у такому скликанні позачергові Загальні збори можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які подавали таку вимогу відповідно до Закону, протягом 90 днів з дати надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про їх скликання (пп. 9.14.10 статуту).

Згідно з пп. 9.14.11 статуту у разі скликання Загальних зборів акціонерами повідомлення про це та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка здійснює облік прав власності на акції товариства, що належать акціонерам, які скликають Загальні збори, або Центральним депозитарієм цінних паперів.

Порядок та випадки проведення та прийняття рішень загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюється відповідно до вимог закону (п. 9.15 статуту).

Предметом позову у цій справі є вимоги ПрАТ "Газтек" до АТ "ОГС "Рівнегаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про визнати недійсними рішень, оформлених протоколами позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування № 1, 2, 3 від 08.06.2023.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що за приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наведені вище норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.

З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Відповідно до ч. 6 ст. 96-1 ЦК України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

У п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Як убачається з матеріалів справи, ПрАТ "Газтек" є власником цінних паперів АТ "ОГС "Рівнегаз" у кількості 545 049 штук, що становить 47,752672 % від загальної кількості.

Звертаючись до суду із даним позовом про визнання недійсними рішень АТ "ОГС "Рівнегаз", позивач стверджує про незаконність скликання та проведення вказаних дистанційних загальних зборів, оскільки вони відбулись із порушенням вимог Закону України "Про акціонерні товариства", статуту АТ "ОГС "Рівнегаз" та прав позивача як акціонера.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 36 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно з ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Подібні положення містяться і в ч. 1 ст. 39 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства.

Також статутом відповідача визначено, що Загальні збори є вищим органом товариства; до виключної компетенції Загальних зборів належить: обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом (пп. 9.1.1, пп. 9.2.2.16, пп. 9.2.2.17 статуту).

Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21 зазначив про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Частиною 1 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують права та охоронювані законом інтереси акціонера, який оскаржує рішення.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16, постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 та від 04.02.2020 у справі № 915/540/16 вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання та проведення, але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

З огляду на викладене, для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.

При вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГПК України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке не є акціонером (власником акцій) АТ "ОГС "Рівнегаз", а є управителем відповідно до договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, не уповноважене діяти від імені та за рахунок власників акцій, переданих в управління, оскільки накладений судом арешт на корпоративні права позивача, які у подальшому були передані в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", не стосується прав за цінними паперами, у тому числі права на участь в управлінні товариством.

Із матеріалів справи слідує, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності, серед іншого: компанії Матерон Лімітед та ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, емітовані АТ "ОГС "Рівнегаз" у кількості 545 049 штук, що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 47,752672 % від загальної кількості.

Також ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к було задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління та, керуючись ст. 100 КПК України, ст. ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", враховуючи наявність підстав для передачі арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, останньому передано майно - корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, емітовані АТ "ОГС "Рівнегаз" у кількості 545 049 штук, що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 47,752672 % від загальної кількості.

Колегія суддів приймає до уваги те, що стаття 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначає, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, АРМА), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передбачено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Відповідно до п. п. 10, 11, абз. 11 п. 12 глави 1 Розділу 5 Положення про проведення депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).

У разі передачі цінних паперів в управління АРМА реалізація прав на такі цінні папери та прав за ними здійснюється АРМА.

У разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством.

Набуття Фондом, АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов`язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.

АРМА набуває повноваження щодо управління такими цінними паперами з дня прийняття їх в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника цінних паперів, копії яких надійшли до АРМА з відповідним зверненням прокурора.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління (ч. 1).

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 2).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство, зокрема укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами.

За приписами ч. 7 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.

Особливості управління активами у виняткових випадках встановлені у ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Частиною 1 ст. 21-1 цього Закону передбачено, що у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу; 2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.

Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов`язковим забезпеченням безперервності управління активами.

Відповідно до ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство повідомляє Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів у визначені в цій частині строки.

Кабінет Міністрів України не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителем таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті (ч. 3 ст. 21-1 вказаного Закону).

За результатами консультацій, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади за погодженням з Національним агентством вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком. Рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв`язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами (ч. ч. 4, 5 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів").

Частиною 6 ст. 21-1 зазначеного Закону передбачено, що у разі надходження рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, управління такими активами припиняється, а активи підлягають поверненню законному власнику у встановленому Законом порядку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" погоджено пропозицію Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

Таким чином розпорядженням Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 підтверджується існування та винятковість випадків для застосування процедури передання в управління активів позивача саме за ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що, зокрема відповідно до ч. 7 ст. 21 цього Закону позбавляє управителя обов`язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи

Зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 чинне, у встановленому законом порядку не скасоване.

У постанові від 31.01.2024 по справі № 925/1355/22 за позовом ТОВ "Міжрегіональна торгівельна компанія" до АТ "ОГС "Черкасигаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про визнання недійсним рішення наглядової ради, Верховний Суд, проаналізувавши положення Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р від 28.05.2022 "Про деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", підтримав висновки судів попередніх інстанцій про те, що активи позивача у зв`язку з винятковим випадком були передані в управління ДАТ "Чорноморнафтогаз" саме у порядку, встановленому статтею 21-1 Закону про АРМА, а не у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього закону. Питання існування та оцінки випадку як виняткового для застосування статті 21-1 Закону про АРМА остаточно вирішував виключно Кабінет Міністрів України у розпорядженні № 429-р від 28.05.2022 за поданням АРМА, яке є чинним.

Згідно з ч. 1 ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно (ч. 1 ст. 1030 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 1032 ЦК України у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Особливості управління цінними паперами встановлюються законом (ст. 1045 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, на підставі ст. 21-1, а також ст. ст. 1, 9, 10, 19, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст. 100 КПК України, ст. 6 Глави 1 та Глави 70 ЦК України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к, розпорядження № 429-р КМУ, між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів як установником управління та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителем укладено договір управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022.

Відповідно до п. 1.1 цього договору, установник управління передає управителю на строк, визначений у п. 1.2 розділу 1 договору майно (далі - активи) в управління, а управитель приймає активи та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління такими активами, а саме: корпоративними правами, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", зокрема: цінні папери - акції, емітовані АТ "АГС "Рівнегаз" у кількості 545 049 штук, що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 47,752672 % від загальної кількості.

Пунктом 1.3 договору закріплено, що управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.

У п. 4.3 договору зазначено, що управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами щодо володіння, користування цими Активами та всіма правами, які з ними пов`язані та з них випливають; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера, визначені ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законом та цим договором; інші права акціонера з урахуванням обмежень, встановлених законом та статутами юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління.

Згідно з п. 8.1 договору здійснення управління активами управителем передбачає, крім іншого, здійснення управління активами шляхом їх збереження, а також здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначних законодавством; участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".

Частиною 1 ст. 1037 ЦК України визначено, що управитель управляє майном відповідно до умов договору.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 35 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином. Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів.

Абзацами 12 та 13 п. 12 глави 1 розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №735 від 23.04.2013, визначено, що депозитарна установа припиняє виконання розпоряджень депонента та/або керуючого рахунком депонента щодо належних такому депоненту цінних паперів, переданих в управління АРМА, з моменту отримання від АРМА повідомлення про прийняття АРМА в управління цінних паперів. Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором про управління між АРМА та Управителем.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства та умов договору слідує, що управитель набув повноважень щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з ч. ч. 3 - 5 ст. 96-1 ЦК України учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Також зі змісту ст. 27 Закону України "Про акціонерні товариства" слідує, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Відповідні положення знайшли своє відображення й у п. 4.1.1 статуту відповідача.

У п. п. 13, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" законодавець виділяє права на цінні папери (речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права)) та права за цінними паперами (права, що виникають із зобов`язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента)).

Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі № 640/6888/19 зробив висновок, що застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом блокування активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022, від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, положення Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Закону України "Про депозитарну систему України", Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, умови пп. 1.1.1, п. п. 3.1, 4.3, 8.1 договору № 05/2022 від 05.07.2022 з дати укладення цього договору АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" отримало в управління належні позивачу цінні папери (акції), емітовані відповідачем, та повноваження щодо реалізації як прав на цінні папери, так і прав за цінними паперами, серед яких право на участь в управлінні акціонерним товариством, у тому числі на скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства.

Колегія суддів вказує, що визнання договору № 11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами) недійсним було предметом судового розгляду у справі № 921/600/22.

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у справі №921/600/22 відмовлено у задоволені позову ТОВ "ПромТехРесурс" до ПрАТ "Тернопільгаз" та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", за участю третіх осіб, серед яких: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зокрема, про визнання недійсним договору № 11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Дане рішення суду набрало законної сили.

У справі № 921/600/22 судом встановлено, що договір № 11/2022 від 05.07.2022 укладено на підставі чинних ухвали Печерського районного суду міста Києва та розпорядження Кабінету Міністрів України, у передбаченому ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" порядку. Судом не встановлено невідповідності такого правочину умовам ст. 203 ЦК України, а відтак і підстав для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд апеляційної інстанції вказує, що доказів визнання недійсним договору № 11/2022 від 05.07.2022 в судовому порядку станом на час розгляду справи № 918/872/23 суду не надано, як і не спростовано обставин, встановлених рішенням суду у справі № 921/600/22, яке набрало законної сили.

Із урахуванням викладеного, спростовуються доводи позивача щодо відсутності в АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" за договором управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 повноважень на скликання та проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз", у тому числі з підстав арешту та передачі в управління АРМА виключно корпоративних прав на цінні папери, а не за цінними паперами.

Позивач, в обґрунтовування позовних вимог, посилаючись на положення ст. ст. 7, 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та стверджує про нікчемність договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, оскільки його вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми.

В обґрунтування своїх тверджень позивач виходить з того, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону цінні папери відносяться до фінансових інструментів; відповідно до ч. 12 ст. 36 цього Закону правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених вказаною нормою; відповідно до ч. 13 ст. 36 цього ж Закону правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті, є нікчемними.

Разом з тим, наведені аргументи позивача суд оцінює критично, оскільки Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", як убачається з положень ст. 1 цього Закону, регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов`язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Статтями 4 та 5 зазначеного Закону визначено поняття ринків капіталу та товарних ринків, з аналізу яких слідує, що укладення договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 не є вчиненням правочину щодо фінансових інструментів на вказаних ринках.

Крім того, у п. 9 ч. 12 ст. 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" передбачено, що правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків вчинення правочинів, пов`язаних з виконанням судових рішень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що укладення договору № 11/2022 від 05.07.2022 відбулось на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к та відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

В той же час, відповідно до ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Колегія суддів приймає до уваги те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" відповідає вищенаведеним законодавчим вимогам. Так, його засновником є АТ "НАК "Нафтогаз України", засновником якого, у свою чергу, є Кабінет Міністрів України.

Додаткових вимог до передання активів в управління в порядку статті 21-1 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", у тому числі вимог вчинення правочину за участю (посередництвом) інвестиційної фірми, Закон України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", який є спеціальним в даному випадку по відношенню до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", не містить.

Отже, з огляду на наведене, положення ч. 13 ст. 36 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" не підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися, а тому доводи позивача щодо нікчемності договору № 11/2022 від 05.07.2022 не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Також безпідставними є і доводи позивача про те, що у АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" відсутня ліцензія на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, тому він не є особою, яка могла бути обраною АРМА в якості управителя.

Зокрема, Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не визначено, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Наведені позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом.

Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, включає, зокрема діяльність з управління портфелем фінансових інструментів. Так, відповідно до ч. 9 ст. 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діяльність з управління портфелем фінансових інструментів - це діяльність інвестиційної фірми з управління портфелями фінансових інструментів, які складаються з одного або більше фінансових інструментів, в інтересах клієнтів.

Натомість АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами на підставі ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами не є тотожними видами діяльності.

Отже, твердження позивача про те, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, є необґрунтованим, оскільки відповідні критерії щодо підприємств, установ та організацій, яких АРМА може обрати управителем арештованих акцій, законодавством не встановлені.

Наведені ж позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, та до спірних правовідносин не застосовуються.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень, зазначає, що відповідно ст. ст. 22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передача в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" корпоративних прав АТ "ОГС "Рівнегаз" є концентрацією, для здійснення якої необхідний попередній дозвіл АМК України.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд виходить з того, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) концентрацією визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 24 вказаного Закону концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації перевищує визначені в цій нормі суми. Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов`язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна, віднесена до порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

При цьому за приписами ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі (ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, недотримання вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для застосування відповідальності, встановленої законом, у порядку, передбаченому зазначеним Законом.

З огляду на чинність договору № 11/2022 від 05.07.2022, посилання позивача на неотримання АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" дозволу на концентрацію у контексті заявлених позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів АТ "ОГС "Рівнегаз", безпідставні. Станом на час розгляду справи, суду не подано доказів прийняття Антимонопольним комітетом України рішення у справі за ознаками вчинення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" порушення, передбаченого п. 12 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З приводу тверджень позивача про те, що ним не надавалися пропозиції щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради відповідача, не видавалися довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від імені позивача і позивач не брав участі в проведених 05.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборах, судом звертається увага на умови п. п. 4.3, 8.1 чинного договору № 11/2022 від 05.07.2022, згідно з якими управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства"; управління передбачає здійснення управління юридичними особами, визначеними в пп. 1.1. п. 1.1 розділу 1 цього договору, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, визначених законодавством, а також участь та голосування з усіх питань порядку денного на загальних зборах акціонерів, які є вищим органом юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, відповідно до статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".

Умовами п. п. 3.5 та 8.1 договору № 11/2022 від 05.07.2022 передбачено право управителя призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, а також участь та голосування з усіх питань.

Згідно з п. 3.1 договору управління активами здійснюється управителем в інтересах, зокрема власника активів. Управитель зобов`язаний, з-поміж іншого при здійсненні управління активами, в тому числі при вчиненні будь-яких правочинів щодо активів, повідомляти третіх осіб, що він діє від власного імені, але виключно як управитель на підставі договору управління, укладеного з Національним агентством, відповідно до глави 70 ЦК України та Закону (п. 4.4 договору).

Як убачається з матеріалів справи, у бюлетені № 2 для кумулятивного голосування у відомостях щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради АТ "ОГС "Рівнегаз" зазначено, що вони є представниками позивача; особою, що внесла пропозицію щодо кандидатів, вказано АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" як управителя акціями АТ "ОГС "Рівнегаз", власником яких є позивач, згідно з договором управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022.

Таким чином, оскільки АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" здійснює управління активами позивача на підставі договору № 11/2022 від 05.07.2022, у тому числі в інтересах останнього, а також наділений повноваженнями реалізовувати передбачені права акціонера позивача, зокрема призначати фізичних осіб, які є його представниками, до складу органів управління юридичних осіб, брати участь та голосувати з усіх питань порядку денного загальних зборів акціонерів, протилежні доводи позивача суд вважає непереконливими.

Крім того, судом береться до уваги застосування у спірних правовідносинах процедури передання в управління активів позивача саме за ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", частина 7 якої позбавляє управителя обов`язку погоджувати свої дії з власником активів у разі здійснення управління активами під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи.

Щодо доводів позивача та висновку суду першої інстанції про скликання та проведення АТ "ДАК "Чорноморнафтогаз" позачергових загальних зборів у період дії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23, судом враховується таке.

Відповідно до п. 9.15 статуту відповідача порядок та випадки проведення та прийняття рішень Загальними зборами методом опитування (у формі заочного голосування) встановлюється відповідно до вимог закону.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерів можуть проводитися шляхом: 1) очного голосування (далі - очні загальні збори); 2) електронного голосування (далі - електронні загальні збори); 3) опитування (далі - дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до товариства через депозитарну систему України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, можуть проводитися дистанційні загальні збори. У такому разі волевиявлення акціонерів фіксується шляхом опитування, що проводиться через депозитарну систему України. Порядок проведення дистанційних загальних зборів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Як убачається з ч. 2 вищенаведеної статті, положення статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів (зокрема, щодо кворуму, права на участь в загальних зборах, скликання, у тому числі особливостей скликання позачергових загальних зборів акціонерним товариством чи акціонерами, повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, порядку їх проведення та прийняття рішень тощо) не застосовуються до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з метою реалізації прав акціонерів власників більше 50 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства відповідно до статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу прийнято рішення від 26.04.2023 № 466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році".

Цим рішенням встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50 % голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства. Також передбачено, що позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі - Порядок №236).

Відповідно до п. 1 Порядку № 236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку.

Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п. 2 Порядку № 236).

З матеріалів справи слідує, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", посилаючись на п. 1 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 466 від 26.04.2023, як особа, що здійснює управління більш ніж 50 % акцій АТ "ОГС "Рівнегаз" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022 та договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, повідомило Наглядову раду АТ "ОГС "Рівнегаз" про прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" (повідомлення № 233/23 від 27.04.2023).

05.06.2023 було проведено дистанційні позачергові загальні збори акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз", за результатами яких складено протокол від 08.06.2023 про прийнято рішення з питань порядку денного: припинити повноваження голови та членів Наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення; про обрання до складу Наглядової ради представників акціонера ПрАТ "Газтек": ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з головою та членами Наглядової ради товариства, що додаються; уповноважити голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов`язки) голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені товариства цивільно-правові договори з головою та членами Наглядової ради товариства, умови яких затверджено загальними зборами акціонерів товариства.

У протоколі зазначено, що збори відбулись відповідно до Порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236; дата проведення загальних зборів 05.06.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) - 26.05.2023; дата оприлюднення єдиного бюлетеня для кумулятивного голосування 01.06.2023; дата початку голосування 26.05.2023; дата завершення голосування акціонерів 05.06.2023. Загальна кількість акціонерів, включених до переліку акціонерів, які мають право, на участь у загальних зборах, складеного станом на 23 годину 31.05.2023, становить 583 особи, яким належить 1 141 400 штук простих іменних акцій, в тому числі 1 120 626 штук голосуючих простих іменних акцій, які враховуються при визначенні кворуму та надають право голосу для вирішення питань, які відносяться до компетенції загальних зборів акціонерів товариства. Для участі в загальних зборах зареєстровано 3 особи, яким належить 1 113 478 штук голосуючих простих іменних акцій товариства, що становить 99,36214 % від загальної кількості голосуючих простих іменних акцій. Кворум загальних зборів становить 99,36214 %. Згідно з пунктом 7 Порядку позачергові дистанційні загальні збори акціонерів товариства мають кворум з усіх питань порядку денного.

За прийняття рішень було подано 1 113 478 голосів, що становить 100 % від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.

Крім того, з кожного з питань порядку денного, що розглядались на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" згідно з протоколом, складено відповідні протоколи про підсумки голосування від 08.06.2023 № 1, № 2, № 3, які підписані головою та членами лічильної комісії.

Судом враховується, що скликання зборів у такий спосіб не суперечить Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту відповідача, оскільки останніми передбачена можливість проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, порядок скликання та проведення таких зборів визначено рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 236 від 06.03.2023, № 466 від 26.04.2023.

Крім того, твердження позивача про скликання та проведення зборів всупереч вимогам ст. ст. 41, 42, 43 Закону України "Про акціонерні товариства" та відповідним положенням статуту відповідача спростовуються положеннями ч. 2 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо незастосування дії статей 40-57 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів до дистанційних загальних зборів, крім випадків, прямо передбачених зазначеними статтями.

Разом з тим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведених рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили. Постановляючи вищенаведену ухвалу суд виходив із того, що у кримінальному провадженні, наклавши арешт ухвалою від 17.05.2022, суд заборонив власникам акцій ПрАТ "Газтек" та Матерон Лімітед здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними. Права, зокрема ПрАТ "Газтек" (власника) за цінними паперами, у тому числі права користуватися акціями, суд не обмежував. Суд вважав, що відсутність таких прав у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не наділяє його компетенцією в частині прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів.

В той же час, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 320/17043/23 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, зокрема оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Надаючи оцінку повноваженням ДАТ "Чорноморнафтогаз" на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору.

Колегія суддів зазначає, що процедура проведення загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" із визначенням, з-поміж іншого, проекту порядку денного, дати оприлюднення бюлетенів для голосування, дати початку та завершення голосування, розпочалась до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно, рішення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про скликання та проведення зборів не може суперечити вищевказаній ухвалі про забезпечення позову. Зокрема, оприлюднення єдиного бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства) та початок голосування були призначені на 26.05.2023, що передує даті постановлення ухвали про забезпечення позову. Крім того, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не було учасником справи № 320/17043/23.

Також суд звертає увагу на положення п. 9.12.2 статуту відповідача, якими передбачено, що рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.

Враховуючи зазначені положення статуту відповідача, та те, що протоколи про підсумки голосування № 1, № 2, № 3, якими оформлені оспорювані рішення, складено 08.06.2023, суд зауважує, що дані рішення вважаються прийнятими уже після скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023.

У контексті наведеного, судом апеляційної інстанції критично оцінюються посилання позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №826/3525/17, від 10.12.2020 у справі № 826/12267/18. Так, з урахуванням критеріїв подібності правовідносин, визначених Верховним Судом (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц), та виходячи з аналізу правовідносин та обставин, які існували у справах № 826/3525/17, № 826/12267/18, суд зауважує, що відповідні висновки Верховного Суду зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі № 918/872/23.

Зокрема, у справі № 826/12267/18 оскаржуване рішення Правління Національного банку України про ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" прийнято в період дії ухвали суду про забезпечення позову, якою Національному банку України було заборонено прийняття такого рішення. У справі № 826/3525/17 оскаржуване рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про продовження строку дії ліцензії на мовлення прийнято в період дії ухвали суду, якою Національній раді було заборонено прийняття такого рішення.

Тобто забезпечення позову у вищенаведених справах здійснено шляхом заборони прийняття конкретних рішень конкретними учасниками справи. Натомість з обставин справи № 918/872/23 убачається, що заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 стосуються не заборони прийняття оспорюваних у справі № 918/872/23 рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів відповідача, а зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. При цьому прийняття рішення про скликання і проведення зборів та прийняття рішень за наслідками таких зборів у цій справі відбулось за межами строку дії ухвали суду про забезпечення позову.

З огляду на викладене у сукупності, висновок суду першої інстанції, як підстава для задоволення позову у справі № 918/872/23 про те, що на момент виникнення спірних правовідносин (05.06.2023), ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 діяла, АТ "ДАК" "Чорноморнафтогаз" було обізнане щодо її існування, а підстави для її невиконання були відсутні. Відтак, рішення від 05.06.2023 за результатами позачергових дистанційних загальних зборів, оформлені протоколами від 08.06.2023 проведенні без врахування судової заборони, а тому є незаконними, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим.

Також позивач, звертаючись до суду із даним позовом, стверджує про порушення, зокрема його права як акціонера на участь в управлінні акціонерним товариством.

Суд вказує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні товариством (п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про акціонерні товариства", пп. 4.1.1.1 статуту "ОГС "Рівнегаз").

Із матеріалів справи слідує, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на підставі чинних ухвал Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 та від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України № 429-р від 28.05.2022, договору управління активами № 11/2022 від 05.07.2022 (п. п. 1.3, 3.1, 3.5, 4.3, 8.1) як управитель акціями позивача діяв в інтересах позивача як акціонера АТ "ОГС "Рівнегаз" та реалізував отримані за договором права позивача як акціонера, зокрема щодо скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз", формування порядку денного, подання пропозицій щодо кандидатів для обрання в органи управління товариства, участі у зборах, голосування з питань порядку денного.

Про дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в якості управителя акціями позивача за договором №11/2022 від 05.07.2022 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" зазначало у повідомленні від 27.04.2023 про скликання зборів, адресованому Наглядовій раді АТ "ОГС "Рівнегаз" про скликання зборів, у повідомленні про проведення зборів, адресованому акціонерам АТ "ОГС "Рівнегаз", у бюлетені для кумулятивного голосування.

Із урахуванням вищенаведених обставин, оскільки АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" під час скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" як управитель акцій позивача представляло інтереси останнього як акціонера, власника акцій, суд зазначає про не доведення позивачем порушення його корпоративних прав щодо управління товариством, у тому числі на участь у таких зборах, на голосування з питань порядку денного зборів, обрання членів органу управління товариства тощо. Відповідно, оскільки позивачем не доведено порушення його корпоративних прав оспорюваними рішеннями, посилання позивача на недотримання вимог закону, статуту про скликання і проведення загальних зборів, не є достатньою і самостійною підставою для визнання таких рішень недійсними.

В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначив, що дії АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" призвели до порушення конституційних прав позивача, визначених ст. 41 Конституції України, в частині володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого статтею 7 ГПК України, і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Щодо незгоди позивача з обмеженнями його правомочностей власника активів, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до наявних матеріалів справи та проаналізованих законодавчих положень активи позивача арештовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11783/22-к в межах кримінального провадження. Також у межах кримінального провадження арештовані активи позивача передані в управління АРМА, яке, у свою чергу, будучи підконтрольним Кабінету Міністрів України, на підставі розпорядження останнього уклало договір № 11/2022 від 05.07.2022 з управління активами (майном). Наведене свідчить, що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово обмежує власника у здійсненні ним своїх прав щодо арештованих активів.

Тобто акції позивача, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, не можуть перебувати у прямому управлінні позивача, а в силу приписів законодавства щодо передання арештованих активів у кримінальному провадженні в управління Національному агентству, продовжуватимуть на підставі чинного договору № 11/2022 від 05.07.2022 перебувати в управлінні АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке наділено правомочностями на управління активами, що включають як права на цінні папери, так і права за цінними паперами.

Повернення активів власнику, відповідно, можливість власника безпосередньо реалізовувати свої корпоративні права, можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів (ч. 6 ст. 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"). Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарського суду.

Також Верховний Суд у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/331/23 за позовом АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" до АТ "ОГС "Харківгаз" про визнання недійсним з моменту винесення рішення Правління АТ "ОГС "Харківгаз", оформленого протоколом від 25.01.2023, дійшов наступних висновків:

1) арешт корпоративних прав із встановленням заборони на розпорядження акціями у кримінального провадженні веде до тимчасового позбавлення власника акцій можливості розпоряджатися цими акціями, згідно з частиною першою статті 170 КПК України. Цей арешт може також обмежувати право користування акціями, зокрема права на участь у управлінні компанією та інші корпоративні права, якщо такі обмеження чітко зазначені в ухвалі суду;

2) господарський суд не має повноважень змінювати чи роз`яснювати ухвали слідчого судді, що постановлені у кримінальному провадженні. Господарський суд може лише дослідити зміст ухвали про арешт та її вплив на спірні правовідносини, тому керуючись принципом правової визначеності, зобов`язаний керуватися буквальним формулюванням резолютивної частини ухвали про арешт щодо встановлених заборон та обмежень;

3) за загальним правилом, якщо акції передані в управління на підставі ухвали слідчого судді, управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління юридичної особи зобов`язаний погоджувати свої дії з власником акцій. Такий обов`язок відсутній - якщо акції передані в управління підприємству за рішення Кабінету Міністрів України у порядку особливої процедури;

4) у спірних правовідносинах правовою підставою обмеження прав акціонера є не лише ухвали слідчого суду про арешт корпоративних прав у спосіб встановлення заборони на реалізацію акцій (на чому помилково наполягає скаржник), а й рішення Кабінету Міністрів України, що дозволяє Управителю діяти у вищих органах управління юридичної особи на власний розсуд без погодження з власником акцій, на які накладено арешт. Власник акцій, чиї права обмежені судовим арештом та рішенням Кабінету Міністрів України, має право оскаржити такі дії в установленому порядку. Господарський суд не має компетенції це переглядати в корпоративному спорі, тому відповідні аргументи скаржника не беруться до уваги.

З огляду на встановлені у справі № 918/872/23 обставини, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність порушення прав позивача на користування акціями саме рішеннями позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз", оформленими протоколами від 08.06.2023, як акціонера, корпоративні права якого арештовані та передані в управління у порядку Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Оцінивши належність та ефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав власника на майно з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних рішень, не призведе до відновлення прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, про порушення яких він зазначає.

Із урахуванням викладеного, здійснивши у сукупності оцінку спірних правовідносин та обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, враховуючи недоведення позивачем порушення оскаржуваними рішеннями його корпоративних прав як акціонера, оскільки інтереси позивача під час скликання та проведення дистанційних позачаргових загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" були представлені АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителем активів позивача за договором від 05.07.2022 № 11/2022, не доведення порушення оскаржуваними рішеннями прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, оскільки відповідні права обмежені та передані в управління АРМА в рамках кримінального провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021 на підставі чинних ухвал Печерського районного суду міста Києва, беручи до уваги викладені вище висновки суду щодо відсутності інших наведених позивачем підстав визнання недійсними оспорюваних рішень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування № 1, № 2, № 3 від 08.06.2023 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "ОГС "Рівнегаз" та відмову у їх задоволенні.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Стаття 277 ГПК України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги АТ "ОГС "Рівнегаз" та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" слід задоволити, рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі № 918/872/23 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційних скарг покладається на позивача згідно ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" та Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2024 у справі № 918/872/23 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Газтек" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11, код ЄДРПОУ 31815603) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 03366701) 12 833, 20 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Газтек" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 11, код ЄДРПОУ 31815603) на користь Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 26, оф. 505, код ЄДРПОУ 00153117) 16 104 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу судових наказів доручити Господарському суду Рівненської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

7. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 30 травня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.