ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7171/23

22 травня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Марченко П.В.

представника відповідача Галяс А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі - Позивач), ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, про що видано військовий квиток серії НОМЕР_3 .

З 2018 року Позивач є студентом Вищого навчального закладу - Саскачеванського університету (Саскатун, Канада), номер студента: 11220989, 4 курсу, спеціальність Бухгалтерська справа, ступінь Бакалавр комерції, що підтверджується нотаріально завіреною копією довідки з місця навчання від 11.09.2023 року.

09 вересня 2023 року Позивач прямував на власному транспортному засобі, автомобіль марки Skoda Oktavia 2015, державний номерний знак НОМЕР_4 , з міста Тернопіль в напрямку кордону з Польщею, з метою супроводу брата, ОСОБА_2 , який збирався перетнути кордон.

Між 09:00 та 10:00 годиною на блокпості (відразу за заправкою WOG, яка розташована на автошляху М 11) за декілька кілометрів до польського кордону Шегині, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було зупинено автомобіль марки Skoda Oktavia 2015, державний номерний знак НОМЕР_4 , який належить Позивачеві.

Після чого, цього ж дня Позивача було силою доставлено до Відповідача-1, поставлено на військовий облік та зобов`язано пройти військово-лікарську комісію.

Позивач на момент призову на військову службу з 2021 року є студентом Вищого навчального закладу - Саскачеванського університету (Саскатун, Канада), номер студента: 11220989, 4 курсу, спеціальність Бухгалтерська справа, ступінь Бакалавр комерції, Позивач має право на відстрочку від призову на військову службу, у порядку абзацу 2 частини статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вбачається, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 з застосуванням примусу та сили було порушено законне право Позивача, у зв`язку з чим є підстави вважати видану постанову про визнання Позивача здоровим та придатним до військової служби, оформлену довідкою № 282/1 від 09.09.2023 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 №251 від 09.09.2023 про зарахування Позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 є протиправними.

Ухвалою суду від 08.11.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 30.11.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 19.12.2023 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавлення особи права на свободу, а є обов`язком громадянина України, передбачений ст. 65 Конституції України. Метою перебування ОСОБА_1 в середині приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 було уточнення його військово-облікових даних та проходження військової лікарської комісії з метою його призову до ЗСУ по мобілізації, а у розташуванні військової частини НОМЕР_1 в період з 09.09.2023 по 11.10.2023 є виконанням свого обов`язку, пов`язаного із несенням військової служби та захисту територіальної цілісності України, на яку він був мобілізований на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії військового стану, відтак, не є незаконним утриманням особи. ОСОБА_1 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО Національної гвардії України на законних підставах.

Аналогічної думки дійшов Тисменицький районний суд Івано-Франківської області по справі № 352/2188/23 від 09.10.2023 за клопотанням ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України, в якому просив негайно звільнити із незаконного утримання ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 Західного ОТО НГ України.

Виходячи з вищевикладеного військова частина НОМЕР_1 вважає позовні вимоги Позивача про Витребування у Відповідача-1 Журнал відвідувань ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості стосовно дати та часу входу та виходу ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання незаконним призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; визнання протиправною та скасування постанови, оформленої довідкою № 282/1 від 09.09.2023 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання ОСОБА_1 здоровим та придатним до військової служби; визнання протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 № 251 від 09.09.2023 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно звільнити ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних Сил України Військової частини НОМЕР_1 такими, що не відповідають фактичному стану справ, а позов таким, що складений з порушенням процесуальних та матеріальних норм та таким, що підлягає відмові в задоволенні.

Ухвалою суду від 29.12.2023 року ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 30.01.2024 року о 10:45 год.

Ухвалою суду від 05.01.2024 року доручено Тернопільському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання 30 січня 2024 року о 10:45 год. в режимі відеоконференції в залі судових засідань №1, в приміщенні суду, розташованого за адресою: м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 20. Представнику позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою суду від 30.01.2024, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, відкладено розгляд справи на 27.02.2024 року о 11:30 год.

Ухвалою суду від 27.02.2024, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 20.03.2024 о 11:30 год., зобов`язано повторно викликати відповідача та витребувати у представника ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові докази.

Ухвалою суду від 20.03.2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України, відкладено розгляд справи на 23 квітня 2024 року о 11:30 год.

Відповідач військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 22.04.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Так, Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України з рапортом про звільнення з військової служби відповідно до підпункту г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи та наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 22.03.2024 № 14 о/с був звільнений з військової служби в запас. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 03.04.2024 № 102 Позивач був виключений зі списків особового складу військової частини 03.04.2024 та направлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 для подальшого взяття на військовий облік.

На підставі викладеного представник відповідача вважає, що Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України не було допущено протиправної бездіяльності щодо не звільнення Позивача з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за сімейними обставинами, а вимоги Позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 23.04.2024, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, відкладено розгляд справи в режимі відеоконференції до 22.05.2024 о 11:30 год., у зв`язку із неявкою відповідача Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечив проти позову, просив закрити провадження у справі.

Представники відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, дату і місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомили.

Згідно п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, про що видано військовий квиток серії НОМЕР_3 .

З 2018 року позивач є студентом Вищого навчального закладу - Саскачеванського університету (Саскатун, Канада), номер студента: 11220989, 4 курсу, спеціальність Бухгалтерська справа, ступінь Бакалавр комерції, що підтверджується нотаріально завіреною копією довідки з місця навчання від 11.09.2023 (копія додається).

09 вересня 2023 року Позивач прямував на власному транспортному засобі, автомобіль марки Skoda Oktavia 2015, державний номерний знак НОМЕР_4 , з міста Тернопіль в напрямку кордону з Польщею, з метою супроводу брата, ОСОБА_2 , який збирався перетнути кордон.

Між 09:00 та 10:00 годиною на блокпості (відразу за заправкою WOG, яка розташована на автошляху М 11) за декілька кілометрів до польського кордону Шегині, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було зупинено автомобіль марки Skoda Oktavia 2015, державний номерний знак НОМЕР_4 , який належить Позивачеві.

Після чого, цього ж дня Позивача було силою доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на військовий облік та зобов`язано пройти військово-лікарську комісію.

Разом з тим, згоди на мобілізацію Позивач не надавав.

Підставою звернення до суду за захистом охоронюваних прав та законних інтересів з цією позовною заявою стало те, що 09 вересня 2023 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було силою та під дією примусу доставлено Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі проходження ВЛК видано постанову про визнання Позивача здоровим та придатним до військової служби та після чого видано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 № 251 від 09.09.2023 про зарахування Позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Так, 09 вересня 2023 року Позивача зобов`язали пройти військово-лікарську комісію, про проходження якої було видано постанову, оформлену довідкою № 282/1 від 09.09.2023 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання Позивача здоровим та придатним до військової служби.

До моменту проходження військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_8 , Позивач був визнаний обмежено придатним у військовий час. При цьому, проблеми зі здоров`ям Позивача до уваги не бралися.

Відповідно до абз. 2 п. 6.8 глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ- дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Тобто, огляду лікарями Позивача мала передувати обов`язкова здача аналізів. Таким чином, ставиться під сумнів порядок отримання зазначених аналізів та результати цих досліджень.

У свою чергу, представник Позивача звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом щодо надання копії аналізів та/або лабораторних досліджень, які виконувалися під час проходження Позивачем військово-лікарської комісії.

Однак, відповіді щодо цього питання отримано не було. Крім цього, у зв`язку з тим, що Позивача доставили силою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач був позбавлений можливості надати медичні документи щодо стану його здоров`я, що передбачено п 2.7 гл. 2 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402.

Того ж дня, 09 вересня 2023 року після проходження військово-лікарської комісії, Позивачеві було вручено мобілізаційне розпорядження та видано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 № 251 від 09.09.2023 про зарахування Позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

На неодноразові повідомлення про відсутність підстав для призову на військову службу під час мобілізації та бажання скористатися правом на звільнення від призову на військову службу на підставі абзацу 2 частини статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, відповідач Яворівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не реагував, тим самим порушив права та законні інтереси Позивача.

Більше того, Позивач будь-якої згоди при незаконному затриманні Відповідачем-1 не надавав, волевиявлення не виявляв та не бажав незаконним шляхом прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з тим, що під час перебування у Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 мобільний телефон Позивача був вилучений, Позивач був позбавлений можливості повідомити будь-кого про своє місцезнаходження. Як тільки Позивачеві було повернуто особисті речі, Позивач скориставшись можливістю, повідомив про своє викрадення та незаконне утримання, двоюрідного брата, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

14 вересня 2023 року ОСОБА_3 , з метою захисту інтересів Позивача та поновлення його законних прав, звернувся з заявами про скоєння кримінального правопорушення до Тернопільського районного управління ГУНП в Тернопільській області, до Державного Бюро розслідувань та до Територіального управління ДБР розташованого у місті Львові.

У зазначених заявах порушено питання щодо вчинення дій відносно Позивача, які містять ознаки кримінального правопорушення, а саме: перевищення службових повноважень, незаконного позбавлення волі, незаконного затримання та викрадення з метою доставлення до Яворівського ТЦКСП всупереч ст. 29 Конституції України.

Крім того, 09 вересня 2023 року братом Позивача, ОСОБА_3 було подано скаргу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 до керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 та до керівника ІНФОРМАЦІЯ_10 , заяву про не актуальність висновку ВЛК.

Разом з тим, було підготовлено заяву до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про усунення порушень посадовими особами та притягнення правопорушників до відповідальності.

Представник Позивача в його інтересах, неодноразово зверталась з адвокатськими запитами до державних органів, а саме:

21 вересня 2023 року Представник Позивача звернулася з адвокатським запитом щодо того, чи було внесено у Журнал відвідувань ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості стосовно прибуття 09 вересня 2023 року Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 та надання всіх відомостей, які наявні у Журналі відвідувань стосовно перебування Позивача, а саме: дати та часу входу та виходу з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначив, що у порушення вимог про надання інформації на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_11 не повідомив будь-якої інформації стосовно даного питання, натомість надав копію журналу вручення мобілізаційних розпоряджень військовозобов`язаним призначенням у команди першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З огляду на це, вбачається необхідність в витребуванні копії Журналу відвідувань ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості стосовно дати та часу входу та виходу з ІНФОРМАЦІЯ_1 09 вересня 2023 року Позивача, що підтвердить факт незаконного утримання Позивача Відповідачем-1 та заборони будь-якого вільного пересування Позивача за межами ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02 жовтня 2023 року Представник Позивача звернулась з адвокатським запитом до Відповідача-1 зокрема, щодо того чи повідомляв Позивач посадових осіб Відповідача-1, що є студентом та у порядку статті 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Відповіді на цей адвокатський запит надано не було.

28 вересня 2023 року Представник Позивача направила на адресу Відповідача-1 копію нотаріально завіреної довідки про навчання Позивача разом з заявою про відсутність підстав для призову на військову службу під час мобілізації, у якій просила прийняти до відома відсутність підстав для призову Позивача на військову службу під час мобілізації та не здійснювати призов Позивача на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, з огляду на той факт, що Позивач на момент призову на військову службу з 2021 року був студентом Вищого навчального закладу - Саскачеванського університету (Саскатун, Канада), номер студента: 11220989, 4 курсу, спеціальність Бухгалтерська справа, ступінь Бакалавр комерції, Позивач мав право на відстрочку від призову на військову службу, у порядку абзацу 2 частини статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З вищенаведеного вбачається, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 з застосуванням примусу та сили було порушено законне право Позивача, у зв`язку з чим є підстави вважати видану постанову про визнання Позивача здоровим та придатним до військової служби, оформлену довідкою № 282/1 від 09.09.2023 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 № 251 від 09.09.2023 про зарахування Позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 протиправними.

Не погодившись із протиправними діями відповідачів представник позивача звернулася до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частинами третьою та сьомою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Пунктом 253 Указу Президента від 10 грудня 2018 року №1153/2008 «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі по тексту - Указ №1153/2008) передбачено, що призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.

Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 4 частини першої та абзацу першого частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно із пунктом 20 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Крім того, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Законом України від 03 березня 2022 року №2105-ІХ затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (далі по тексту - Указ №69/2022).

Відповідно до пункту 1 Указу №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Водночас, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Абзацом першим пункту 252 Указу №1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Відповідно до абзаців першого та другого частини другої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі фахової вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою № 154 КМУ 23.02.2022 (далі по тексту - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п. 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до п. 11 Положення №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Таким чином, обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому ІНФОРМАЦІЯ_11 мав перевірити наявність чи відсутність підстави у Позивача для оформлення відстрочки від призову за мобілізацією.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , то суд зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, на неодноразові повідомлення про відсутність підстав для призову на військову службу під час мобілізації та бажання скористатися правом на звільнення від призову на військову службу на підставі абзацу 2 частини статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, Відповідач-1 не реагував, тим самим порушив права та законні інтереси Позивача.

21 вересня 2023 року Представник Позивача звернулася з адвокатським запитом щодо того, чи було внесено у Журнал відвідувань ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості стосовно прибуття 09 вересня 2023 року Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 та надання всіх відомостей, які наявні у Журналі відвідувань стосовно перебування Позивача, а саме: дати та часу входу та виходу з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд звертає увагу, що у порушення вимог про надання інформації на адвокатський запит, Відповідач-1 не повідомив будь-якої інформації стосовно даного питання, натомість надав копію журналу вручення мобілізаційних розпоряджень військовозобов`язаним призначенням у команди першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З огляду на це, вбачається, що ненадання відповідачем копії Журналу відвідувань ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості стосовно дати та часу входу та виходу з ІНФОРМАЦІЯ_1 09 вересня 2023 року Позивача, це підтверджує факт незаконного утримання Позивача Відповідачем-1 та заборони будь-якого вільного пересування Позивача за межами ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02 жовтня 2023 року Представник Позивача звернулась з адвокатським запитом до Відповідача-1 зокрема, щодо того чи повідомляв Позивач посадових осіб Відповідача-1, що є студентом та у порядку статті 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Відповіді на цей адвокатський запит надано не було.

Суд зазначає, що 28 вересня 2023 року представник позивача направила на адресу Відповідача-1 копію нотаріально завіреної довідки про навчання Позивача разом з заявою про відсутність підстав для призову на військову службу під час мобілізації, у якій просила прийняти до відома відсутність підстав для призову Позивача на військову службу під час мобілізації та не здійснювати призов Позивача на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, з огляду на той факт, що Позивач на момент призову на військову службу з 2021 року був студентом Вищого навчального закладу - Саскачеванського університету (Саскатун, Канада), номер студента: 11220989, 4 курсу, спеціальність Бухгалтерська справа, ступінь Бакалавр комерції, Позивач мав право на відстрочку від призову на військову службу, у порядку абзацу 2 частини статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Отже, суд вважає, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 з застосуванням примусу та сили було порушено законне право Позивача, а відтак такі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 слід вважати протиправними.

Така поведінка відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає означеним у частині другій ст. 2 КАС України критеріям правомірності, яким мають відповідати рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень при їх перевірці судом в процесі розгляду адміністративної справи, а тому вважається судом протиправною.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з пп.1-6 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який: 1) не суперечить закону і 2) забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача буде визнання незаконними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

Щодо інших позовних вимог, а саме про визнання протиправною та скасування постанови, оформлену довідкою № 282/1 від 09.09.2023 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання ОСОБА_1 здоровим та придатним до військової служби; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 № 251 від 09.09.2023 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно звільнити ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних Сил України Військової частини НОМЕР_1 , то суд зазначає наступне.

В межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.

Так, Верховний Суд у Постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Зокрема слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.

Так, відповідно, п.п. 2.3.3 п. 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Разом з тим, доказів, що позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача, суду надано не було.

Отже, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна постанова Військово-лікарської комісії оформлена довідкою № 282/1 від 09.09.2023 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання ОСОБА_1 здоровим та придатним до військової служби є такою, що не підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що згідно п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, - військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. В період з 09.09.2023 по 11.10.2023 ОСОБА_1 звернувся з проханням звільнити його на підставі ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, які передбачені ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з іншими рапортами про незаконне його включення до списків особового складу чи бажанням звільнитися з військової служби, або з проблемних питань письмовими чи усними до командування військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО НГ України не звертався. В свою чергу ОСОБА_1 написав рапорт про призначення останнього на посаду стрільця 1-го відділення 2-го навчального взводу 2-ї навчальної роти та призову його під час мобілізації на особливий період (вх. № 1626 від 09.09.2023), оригінал зазначеного вище рапорту з особовою справою ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням навчання та переведення відправлений до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України відповідно до наказу командувача Національної гвардії України від 06.10.2023 № 210.

Згідно позовної заяви позивач вважає, що має право на відстрочку від призову на підставі абзацу 2 частини 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувані професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Відповідно до Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» стаття 9 передбачає (далі - Закон) « 1. Особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх. Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна.»

Згідно частини 2 статті 9 Закону 2145-VIII (далі - Закон) « 2. Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.»

Згідно частини 10 статті 9 Закону 2145-VIII (далі - Закон) « 10. Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб`єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору.»

Тобто, в абзаці 2 частини 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко зазначено форми здобуття освіти, а саме: «денною або дуальною формами здобуття освіти».

Солдат ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та на всі види забезпечення, як такий, що прибув для подальшого проходження військової служби за призовом під час мобілізації з військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України з рапортом про звільнення з військової служби відповідно до підпункту г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи та наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 22.03.2024 № 14 о/с був звільнений з військової служби в запас. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 03.04.2024 № 102 Позивач був виключений зі списків особового складу військової частини 03.04.2024 та направлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 для подальшого взяття на військовий облік.

Звільнення військовослужбовця зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка розподіляється на такі етапи:

- подання військовослужбовцем рапорта про звільнення з наданням підтверджуючих для цього підстав документів, безпосередньо своєму командиру;

- розгляд рапорта про звільнення;

- прийняття наказу щодо звільнення зі служби.

При цьому здійснюється перевірка документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання абз. 2 п. 14.10 розділу XIV Інструкції № 170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов`язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.

На підставі викладеного суд вважає, що військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України не було допущено протиправної бездіяльності щодо не звільнення Позивача з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за сімейними обставинами, а вимоги Позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак позов належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_11 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 ).

- Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

- Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Головуючий суддяПодлісна І.М.