МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 р. № 400/3754/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач) про:

визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачці у призначені пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком;

зобов`язання відповідача, починаючи з 22.03.2024, призначити позивачці пенсію за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходи) в Україні, з якої сплачено страхові внески за останні три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022 та 2023 роки.

Позов обґрунтувала позивачка тим, що 22.03.2024 вона вперше звернулась до відповідача про призначення їй пенсії за віком. Відтак відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) при обрахунку пенсії за віком позивачки відповідач повинен був застосувати розмір заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2021-2023 роки, а не за 2017-2019 роки, як було ним вчинено.

30.04.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив аргументовано тим, що 22.03.2024 позивачці було не призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а переведено її з одного виду пенсії (пенсії за вислугу років) на інший вид (пенсія за віком); водночас пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. Відтак вимога позивачки про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2021, 2022 і 2023 роки з 22.03.2024 є необґрунтованою. Відповідач правомірно з урахуванням норм чинного законодавства перевів позивачку з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (без виклику сторін у судове засідання).

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

08.01.2020 позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 22.03.2024 позивачка отримує пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV на підставі її особистої заяви. Водночас відповідач провів розрахунок позивачці пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки.

26.03.2024 вона звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, а саме: за 2021-2023 роки.

За результатами розгляду цієї заяви відповідач надіслав на адресу позивачки лист від 09.04.2024 № 6328-5432/Ж-02/8-1400/24, в якому повідомив її, що розмір пенсійної виплати розраховано відповідно до чинного пенсійного законодавства, порушень не виявлено.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV встановлено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідних для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом 1 частини першої статті 73 Закону № 1058-IV встановлено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 21 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Законом України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» 11.10.2017.

Отже, пенсія за вислугу років і пенсія за віком є різними видами пенсійних виплат:

пенсія за вислугу років фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та призначається з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»;

пенсія за віком фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду та призначається відповідно до Закону № 1058-IV.

Відповідно до абзаців першого-шостого частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інших здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страхових стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону№ 1058-IV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

Однак у випадку, коли особі було призначено пенсію відповідно до іншого Закону, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, при звернені такої особи щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.

Тому особі, якій було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», при призначенні пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а та постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 та від 27.02.2020 у справі № 513/298/17.

Суд встановив, що у 2020 році позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

14.01.2024 позивачка досягнула 60-річного віку.

Із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV вона звернулась 22.03.2024.

Відтак позивачка мала право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV з 22.03.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки.

Відповідно, твердження відповідача про те, що у спірних правовідносинах мало місце переведення позивачки з одного виду пенсії (пенсії за вислугу років) на інший вид (пенсія за віком), а не призначення їй пенсії за віком, є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству.

Натомість суд відхилив посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 728/2785/15, оскільки предметом розгляду зазначеної справи були інші фактичні обставини, а саме: переведення з пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання на пенсію за віком при досягнення пенсійного віку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 22.04.2024, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачкою судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 123, 240, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за останні 3 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2021, 2022, 2023 роки).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 22.03.2024 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 і 2023 роки, з урахуванням раніше отриманих сум пенсії.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) судовий збір у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 29 травня 2024 року