КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 року м.Київ640/1362/21

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Головенка О.Д., суддів: Колеснікової І.С., Перепелиці А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Акордбанк звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 30.07.2020 № 340/БТ; стягнути з Національного банку України на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Акордбанк суму сплаченого штрафу в розмірі 300 000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 22.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 02.11.2023 рішення та постанову попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 справу прийнято до розгляду за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у складі колегії суддів головуючий суддя Головенко О.Д., судді Колеснікова І.С. та Перепилиця А.М.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що доводи відповідача, викладені в довідці від 06.04.2020, складеної за результатами планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» з питань дотримання ним вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму є безпідставними та гуртуються на припущеннях, оскільки обґрунтовано порушенням вимог абзацу 1 п. 72 розділу V Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417 (далі Положення № 417).

Також вважає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не правомірно застосовано санкцію, передбачену п.п. 2 глави 9 розділу II Положення про застосування Національним банком кодів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 (далі Положення 346), та зауважує, що не були враховані всі критерії, визначені п. 1 глави 3 розділу І Положення № 346.

Крім того позивач зауважує, що в оскаржуваному рішенні не наведено, який саме аналіз фінансових операцій клієнтів не був здійснений Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Акордбанк».

Вказане, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення від 30.07.2020 № 340/БТ та стягнення з Національного банку України сплаченого Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Акордбанк» визначеного таким рішенням штрафу.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник Національного банку України вказує, що оскаржуване рішення прийнято у межах повноважень з огляду на встановлені під час проведення планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» з питань дотримання ним вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму порушення.

Вказує, що оскільки позивач не здійснював належної перевірки юридичних осіб, які були клієнтами банку, не надав на підтвердження вказаних фактів відповідної інформації та не відмовляв таким клієнтам у здійсненні фінансових операцій, а також не зупиняв їх проведення, оскаржуване рішення від 30.07.2020 № 340/БТ є правомірним.

У відповіді на відзив позивач наголошує на тому, що висновки відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені належними доказами.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав на необґрунтованість позовних вимог та зазначив, що позивач здійснюючі спірні фінансові операції клієнтів Банку Групи СГ щодо отримання готівкових коштів зі своїх рахунків сконцентрував у себе високий обіг готівки, що використовується як підхід, за допомогою якого ризик проведення операцій з легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, оцінюється як високий.

У судовому засіданні 03.04.2024 ухвалено продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Управлінням виїзного нагляду за банками Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» з питань дотримання ним вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму, за результатом якої складено довідку від 06.04.2020.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, абзацу 1 п. 72 розділу V Положення № 417 (яке діяло на момент проведення перевірки), в частині нездійснення позивачем належного аналізу фінансових операцій з метою виявлення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності клієнта, економічна доцільність (сенс) за якими відсутня, або можуть іншим чином наражати банк на здійснення (залучення до здійснення) ризикової діяльності, що загороджує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та/або діянь, передбачених Кримінальним кодексом України.

У зв`язку із виявленими порушеннями, відповідачем прийнято рішення «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Акордбанк» від 30.07.2020 №340/БТ, яким на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Акордбанк» накладено штраф за порушення вимог абзацу 1 п. 72 розділу V Положення № 417 у розмірі 300 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що платіжним дорученням від 10.08.20200 № 3 позивачем сплачений штраф в сумі 300 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, вважаючи їх протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк» від 20.05.1999 № 679-XIV Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

У ст. 55 названого Закону закріплено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Отже, Національний банк України наділений повноваженнями, зокрема, щодо здійснення нагляду за діяльністю банків, у тому числі в частині дотримання ними вимог законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у межах та порядку, передбачених законами України, актами Національного банку України.

У свою чергу, структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III.

У преамбулі до вказаного Закону зазначено, що його метою є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Обмеження щодо діяльності банків встановлені у ст. 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III, ч. 1 та 2 якої передбачено, що банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку.

Так, ч. 1 ст. 73 Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III визначено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до ст. 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких, відповідно до п. 9 цієї частини статті належить, зокрема, накладення штрафів на банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу.

Так, відповідно до вимог абзацу 1 п. 72 розділу V Положення № 417 банк зобов`язаний на постійній основі з урахуванням ризик-орієнтованих підходів здійснювати аналіз фінансових операцій клієнтів з метою виявлення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності клієнта, економічна доцільність (сенс) за якими відсутня, або можуть іншим чином наражати банк на здійснення (залучення до здійснення) ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та/або діянь, передбачених Кримінальним кодексом України.

Банк за результатами аналізу має забезпечити оперативне та своєчасне виявлення випадків проведення (спроб проведення) фінансових операцій, передбачених абзацом 1 п. 72 розділу V Положення № 417, та забезпечити за такими фінансовими операціями:

1) здійснення посилених заходів щодо перевірки клієнта відповідно до виявлених ризиків;

2) проведення уточнення оцінки фінансового стану клієнта на підставі додатково отриманих документів, у тому числі офіційних документів, інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), з`ясування джерел походження коштів (активів) клієнта;

3) упровадження заходів для попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації кримінальних доходів / фінансування тероризму, у тому числі шляхом відмови в обслуговуванні (підтриманні ділових відносин).

Банк самостійно з урахуванням ризик-орієнтованих підходів визначає перелік необхідної інформації у тому числі інформації, яка є публічною (відкритою), та/або додаткових документів, у тому числі офіційних документів, що мають використовуватися для проведення оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, за умови, що обсяг інформації за такими документами є достатнім для проведення відповідної ефективної оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, а також належного аналізу відповідності фінансових операцій клієнта його фінансовому стану (оцінці фінансового стану).

Банк з урахуванням ризик-орієнтованих підходів має здійснити документально підтверджену перевірку джерел походження коштів (активів) клієнта на підставі офіційних документів, належним чином засвідчених їх копій або інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою). Результат такої перевірки має бути достатнім для визначення наявності/відсутності реально достатніх фінансових можливостей, розпорядження якими дає змогу проводити або ініціювати проведення фінансових операцій на відповідні суми.

Відповідно до вимог п. 55 розділу V Положення № 417 банк зобов`язаний підтверджувати вжиті заходи та отримані результати щодо ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта у тому числі оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану, уточнення / додаткового уточнення інформації про клієнта, поглибленої перевірки клієнта, наданої клієнтом / представником клієнта / особою, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція, інформації на підставі офіційних документів та / або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) і засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відстою).

Надані клієнтом / представником клієнта / особою, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція, документи щодо вивчення клієнта мають міститися в справі клієнтів і зберігатися протягом строків, визначених законодавством України.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 розділу І Положення № 417 аналіз фінансових операцій - комплекс ризик-орієнтованих заходів, які здійснюються на постійній основі та установлені внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу, проведення яких дає змогу з?ясувати суть і мету фінансових операцій, зробити висновок про відповідність/невідповідність фінансових операцій фінансовому стану клієнта та/або змісту.

Станом на час, за який відповідач проводив перевірку та складав за її результатами довідку, діяв Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VII (далі - Закон № 1702).

Згідно з п. 47 ст. 1 Закону № 1702 фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб?єкта первинного фінансового моніторингу, або про які стало відомо суб?єкту державного фінансового моніторингу в рамках виконання Закону № 1702.

Відповідно до п. 15, 16 розділу ІІ Положення № 417 внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу розробляються банком з урахуванням вимог законів України, що регулюють питання запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, Положення № 417, нормативно-правових актів Національного банку, Міністерства фінансів України, прийнятих для виконання та відповідно до цих законів, рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, Базельського комітету банківського нагляду і реалізовуються для забезпечення функціонування внутрішньобанківської системи запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму. Основними принципами розроблення внутрішніх документів банку з питань фінансового моніторингу є, зокрема, управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму з метою зменшення їх до прийнятного рівня та недопущення в роботі банку порушень законодавства у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів / фінансуванню тероризму.

Згідно з Міжнародними стандартами з протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення (Рекомендації FATF), затвердженими Пленарним засіданням FATF 16.02.2012 (із змінами) (далі - Рекомендації FATF), а саме, Рекомендацією 10 «ЗАХОДИ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА» належною перевіркою клієнта, слід вважати, зокрема, вжиття постійних заходів обачливості щодо ділових відносин і спостереження за операціями, що здійснюються у процесі таких відносин з метою забезпечення відповідності операцій, що проводяться, наявній в установі інформації про клієнта, його бізнес і характер ризику, включаючи джерело коштів.

Відповідно до п. 45 розділу 4 Керівництва з належного управління ризиками, пов?язаними з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму Базельського комітету банківського нагляду (червень 2017 року) (далі Базель) Банк може ефективно керувати своїми ризиками лише за умови розуміння нормальної та резонної банківської діяльності своїх клієнтів, що дозволяє банку виявити спроби та незвичні операції, що виходять за рамки звичайної банківської діяльності. Без таких знань банк, ймовірно, не виконає своїх зобов?язань щодо виявлення та повідомлення про підозрілі операції до відповідних органів. Постійний моніторинг слід проводити стосовно всіх ділових відносин та транзакцій, але ступінь моніторингу має грунтуватися на ризику, визначеному в банківській оцінці ризику та за результатами проведеної належної перевірки клієнта. Посилений моніторинг має здійснюватися щодо клієнтів або транзакцій з більш високим ризиком. Банк повинен не тільки стежити за своїми клієнтами та їх транзакціями, але й здійснювати крос-секційний моніторинг продуктів/послуг з метою виявлення та зниження нових ризикових схем/моделей.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1702-VII банк як суб?єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

Суб?єкт первинного фінансового моніторингу зобов?язаний також здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків (абзац 2 ч. 2 ст. 11 Закону № 1702-VII).

Згідно з п. 31 розділу III Положення № 417 рівень ризику клієнта переоцінюється на постійній основі за результатами проведеного банком моніторингу ризику клієнта, у тому числі з урахуванням здійснення ним фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та їх регулярності.

Відповідно до п.п. 2.3.1. Програми управління комплаєнс-ризиком моніторингу ПУБЛІЧНОГО АКЦОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК», затвердженої рішенням Правління ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» (протокол від 27.02.2018 № 270218/04) рівень ризику клієнта переоцінюється на постійній основі за результатами проведеного банком моніторингу ризику клієнта, у тому числі з урахуванням здійснення ним фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та їх регулярності. В Анкеті клієнта відображаються всі рівні його ризику із зазначенням дати встановлення/зміни.

Контроль за своєчасним проведенням оцінки/переоцінки рівня ризику проведення клієнтами фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму, своєчасним внесенням працівниками банку інформації до анкет клієнтів здійснюють відповідальні співробітники підрозділів банку.

Пунктом 3.5 Додатку 13 Програм ідентифікації 1, 2, 3 для здійснення аналізу фінансових операцій клієнта використовуються критерії, які дають змогу оцінити фінансову діяльність клієнта, зокрема, критерій підходу «обсяги коштів, якими оперує клієнт (доля операцій з готівковими коштами, відповідність вхідних і вихідних фінансових потоків)». Одним із фактів, що свідчить про добру фінансову діяльність, зокрема, визначено «Доля операцій з готівковими коштами не перевищує 25% від загального обсягу коштів, якими оперує клієнт. Вхідні фінансові потоки відповідають вихідним фінансовим потокам».

Використання підходу причетності операцій клієнта до таких, які спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, свідчить про використання клієнтом продуктів (послуг), за допомогою яких ризик проведення операцій з легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, оцінюються як високий (зокрема, отримання готівки, фіктивні операції, та інше).

Отримані результати є складовою частиною при визначені ступеню ймовірності здійснення клієнтом фінансових операцій з легалізації злочинних доходів фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та критеріїв оцінки ризику проведення клієнтом таких фінансових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, у період проведення спірних фінансових операцій клієнтами Банку Групи СГ доля операцій з готівковими коштами перевищувала 25% від загального обсягу коштів, якими оперували клієнти, а саме:

за період з 16.07.2018 до 30.09.2019 на рахунок ПП «САКВОЯЖ-ЮТ» надійшли кошти на загальну суму 409 526 871,56 грн та у вказаний період клієнтом було отримано готівкові кошти на загальну суму 287 089 477,48 грн, що становить 70 % від загального обсягу коштів, якими оперував клієнт;

за період з 15.08.2018 до 19.03.2019 на рахунок ТОВ «АГРОДАР-2018» надійшли кошти на загальну суму 268 975 265,00 грн та у вказаний період клієнтом було отримано готівкові кошти на загальну суму 267 714 526,00 грн, що становить 90 % від загального обсягу коштів, якими оперував клієнт;

за період з 15.08.2018 до 20.03.2019 на рахунок ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС-ТД» надійшли кошти на загальну суму 257 154 269,00 грн та у вказаний період клієнтом було отримано готівкові кошти на загальну суму 253 292 162,00 грн, що становить 98 % від загального обсягу коштів, якими оперував клієнт;

за період з 15.08.2018 до 20.03.2019 на рахунок ТОВ «РОТЕРСЕРВІС» надійшли кошти на загальну суму 246 974 811,81 грн та у вказаний період клієнтом було отримано готівкові кошти на загальну суму 101 509 200,00 грн, що становить 41 % від загального обсягу коштів, якими оперував клієнт;

за період з 15.08.2018 до 13.09.2018 на рахунок ТОВ «МИКАГРОСЕРВІС» надійшли кошти на загальну суму 55 587 402,26 грн та у вказаний період клієнтом було отримано готівкові кошти на загальну суму 33 367 000,00 грн, що становить 60 % від загального обсягу коштів, якими оперував клієнт;

за період з 11.05.2018 до 29.08.2018 на рахунок ТОВ «АГАТМЕТ» надійшли кошти на загальну суму 25 323 298,86 грн та у вказаний період клієнтом було отримано готівкові кошти на загальну суму 22 316 733,65 грн, що становить 88 % від загального обсягу коштів, якими оперував клієнт;

за період з 23.05.2019 до 30.09.2019 на рахунок ТОВ «КРАНИК» надійшли кошти на загальну суму 133 744 317,84 грн та у вказаний період клієнтом було отримано готівкові кошти на загальну суму 130 680 440,00 грн, що становить 98 % від загального обсягу коштів, якими оперував клієнт;

за період з 01.11.2018 до 06.03.2019 на рахунок ТОВ «СПЕЦ-АГРО 2018» надійшли кошти на загальну суму 68 404 322,44 грн та у вказаний період клієнтом було отримано готівкові кошти на загальну суму 67 965 754,98 грн, що становить 99 % від загального обсягу коштів, якими оперував клієнт;

за період з 01.11.2018 до 06.03.2019 на рахунок ТОВ «АГРО-ПРОМІНЬ ТД» надійшли кошти на загальну суму 68 011 804,00 грн та у вказаний період клієнтом було отримано готівкові кошти на загальну суму 65 368 912,51 грн, що становить 96 % від загального обсягу коштів, якими оперував клієнт.

Однак, згідно даних анкет клієнтів - юридичних осіб - резидентів високий та/або неприйнятно високий рівень ризику клієнтам Банку Групи СГ Банк встановив лише після проведення вищезазначених фінансових операцій по отриманню готівкових коштів зі своїх рахунків, а саме 04.10.2019 ПП «САКВОЯЖ-ЮТ», 20.03.2019 ТОВ «АГРОДАР-2018» та ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС-ТД» (з 22.03.2019 неприйнятно високий рівень ризику), 10.05.2019 ТОВ «РОТЕРСЕРВІС», 17.09.2018 неприйнятно високий рівень ризику ТОВ «МИКАГРОСЕРВІС» та ТОВ «АГАТМЕТ».

У той же час, банк встановив низький рівень ризику 02.04.2019 ТОВ «КРАНИК», 21.10.2019 ТОВ «СПЕЦ-АГРО 2018» та 25.10.2018 ТОВ «АГРО-ПРОМІНЬ ТД» та переоцінка ризику Банком вказаним клієнтам не здійснювалась.

Тобто банком не використано підходу причетності фінансових операцій ПП «САКВОЯЖ-ЮТ» (високий ризик встановлено після проведення операцій), ТОВ «АГРОДАР-2018» (високий ризик встановлено після проведення фінансових операцій), ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС-ТД» (високий ризик встановлено після проведення фінансових операцій), ТОВ «РОТЕРСЕРВІС» (високий ризик встановлено після проведення фінансових операцій), ТОВ «МИКАГРОСЕРВІС» (неприйнятно високий ризик встановлено після проведення фінансових операцій), ТОВ «АГАТМЕТ» (неприйнятно високий ризик встановлено після проведення фінансових операцій), ТОВ «КРАНИК» (переоцінка ризику з низького на високий не здійснювалась), ТОВ «СПЕЦ-АГРО 2018» (переоцінка ризику з низького на високий не здійснювалась), ТОВ «АГРО-ПРОМІНЬ ТД» (переоцінка ризику з низького на високий не здійснювалась), як до таких, які спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в той час, як доля операцій з готівковими коштами зазначених клієнтів перевишувала 25% від загального обсягу коштів, якими оперували клієнти та становила від 41% до 99%, що згідно з внутрішніми документами банку з питань фінансового моніторингу не може свідчити про добру фінансову діяльність клієнтів, що спростовує твердження позивача про здійснення оперативного управління в процесі обслуговування вказаних вище клієнтів.

Щодо часу уточнення позивачем інформації, повязаної з ідентикацією клієнтів, зокрема, Банком щодо клієнтів ТОВ «СПЕЦ-АГРО 2018» (Клієнт 15), ТОВ «АГРО-ПРОМІНЬ ТД» (Клієнт 16) встановлення їх реального фінансового стану та проведення внутрішнього фінансового моніторингу фінансових операцій, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п.п. 161 п. 2 розділу І Положення № 417 оцінка фінансового стану - узагальнення та аналіз банками інформації/документів з метою забезпечення встановлення достатності/недостатності реальних фінансових можливостей клієнта проводити (ініціювати) фінансові операції на відповідні суми.

Згідно абзацу 3 п. 72 розділу V Положення № 417 банк самостійно з урахуванням ризик-орієнтованих підходів визначає перелік необхідної інформації (у тому числі інформації, яка є публічною (відкритою), та/або додаткових документів, у тому числі офіційних документів, що мають використовуватися для проведення оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, за умови, що обсяг інформації за такими документами є достатнім для проведення відповідної ефективної оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, а також належного аналізу відповідності фінансових операцій клієнта його фінансовому стану (оцінці фінансового стану)).

Пунктом 23 розділу ІІ Положення № 417 встановлювалось, що програма ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку має містити, зокрема, порядок проведення оцінки фінансового стану клієнтів.

Згідно з п. 1.4. Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ТОВАРИСТВА», затвердженої рішенням ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» (протокол від 25.06.2019 № 250619/03) (далі - Програма ідентифікації 2) та Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ТОВАРИСТВА» затвердженої рішенням ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» (протокол від 24.09.2019 № 240919/03) (далі - Програма ідентифікації 3) оцінка фінансового стану - узагальнення та аналіз банками інформації/документів з метою забезпечення встановлення достатності/недостатності реальних фінансових можливостей клієнта проводити (ініціювати) фінансові операції на відповідні суми.

Порядок проведення оцінки фінансового стану клієнтів та вивчення фінансової діяльності клієнтів банку передбачений в Додатку 13 «Порядок проведення оцінки фінансового стану клієнтів та вивчення фінансової діяльності клієнтів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» Програм ідентифікації 1, 2, 3.

Пунктом 2.6. Додатку 13 Програм ідентифікації 1, 2, 3 визначено, що оцінка фінансового стану юридичних осіб здійснюється за бальною системою. Кожний параметр що оцінюється, має відповідні ознаки. Сума визначених балів визначає значення фінансового стану клієнта юридичної особи.

Загальна сума балів параметрів оцінки фінансового стану клієнта відповідає одному із значень оцінки фінансового стану клієнта, відповідно до шкали результатів оцінки фінансового стану клієнта юридичної особи.

При оцінці фінансового стану клієнтів юридичних осіб Банком використовуються такі показники, як «добрий» - сума балів складає від 1 і більше; «задовільний» - сума балів складає від 0,45 до 0,95; «слабкий» - сума балів складає від 0,15 до 0,4; «незадовільний» - сума балів складає до 0,1.

Так, за результатами аналізу наданих банком документів встановлено, що на дату відкриття рахунків та проведення фінансових операцій зі зняття готівкових коштів «СПЕЦ-АГРО 20», ТОВ «АГРО-ПРОМІН ТД» банк оцінив їх фінансовий стан, як «слабкий».

Відповідно до п. 2.3. Додатку 13 Програм ідентифікації 1, 2, 3 значення фінансового стану клієнта «слабкий» має підвищену вірогідність неспроможності клієнта здійснювати фінансові операції за власний рахунок.

У свою чергу, п. 3.13 розділу 3 Додатку 13 Програм ідентифікації 1, 2, 3 визначено, що після визначення відповідності або невідповідності фінансових операцій клієнта його фінансовому стану та суті діяльності відповідальний працівник банку вживає будь-яких з наступних заходів:

проведення уточнення інформації, пов?язаної з ідентифікацією клієнта з метою встановлення його реального фінансового стану або реального власника коштів;

проведення внутрішнього фінансового моніторингу фінансових операцій клієнта з прийняттям рішення щодо надання інформації за цими операціями до Спеціально уповноваженого органу;

ініціювання питання щодо відмови від проведення фінансових операцій клієнта в порядку, установленому ст. 10 Закону № 1702.

Згідно з п. 6.7.2 п. 6.7 «Порядок вивчення фінансової діяльності клієнта, у тому числі порядок проведення аналізу фінансових операцій клієнтів з урахуванням ризик-орієнтованих підходів» Програми ідентифікації 1, 2, 3 вивчення фінансової діяльності клієнта здійснюється працівниками банку, які обслуговують клієнта, на постійній основі в процесі обслуговування клієнта шляхом проведення порівняльного аналізу інформаці, отриманої під час здійснення аналізу фінансових операцій клієнта, з інформацією, отриманою під час установлення ділових (договірних) відносин (у тому числі в процесі уточнення інформації з питань ідентифікації, змісту діяльності, фінансового стану).

Так, позивач в процесі уточнення інформації стосовно спроможності ТОВ «СПЕЦ-АГРО 2018» та ТОВ «АГРО-ПРОМІНЬ ТД» проводити фінансові операції із отримання готівкових коштів на відповідні суми лише 21.02.2019 було отримано від зазначених клієнтів фінансові звітності.

Проте на момент отримання банком фінансовиї звітності від ТОВ «СПЕЦ-АГРО 2018» ним уже було отримано готівкові кошти на загальну суму 50 083 400,00 грн, що становить 80 % віз загальної суми знятих коштів за період з 01.11.2018 до 06.03.2019.

Загальна сума отриманих готівкових коштів ТОВ «АГРО-ПРОМІНЬ ТД» на момент отримання банком фінансової звітності становить 47 138 018,00 грн, що становить 82 % від загальної суми знятих коштів за період з 01.11.2018 до 06.03.2019.

В п.п. 6.7.4. Програми ідентифікації 1, 2, 3 зазначено, що метою проведення фінанмових операцій клієнтів, зокрема, є з`ясування суті та мети фінансових операцій клієнтів, можливість зробити висновок про відповідність фінансових операцій, що зстводились клієнтом, наявній інформані про зміст його діяльності та фінансовий стан встановлення реальних фінансових можливостей клієнта проводити (ініціювати) фінансові операції на відповідні суми; виявлення клієнтів, фінансові операції яких не відповідають фінансовому стану та/або змісту діяльності; виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу (внутрішньому, обов?язковому).

Згідно з п. 6.7.5. Програм ідентифікації 1, 2, 3 у разі виявлення за результатами аналізу невідповідності проведених фінансових операцій клієнта його фінансовому стану та або змісту діяльності відповідальний працівник банку забезпечує здійснення щодо фінансових операцій цього клієнта внутрішнього фінансового моніторингу.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону № 1702-VII фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб?єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на:

критеріях ризиків, визначених самостійно суб?єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

Проте, позивач не проводив внутрішній фінансовий моніторинг фінансових операцій щодо спірних фінансових операцій ТОВ «СПЕЦ-АГРО 2018», ТОВ «АГРО-ПРОМІНЬ».

Отже, вищевказане свідчить про неналежний аналіз фінансових операцій оскільки документи щодо фінансової звітності були отримані від клієнтів лише коли загальна сума знятих ними готівкових коштів становила відповідно 80 % та 82 % від загальної суми знятих коштів за весь період проведення ними спірних фінансових операцій та відповідно у банку були обгрунтовані підстави для висновку щодо невідповідності проведених фінансових операцій клієнтів їх фінансововму стану та проведення внутрішнього фінансового моніторингу цих фінансових операцій.

Щодо закупівлі клієнтами банку сільськогосподарської продукції у одних і тих же фізичних осіб у різних регіонах, отримання фізичними особами готівкових коштів у граничних розмірах, відсутність адрес здавальників, суд зазначає таке.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначив, зокрема, про неправомірне застосування Національним банком заходу впливу у вигляді штрафу за порушення вимог щодо оформлення відомостей закупівлі сільськогосподарської продукції.

Такі твердження позивача ґрунтуються на тому, що вимоги щодо оформлення встановлено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку від 29.12.2017 № 148 (далі - Положення № 148), вимоги якого не поширюються на банки.

Однак на думку колегії суддів, такі твердження є помилковими, оскільки за результатами аналізу наданих банком документів встановлено, що факт закупівлі клієнтами Банку Групи СГ сільськогосподарської продукції та видачі фізичним особам готівкових коштів оформлявся закупівельними актами, відомостями закупівлі сільськогосподарської продукції.

За результатами аналізу наданих банком відомостей закупівлі, встановлено, що клієнти ТОВ «РОТЕРСЕРВІС», ТОВ «ФЕС-ТА», ТОВ «РОБСОН ЛТД» закуповували сільськогосподарську продукцію у одних і тих же фізичних осіб у різних регіонах.

ТОВ «ФИЕС-ТА», ТОВ «РОБСОН ЛТД» проводили закупівлю у Запорізькій області, а ТОВ «РОТЕРСЕРВІС» у Херсонській області.

Відповідно до п. 26 розділу ІІІ Положення № 148 підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником.

Так, відомості закупівлі № 35 від 05.03.2019 (складена між здавальником та ТОВ «РОТЕРСЕРВІС»), № 40 від 29.03.2019 (складена між здавальником та ТОВ «ГРАНАГРО»), № 137 від 17.02.2019 (складена між здавальником та ТОВ «ФИЕС-ТА»), № 138 від 15.02.2019 (складена між здавальником та ТОВ «РОБСОН ЛТД») не містять адреси здавальників, що є порушенням вимог п. 26 розділу ІІІ Положення № 148.

Таким чином, ТОВ «РОТЕРСЕРВІС», ТОВ «ГРАНАГРО, ТОВ «ФИЕС-ТА», ТОВ «РОБСОН ЛТД» при складанні відомостей закупівлі порушили п. 26 розділу III Положення № 148 не вказавши адреси здавальників.

Слід звернути увагу, що довідка від 06.04.2020 не містить висновку Національного банку про порушення саме позивачемм п. 26 розділу ІІ Положення № 148.

Відповідачем було вказано на факт відсутності у відомостях закупівлі адреси здавальників та на факт закупівлі сільськогосподарської продукції у одних і тих же фізичних осіб у різних регіонах, як на обставину, яка б мала викликати у позивача підозру, проте залишена останнім поза увагою, що свідчить про нездійснення ним належного аналізу фінансових операцій з готівкою клієнтів Банку Групи СГ.

Крім того, слід зазначити, що відсутність з боку Державної служби фінансового моніторингу України рішень про зупинення фінансових операцій клієнтів Групи СГ, не звільняє позивача від передбаченого законом обов?язку здійснювати внутрішній фінансовий моніторинг.

Також колегія суддів не погоджується з посиланням позивача на висновки Верховного Суду в постанові від 01.12.2021 у справі № 640/16625/20 щодо обов?язковості виконання/застосування інформації, зазначеної у рекомендаціях Національного банку України від 26.05.2017 № 25-0008/37888.

Аналізуючи в цьому контексті зміст положень ст. 11, 16 Закону № 1702, слід звернути увагу на постанову Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 826/12735/17 де зазначено, що листи Національного банку України дійсно мають рекомендаційний характер, однак, слід зауважити, що відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 1702 суб`єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення управління ризиками враховує рекомендації, визначені чи надані відповідними суб`єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Більше того, за змістом ст. 16 Закону № 1702 фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на: критеріях ризиків, визначених самостійно суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта; типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

Зміст наведених вище законодавчих положень дає колегії суддів підстави для висновку, що рекомендації, надані, зокрема у листах Національного банку України, повинні були враховуватись позивачем під час здійснення управління ризиками та оцінки ризиків, при цьому, внутрішньому фінансовому моніторингу підлягали фінансові операції, у разі наявності підозр, які ґрунтуються на типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

Верховний Суд, направляючи дану справу на новий розгляд, зазначив про помилковість висновків, що інформація про наявність щодо клієнтів банку кримінальних проваджень не може бути підставою для висновків про нездійснення позивачем належного аналізу фінансових операцій, оскільки, за своїм змістом, така інформація є негативною, оскільки підлягає врахуванню під час аналізу фінансових операцій відповідно до вимог внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу».

Так, відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) ТОВ «ГРАНАГРО», ТОВ «РОТЕРСЕРВІС», ТОВ «ЗЕРНОТОРГ-ЮГ», ТОВ «СИНТЕЗАГРО-ЛТД», ТОВ «АГАТМЕТ», ТОВ «АГРОДАР-2018», ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС-ТД» та спільний контрагент ТОВ «АГРОДАР-2018», ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС-ТД» - клієнт Банку фігурують у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 та 3 ст. 212 Кримінального кодекс України та за відомостями про створення фіктивних підприємств, зокрема, як підприємства з ознаками фіктивності за участю яких налагоджено схему «конвертації» безготівкових коштів у готівку, спрямовану на приховування джерел походження коштів, як підприємства які сприяли іншим суб?єктам господарювання в несплаті податку на прибуток та як підприємства залучені для здійснення незаконної діяльності у вигляді проведення безтоварних операцій із товарами з метою переведення грошових коштів у готівку.

При цьому слід зазначити, що вказана інформація підтверджує висновок про наявність обгрунтованої підозри щодо спірних фінансових операцій, яка повинна була виникнути у банку, а відсутність вироку суду у кримінальній справі не є безумовною ознакою належного здійснення банком управління ризиками.

На момент здійснення фінансових операцій ТОВ «ГРАНАГРО» щодо отримання готівкових коштів зі свого поточного рахунку у відкритому доступі ЄДРСР була наявна інформація про те, що ТОВ «ГРАНАГРО» фігурує у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодекс України.

Так, відповідно до п. 6.3. Програм ідентифікації 1, 2, 3 передбачено, що репутація клієнта оцінюється як «задовільна» у випадках наявності хоча б одного з критеріїв, зокрема, наявності іншої негативної інформації про клієнта в засобах масової інформації, мережі Інтернет, публічних виданнях.

Згідно з п.п. 6.3.7. Програм ідентифікації 1, 2, 3 оцінка репутації клієнта може бути змінена як працівником відповідного структурного підрозділу банку, так і працівниками Управління фінансового моніторингу, у разі отримання/надходження будь-якої інформації, яка може впливати на репутацію клієнта. Підставами для перегляду оцінки репутації клієнта з «доброї» на «задовільну» можуть свідчити наявні негативні факти співпраці, визначені в п. 6.3.4. цієї Глави.

Відповідно до п.п. 6.3.10. Програм ідентифікації 1, 2, 3 погіршення оцінки репутації клієнта може бути підставою для підвищення рівня ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/ фінансування тероризму, і навпаки.

Однак, згідно інформації яка міститься в анкеті юридичної особи ТОВ «ГРАНАГРО» банк 12.12.2017 оцінив його репутацію, як добру та переоцінка репутації більше не проводилась.

Також, згідно інформації, яка міститься в анкеті юридичної особи ТОВ «ГРАНАГРО» високий рівень ризику банк встановив йому лише 10.05.2019, тобто після проведення ним вищезазначених фінансових операцій по отриманню готівкових коштів зі свого рахунку.

Як наслідок, такі дії Національним банком України було кваліфіковано як неналежне здійснення аналізу фінансових операцій, з чим погоджується колегія суддів.

У відповідності до ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За переконанням суду, відповідач довів правомірність та обґрунтованість прийнятого рішенняз, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України". Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain)).

При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України, відповідно до п. 58 якого суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків вцілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий - суддя Головенко О.Д.

Судді:Колеснікова І.С.

Перепелиця А.М.