ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 рокуСправа №160/29767/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 , державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до відповідача із заявою щодо призначення державної допомоги при народженні дитини. Проте відповідачем прийнято рішення про відмову у призначені вказаної допомоги у зв`язку з тим, що відповідна заява була подана позивачем до органу соціального захисту населення пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Позивач вказує, що вчасно подати заяву заважали об`єктивні обставини, незалежні від її волі, зокрема, проживання на непідконтрольній території, необхідність оформлення свідоцтва про народження дітей у судовому порядку, догляд за дитиною, оформлення довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб тощо. Тому позивач вважає дії відповідача протиправними, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі №160/29767/23.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками до неї отримав 04.01.2024, проте своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 04.08.2023 на тимчасово окупованій території у м.Каховка Херсонської області народила доньку ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

На час народження дитини позивач проживала фактично без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 08.08.2022 №352, виданою начальником відділу -адміністратором відділу ЦНАП Рубанівської сільської ради та не могла вчасно звернутись за державною допомогою при народженні дитини.

У подальшому, з сім`єю позивач у вересні 2023 року переїхали на підконтрольну територію України та відповідно до довідки від 03.11.2023 №683 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 06.09.2023.

У вересні 2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини. Позивач зазначає, що вчасно подати заяву заважали об`єктивні обставини, незалежні від її волі, зокрема, проживання на непідконтрольній території.

Проте відповідачем прийнято рішення у вигляді повідомлення від 29.09.2023 №223, яким відмовлено у призначені вказаної допомоги, у зв`язку з тим, що відповідна заява була подана позивачем до органу соціального захисту населення пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України від 21.11.1992 №2811 «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Відповідно до п. 44 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751, у разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

Свідоцтво про народження дитини видане позивачу до спливу строку, визначеного Законом для звернення за призначенням допомоги при народженні дитини.

При прийнятті даного рішення суд виходить з того, що факт звернення до відповідача за призначенням допомоги при народженні дитини лише у вересні 2023 року (понад один рік після народження) не залежав від волі позивача та зумовлений обставинами, які об`єктивно завадили позивачу звернутися раніше, а саме - проживання на непідконтрольній території, догляд за дитиною.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Крім того, варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

При вирішенні спору суд бере до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення на сході України бойових дій (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги).

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Оцінюючи правильність обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача, які полягає у відмові їй в призначенні допомоги при народженні дитини.

Під терміном «дії» слід розуміти певну активну поведінку суб`єкта. Самі по собі дії відповідача в даному випадку не тягнуть для позивача правових наслідків. Такі наслідки має акт індивідуальної дії, в даному випадку рішення Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації у вигляді повідомлення №223 від 29.09.2023, яким відмовлено у призначені вказаної допомоги, у зв`язку з тим, що відповідна заява була подана позивачем до органу соціального захисту населення пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, на підставі п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751.

З метою ефективного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації у вигляді повідомлення №223 від 29.09.2023, яким відмовлено у призначені вказаної допомоги, у зв`язку з тим, що відповідна заява була подана позивачем до органу соціального захисту населення пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, на підставі п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751.

Також, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачеві допомогу при народженні дитини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 20.11.2023 позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн до ухвалення судового рішення в справі.

Відповідно до частини 2 статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, судовий збір у розмірі 1073,60 грн підлягає стягненню до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації від 29.09.2023 №223 про відмову в призначенні допомоги ОСОБА_1 при народженні дитини.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Криворізької районної військової адміністрації до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська