Справа № 202/5713/24

Провадження № 4-с/202/45/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

представника скаржника - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи - Коломоєць К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», боржник: ОСОБА_2 , на дії посадових осіб державної виконавчої служби та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2024 року ОСОБА_2 в особі представника, адвоката Скиби В.В., звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із скаргою на дії посадових осіб державної виконавчої служби та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування скарги посилаючись на те, що на примусове виконання виконавчого листа №2/0417/89/2012 від 01.06.2012 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 04.07.2012 року Індустріальним ВДВС у м. Дніпрі відкрито виконавче провадження №33309797 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми боргу в розмірі 543 793,02 грн. .

З інформаційної довідки № 369482525 від 12.03.2024 року вбачається, що державним виконавцем Індустріального ВДВС Іванченко А.А. 19.07.2012 року по ВП № 33309797 накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження .

На заяву представника боржника від 28.03.2024 року на його адресу, по пошті надійшло письмове повідомлення від 02.04.2024 року № 27507, з якого вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого листа №2/0417/89/2012 від 01.06.2012 року виданого Індустріальним ВДВС у м. Дніпрі відкрито 04.07.2012 р. виконавче провадження № 33309797 про стягнення солідарно з боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми боргу в розмірі 543 793,02 грн., яке 21.12.2012 р. завершено на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з відсутністю майна боржників). Також повідомлено, що вказане виконавче провадження знищено у зв`язку зі спливом строків зберігання .

Представник боржника 17.04.2024 року до Індустріального ВДВС подав заяву про зняття вищевказаного арешту. До заяви надавалися докази про відсутність заборгованості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме довідка від 15.03.2024 року № 21, згідно якої ОСОБА_2 повністю погасив заборгованість за кредитним договором № ML-301/153/2008 від 03.04.2008 р. Тобто, боржник стягувачу погасив заборгованість добровільно після завершення ВП № 33309797 .

26.04.2024 року письмовим повідомленням за № 34217 начальник Індустріального ВДВС Сергій Півень відмовив в задоволенні заяви на тій підставі, що боржник не надав докази про сплату виконавчого збору або витрат виконавчого провадження.

З такою відмовою посадової особи Індустріального ВДВС представник боржника не погоджується, оскільки як вбачається виконавчий лист щодо боржника було повернуто стягувану у зв`язку з завершенням виконавчого провадження, строк пред`явлення його до примусового виконання сплив, проте залишився чинним арешт майна боржника.

Станом на день звернення представника боржника до державної виконавчої служби із заявою про скасування арешту (17 квітня 2024 року) жоден виконавчий лист про стягнення із заявника боргу на виконанні не перебуває, що підтверджується копією витягу із АСВП від 30.04.2024 року.

Звернула увагу суду на те, що у період з 21.12. 2012 року (повернення виконавчого листа стягувачу) до дня розгляду заяви про зняття арешту (17.04.2024 року) органами державної виконавчої служби не проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа. Також відсутні відомості про наявність будь-яких відкритих виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_2 є боржником.

Відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить про безпідставність продовження дії арешту.

Просила судвизнати неправомірною дію посадової особи (начальника відділу Сергія Півня) Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), пов`язану з відмовою зняти арешт на майно ОСОБА_2 , накладений постановою від 19.07.2012 року державним виконавцем Іванченком А.А. в рамках виконавчого провадження №33309797, та яка викладена в листі № 34217 від 26.04.2024 року; зобов`язати начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Півня зняти арешт на майно ОСОБА_2 , накладений постановою державного виконавця Іванченком А.А. в рамках виконавчого провадження №33309797.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2024 року, головуючим суддею у розгляді вказаної скарги визначено суддю Слюсар Л.П.

Ухвалою від 02 травня 2024 року скаргу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

13.05.2024року відначальника Індустріальноговідділу державноївиконавчої службиу містіДніпрі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса), СергіяПівня надійшлизаперечення наскаргу вякій вказав,що перевіркоювідомостей,що містятьсяв АСВП(автоматизованасистема виконавчихпроваджень)в Індустріальномувідділі ДВСу містіДніпрі напримусовому виконаннів періодз 04.07.2012року по21.12.2012року перебуваловиконавче провадження№ 33309797 з примусового виконання виконавчого листа № 2-89 від 01.06.2012 року виданий Індустріальним районним судом м Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТІІ Факторинг Україна суму боргу у розмірі 543793,02 гри., яке в свою чергу завершено 21.12.2012 відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції на 2012 рік).

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовим стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Враховуючи, що а ні боржницею, а ні представником не надані підтверджуючих документів сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадженні Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), не має підстав для зняття арешту з майна боржника.

Представнику ОСОБА_1 який дії в інтересах ОСОБА_2 було роз`яснено, що відповідно до вимог п. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини та надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. Просили суд в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити.

Представник скаржника у судовому засіданні скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні скарги. Вказав, що на виконанні у відділі тривалий час перебували виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/0417/89/2012 та в рамках який було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 54379,30 грн. та даний час виконавчий збір не сплачено, а тому відсутні правові підстави для скасування арешту майна, про що було повідомлено неодноразова скаржника та вразі сплати виконавчого збору арешти будуть скасовані. Звернув увагу суду на те, що приватним виконавцем Ванжою О.В. 23.02.2023 року відкрито виконавче провадження №69753202 на підставі дублікату виконавчого листа про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в розмірі 541973,02 грн. В межах виконавчого провадження було перераховано на користь стягувача 9268,77 грн. та отримано винагороду в розмірі 926,79 грн. Зазначене виконавче провадження завершено, виконавчий документ повернений стягувачу. Однак виконавчий збір не сплачено.

Представник стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з`явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Суд заслухавши представника скаржника, представника суб`єкта оскарження, дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2012 року по справі №2/0417/89/2012 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним зобов`язаннями, позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 як з солідарних боржників на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму боргу за кредитним договором № МL-301/153/2008 від 03 квітня 2008 року у розмірі 541 973 грн. 02 коп. та судові витрати по справі в сумі 1820 грн. 00 коп., а всього 543 793 грн. 02 коп. (П`ятсот сорок три тисячі сімсот дев`яносто три грн. 02 коп.).

Відповідно до Інформації з ВП- спецрозділ від 13.05.2024 року виконавче провадження №33309797 завершено, повернення ВД стягувачеві п.7 ч.1 ст.47 (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку)..

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №21898709, наданої скаржником, міститься актуальна інформація про арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 12759563, державна реєстрація 19.07.2012, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №33309797, виданий 19.07.2012, обтяжувач Індустріальний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Відповідно до Довідки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 15.03.2024 року №21, ОСОБА_3 та фінансовий поручитель ОСОБА_2 повністю погасили заборгованість по кредитному договору №ML-301/153/2008 від 03.04.2008 р.

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках, на підставі судових рішень.

Разом з тим, за частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007 вказано, що право на обрання порядку звернення до суду належить заінтересованій особі. В свою чергу, суд має захистити інтереси особи, незалежно від обраного нею способу, як в порядку позовного провадження, так і в порядку контролю за виконанням судового рішення.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Статтею 449 ЦПК Українивизначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У ч. 5ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту скарги не вбачається, коли скаржниці стало відомо про наявність накладеного постановою про арешт майна боржника від 19 липня 2012 у ВП № 33309797, однак суд приймає до увагу, що виконавче провадження за зазначеним рішення суду здійснювалося понад 11 років, крім того як вбачається із долучених нею доказів 28 березня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про надання копії постанов про накладання арешту, постанов про закінчення виконавчого провадження, постанов про зняття арешту, тобто скаржнику було відомо про наклдадання арешту на її майно.

02 травня 2024 року заявник звернулася до суду, тобто з пропуском строку, визначеногостаттею 449 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно достатті 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 2608/20647/12.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи,а самеіз листаІндустріального відділудержавної виконавчоїслужби умісті ДніпріПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)від 02.04.2024року №27507на виконанніу відділі,перебувало виконавчепровадження №33309797з виконаннязаочного рішенняІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська посправі №2/0417/89/2012виконавчий листвід 01.06.2012 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості у розмірі 543793,02 грн., яке завершено 21.12.2012 року на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» та в листі від 26.04.2024 року за №34217 скаржника повідомлено про ненадання підтверджуючих документів сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та відповідно не можливість зняття арешту з майна ОСОБА_2 .

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі О.В. перебувало виконавче провадження зареєстровано в АСВП під №68753202 з примусового виконання виконавчого листа (дублікату) Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2021 року по справі №2-292/2011, про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , як солідарних боржників на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму боргу за кредитним договором ML-201/153/2008 від 03 квітня 2008 року у розмірі 541973 грн. 02 коп. та судові витрати по справі в сумі 1820,00 грн. 00 коп., а всього 543793 грн. 02 коп. Зазначене виконавче провадження завершено, про що 06 березня 2024 року, в дотримання вимог п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. В межах виконавчого провадження на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягнено та переховано 9268,77 грн. та основна винагорода приватного виконавця в сумі 926,79 грн.

Відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнений основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого .

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи із вищевикладеного, та у зв`язку з тим, що а ні скаржником, а ні представником скаржника не надано підтверджуючих документів сплати виконавчого збору, суд не вбачає законних підстав визнання неправомірних дій посадової особи пов`язаної з відмовою зняття арешту та зобов`язання зняти арешт з майна боржника, та доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню, а тому не залишає її без розгляду за пропуском строку.

Керуючись: Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, ст.ст. 4, 447-453 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 11, код ЄДРПОУ 34984472), стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421), боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на дії посадових осіб державної виконавчої служби та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358ЦПК України.

Повний текст складено 23.05.2024 року

Суддя Л.П. Слюсар