233 Справа № 233/3018/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

28 травня 2024 року

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Левчук О.О., розглянувши матеріали заяви в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , особа, стосовно якої розглядається справа: ОСОБА_2 , представник особи, стосовно якої розглядається справа: адвокат Юсєєв Тагір Сафіулович, заінтересована особа: Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району донецької області як Орган опіки та піклування Костянтинівської міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, -

В С Т А Н О В И В:

24.05.2024 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , особа, стосовно якої розглядається справа: ОСОБА_2 , представник особи, стосовно якої розглядається справа: адвокат Юсєєв Тагір Сафіулович, заінтересована особа: Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району донецької області як Орган опіки та піклування Костянтинівської міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.

Відповідно до автоматичного розподілу справ - 24.05.2024 року справа надійшла в провадження судді Левчук О.О.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Вимогами статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. ч. 1, 3 статті 133 ЦПК України).

З 01 вересня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", відповідно до якого виключено пункт 9 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини другої статті 299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати пов`язані із розглядом справи. Тобто ті, що визначені ч. 3 ст. 133 ЦПК України, а не визначений до сплати частиною першою статті 133 ЦПК України судовий збір.

Законом України "Про судовий збір" не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 28 грудня 2019 року у справі № 755/12409/15-ц (провадження № 61-22566 ск19)

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Статтею 59 ЦПК України визначено осіб, які являються законними представниками інших осіб.

Так, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсутньою, захищає опікун, призначений для опіки над її майном.

Права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 р. № 2 зазначено, що у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах. Такі випадки передбаченні, зокрема, в Законах України від 23 грудня 1997 року "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", від 5 листопада 1991 року "Про прокуратуру", від 25 червня 1991 року "Про охорону навколишнього природного середовища", від 12 травня 1991 року "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону від 1 грудня 2005 року),від 3 липня 1996 року "Про рекламу" (у редакції Закону від 11 липня 2003 року).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Враховуючи наведені норми законодавства, роз`яснення Верховного Суду України, посилання заявника на звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" є помилковими, оскільки від сплати судового збору звільняється не будь-який громадянин, який звернувся із заявою до суду як представник інших осіб, а лише той, який звернувся з заявою про захист прав та інтересів інших осіб, у передбачених законодавством випадках.

При цьому Закон України "Про судовий збір" не містить пільг по сплаті судового збору за подання заяв про визнання фізичної особи недієздатною та призначення їй опікуна.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Разом з цим суд вважає за необхідне роз`яснити наступне.

Частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З положень ст. 12 ЦПК України вбачається, що заявник повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, за наявності підстав передбачених законом, заявник не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням про відстрочення/ розстрочення або звільнення від сплати сплату судового збору із наведеними доводами та подати докази на їх підтвердження.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду заяви у справах окремого провадження підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. А отже, судовий збір за подання вказаної заяви складає 605,60 гривень.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Заявником судовий збір не сплачено.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 605грн. 60коп. на номер рахунку UA438999980313151206000005692, Отримувач коштів - Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, Банк отримувача - Казначейство України(ел.адм.податків), Код класифікації доходів бюджету - 22030101, та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Згідно зі ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачеві ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладені обставини, вважаю доцільним залишити заяву без руху та надати строк заявнику для виправлення вказаних вище недоліків заяви, роз`яснивши, що в разі невиконання ухвали в зазначений судом строк заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , особа, стосовно якої розглядається справа: ОСОБА_2 , представник особи, стосовно якої розглядається справа: адвокат Юсєєв Тагір Сафіулович, заінтересована особа: Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району донецької області як Орган опіки та піклування Костянтинівської міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки - залишити без руху, надавши заявнику для виправлення недоліків строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.О. Левчук