Номер справи 220/427/24

Номер провадження № 2/220/115/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Беспалова В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на нерухоме майно, а саме: 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 й складається з: літ. А1 (1/2) - житловий будинок; а1 - коридор; В1, С1 - сарай; № 1 - забор; № 2 - ворота; коридор - 12,7 кв.м.; котельна - 9,9 кв.м.; передпокій - 18 кв.м; кухня 9,6кв.м.; жила кімната 16,1 кв.м.; жила кімната 12,9 кв.м. Усього загальною площею 79,2 кв.м., житловою площею 29 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі свідоцтва про права власності від 02.02.2001р., виданого згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 01 лютого 2001 року № 46Р їй належить частина житлового будинку АДРЕСА_1 . В зазначеному будинку вона зареєстрована з 25 вересня 1992 року. Відповідно до означеного свідоцтва про права власності, Великоновосілківська районна державна адміністрація засвідчує, що житловий будинок АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_3 на праві приватної власності й в цілому складається з одного будинку. Право власності зареєстровано в бюро технічної інвентаризації 05 лютого 2001 року за № 57, про що мається печатка на зворотному боці свідоцтва. Згідно технічного паспорта, її доля будинку складає 1/2 а інша частина будинку видавалася у користування ОСОБА_2 . Окрім того, 01 лютого 2001 р. їй було видано Державний Акт на право приватизації власності на землю серія ДН № 3842 від 01 лютого 1998року та зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №491.

У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації належний їй житловий будинок постраждав від снарядів, є пошкодженим та не підлягає експлуатації, тому вона звернулася до державного реєстратора виконавчого комітету Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області із заявою щодо внесення даного факту до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України й подальшої компенсації. Рішенням державного реєстратора № 69984098 від 31 жовтня 2023 року їй відмовлено у проведенні реєстраційних дій за підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Ситуація обумовлена тим, що правововстановлюючі документи містять розбіжності щодо визначення власності нерухомого майна, а саме в свідоцтві про право власності значено цілий будинок, а в технічному паспорті її доля визначена у розмірі 1/2 частини. Вищевказані розбіжності не дають їй змоги реалізовувати своє право власності, вільно ним розпоряджатися, й обмежують її права. Іншого способу, окрім захистити своє право власності у судовому порядку, вона не має.

Ухвалою суду від 08.03.2024 р. позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 22.03.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження. За клопотанням позивача витребувано у Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області посвідчену належним чином копію розпорядження голови районної державної адміністрації від 01.02.2001 р. №46Р, копію реєстраційної справи, на підставі документів якої винесено рішення державного реєстратора Ніколабай І.М. №69984098 від 31.10.2023 р. про відмову у проведенні реєстраційних дій, інформацію провласників тазареєстрованих осібу спірному будинку, копію інвентаризаційної справи на житловий будинок. Крім того, у Волноваської військової районної державної адміністрації витребувано посвідчену належним чином копію розпорядження голови Великоновосілківської районної державної адміністрації від 01.02.2001 р. №46Р.

Ухвалою суду від 08.05.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи.

Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідачі Комарська сільська військова адміністрація Волноваського району Донецької області та ОСОБА_2 причини неявки не повідомили.

Враховуючи викладене, суд вражає можливим розглянути справу за відсутності сторін по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про права власності від 02.02.2001р., виданого згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 01 лютого 2001 року № 46р, ОСОБА_3 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано в бюро технічної інвентаризації 05 лютого 2001 року за № 57, про що мається печатка на зворотному боці свідоцтва.

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади та відміток у паспорті, в зазначеному будинку позивач зареєстрована з 25 вересня 1992 року.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 24.10.2023 р. серії НОМЕР_1 , 06.08.2002 р. розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , якій після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

Згідно до технічного паспорта від 09.02.2001 р. на ім`я ОСОБА_3 , їй належить 1/2 частина (доля) будинку АДРЕСА_1 , яка складається з: коридор - 12,7 кв.м.; котельна - 9,9 кв.м.; передпокій - 18 кв.м; кухня 9,6кв.м.; жила кімната 16,1 кв.м.; жила кімната 12,9 кв.м. Загальна площа 79,2 кв.м., житлова 29 кв.м. Також, згідно до експлікації земельної дільниці й характеристики будівель й споруд технічного паспорту їй належить: літ. А1 (1/2 ) - житловий будинок; а1 - коридор; В1, С1 - сарай; № 1 - забор; № 2 - ворота. В графі технічного паспорту «особливі відмітки» зазначено «свідоцтво про право власності на будинок від 02.02.2001р». Згідно характеристики будівель і споруд площа частини А-1 складає 79,1 кв.м., площа коридору а1 26,6 кв.м.

Згідно державного акту на право приватизації власності на землю від 01 лютого 1998 р. серії ДН № 3842, та зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №491, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,104 га по АДРЕСА_3 . З плану зовнішніх меж земельної ділянки вбачається, що власником суміжної з позивачем земельної ділянки є ОСОБА_6

З довідки № 747 від 19.10.2023 «Про перейменування АДРЕСА_3 на підставі рішення сесії Шевченківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області від 10.12.2015 № 7/3-18 «Про перейменування вулиць сіл та селищ, які розташовані на території Шевченківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області».

Рішенням державного реєстратора № 69984098 від 31 жовтня 2023 року позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

З наданого на запит суду розпорядження голови районної державної адміністрації від 01 лютого 2001 року № 46р, вбачається, що затверджено акти державної комісії про прийняття в експлуатацію та визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (п. 1.13).

Згідно листа Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 08.04.2024 р. № 02/1-29/376, 25.10.2023 року за реєстраційним номером 57605838 державним реєстратором виконавчого комітету Косарської сільської ради Ніколабай І.М. була прийнята заява від ОСОБА_1 на державну реєстрацію житлового будинку за адресою: будинок АДРЕСА_1 . 31 жовтня 2023 року було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій. Документи які були надані для державної реєстрації речового права на будинок містили розбіжності, а саме: у свідоцтві про право власності частка майна зазначена ціла (1), а в технічному паспорті складає 1/2 частки. Також є розбіжності стосовно юридичної адреси зазначеного будинку: у свідоцтві зазначено будинок АДРЕСА_1 , у технічному паспорті 3/2. У свідоцтві на право власності власником нерухомого майна визначена ОСОБА_3 , заява була подана від ОСОБА_1 , документа, що посвідчує зміну прізвища надано не було.

Листом Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 10.04.2024 р. № 02/1-29/381 повідомлено, що інформацією щодо власників житлових будинків, розташованих на території Комарської сільської ради, не володіє. Згідно Реєстру територіальних громад у житловому будинку, що має юридичну адресу: АДРЕСА_1 . зареєстровані: голова домогосподарства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; онука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

За пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженогонаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95, (втратив чинність) документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Тобто, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

Згідно п.п. «а» п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» -отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є: 1) фізичні особи - громадяни України, які є: а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» передбачено, щодля розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії. Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керуєтьсяКонституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.8, ч.9 ст.4 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України»-у разі подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у паперовій формі заявник пред`являє адміністратору центру надання адміністративних послуг, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності). Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана за відсутності документів, визначенихчастиною сьомоюцієї статті, внаслідок їх втрати або у зв`язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

В даному випадку, документом, що посвідчує право власності позивача на нерухоме майно, є свідоцтво про право власності.

Судом встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про права власності від 02.02.2001р., виданого згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 01 лютого 2001 року № 46р, є власником квартира АДРЕСА_2 . Право власності позивача зареєстровано у встановленому на той час порядку. Проте, оскільки у технічному паспорті на будинок (квартиру) право власності позивача зазначено як частина, вона позбавлена права розпоряджатись своїм майном. З досліджених доказів судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 , та фактично власником частини будинку.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до вимог п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на спірне майно.

Таким чином, суд визнає за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 79,1 кв.м. (1/2 літ. «А-1) з коридором літ. «а1» площею 26.6 кв.м., а також сарай літ. «В-1», паркан №1, ворота №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на сарай літ. «С-1». При цьому суд виходить з того, згідно технічного паспорту сарай літ. «С-1» не має фундаменту, отже є тимчасовою спорудою, а не капітальною будівлею. Крім того, оскільки даний сарай збудований у 1994 році, він підлягає прийняттю в експлуатацію, проте, позивачем відповідних доказів суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 79,1 кв.м. (1/2 літ. «А-1) з коридором літ. «а1» площею 26.6 кв.м., а також сарай літ. «В-1», паркан №1, ворота №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 28.05.2024 р.

Суддя О.М. Якішина