ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2024Справа № 910/3838/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівська промислово інвестиційна група»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про стягнення 621 095, 40 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Обухівська промислово інвестиційна група» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 621 095, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем передбаченого договором обов`язку щодо приєднання житлового комплексу до електричних мереж виконавця, що призвело до утворення у відповідача перед позивачем боргу у розмірі 621 095, 40 грн.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку.

18.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволені позову відмовити.

Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

24.09.2020 позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Договір про нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу «під ключ» № КСР-00-20-0727, за яким виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) до електричних мереж системи розподілу відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього Договору, а замовник оплачує виконавцю послуг вартість приєднання до електричних мереж системи розподілу на умовах Договору (п. 2.1., 2.2. Договору).

До електричних мереж виконавця послуг приєднується: Житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та паркінгом, місце розташування об`єкта замовника: Київська область, м. Обухів. Тип нестандартного приєднання об`єкта Замовника: «під ключ» (п. 1.1., 1.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору плата за приєднання «під ключ» становить 5 748 384, 00 грн з ПДВ.

Також, 24.09.2020 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою визначено, що плата за нестандартне приєднання електроустановок до електричних мереж системи розподілу «під ключ» визначається у відповідності до норм розділу 5 Методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, що затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 18.12.2018 № 1965, та не включає в себе послугу із забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії, яка надається постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (п. 1 Додаткової угоди № 1).

Розмір плати за нестандартне приєднання електроустановок замовника до електричних мереж виконавця за договором становить 4 790 320, 00 грн без ПДВ, ПДВ - 958 064, 00 грн, разом з ПДВ 5 748 384, 00 грн (п. 2 Додаткової угоди № 1).

Пунктом 3 Додатковї угоди № 1 сторони визначили порядок оплати, а саме:

- оплата в розмірі 50 % плати, визначеної пунктом 4.1 Договору про приєднання, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати підписання договору сторонами, що становить 2 395 160, 00 грн без ПДВ, ПДВ - 479 032, 00 грн, разом з ПДВ 2 874 192, 00 грн;

- оплата в розмірі 50 % плати, визначеної пунктом 4.1 Договору про приєднання,

упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати узгодження з усіма заінтересованими сторонами розробленої виконавцем послуг проектної документації, що становить 2 395 160, 00 грн без ПДВ, ПДВ - 479 032, 00 грн, разом з ПДВ 2 874 192, 00 грн.

Строк дії договору, згідно з положеннями п. 7.1 Договору визначено з моменту його підписання та до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж до 01.10.2022.

На виконання умов Договору позивачем було сплачено 50 % вартості суми договору, а саме 2 874 192, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 18.12.2020.

Позивач вказує, що всупереч положенням укладеного Договору, відповідачем не було виконано взяті зобов`язання, а саме не здійснено приєднання електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу відповідача.

Також позивач вказує, що починаючи від дати укладення договору, відповідач не повідомляв про існування для нього форс-мажорних обставин, які б унеможливили виконання умов договору.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання Договору про приєднання до електричних мереж систем розподілу «під ключ» № КСР-00-20-0727 від 24.09.2020, визнання технічних умов № КСР-00-20-0727 від 24.09.2020 недійсними та повернення позивачу сплачених ним коштів за умовами договору у розмірі 2 874 192, 00 грн.

Відповідач частково повернув позивачу кошти у розмірі 2 246 865, 54 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0100013340 від 30.01.2023.

Кошти у розмірі 627 326, 46 грн відповідачем позивачу не повернуто.

Відповідач листом від 29.03.2023 вих. № 03/800/4492 повідомив позивача, що ним не виконано зобов`язання по сплаті другої частини суми за Договором, враховуючи надану позивачем заяву про розірвання договору, відповідачем було утримано частину коштів, яка була зарахована як фактично понесені виконавцем послуги з метою виконання зобов`язань за договором, зокрема 6231, 06 грн із врахуванням ПДВ за послуги з виготовлення технічних умов та 621 095, 40 грн із врахуванням ПДВ за послуги з виготовлення проектно- кошторисної документації.

У відповідь на вказаний лист, 05.06.2023 позивач направив відповідачу листа, в якому запропонував передати йому проектно-кошторисну документацію, за яку фактично вже було сплачено позивачем грошові кошти шляхом їх утримання відповідачем та повідомив, що відмова у переданні проектно-кошторисної документації замовнику який її оплатив буде розцінюватись ним як набуття коштів без виконання зобов`язань з боку виконавця.

Листом за вих. № 03/800/6031 від 07.06.2023 відповідач відмовив позивачу у наданні проектно-кошторисної документації з огляду на те, що відповідач переконаний у тому, що розроблена ним проектно-кошторисна документація є інформацією з обмеженим доступом/конфіденційною інформацією та не може бути передана замовнику, оскільки відповідно до п. 6.2 Програми відповідності Оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» погодженої НКРЕКП, відомості про проектну діяльність ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відносять до конфіденційної та суворо конфіденційної інформації.

Позивач вказує, що вимоги позивача відповідачем не виконані, а саме не вжито дій із повернення грошових коштів у розмірі 621 095,40 грн або із передання позивачеві проектно-кошторисної документації, виготовленої з метою виконання Договору про нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу «під ключ» № КСР-00-20-0727 від 24.09.2020, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що кошти в сумі 621 095, 40 грн не підлягають поверненню позивачу, оскільки це є витрати відповідача які були понесені ним з метою виконання зобов`язань за договором, а проектно-кошторисна документація яка була розроблена відповідачем на вказану суму, містить конфіденційну інформацію, що унеможливлює її передачу позивачу.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» послуга з приєднання електроустановок замовника до системи передачі та системи розподілу є платною послугою та надається оператором системи передачі або оператором системи розподілу відповідно до договору про приєднання.

Згідно ч. 6 ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об`єкта замовника.

Приписами ч. 13 ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що за зверненням замовника оператор системи розподілу або оператор системи передачі забезпечує безоплатну видачу технічних умов на приєднання, що містять вимоги щодо:

- проектування будівництва та/або технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника);

- проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника);

- безпеки електропостачання та влаштування вузла обліку електричної енергії;

- проектування будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання (окремо, у випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті);

- проектування будівництва електричних мереж оператора системи передачі або суміжного оператора системи розподілу (у випадку, передбаченому частинами десятою та одинадцятою цієї статті).

Відповідно до ч. 26 ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», узгодження проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання із заінтересованими особами (суб`єктами природних монополій, юридичними особами публічного права) здійснюється відповідно до цієї статті виключно через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 11 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Згідно ст. 224 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доступ до проектної документації на будівництво об`єктів здійснюється відповідно до частини десятої статті 221 цього Закону.

Відповідно до ч. 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відомості, що містяться в електронній системі, є достовірними, а також відкритими і загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, договорів про надання послуг, висновків про технічну прийнятність згідно із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку», документів, поданих фізичними та юридичними особами для отримання послуг, визначених цим Законом, та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

Доступ до проектної документації на будівництво об`єктів здійснюється у режимі читання без можливості копіювання із застереженням, що така проектна документація є об`єктом авторського права відповідно до розділу VI Закону України «Про архітектурну діяльність».

Доступ до відомостей, що містяться в електронній системі, через портал електронної системи та через державні інформаційні системи, визначені Кабінетом Міністрів України, здійснюється безоплатно.

Як вже зазначалось, за умовами спірного договору, виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) до електричних мереж системи розподілу, із розробленням проектно-кошторисної документації, про що не заперечує сам відповідач у відзиві на позовну заяву та у листах переписки між сторонами, що долучені позивачем разом з позовною заявою.

Вказана послуга входила до складу всіх робіт та послуг, які були передбачені Договором для забезпечення кінцевого результату - приєднання до електричних мереж системи розподілу житлового комплексу із вбудованими приміщеннями та паркінгом.

Із листування, яке велось між сторонами, позивачем було сплачено суму вартості вказаної послуги із розроблення проектно-кошторисної документації за договором. Дана обставина відповідачем не заперечується як в листах переписки між сторонами так і у відзиві на позовну заяву.

Однак, відповідач відмовився надати позивачу розроблену ним проектно-кошторисну документацію яка оплачена позивачем, з тих підстав, що вона є конфіденційною інформацією.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем не доведено суду, що у відповідності до Закону України «Про інформацію» та не підтверджено належними доказами, що розроблена ним проектно-кошторисна документація містить конфіденційну інформацію, яка забороняє її передачу позивачу.

Господарський суд міста Києва, вважає безпідставним твердження відповідача про наявність погодженої проектної-кошторисної документації від 25.08.2022 № С11092016307, що затверджена технічним рішенням № КСР-00-20-0727, оскільки відповідач вказаного рішення до суду не надав.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на п. 9. Додаткової угоди № 1 за яким, суми сплачені на виконання Договору, у разі настання наслідків визначених п. 7.6 Договору, повертаються замовнику не пізніше 30 календарних днів, на підставі окремої письмової заяви замовника, з зазначенням в ній всіх необхідних реквізитів замовника для здійснення такого повернення. Не підлягають поверненню витрати, фактично понесені виконавцем послуг, з метою виконання зобов`язань за Договором.

Господарський суд міста Києва, вказане посилання також вважає безпідставним, оскільки умови Додаткової угоди № 1, що наявна в матеріалах справи взагалі не містить п. 9 зазначеного змісту.

Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів щодо підтвердження понесених ним витрат на розробку проектно-кошторисної документації у розмірі 621 095, 40 грн.

Згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Сторонами у справі не заявлено до суду в порядку ст. 81 ГПК України клопотання про витребування доказів судом у разі неможливості їх самостійного подання на підтвердження своїх доводів, а у суду відсутні сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи свої процесуальних прав.

Відповідно до п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Згідно ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 890 ЦК України визначено, що підрядник зобов`язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Будь-яких застережень щодо не застування положень вказаної статті до правовідносин, які склались між сторонами, укладений договір не містить.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виконано передбачений положеннями договору та п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України обов`язок щодо сплати вартості послуг за виготовлення проектно-кошторисної документації.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на те, що позивачем виконанні умови договору щодо сплати відповідачу 50 % грошових коштів за роботи визначені договором, в тому числі за розробку проектно-кошторисної документації, а відповідачем взяті на себе зобов`язання не виконі, доказів протилежного суду не надано, враховуючи відсутність доказів повернення позивачу 621 095, 40 грн за проектно-кошторисну документацію чи надання відповідачу вказаної документації, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі підлягає задоволенню.

Щодо інших аргументів викладених у відзиві на позов, вони не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн.

Частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 21.01.2021 № 280/2635/20 відшкодування судових витрат на правничу допомогу у разі підтвердження їх обсягу надання послуг і виконання робіт, підлягають відшкодування незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

В якості доказів понесення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем надано Договір про надання правової/професійної правничої допомоги від 31.01.2024, Додаток № 2 до договору від 31.01.2024, Акт прийнятих-виконаних робіт/надання послуг від 31.01.2024, ордер на надання правничої допомоги від 31.01.2024 № 1373656, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3446 від 25.09.2008 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 31/01 від 31.01.2024.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, ідентифікаційний код 23243188) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОБУХІВСЬКА ПРОМИСЛОВО ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА» (01054, місто Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, будинок 33Б, кабінет 44, ідентифікаційний код 34385653) заборгованість у розмірі 621 095 (шістсот двадцять одна тисяча дев`яносто п`ять) грн 40 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9316 (дев`ять тисяч триста шістнадцять) грн 43 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва