ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18855/19 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

пр-к позивача ОСОБА_1

пр-к відповідача Мала Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових рішень, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти, винесені відповідачем: №0047454205 від 21.06.2019; №0047774205 від 21.06.2019; №0047474205 від 21.06.2019; №0047444205 від 21.06.2019; №0047554205 від 21.06.2019; вимогу про сплату боргу №Ф-206 У від 21.06.2019 в частині сплати боргу (недоїмки) на суму 97 662,70 грн.; рішення №0047644205 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.06.2019 в частині вимоги сплати суми 159 427,40 грн.; рішення №0047654205 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску від 21.06.2019.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що в ході перевірки та аналізу документів встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у період 01.01.2016 по 30.09.2016 перебувала на спрощеній системі оподаткування єдиний податок ІІ група. В періоді з 01.10.2016 по 31.12.2018 - перебувала на загальній системі обліку та звітності. ФОП ОСОБА_3 , в охопленому перевіркою періоді, декларації не подавала до податкового органу та не сплачувала податки до бюджету. Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що в інтегрованій картці платника податку позивачки по єдиному податку (код платежу 18050400) існує заборгованість в сумі 3942,0 грн за листопад 2014 по вересень 2016 та штрафна санкція і пеня.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 травня 2024 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. При цьому зазначав, що податкові повідомлення- рішення та рішення про застосування штрафних санкцій винесено у зв`язку з порушенням ФОП податкового законодавства, як платником податків, що перебував на загальній системі оподаткування.

Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, зазначаючи, що позивач перебувала на системі оподаткування як платник Єдиного податку.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 21 червня 2019, а саме: №0047454205 від 21.06.2019, №0047774205 від 21.06.2019, №0047474205 від 21.06.2019, №0047444205 від 21.06.2019, №0047554205 від 21.06.2019, вимогу про сплату боргу №Ф-206 У від 21.06.2019,рішення №0047644205 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.06.2019 та рішення №0047654205 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску від 21.06.2019 (далі - оскаржувані рішення), винесені на підставі акта №1112/26-15-43-05/3262418402 від 20.05.2019 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, та дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відноси з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018» (далі - Акт перевірки).

Зі змісту Акта перевірки слідує, що відповідно до рішення про анулювання реєстрації (платника єдиного податку) за №164 від 30.09.2016 було анульовано реєстрацію позивача (ФОП ОСОБА_4 ) як платника єдиного податку з 01.10.2016 і, відповідно, з цієї дати позивача переведено на сплату податку на загальних підставах.

Вважаючи рішення відповідача протиправним позивач звернулася до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення винесені у зв`язку із рішенням відповідача про анулювання реєстрації (платника єдиного податку) №164 від 30.09.2016, що не заперечувалося відповідачем .

Рішення відповідача про анулювання реєстрації (платника єдиного податку) №164 від 30.09.2016 (далі рішення №164) позивач вважає неправомірним, винесеним із порушенням чинного законодавства. Рішення від 30.09.2017, відповідно до якого позивача виключено з реєстру платників єдиного податку як фізичну особу - підприємця, винесено на підставі пункту 298.2.3 статті 298 Податкового кодексу України. Однак позивачка вказує на те, що вона не подавала відповідної заяви, визначеної п.298.2 та п.298.3 статті 298 Податкового кодексу України, що не було спростовано відповідачем. При цьому позивачка зазначає, що не подання від неї відповідної заяви в порядку ст.298 Податкового кодексу України нівелює правомірність та робить рішення відповідача від 30.09.2017 - безпідставним та незаконним

Також, позивач вказала в позовній заяві, що не отримувала рішення про анулювання реєстрації (платника єдиного податку) №164 від 30.09.2016, тому весь спірний період (із 01.10.2016 по час подання цієї позовної заяви) здійснювала підприємницьку діяльність (подавала декларації, сплачувала податки та збори) як платник єдиного податку.

27.09.2019 позивач подала до Окружного адміністративного суду м. Києва позов про визнання неправомірним та скасування рішення про анулювання реєстрації (платника єдиного податку) №164 від 30.09.2016.

Даний позов розглядався Окружним адміністративним судом м. Києва в межах справи №640/18438/19.

Рішенням від 09.02.2019 Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив позовні вимоги в повному обсязі - визнав протиправним і скасував рішення відповідача №164 від 30.09.2016 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Зазначене рішення набуло законної сили і підлягає на час розгляду даної справи обов`язковому виконанню зокрема і відповідачем.

Однак, відповідач не надав ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції пояснень щодо того, яким чином було виконано ним рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.02.2019 у справі №640/18438/19 та чи переглядалися контролюючим органом, оскаржувані в цій справі податкові повідомлення-рішення з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів зазначає, що загальні правові норми, що регулюють спірні правовідносини - приписи Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 298 Податкового кодексу України встановлено порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до п.п.298.2 та п.п.298.3 статті 298 Податкового кодексу України, - відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 - 298.2.3 цієї статті.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб`єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;

10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

У заяві зазначаються такі обов`язкові відомості: 1) найменування суб`єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 2) виключено; 3) податкову адресу суб`єкта господарювання; 4) місце провадження господарської діяльності; 5) обрані суб`єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010; 6) обрані суб`єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку; 7) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи; 8) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не зверталася з заявою про зміну системи оподаткування. А рішення контролюючого органу №164 від 30.09.2016 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку визнано протиправним та скасовано Рішенням Окружного адміністративний суд м. Києва від 09.02.2019 .

Відповідно до ч.1 ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до чч. 12- 15 ст.56 ПК, якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до вимог пунктів 1.4 -1.5 статті 60 ПК податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до приписів частини 3-5 ст.60 ПК, у випадках, визначених:

- підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги;

- підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу;

- підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, аналізуючи наведені правові норми та обставини справи колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем було порушено вимоги ч.2 ст. 2 КАС України.

Окрім того винесення відповідачем оскаржуваних рішень зумовлена обставинами невиконання судового рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2019 у справі №640/18438/19, чим було грубо порушено принцип обов`язковості судових рішень, відображений в ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, наведене дає підстави для висновку про протиправність оскаржуваних рішень, оскільки вони були прийняті відповідачем внаслідок протиправного невиконання судового рішення та ігнорування вимог податкового закону про обов`язковість подання заяви від платника податку як єдиної належної підстави для прийняття рішення №164.

На підставі вищенаведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст постанови складено 27.05.2024р.)