справа №754/7894/23 головуючий у суді І інстанції Грегуль О.В.

провадження №22-ц/824/63/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури Рябенка Максима на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року у справі за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, діючого в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, треті особи: Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про усунення перешкод у володінні та розпорядженні територією лісу,-

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2023 року керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся з інтересах держави в особі Київської міської ради до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про усунення перешкод у володінні та розпорядженні територією лісу, у якому просив:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні територією лісу шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11 лютого 2021 року, індексний номер: 56580115 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 56,4 кв. м. по АДРЕСА_1 , припинивши вказане право ОСОБА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2289273280000, номер відомостей про речове право: 40517303;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні територією лісу шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:62:295:0009 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказав, що земельні ділянки лісогосподарського призначення наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009 входить до складу земель лісогосподарського призначення КП «Дарницьке ЛПГ».

За результатами інженерно-геодезичних робіт встановлена площа земельної ділянки 8000000000:62:295:0009, яка повністю накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні КП «Дарницьке ЛПГ» (виділ 17 лісового кварталу 58 Дніпровського лісництва), яка складає 0,1000 га.

Згідно планово-картографічних матеріалів попередніх базових лісовпорядкувань 2009 року (викопіювання з планшету №7 Дніпровського лісництва КП «Дарницьке ЛПГ» - лісовпорядкування 2009 року) вищезазначена земельна ділянка також відносилась до земель лісогосподарського призначення КП «Дарницьке ЛПГ», а саме, знаходилась в межах виділу 16 кварталу 58. Дніпровського лісництва.

При цьому, інформація про вилучення земель лісогосподарського призначення з кварталів 16 та 17 Дніпровського лісництва до КП «Дарницьке ЛПГ», не надходила.

Водночас, з метою протиправного набуття права користування територією лісу, ОСОБА_1 зареєстровано право власності на неіснуючий будинок на лісовій ділянці.

Так, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною 11 лютого 2021 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №56580115 та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 56,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2289273280000, номер відомостей про речове право: 40517303).

Підставою для проведення державної реєстрації стала довідка про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси нерухомого майна, серія та номер: 128 від 01 лютого 2021, видавник: ТОВ «Армовірбуд» та технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого 01 лютого 2021 року також цим товариством (інвентаризаційна справа 128/01/21).

Крім того, з метою протиправного набуття права користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення в межах виділу 17 лісового кварталу 58 Дніпровського лісництва КП «Дарницьке ЛПГ», ОСОБА_1 ініційовано виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та ФОП ОСОБА_2 на його замовлення 25 червня 2021 року розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Метою виготовлення на замовлення ОСОБА_1 технічної документації виступає уточнення та узгодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), впорядкування землекористування, забезпечення обліку та контролю за раціональним використанням земель, підготовка технічної земельно-кадастрової та правової документації для внесення даних державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера земельній ділянці та наданням ОСОБА_1 витягу з державного земельного кадастру на зазначену земельну ділянку.

Виготовлена технічна документація містить в якості додатків до Пояснювальної записки завідомі недостовірні офіційні документи, а саме: довідку про технічні показники об`єкта та підтвердження поштової адреси про нібито проведення ТОВ «Армовірбуд» робіт з технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до протоколу допиту у кримінальному провадженні директора ТОВ «Армовірбуд» ОСОБА_3 від 30 березня 2023 року, товариство не виготовляло технічні документи за адресою: АДРЕСА_2 , за вказаною адресою спеціалісти виїзд не здійснювали, обміри будинку не проводили.

Разом з тим, на підставі вказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 13 серпня 2021 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Нижньосірогозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Гайдуком С.В. за заявою ОСОБА_2 внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13 серпня 2021 року №НВ-6509649402021.

Згідно з витягом, зареєстровано земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Водночас, ОСОБА_1 не міг набути у законний спосіб право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 56,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який відсутній на лісовій земельній ділянці комунальної власності (не збудований, не введений в експлуатацію), а отже право власності у відповідача ОСОБА_1 на це майно не виникло та не могло виникнути.

В свою чергу, подальше вчинення ОСОБА_1 дій щодо оформлення права власності на територію лісу, зокрема, земельну ділянку лісогосподарського призначення в межах виділу 17 лісового кварталу 58 Дніпровського лісництва КП «Дарницьке ЛПГ», порушує визначений законодавством порядок набуття права на землю та право Київської міської ради щодо володіння, розпорядження вказаною лісовою земельною ділянкою.

Державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 56,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена на підставі рішення державного реєстратора №56580115 та подальша державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009, здійснені у порушення вимог законодавства та підлягають скасуванню у судовому порядку.

Внесеною до протоколу судового засідання ухвалою суду від 13 липня 2023 року у за клопотанням прокурора залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство».

Внесеною до протоколу судового засідання ухвалою суду від 13 вересня 2023 року у за клопотанням прокурора залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлію Володимирівну.

19 липня 2023 року представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - Гончаров Михайло Васильович подав відзив на позовну заяву, у якому просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог до управління в частині усунення перешкоди власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні територією лісу шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:62:295:0009 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 або відмовити у задоволенні позову в цій частині у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Оскільки позивач оскаржує дії відповідача вчинені під час внесення записів щодо земельної ділянки державним кадастровим реєстратором Відділу у Нижньосірогозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, тому даний спір виник з публічно-правових відносин. Крім того, факт формування та внесення відомостей про земельну ділянку не спричиняє виникнення речових прав щодо неї, а тому зазначена вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 підлягає розгляду у порядку адміністративною судочинства.

Відповідно до п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 наявні підстави для скасування державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009 у позасудовому порядку. Адже державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника.

З 13 серпня 2021 року (дата державної реєстрації земельної ділянки) по теперішній час минув один рік та одинадцять місяців.

Оскільки державна реєстрація в Державному земельному кадастрі стосувалася земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , тому скасувати державну реєстрацію земельної ділянки уповноважений державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру м. Києві та Київській області.

Доказів звернення Київської міської ради до державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009 на підставі пп. 2 п. 114 Порядку № 1051 прокурором не надано до позовної заяви.

22 вересня 2023 року керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав. Вказав, що предметом оскарження у справі є реєстрація державним кадастровим реєстратором в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1000 га із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_1 , що пов`язано, як зазначено в позовній заяві, з порушенням права Київської міської ради на вільне розпорядження земельною ділянкою, яка, в силу закону, не може бути передана в користування для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор приймаючи рішення про державну реєстрацію земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою, розробленої на замовлення ОСОБА_1 не мав публічно-правових відносин саме з Київською міською радою, зважаючи на те, що державна реєстрація земельної ділянки стосувалась реєстрації прав іншої особи - саме ОСОБА_1 .

Позов подано до суду прокурором відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та в порядку ст. 56 ЦПК України, адже реєстрація права власності на житловий будинок на земельній ділянці комунальної власності по АДРЕСА_1 та наступні дії з реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009 порушують права територіальної громади міста Києва, як власника лісового кварталу 58 Дніпровського лісництва КП «Дарницьке ЛПГ» площею 0,1000 га, та унеможливлює розпорядження територією лісу за призначенням. Позовні вимоги стосуються одного предмета спору та пов`язані між собою поданими доказами, а тому підлягають об`єднанню та розгляду в одній позовній заяві відповідно до ст. 188 ЦПК України.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року задоволено частково позов керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах Київської міської ради. Повернуто територіальній громаді міста Києва земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею: 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:62:295:0009. У задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_1 і Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури: 2684 грн. - судового збору.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Київської обласної прокуратури Рябенко Максим 20 грудня 2023 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Підтримуючи доводи позовної заяви, апелянт вказав, що суд першої інстанції неправильно розтлумачив та застосував закон і нерелевантну практику Верховного Суду. Правовідносини у справі, що розглядається пов`язані з державною реєстрацією права власності ОСОБА_1 на неіснуючий об`єкт нерухомості в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009.

Вважає, що обраний судом спосіб захисту не вирішує спір по суті і не захищає порушені права територіальної громади міста Києва.

Крім того, позовна вимога про усунення перешкод власнику територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні територією лісу шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:62:295:0009 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 , пов`язана з порушенням положень ст. ст. 20, 21, 198 ЗК України, ст. ст. 29, 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 11, 21, 22, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при розробці технічної документації на вказану земельну ділянку та проведеній на її підставі 13 серпня 2021 року відділом у Нижньосірогозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури Рябенка Максима на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року у справі за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, діючого в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, треті особи: Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про усунення перешкод у володінні та розпорядженні територією лісу, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

09 лютого 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив від представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - Новікова Миколи Максимовича, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Свою позицію представник відповідача обґрунтував обставинами, на які посилався у відзиві на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції 19 липня 2023 року.

16 лютого 2024 року керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва - Сергій Дейнека подав до Київського апеляційного суду відповідь на відзив, у якій підтримав доводи апеляційної скарги.

15 березня 2024 року директор Комунального підприємства «Дарницьке лісопаркове господарство» - Михайло Явний подав відзив (пояснення) на апеляційну скаргу, у якому підтримав позицію апелянта.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник апелянта - ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, який затверджений рішенням Київради від 20 квітня 2017 року №241/2463, до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшло клопотання ОСОБА_1 від 01 грудня 2020 року №602380164 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га (обліковий код №62:295:0033) на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до пояснювальної записки №ЗН-14750 від 11 грудня 2020 року до проекту рішення Київської міської ради від 24 грудня 2020 року №08/231-208/ПР «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » земельна ділянка вільна від капітальної забудови, згідно Детального плану території, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14 квітня 2016 року №330/330 та Генерального плану м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2022 року №370/1804, вона потрапляє до території, яка за функціональним призначенням належить до території лісів та лісопарків.

Рішенням Київської міської ради від 22 квітня 2021 року №710/751, враховуючи те, що клопотання ОСОБА_1 не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме: земельна ділянка належить до території лісів та лісопарків, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05 лютого 2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна, здійснила державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею: 56,4 кв. м., житловою площею: 33 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний №2289273280000).

Підставою для проведення державної реєстрації стала довідка про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси нерухомого майна, серія та номер: 128 від 01 лютого 2021, видавник: ТОВ «Армовірбуд» та технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого 01 лютого 2021 року також цим товариством (інвентаризаційна справа 128/01/21).

Згідно адресованого органам прокуратури листа КП «Дарницьке ЛПГ» від 19 грудня 2022 року на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:62:295:0009 не існували будівлі та споруди з 1985 року по даний час.

Згідно листа Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) від 14 лютого 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:62:295:0009 належить до земель лісогосподарського призначення, а саме лісовий квартал № 58 Дніпровського лісництва КП «Дарницьке ЛПГ».

Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) від 15 лютого 2023 року за базою даних документообігу Департаменту відсутні відомості щодо реєстрації схем генерального плану на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , а також відсутні відомості про присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 .

Після реєстрації права власності на житловий будинок, ОСОБА_1 повторно 03 березня 2021 року подав до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) клопотання №518101310 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до пояснювальної записки №ПЗН-18972 від 13 травня 2021 року до проекту рішення Київської міської ради №08/231-1879/ПР від 02 червня 2021 «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » земельна ділянка вільна від капітальної забудови, згідно Детального плану території, затвердженим рішенням Київської міської ради від 14 квітня 2016 року №330/330 та Генерального плану м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2022 року №370/1804 вона потрапляє до території, яка за функціональним призначенням належить до території лісів та лісопарків.

Рішенням Київської міської ради від 23 вересня 2021 року №2536/2577 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 за тих же зазначених вище підстав - земельна ділянка належить до території лісів та лісопарків.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проведеної ТОВ «Армовірбуд» на замовлення ОСОБА_1 , 13 серпня 2021 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Нижньосірогозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Гайдуком С.В. за заявою ОСОБА_2 внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13 серпня 2021 року №НВ-6509649402021.

Згідно з витягом, зареєстровано земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Дніпровською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво кримінального провадження №42022102040000121 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 3 і ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до протоколу допиту у кримінальному провадженні директора ТОВ «Армовірбуд» ОСОБА_3 від 30 березня 2023 року, товариство не виготовляло технічні документи за адресою: АДРЕСА_2 , за вказаною адресою спеціалісти виїзд не здійснювали, обміри будинку не проводили.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди. Тобто, ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб будь-якого права ні на земельну ділянку, ні на будинок (який згідно позову взагалі відсутній) за адресою: АДРЕСА_1 не набував, а тому позовні вимоги про припинення саме права власності ОСОБА_1 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 є безпідставними, оскільки право, яке не набувалось не може бути припиненим. Встановивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді міста Києва, яка не втратила володіння земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Києва за правилами негаторного позову.

Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, не погоджується з таким висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Щодо представництва інтересів держави прокурором

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008 неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Отже, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Положення пункту 3 частини статті 131-1 Конституції України визначають, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Безпосередньо питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц та від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Як слідує з листа Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19 квітня 2023 року за вих. №057031-4954, Київською міською радою не вчинялися заходи цивільно-правового характеру щодо порушення інтересів держави при реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 56,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , та порушення земельного законодавства при реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009, зміни її цільового призначення в Державному земельному кадастрі. З метою захисту інтересів територіальної громади м. Києва та недопущення подвійного звернення з позовною заявою представник департаменту провив Дніпровську окружну прокуратуру звернутися до суду в інтересах Київської міської ради.

За встановлених обставин, апеляційний суд доходить висновку, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом у цій справі.

Щодо позовних вимог в частині державної реєстрації права власності на житловий будинок

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

У статті 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ст. 56 ЗК України, землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Згідно з частиною 1, пунктом «а» частини 2 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

За правилами п. г ч. 4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що, за змістом ст. 63 Лісового кодексу України, полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання з лісокористуванням.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182, ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Приписами ч.1, ч.2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення; якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

За таких обставин, в Державному реєстрі реєструються речові права лише на існуюче нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17 зробила висновок, що сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 не існувало та не існує будь-яких будівель та/ або споруд, у тому числі житлового будинку загальною площею 56,4 кв.м., житловою площею 33 кв.м., державну реєстрацію якого проведено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 56580115 від 11 лютого 2021 року 17:59:26 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2289273280000; номер відомостей про речове право: 40517303).

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 56,4 кв.м., житловою площею 33 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 проведена з порушенням вимог ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою встановлено підстави для державної реєстрації прав, що стало підставою неправомірної державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за відповідачем.

Отже, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції помилково вважав, що належнним способом захисту прав позивача за таких обставин справи є повернення територіальній громаді міста Києва земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею: 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:62:295:0009, з огляду на таке.

Відповідно до статті 120 ЗК України, положення якої кореспондують змісту статті 377 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №263/6022/16-ц зазначено, що частина 2 статті 120 ЗК України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Згідно з цією частиною визначення правового режиму земельної ділянки прямо узалежнено від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду.

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16).

Із моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій розташовано це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права та обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Таким чином, внаслідок відчуження об`єкта нерухомості, що розташований на певній земельній ділянці, права власника земельної ділянки щодо користування чи розпорядження такою земельною ділянкою обмежуються або припиняються у відповідній частині в силу закону.

Отже, спірні реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , стосуються, в тому числі, прав та інтересів Київської міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади м. Києва як розпорядника земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009 площею 0,1000 га, яка входить до складу земель лісогосподарського призначення КП «Дарницьке ЛПГ» та повністю накладається на землі лісогосподарського призначення (виділ 17 лісового кварталу 58 Дніпровського лісництва).

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу, що земельна ділянка не вибувала з власності територіальної громади міста Києва, однак у зв`язку з державною реєстрацією на ній об`єкта нерухомого майна (неіснуючого) виник обґрунтований ризик вибуття такої ділянки з розпорядження Київської міської ради, у спосіб, який не відповідає Закону.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо). Протилежний підхід не відповідав би завданням цивільного судочинства. Близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі №904/7803/21 (пункт 6.46), від 20 вересня 2023 року у справі №910/3453/22 (пункт 58).

Колегія суддів зазначає, що у справі, яка переглядається, прагнення позивача в частині припинення реєстрації прав на спірне майно не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав. Тому позовні вимоги у цій частині слід задовольнити частково, а саме припинити володіння ОСОБА_1 спірним об`єктом нерухомого майна, що відповідає актуальній практиці Верховного Суду.

Так, принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном (п. 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц) передбачає, що відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння (п. 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17). Фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані. Тому вимога скасувати державну реєстрацію права власності не відповідає належному способу захисту. Також не відповідає належному способу захисту вимога про припинення права власності позивача, оскільки позивач вважає, що право власності відповідача не виникало взагалі відповідно до частини другої статті 376 ЦК України (як і сам спірний об`єкт не виник як об`єкт права власності). Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі №904/7803/21 (пункти 6.43, 6.44) та у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі №916/959/22.

Крім того, право власності на житловий будинок загальною площею 56,4 кв.м., житловою площею 33 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . саме як на об`єкт нерухомого майна не може належати жодній особі, оскільки спірне майно є фікцією. Тому також і з цієї причини право власності відповідача на це майно не може бути припинено судовим рішенням.

Отже, позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора з одночасним припиненням права власності відповідача не відповідають належному способу захисту.

Поряд з цим, судове рішення про задоволення позовних вимог шляхом припинення володіння відповідача відповідним правом є підставою для внесення до Державного реєстру запису про припинення права власності Відповідача-2 та для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об`єкт, за умови, що на час вчинення відповідних реєстраційних дій право власності зареєстроване за цим відповідачем. (див. п. 6.45 постанови Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі №904/7803/21 та від 07 червня 2023 року у справі №916/959/22)

Щодо позовних вимог в частині державної реєстрації земельної ділянки

Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.

Відповідно до статей 193, 195, 202, 203 ЗК України Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Процедура державної реєстрації земельної ділянки передбачена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року.

Відповідно до п.107 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (п. 109 Порядку №1051).

Пункт 110 Порядку №1051 передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.

Імперативна норма статті 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

За правилами ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації; на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

У разі якщо законом встановлена обов`язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.

Стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» регулює державну реєстрацію земельних ділянок. Вказана стаття передбачає порядок реєстрації земельних ділянок, перелік документів, які подаються для реєстрації земельної ділянки, підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки та випадки, коли державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним реєстратором.

Так, частиною десятою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено вичерпний перелік підстав, за яких державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Оскільки 13 серпня 2021 року державним кадастровим реєстратором відділу у Нижньосірогозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:295:0009 площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , з порушенням ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та внесено до реєстру відомості про земельну ділянку з невідповідністю її цільового призначення, категорії земель, виду використання земельної ділянки, невідповідністю характеристик об`єкту в натурі (на місцевості) - вказано про наявність малоповерхової забудови, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному кадастровому реєстрі.

При цьому, доводи Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо непідсудності справи місцевому загальному суду є неприйнятними, оскільки фактично реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відбулася за ініціативи ОСОБА_1 , що свідчить про приватно-правову природу правовідносин сторін.

Отже, за результатами апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, знайшли своє підтвердження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За правилами п. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного перегляду справи, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції, вирішуючи спір не застосував закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанцій не відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню як в частині вимог заявлених до ОСОБА_1 , так і в частині вимог до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, з відповідачів на користь Київської міської прокуратури слід стягнути судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції по 2 684,00 грн. та за розгляд справи судом апеляційної інстанції по 4 026,00 грн., а всього по 6 710,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Рябенка Максима на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2023 року у справі за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, діючого в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, треті особи: Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про усунення перешкод у володінні та розпорядженні територією лісу - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, діючого в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, треті особи: Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про усунення перешкод у володінні та розпорядженні територією лісу - задовольнити частково.

Припинити володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: 02156, місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нерухомим майном (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2289273280000; номер відомостей про речове право: 40517303).

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:62:295:0009, цільове призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена 13 серпня 2021 року Відділом у Нижньосірогозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: 02156, місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київської міської прокуратури (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, за розгляд справи судом апеляційної інстанції 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок, а всього 6 710 (шість тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3, код ЄДРПОУ 39766281) на користь Київської міської прокуратури (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, за розгляд справи судом апеляційної інстанції 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок, а всього 6 710 (шість тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24 травня 2024 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова