Ухвала суду від 22.04.2024 по справі № 766/5116/23 Херсонський міський суд Херсонської області

open

Головна
Судові рішення
Ухвала суду
Ухвала суду від 22.04.2024 по справі № 766/5116/23 Херсонський міський суд Херсонської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 766/5116/23

Картка справи

Справа № 766/5116/23

Картка справи

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 766/5116/23

н/п 4-с/766/38/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Дорошинської В.Е.

за участю секретаря: Волощук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні скаргу представника боржника ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)з виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона №666/6094/15-ц від 10.12.2015 (виконавче провадження №49746295), заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в:

Боржник ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою через свого представника, в якій просить визнати протиправними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Павліківської В.В. щодо здійснення розрахунку заборгованості по аліментам від 18.07.2023 р. без номера в розмірі 313147,47 грн. у виконавчому провадженні №49746295 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м.Херсона у цивільній справі №666/6094/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , яким стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів на місяць.

В подальшому звернувся з доповненнями вимог, в яких просить визнати протиправними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Павліківської В.В. щодо здійснення розрахунку заборгованості по аліментам від 18.07.2023 р. без номера в розмірі 313147,47 грн. у виконавчому провадженні №49746295 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м.Херсона у цивільній справі №666/6094/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , яким стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів на місяць.

Визнати протиправними і скасувати постанови Старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павликівської Вікторії Василівни у ВП № 49746295:

-від 30.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

-від 18.07.2023 про арешт коштів боржника на суму 402397,05 грн.;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

-від 01.09.2023 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесенні виправлення в постанову про арешт коштів боржника від 01.09.2023 щодо суми арештованих коштів вказано, що заборгованість становить 301203,50 грн.;

-від 04.09.2023 про накладення штрафу в сумі 60240,70 грн.

На обґрунтування скарги зазначено, що Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона у цивільній справі №666/6094/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів на місяць.

Відповідний виконавчий лист знаходиться на примусовому виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Відповідне виконавче провадження зареєстроване в АСВП (автоматизованій системі виконавчих проваджень) за № 49746295.

До лютого 2022 року Боржник працював на підставі договору цивільно-правового характеру в ПП «Агро Стар»( код ЄДР 37631543). Оплачував аліменти в розмірі 1/3 частини від доходу, який отримував. Оплату аліментів здійснював добровільно шляхом переказів Стягувачу через ДП «Укрпошта». Аліменти за січень 2022 року Стягувачем не були отримані відповідні кошти повернулись.

В липні 2023 року Боржника було внесено до Реєстру боржників по сплаті аліментів, заборонено виїзд за кордон, обмежено у спеціальних правах.

Державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павліківська В.В. за заявою Боржника видала розрахунок заборгованості по аліментам згідно якого наявна заборгованість в сумі 313147,47 грн. Згідно розрахунку від 18.07.2023 р. заборгованість виникла починаючи з січня 2018 року.

При цьому для розрахунку заборгованості державний виконавець керувався середньою заробітною платою, яка може бути застосована, якщо Боржник не працює або є фізичною-особою підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

До лютого 2022 року заборгованості по аліментам не допускав. Вважає нарахування заборгованості «заднім числом» неправомірним.

Відповідні положення ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» накладають на державного виконавця обов`язок обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів.

Крім того, в колонці Розмір доходу, середня заробітна плата працівника для цієї місцевості за квітень, травень, червень 2021 року вказаний дохід в сумі 183333,33 грн. відповідно нараховано 61111,11 грн. Всього за три місяці вказано, що Боржником отримано дохід в сумі 549999,99 грн. та нараховано 183333,33 грн. аліментів.

З метою з`ясувати підстави таких нарахувань представник Боржника звернувся з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Відповідні матеріали не надані. За юридичною адресою ВДВС - АДРЕСА_1 державний виконавець ОСОБА_4 не знаходиться.

15.05.2021 р. боржником поставлений на облік автомобіль Шкода Октавія, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Припускає, що з цією дією пов`язане відображення доходу в розмірі 550 тис. грн. та нарахування 183,333 тис. грн. аліментів.

Юридична фікція застосована в Податковому кодексі України щодо оподаткування операцій з продажу транспортних засобів виходячи з середньо ринкової вартості автомобіля (ст. 175 ПК України) не свідчить про отримання Боржником доходу з якого слід сплатити аліменти. Аналогічний спір розглядався судом касаційної інстанції.

На обґрунтування заявлених вимог представник боржника посилається на норми ст.18, 71, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.4, ст.447, ч.2 ст.452 ЦПК України.

В подальшому подано додаткові обґрунтування, відповідно яких на заяву про надання можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження надійшла відповідь державного виконавця. З вказаної відповіді і додатків до неї вбачають за необхідне подати доповнення до скарги.

Щодо втрати виконавчого документа.

Згідно Довідки про втрату виконавчого документа від 01.09.2023 №38597 на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження(далі -ВП) № 49746295 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан, який було продовжено Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року та № 341/2022 від 17.05.2022 до 23.08.2022 року , № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року та триває на даний час.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територій російською федерацією» та згідно ПЕРЕЛІКУ територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами) Херсонська міська територіальна громада до 11.11.2022 року входила до переліку Тимчасово окупованих територій.

Під час тимчасової окупації міста Херсон, до кабінетів Відділу заходили озброєні люди у формі військових російської федерації. По факту незаконного проникнення до кабінетів та пограбування майна, що там знаходилося, правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження №12023231030000033 від 06.01.2023. На підставі вищезазначеного, матеріали виконавчого провадження № 49746295 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30%о прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Дублікат виконавчого листа не отримувався. Із заявою про відновлення втраченого провадження Боржник не звертався. Підставою для здійснення виконавчого провадження є виконавчий документ вимоги до якого встановлені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

За відсутності оригіналу виконавчого документа державний виконавець, який вчиняв виконавчі дії діяв неправомірно.

Встановлено, що Старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Павликівською Вікторією Василівною у ВП № 49746295 прийняті такі постанови:

-від 30.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

-від 18.07.2023 про арешт коштів боржника на суму 402397,05 грн.;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

-від 01.09.2023 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесенні виправлення в постанову про арешт коштів боржника від 01.09.2023 (очевидно постанова про виправлення помилки містить помилку щодо дати виправленої постанови, вбачається мається на увазі постанова про арешт коштів боржника від 18.07.2023) щодо суми арештованих коштів вказано, що заборгованість становить 301203,50 грн.;

-від 04.09.2023 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесенні виправлення в постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 04.09.2023(очевидно постанова про виправлення помилки містить помилку щодо дати виправленої постанови, вбачається мається на увазі постанова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 18.07.2023) щодо суми заборгованості вказано, що заборгованість становить 301203,50 грн.;

-від 04.09.2023 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесенні виправлення в постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 04.09.2023 (очевидно постанова про виправлення помилки містить помилку щодо дати виправленої постанови, вбачається мається на увазі постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 18.07.2023) щодо суми заборгованості вказано, що заборгованість становить 301203,50 грн.;

-від 04.09.2023 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесенні виправлення в постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю від 04.09.2023 (очевидно постанова про виправлення помилки містить помилку щодо дати виправленої постанови, вбачається мається на увазі постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю від 18.07.2023) щодо суми заборгованості вказано, що заборгованість становить 301203,50 грн.;

-від 04.09.2023 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесенні виправлення в постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 04,09.2023 (очевидно постанова про виправлення помилки містить помилку щодо дати виправленої постанови, вбачається мається на увазі постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 18.07.2023) щодо суми заборгованості вказано, що заборгованість становить 301203,50 грн.;

-від 04.09.2023 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесенні виправлення в Повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників від 04.09.2023 (очевидно постанова про виправлення помилки містить помилку щодо дати виправленого Повідомлення, вбачається мається на увазі Повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників від 18.07.2023) щодо суми заборгованості вказано, що заборгованість становить 301203,50 грн.

-від 04.09.2023 про накладення штрафу в сумі 60240,70 грн.

Вважають вказані постанови незаконними, оскільки вони винесені за відсутності оригіналу виконавчого документа, на підставі необґрунтовано здійсненого розрахунку заборгованості.

Щодо розрахунку доходів боржника з яких обчислено заборгованість.

В роздруківці «Доходи боржника» міститься інформація про утриманий податок з доходів фізичних осіб боржника. Доходи фізичної особи визначені для цілей оподаткування безпідставно ототожнювати з доходами, які мають визначатись для обчислення розміру аліментів.

Додатком 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2023 року № 113) визначено Довідник ознак доходів фізичних осіб. У вказаному довіднику вказані коди ознаки доходів. При цьому в якості доходу державний виконавець визначила суми частина доходів від операцій з продажу або обміну об`єктів рухомого майна згідно з положеннями статті 173 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2,4 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу) - (код 105); Сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого, ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення (підпункт 165.1.27 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу) (код 151).

Наразі існує 108 різних кодів ознак доходів фізичних осіб. В автоматичному режимі застосовувати податкову інформацію для нарахування аліментів - неправомірно.

Під час визначення розміру аліментів має враховуватись лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів та прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів. При цьому грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Державний виконавець мав керуватись правовою позицією викладеною в постанові від 25.01.2021 року Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (справа № 758/10761/13-ц).

На обґрунтування заявлених вимог представник боржника посилається на норми ст. 18, 71, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.4, ст.447, ч.2 ст.452 ЦПК України.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.09.2023 відкрито провадження за скаргою.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.01.2024 залучено стягувача.

Дніпровським відділомдержавної виконавчоїслужби ум.ХерсоніПМУ МЮ(м.Одеса)було направленовідзив наскаргу,в якомупросять залишитискаргу беззадоволення, виходячи із наступного:

На виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження (далі - ВП) № 49746295 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

04.06.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття ВП № 49746295.

11.01.2020 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про передачу ВП № 49746295.

15.01.2020 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про прийняття ВП № 49746295.

03.03.2023 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат ВП № 49746295 у сумі 369,00 грн.

18.07.2023 державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості, згідно якого борг зі сплати аліментів станом на 30.07.2023 становив 402397,05 грн.

Так як, сукупний розмір заборгованості по аліментам ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 перевищував суму відповідних платежів за три місяці, державним виконавцем 18.07.2023 внесено до АСВП відомості щодо наявності у боржника заборгованості понад 3 місяці.

Окрім цього, державним виконавцем, відповідно до п.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», 18.07.2023 року винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

18.07.2023 державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів на рахунку боржника.

У серпні 2023 до державного виконавця Відділу Павликівської В.В. у телефонному режимі звернувся боржник ОСОБА_2 та повідомив, що самостійно сплачував щомісячно кошти (аліменти) напряму стягувачу через ДП «Укрпошта», та надав державному виконавцю відповідні документи підтверджуючі сплату. На підставі чого, державним виконавцем здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів. Згідно якого, заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.08.2023 р. складає 301203,50 грн.

04.09.2023 державним виконавцем винесено постанови про виправлення помилки у процесуальних документах згідно яких внесено виправлення до документів, а саме: у постановах про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання, - заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.08.2023 р. складає 301203,50 грн.

Оскільки заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, 04.09.2023 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з ч. 4 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів), у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

У разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі 10 відсотків суми заборгованості, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

На підставі чого, державним виконавцем здійснено розрахунок нарахування виконавчого збору. Сукупний розмір нарахованого виконавчого збору становить 30120,35 грн. на користь держави.

У своїй скарзі представник боржника зазначає, що до лютого 2022 року Боржник працював на підставі договору цивільно-правового характеру в ПП «Агро Стар» (код ЄДР 37631543). Оплачував аліменти в розмірі 1/3 частини від доходу, який отримував. Оплату аліментів здійснював добровільно шляхом переказів Стягувану через ДП «Укрпошта».

Проте, державному виконавцю боржником надані лише квитанції ДП «Укрпошта», які врахувалися у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Договір цивільно-правового характеру та довідку про доходи з ПП «Агро Стар» боржником не було подано до Відділу.

Тому державним виконавцем здійснювався розрахунок згідно з положеннями частини другої статті 195 СК України якою встановлено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Стосовно спірного доходу боржника за квітень, травень, червень 2021 року, на який посилається скаржник у скарзі, державним виконавцем нараховано дохід у розмірі 61111,11 грн. щомісячно, на підставі відповіді на запит до Податкової служби про джерела та/або суми доходів, та розмір утриманого податку з доходів, відповідно до якого сума отриманого доходу (ознака доходу - 105) боржником за 2 квартал 2021 року становить 550000,00 грн.

Аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини аліментів з обох джерел отримання грошових коштів.

Відповідно достатті 81СК Україниперелік видівдоходів,які враховуютьсяпри визначеннірозміру аліментівна одногоз подружжя,дітей,батьків,інших осіб,затверджується КабінетомМіністрів України.Зокрема,постановою КабінетуМіністрів Українивід 26лютого 1993року №146затверджено Переліквидів доходів,яківраховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік).

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів).

Частиною першою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 цього Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, і визначено з чого в тому числі.

Відповідно до п.12 цього Переліку визначено з чого утримання аліментів не провадиться.

У пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Отже, у п. 19 ч. 1 Перелік № 146 зазначено, що утримання аліментів здійснюється окрім як з перелічених, так і з інших видів заробітку, що, з огляду на вищевикладене, свідчить про те, що зазначений перелік заробітків (доходів) не є вичерпним.

Окрім того, постанова № 146 містить також перелік доходів, з яких утримання аліментів не провадиться, причому зазначений перелік, на відміну від попереднього, є вже вичерпним.

Варто відзначити, що у зазначеному переліку доходів, з яких аліменти не провадяться, відсутній такий дохід, як дохід з продажу рухомого майна.

Тому, державним виконавцем правомірно здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.

Наведена скаржником у скарзі постанова Верховного Суду у справі № 758/10761/13-ц ухвалена у справі за неподібної фактичної обставини, тому такий приклад не є релевантним.

Представник скаржника та скаржник подали заяви про розгляд скарги без їх участі, вимоги скарги підтримали повністю, просили суд її задовольнити.

Державний виконавецьподала заяву про розгляд скарги без її участі, в задоволенні скарги просила відмовити.

Стягувач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її участі не заявляла, заперечень проти скарги не надала.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 447 ЦПК України,сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

За змістом ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Згідно ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі відповіді Податкової служби про джерела та/або суми доходів, та розмір утриманого податку з доходів, сума отриманого доходу (ознака доходу - 105) боржником за 2 квартал 2021 року становить 550000,00 грн.

Відповідно до розрахунку державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Павліківської В.В. щодо заборгованості по аліментам від 18.07.2023 р. без номера у виконавчому провадженні №49746295 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м.Херсона у цивільній справі №666/6094/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , яким стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів на місяць, заборгованість становить 313147,47 грн. на 30.06.2023 року.

-від 30.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

-від 18.07.2023 про арешт коштів боржника на суму 402397,05 грн.;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

-від 04.09.2023 про накладення штрафу в сумі 60240,70 грн.

Під час тимчасової окупації міста Херсон, до кабінетів Відділу заходили озброєні люди у формі військових російської федерації. По факту незаконного проникнення до кабінетів та пограбування майна, що там знаходилося, правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження №12023231030000033 від 06.01.2023. На підставі вищезазначеного, матеріали виконавчого провадження № 49746295 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Оцінюючи викладене, суд враховує таке.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, судове рішення - це основний акт правосуддя, акт реалізації конституційних повноважень органу державної, судової влади, яким вирішується правовий спір від імені держави Україна. Тому для держави і суспільства незаперечний інтерес становить повага до судового рішення, визнання обов`язковості його виконання, довіра до прийнятих судами рішень.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разіфактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону державний виконавець зобов?язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов?язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.

Щодо розрахунку доходів боржника з яких обчислено заборгованість.

Положення ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» накладають на державного виконавця обов`язок обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини 13 статті 71 Закону №1404-VIII довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувана протягом трьох робочих днів у випадках встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 4 розділу XVII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі Інструкція № 512/5), виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/10761/13-ц: Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У частині першій статті 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів.

ЦК України також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема

у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів,

які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

У пункті 12 Перелікувидів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментіввизначені види доходів, з яких не провадиться утримання аліментів, перелік яких є вичерпним.

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу),

що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Перелікувидів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів).

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається зокрема і дохід від операцій з майном, розмір якого визначається відповідно до статті 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 172.1 статті 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного року протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельні ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею121 Земельного кодексу України залежно від її призначення. Та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковуються. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.

Таким чином, положення пункту 172.1 статті 172 ПК України містить виключення із загального правила, визначеного підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо визначення будь-якого доходу отриманого резидентами або нерезидентам від будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, доходу, отриманого

від продажу рухомого та нерухомого майна, який підлягає оподаткуванню.

Отже, доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні.

та розумності будь-який суб`єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо). Саме тому лише

той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки

він прямо не звільнений від цього Перелікомвидів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Натомість, грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Тлумачення наведених вище норм права дає підстави Верховному Суду

у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду для висновку, що виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

За викладених обставин, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду приходить до висновку про відступлення від правового висновку Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2020 року у справі 234/15413/17 (провадження № 611685св20)про те, що дохід від відчуження належного боржникові нерухомого майна, набутого ним до укладення шлюбу та народження дитини, відноситься до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, а тому на такий дохід може бути здійснено нарахування аліментів у межах виконавчого провадження.

Висновки щодо застосування норм права (частина друга статті 416 ЦПК України)

Тлумачення положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів.

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. З урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб`єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо). Саме тому лише

той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Перелікомвидів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Тлумачення наведених вище норм права дає підстави для висновку,

що виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.( Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/10761/13-ц).

Існує 108 різних кодів ознак доходів фізичних осіб. В автоматичному режимі застосовувати податкову інформацію для нарахування аліментів - неправомірно.

Відповідно до частини 14 стаття 71 Закону №1404-УІІІ за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

При цьому положення абз. 3 ч. 14 ст. 71 Закону №1404-УІІІ передбачають накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів у певному розмірі, який дорівнює сумі відповідних платежів за три роки. Тобто зазначена норма права містить вказівку на суму заборгованості, за якої виникають підстави для накладення штрафу на боржника, а не на період її виникнення.

З наведених норм закону вбачається, що у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості.

Крім того, суд враховує правову позицію висловлену Верховним Судом в Постанові від 14.12.2021 у справі № 2610/27695/2012 за змістом якої якщо заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини боржника, а з вини державного виконавця, який неправильно визначив розмір аліментів та базу їх стягнення, то постанова державного виконавця про накладення штрафу не може вважатися справедливою.

Тобто, враховуючи викладене вище, оспорювана заборгованість по сплаті аліментів нарахована ОСОБА_2 безпідставно, а відтак підстав для винесення оспорюваних постав, крім постанови від 30.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було, оскільки отримані ним кошти від продажу майна у розумінні положень статті 81, частини першої статті 195 СК України та пункту 13 Перелікувидів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментівне є фактичним заробітком платника аліментів, а є грошовим еквівалентом майна, що належало йому до продажу.

Щодо постанови Державного виконавця від 30.03.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження суд вважає її такою, що не залежить від розміру заборгованості, тому не є протиправною.

Щодо втрати виконавчого документа.

Порядок відновлення втраченого виконавчого провадження визначений розділом XV Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень".

За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:

втрачене виконавче провадження або його матеріали;

знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов`язана виконати рішення національного суду;

виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території), поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.

У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв`язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).

Виконавець за власного ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв`язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз`яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.

Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Державним виконавцем не надано відомостей про отримання дублікату виконавчого листа та звернення з заявою про відновлення втраченого провадження.

Підставою для здійснення виконавчого провадження є виконавчий документ вимоги до якого встановлені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, за відсутності оригіналу виконавчого документа державний виконавець, який вчиняв виконавчі дії діяв неправомірно.

З огляду на викладене, судом встановлене неналежне дотримання державною виконавчою службою вимог Закону, а тому наявні підстави для визнання неправомірною діяльності державного виконавця в цій частині.

Оцінюючи позицію сторін, з урахуванням обсягу досліджених доказів, суд приходить до висновку, що скарга представника стягувача є обґрунтованою, протепідлягає до задоволення частково, з огляду на викладене вище.

Щодо решти доводів сторін суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Інші доводи сторін, наведені ними у справі, не спростовують встановлені судом та наведені вище обставини.

Керуючись ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 4, 18, 258, 260, 261, 273, 353, 354, 447-451 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 4, 6, 11, 18, 26, 27, 39, 63, 70, 71, 74, 75 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 81, 181-183 195 СК України, Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146, Розділом XV Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу представника боржника ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)з виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона №666/6094/15-ц від 10.12.2015 (виконавче провадження №49746295), заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Павліківської В.В. щодо здійснення розрахунку заборгованості по аліментам від 18.07.2023 р. без номера в розмірі 313147,47 грн. у виконавчому провадженні №49746295 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м.Херсона у цивільній справі №666/6094/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , яким стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів на місяць.

-від 18.07.2023 про арешт коштів боржника на суму 402397,05 грн.;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;

-від 18.07.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

-від 04.09.2023 про накладення штрафу в сумі 60240,70 грн.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 15 (п?ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п?ятнадцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяВ. Е. Дорошинська

Джерело: ЄДРСР 119292193

скопійовано

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!