Справа № 595/698/21

Провадження № 4-с/595/2/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

Бучацький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Тхорик І.І.,

за участю секретаря судового засідання Боднара М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієпредставник адвокат ЧереватийПетро Миколайович,заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,головний державнийвиконавець Бучацькоговідділу державноївиконавчої службиу Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїХолод ЮліяІванівна,про визнанняпротиправною таскасування постановипро зупиненнявчинення виконавчихдій,-

ВСТАНОВИВ:

05березня 2024року скаржник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Череватий П.М., звернулася до суду зі скаргою на рішення державного виконавця, в якій вона просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Холод Ю.І. від 18 січня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні №67070523 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №595/698/21, виданого 17 серпня 2021 року Бучацьким районним судом Тернопільської області. Скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем на підставі п.1 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із надходженням 17.01.2024 заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, оскільки він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою, яка додана разом із заявою. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки матеріали виконавчого провадження не містять достовірних доказів на підтвердження того, що боржник перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, зокрема, не надано наказу по особовому складу. Окрім того, з матеріалів, долучених до скарги та матеріалів виконавчого провадження вбачається, що у виконавчому провадженні з боржника стягуються грошові кошти на підставі судового рішення, яке не вимагає вчинення особистих дій та присутності боржника, а передбачає повернення заборгованості, що не зумовлює неможливість виконання рішення суду внаслідок обставин, заявлених боржником у своїй заяві. Відтак, ймовірне перебування боржника на військовій службі не перешкоджає вчиненню виконавчих дій, зокрема, списанню коштів з рахунків останнього на які він отримує заробітну плату (грошове забезпечення), натомість оскаржувана постанова порушує її права, як стягувача.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено таку до розгляду.

13 березня 2024 року до суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Череватим П.М. подано заяву про стягнення понесених судових витрат, у якій просить стягнути з Бучацького відділу ДВСу Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції на користь ОСОБА_1 3000 грн судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом Адвокатського об`єднання «ВІФІКС» - Череватим П.М.

14 березня 2024 року на адресу суду від заінтересованої особи Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло заперечення на скаргу щодо рішення державного виконавця по справі №595/698/21 щодо примусового виконання виконавчого листа Бучацького районного суду від 17.08.2021, в яких просять в задоволенні скарги на дії державного виконавця відмовити. Заперечення вмотивовані тим, що на їх виконанні перебуває зведене виконавче провадження ЗВП №73767888 а саме щодо примусового виконання виконавчого листа №595/698/21 від 17.08.2021, виданого Бучацьким районним судом Тернопільської області, яким вирішено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 3 % річних за період з 13.05.2018 по 10.03.2019 в сумі 37,23 євро за період з 11.03.2019 по 11.05.2021 в сумі 77,01 євро (ВП №67070523). 11.10.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено боржнику до виконання. 09.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (ЗВП №7376788). Вказує, що державним виконавцем направлялися запити до реєструючи органів щодо зареєстрованого майна за боржником. Згідно відповіді на запит до Державної податкової служби №1009853775 від 11.10.2021 про джерела отримання доходів боржників фізичних осіб-підприємців щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Згідно відповіді на запит №118024272 від 11.10.2021 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником т/з. 17.01.2024 у Відділ надійшла заява від боржника про зупинення виконавчого провадження, оскільки він проходить військову службу у лавах ЗСУ на сході України. До заяви боржник долучив довідку військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2024 про те, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, ОСОБА_2 призваний до мобілізації на військову службу з 24.05.2022 та по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 18.01.2024 винесено постанову про зупинення виконавчих дій. Окрім того, просить визнати строк для подання скарги на рішення державного виконавця пропущеним, оскільки 20.01.2024 вищевказана постанова направлена рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження за адресою сторін, які зазначені у виконавчому провадженні, що підтверджується трек-номером рекомендованого повідомлення. 05.03.2024 до Бучацького районного суду представником стягувача ОСОБА_3 подана скарга на рішення державного виконавця по ВП №67070523. Однак, згідно розносної книги Відділу 28.7-26/2024 номер запису 129 09.01.2024 стягувачу, ОСОБА_4 , було надано повторно постанову про відкриття виконавчого провадження №67070523 з ідентифікатором доступу для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження. За наведених обставин вважає, що скарга подана представником стягувача із пропущенням 10-ти денного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

01 квітня 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Череватого П.М. на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення на заперечення представника Бучацького відділу ДВС у Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції, у яких він зазначає, що, оскільки ОСОБА_1 оскаржується рішення державного виконавця Холод Ю.І., відомості про звільнення якої з посади у матеріалах справи відсутні, то саме вказаний державний виконавець повинен бути учасником справи, яка користується правом подати свої заперечення на скаргу, а не начальник відповідного відділу ДВС. При цьому, начальник відділу звертає увагу суду, що ОСОБА_1 09 січня 2024 року повторно отримувала копію постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу для ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, а отже могла дізнатися про існування оскаржуваної постанови в автоматизованій системі виконавчого провадження. З вказаними запереченнями він погодитися не може, оскільки на час отримання стягувачем відомостей про ідентифікатор доступу для ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, оскаржуване ним рішення державним виконавцем ще прийняте не було. Зауважує, що ОСОБА_1 взагалі не відомо, як користуватися Автоматизованою системою виконавчих проваджень. Із доводами, викладеними у письмових заперечення начальником відділу, про те, що копія оскаржуваної постанови була надіслана учасникам виконавчого провадження 20 січня 2024 року, а відтак стягувач обізнаний із її змістом, також погодися не може, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення стягувачу саме копії оскаржуваної постанови. Точна адреса, на яку скеровувалося поштове відправлення, не відома. Окрім того, із змісту наданих документів виконавчого провадження слідує, що ОСОБА_1 не отримувала поштового відправлення. Також, просить суд врахувати, що ОСОБА_1 , на час ймовірно скерування їй листа із копією оскаржуваної постанови, перебувала за кордоном, що підтверджується копією її закордонного паспорту (додається), і про рекомендоване відправлення їй нічого відомо не було.

01 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 , адвокат Череватий П.М. направив на адресу суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій вказав, що скаржник не була присутня під час винесення оскаржуваної постанови та не отримувала її копії особисто, а про її існування дізналася із відповіді на адвокатський запит від 22 лютого 2024 року, отриманій ним 26 лютого 2024 року, про що свідчить інформація на офіційному веб-сайті «Укрпошти» за трек-номером рекомендованого відправлення № 4840203217695, відтак дана скарга подана у десятиденний строк, з дня, коли стягувач дізналася про порушення її прав. ОСОБА_1 не погоджується із доводами представника відділу ДВС про пропущення нею процесуального строку, викладеними у письмовому запереченні, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення саме їй копії оскаржуваної постанови. Також, ОСОБА_1 на час ймовірного скерування їй листа із копією оскаржуваної постанови, перебувала за кордоном, що підтверджується копією її закордонного паспорту, і про рекомендоване відправлення їй нічого не відомо. При цьому, у випадку встановлення судом під час розгляду скарги пропущення процесуального строку для її подання, зважаючи на вказані вище обставини, просить такий поновити. До заяви долучено копію закордонного паспорта ОСОБА_1 .

Ухвалою судувід 23 квітня 2024року витребувано із Головногоцентру обробкиспеціальної інформаціїДержавної прикордонноїслужби Україниінформацію щодоперетину кордонуУкраїни громадянкоюУкраїни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,в періодз 01січня 2024року дочасу наданнявідомостей,із зазначеннямдати перетинукордону.

Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася.

Представник скаржника адвокат Череватий П.М., в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, направив на адресу суду через систему «Електронний суд» заяву, в якій просив розглядати скаргу без сторони скаржника.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його адресу судових повісток засобом зв`язку Укрпошта, проте судова кореспонденція поверталась до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання». За наведених обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 є належним чином повідомленим про розгляд судом наведеної вище справи.

Представник заінтересованої особи Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, згідно поданого клопотання просить справу розглядати без їхньої участі.

У відповідності до положеньст. 450 ЦПК Українискарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Застаттею 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

За правиламист. 449 ЦПК Українискаргу може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Представник заінтересованої особи Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у поданому запереченні просить визнати пропущеним строк для подання скарги на рішення державного виконавця.

Представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Череватий П.М. заперечив щодо пропущення строку на подання скарги, при цьому ним подано заяву про поновлення процесуального строку, у випадку встановлення судом під час розгляду скарги пропущення процесуального строку.

Як вбачається з відповіді, наданої на запит суду Державною прикордонною службою України № 19-28445/18/24-Вих від 23 квітня 2024 року, з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 01 січня 2024 року по 23 квітня 2024 року громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , 02 січня 2024 року о 02:45 у пункті пропуску Краківець здійснено перетин, напрям в`їзд; 15 січня 2024 року о 20:02 у пункті пропуску Грушів здійснено перетин, напрям виїзд. Таким чином, станом на час надіслання виконавчою службою копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 (20 січня 2024 року), остання перебувала за межами України, а відтак не могла отримати вказану постанову.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання строку пропущеним, оскільки представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Череватий П.М. відповідь про зупинення виконавчого провадження, надану Відділом на адвокатський запит, отримав 26 лютого 2024 року та 05 березня 2024 року подав скаргу до суду, тобто у встановлений строк, передбаченийст. 449 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У силуст.447ЦПКУкраїни сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1ст. 448 ЦПК Українипередбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положеннямистатей 77-80 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідност. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2021 головним державним виконавцем Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Холод Ю.І. відкрито виконавче провадження № ВП №67070523 з виконання виконавчого листа Бучацького районного суду №595/698/21 від 17.08.2021, яким вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних за період з 13.05.2018 по 10.03.2019 в сумі 37,23 євро за період з 11.03.2019 по 11.05.2021 в сумі 77,01 євро та виконавчого збору в розмірі 347,44 грн.

12 січня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до судового виконавця Бучацького відділу ДВС, в якій просив зупинити виконавче провадження щодо нього, оскільки він на момент проходить службу у лавах ЗСУ на сході України.

Так, за даними довідки №6, виданої військовою частиною НОМЕР_1 13 січня 2024 року, солдат ОСОБА_2 , відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, призваний по мобілізації на військову службу з 24.05.2022 та по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Постановою Головного державного виконавця Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Холод Ю.І. при примусовому виконанні виконавчого листа Бучацького районного суду №595/698/21 від 17.08.2021 вирішено зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №595/698/21 від 17.08.2021 на час проходження ОСОБА_2 військової служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності (п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(ч. 1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 4ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

За правилами п. 1 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

З аналізу наведеної правової норми випливає, що існують три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; або

2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; чи

3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми права дає підстави для висновку, що у цьому випадку словосполучення «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» застосовується до обох частин речення, які пов`язані сполучником «або». Натомість, сполучник «чи» якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. Відповідно, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник «або», законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби (правовий висновок Верховного Суду, сформований у постановах від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/230, провадження № К/990/15420/23, від 06 грудня 2023 року у справі №583/3097/23, провадження № 61-16360ск23).

Так, в обґрунтування вимоги про зупинення виконавчого провадження, ОСОБА_2 долучено довідку №6, видану військовою частиною НОМЕР_1 13 січня 2024 року, згідно якої він, ОСОБА_2 , відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, призваний по мобілізації на військову службу з 24.05.2022 та по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Разом з тим, ОСОБА_2 не надав жодних доказів на підтвердження того, що відповідно до умов проходження ним військової служби абсолютно немає можливості вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні №67070523.

Довідка про те, що боржник ОСОБА_2 призваний по мобілізації на військову службу з 24.05.2022 та по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не є підставою вважати, що здійснення виконавчих дій щодо стягнення із нього грошових коштів для погашення заборгованості є неможливим.

Суд наголошує на тому, що вчинення таких виконавчих дій, як звернення стягнення на заробітну плату боржника з метою забезпечення виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості не потребує безпосередньої участі ОСОБА_2 , його постійної присутності або систематичної явки. Такі дії не можуть перешкоджати проходженню військової служби ОСОБА_2 .

Суд дійшов висновку, що саме лише проходження боржником військової служби не є перешкодою для стягнення заборгованості за виконавчим листом. Оскільки у цій справі боржник хоча і є військовослужбовцем, втім спосіб виконання ним судового рішення не потребує його безпосередньої участі та не створює перешкод для проходження ним військової служби.

Примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості не вимагає особистої присутності боржника, у зв`язку з цим відсутня обов`язкова умова для зупинення виконавчого провадження, передбачена п. 1 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»щодо неможливості проведення виконавчих дій згідно з умовами служби боржника, тому підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні.

В Конституції України чітко закріплений конституційний принцип обов`язковості судових рішень. З вказаною нормою кореспондуються норми ЦПК України, а також Закону України «Про судоустрій та статус суддів», вказуючи, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених узаконі «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню. Тривале невиконання судового рішення протирічить конституційним та конвенційним принципам і вимогам.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що саме лише проходження боржником військової служби не є перешкодою для стягнення за виконавчим листом. Оскільки у цій справі боржник хоча і є військовослужбовцем, втім спосіб виконання ним судового рішення не потребує його безпосередньої участі та не створює перешкод для проходження ним військової служби.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити дану скаргу, визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Холод Ю.І. від 18 січня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні №67070523 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №595/698/21, виданого 17 серпня 2021 року Бучацьким районним судом Тернопільської області.

Також, представником скаржника заявлено вимогу про стягнення з Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь скаржника ОСОБА_1 , 3000 грн судових витрат, повязаних із наданням правничої допомоги.

Пунктами 1, 2, 3 частини другоїстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями ч. 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з вимогамист. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимогст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьоїстатті 27 Законудо договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями ст. 627ЦК Українизакріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Наявність договірних відносин між «Адвокатським об`єднанням», в особі керуючого партнера адвоката Череватого П.М., та скаржником ОСОБА_1 підтверджується договором про надання правничої допомоги від 04 березня 2024 року, згідно п.4.1 якого розмір гонорару Адвокатського об`єднання становить 9000 грн, тобто, по 3000 грн за надання правничої допомоги у Бучацькому районному суді Тернопільської області під час оскарження кожної із трьох окремих постанов, вказаних у п.1.1 даного Договору та не залежить від обсягу наданих послуг (виконаних робіт). Згідно п.4.2 вказані у п.4.1 грошові кошти клієнт зобов`язаний почергово, в розмірі 3000 грн перерахувати на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання протягом тридцяти днів з дня прийняття судом судового рішення за наслідками розгляду кожної окремої скарги на одну із постанов, вказаних у п.1.1 даного Договору.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Так, представник скаржника ОСОБА_3 просить суд стягнути із Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в користь ОСОБА_1 3000 грн судових витрат, повязаних із наданням правничої допомоги.

Разом з тим, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, наведені представником скаржника у наданих суду документах, є неспівмірними, оскільки не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, складності справи, обсягу наданої правової допомоги.

З врахування наведеного, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн, який підлягає стягненню з Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в користь ОСОБА_1 .

Керуючисьст. ст. 133, 137, 141, 447- 452 ЦПК України, ст. ст. 1, 5, 18, 24, 34Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

СкаргуОСОБА_1 ,в інтересахякої дієпредставник адвокат ЧереватийПетро Миколайович,заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,головний державнийвиконавець Бучацькоговідділу державноївиконавчої службиу Чортківськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїХолод ЮліяІванівна,про визнанняпротиправною таскасування постановипро зупиненнявчинення виконавчихдій, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Холод Ю.І. від 18 січня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні №67070523 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №595/698/21, виданого 17 серпня 2021 року Бучацьким районним судом Тернопільської області.

Стягнути з Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 27 травня 2024 року.

Суддя: І. І. Тхорик