ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/3061/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника позивача Костюк Ю.В., представника відповідача ПаншиноїІ.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Приватного підприємства "КІПТІ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «КІПТІ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2023 № 13996/Ж10/25-01-07-00, прийняте ГУ ДПС у Чернігівській області, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 104 079 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 52039,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки, які викладені в акті перевірки є помилковими, необґрунтованими та прийнятими без належного врахування документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій, у зв`язку із чим, складене податкове повідомлення-рішення є незаконним і таким, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства, без наявності належних для його винесення правових підстав. Також вказує на відсутність підстав для призначення перевірки.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що працівниками Головного управління ДПС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «КІПТІ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2023 № 9278347708 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 05.12.2023 № 12272/ж5/25-01-07-02-01.

В ході перевірки було встановлено, що ПП «КІПТІ» не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ при використанні послуг поза межами господарської діяльності та не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 71079,00 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за квітень 2023 року та завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 33000,00 гри, в результаті документального оформлення взаємовідносин з ТОВ «АГРОТРЕЙД- ВИРОБНИЦТВО» за відсутності реального (законного) джерела походження послуги по ланцюгу постачання.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що податковим органом порушено вимоги законодавства та не враховано особливості призначення та проведення перевірок на підставі п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а тому, такі порушення зумовлюють протиправність ППР і не можуть породжувати правові наслідки такої перевірки. Вказує, що відповідачем не доведено і не підтверджено належними доказами нереальності використання в господарській діяльності послуг по обробітку земельних ділянок (лущенню) у квітні 2023 року на суму ПДВ 71079 грн, та послуг по із внесення ЗЗР авіаметодом (дронами) у липні 2023 р. на суму ПДВ 33000 грн.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «КІПТІ» є юридичною особою, здійснює діяльність за основним видом економічної діяльності: 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, перебуває на податковому обліку, є платником ПДВ (т. 1 а.с. 21,22).

Позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.10.2023 за вересень 2023 року. Сума заявленого бюджетного відшкодування становить 5966028 грн, сума від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 9382937 грн, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить 3413232 грн (т. 1 а.с. 23-24).

Наказом начальника ГУ ДПС у Чернігівській області від 17.11.2023 року за № 2228-п призначено позапланову документальну виїзну перевірку Приватного підприємства «КІПТІ» відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Дата початку перевірки 22.11.2023 тривалістю 5 робочих днів (т. 1 а.с. 33).

За результатами перевірки, складено акт № 12272/ж5/25-01-07-02-01 від 05.12.2023, згідно висновків якого під час перевірки було встановлено порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6, статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, платником завищено суму бюджетного відшкодування в сумі 104079 грн (т. 1 а.с. 34-45).

На підставі вищезазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 № 13996/ж10/25-01-07-00, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 104079,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 52039,50 грн (т. 1 а.с. 46-47).

Позивачем було подано скаргу на вказане податкове повідомлення рішення, однак Державною податковою службою України прийнято рішення № 4723/6/99-00-06-01-02-06 від 22.02.2024, яким податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 № 13996/ж10/25-01-07-00 залишено без змін (т. 1 а.с. 48-60).

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

За загальним правилом, сума ПДВ підлягає відшкодуванню по узгодженню за результатами камеральної перевірки. Після камеральної перевірки, декларована до відшкодування сума вже відповідає визначенню бюджетного відшкодування: бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Додаткові перевірки, як передумова узгодження до відшкодування - лише як виняток - проводяться у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі, якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Згідно з підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку, на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Тобто, перевіркою законності декларування відповідного від`ємного значення ПДВ є перевірка передбачених Податковим кодексом України підстав для декларування (відображення в декларації) при дотриманні норм процесуального права (у розглядуваному випадку - заповнення податкової декларації) відповідного від`ємного значення ПДВ.

Наразі, така перевірка не охоплює з`ясування якихось додаткових обставин поза документами, які згідно із Податковим кодексом України є підставою для декларування відповідного показника.

Таким чином, питання «обґрунтованості» від`ємного значення ПДВ не може бути предметом перевірки за підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України через обмеження вказаним пунктом предмету перевірки виключно питаннями законності декларування.

Так, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзаців другого, третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, складена та зареєстрована після 1 липня 2017 року податкова накладна вже є достатньою підставою для визнання відповідного податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження законності декларування відповідної суми ПДВ.

Разом з тим, відповідачем не заперечується, що перевірка ним проводилась щодо дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, що суперечить нормам підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто, перевірку призначено не з підстав, передбачених і дозволених виключно законом, що може бути самостійною підставою для визнання нікчемності перевірки.

При цьому, неузгодженість даних декларування ПДВ з даними СЕА ПДВ (зокрема, і зареєстрованих податкових накладних) перевіряється на етапі камеральної перевірки, коли встановлюється підтвердженість декларованого податкового кредиту зареєстрованими податковими накладними - законність декларування.

Отже, обумовлена законом мета для позапланової документальної перевірки за підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у разі підтвердженості декларування кредиту зареєстрованими податковими накладними - відсутня.

Таким чином, твердження податкового органу про те, що перевірка бюджетного відшкодування здійснювалась в межах перевірки декларації з ПДВ за вересень 2023 року, як перевірка одного з показників, відображених в декларації, є безпідставними та необґрунтованими.

Так, суд враховує, що предметом перевірки не є саме декларація за вересень 2023 року та всі її показники, а є виключно достовірність декларування від`ємного значення. Для перевірки ж бюджетного відшкодування встановлений окремий порядок. Так, відповідно до пункту 200.10 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування саме за результатами камеральної перевірки, і тільки у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами позапланової документальної перевірки.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 260/1644/19.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

З огляду на вищезазначений правовий висновок Верховного Суду, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 640/12406/19.

Разом з тим, щодо суті порушень, зазначених в акту, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом тринадцятим статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посадиі прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України)осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченимипунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно зпунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення сумиподаткового боргуз податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексуна момент отриманняконтролюючим органомподаткової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складуподаткового кредитунаступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що формування платником податку об`єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.

У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «КІПТІ»» і ТОВ «Агротрейд-Виробництво» укладено договір підряду № ВПД-09/2301-02 від 02.01.2023, відповідно до пункту 1.1., 1.2. якого, підрядник зобов`язується виконати замовнику за плату роботу, а замовник зобов`язується своєчасно її прийняти і оплатити. Під роботою відповідно до договору слід розуміти: обробіток землі, посів насіння, посів насіння з внесенням мінеральних добрив, внесення у ґрунт засобів захисту рослин та мінеральних добрив, збирання врожаю та інше. Перелік робіт є невичерпним та може бути змінений за згодою сторін (т. 1 а.с. 84-86).

Так, ТОВ «Агротрейд-Виробництво» було надано позивачу послуги з лущення, послуги по внесенню ЗЗР, по внесенню добрив, посів з внесенням добрив, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 202 від 30.04.2023 на загальну суму 3725421,94 грн., в т.ч. ПДВ - 620903,66 грн (т. 1 а.с. 87).

Зокрема, підрядником були виконані послуги по внесенню добрив на загальній площі 1269,66 га, послуги з лущення під посіви пшениці ярої на загальній площі 1540,58 га, послуги із внесення ЗЗР по озимій пшениці та ріпаку на загальній площі 288,7 га та послуги з посіву з внесення добрив пшениці ярої на загальній площі 1062,59 га. У Розшифровці до Акту вказується найменування послуги, культура, перелік техніки і державні реєстраційні номери транспортних засобів, які виконували роботу, кількість гектарів, на яких виконані роботи (т. 1 а.с .88).

ТОВ «Агротрейд-Виробництво» було виписано, подано на реєстрацію та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 155 від 30.04.2023 на загальну суму 3725421,94 грн, в т.ч. ПДВ - 620903,66 грн (т. 1 а.с. 89).

ПП «КІПТІ» здійснено оплату за надані послуги, зокрема, відповідно до платіжних інструкцій: № КП00863 від 04.08.2023 на суму 4400000,00 грн., № КП00896 від 22.08.2023 на суму 887698,65 грн, № КП00897 від 22.08.2023 на суму 2288923,00 грн (т. 1 а.с. 90 та його зворот, а.с. 91).

Вказані господарські операції відображені у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності товариства по ОСВ рах. 631 та у Звіті по виробничим витратам субрахунку 2311 (т. 1 а.с. 92-98).

В подальшому, на підставі договору поставки № ВПК-04/2205-01 від 01.05.2022 товариством було придбано насіння пшениці ярої, що підтверджується видатковою накладною № 315 від 17.04.2023, зареєстрованою податковою накладною № 89 від 17.04.2023, платіжною інструкцією № КП00898 від 22.08.2023, шо відображено в бухгалтерському обліку ОСВ рах. 631 (т. 1 т. 99-101 та їх звороти, а.с. 102).

Крім того, на підставі договору поставки № ВПК-08/2303-01 від 01.03.2023 товариством було придбано мінеральні добрива, що підтверджується видатковими накладними № 272 від 20.04.2023, № 311 від 21.04.2023, № 313 від 21.04.2023, № 312 від 24.04.2023, № 616 від 01.06.2023, та засоби захисту рослин, що підтверджується видатковими накладними № 495 від 16.05.2023, № 496 від 19.05.2023, № 696 від 16.06.2023, № 812 від 16.07.2023, № 828 від 28.07.2023, зареєстрованими податковими накладними № 123 від 20.04.2023, № 126 від 21.04.2023, № 127 від 21.04.2023, № 131 від 24.04.2023, № 122 від 16.05.2023, № 159 від 19.05.2023, № 7 від 01.06.2023, № 55 від 16.06.2023, № 57 від 16.07.2023, № 72 від 28.07.2023, платіжними інструкціями № КП00899 від 22.08.2023, № КП00900 від 22.08.2023, № КП00902 від 22.08.2023, № КП00903 від 22.08.2023, № КП00904 від 22.08.2023, № КП00905 від 22.08.2023, № КП01175 від 18.09.2023, № КП01176 від 18.09.2023, № КП01679 від 12.10.2023, № КП01958 від 03.11.2023, що також підтверджується ОСВ рах. 631 (т. 1 зворот а.с. 102, а.с. 103-120).

Підряднику було передано насіння для посіву, добрива та засоби захисту рослин, які використані в операціях при вирощуванні пшениці ярої урожаю 2023 року, що підтверджується актами приймання-передачі ТМЦ № 315 від 17.04.2023, № 272 від 20.04.2023, № 311 від 21.04.2023, № 313 від 21.04.2023, № 312 від 24.04.2023, № 495 від 16.05.2023, № 496 від 19.05.2023, № 616 від 01.06.2023, № 696 від 16.06.2023, № 812 від 16.07.2023, № 828 від 28.07.2023, та звітами про використання ТМЦ по договору підряду № 315 від 17.04.2023, № 272 від 20.04.2023, № 311 від 21.04.2023, № 313 від 21.04.2023, № 312 від 24.04.2023, № 495 від 16.05.2023, № 496 від 19.05.2023, № 616 від 01.06.2023, № 696 від 16.06.2023, № 812 від 16.07.2023, № 828 від 28.07.2023 (т. 1 зворот а.с. 120, а.с. 121- 131).

В актах здачі-приймання робіт (надання послуг) до договору підряду № 202 від 30.04.2023, № 245 від 31.05.2023, № 287 від 30.06.2023, № 321 від 31.07.2023, № 372 від 31.08.2023 відображено виконання послуг з лущення, з внесення добрив і засобів захисту рослин, культивації, оранки, збирання урожаю (т. 1 а.с. 134-136).

Також ТОВ «Агротрейд-Виробництво» були зареєстровані податкові накладні №155 від 30.04.2023, № 212 від 31.05.2023, № 95 від 30.06.2023, № 103 від 31.07.2023, № 175 від 31.08.2023, а надані послуги були оплачені, що підтверджується платіжними інструкціями № КП00863 від 04.08.2023, № КП00896 від 22.08.2023, № КП01174 від 18.09.2023, № КП00897 від 26.10.2023 та відображені в бухгалтерському обліку в ОСВ рах. 631 (т. 1 зворот а.с. 136 - 142).

Крім того, на підставі договору поставки № ВПК-08/2303-01 від 01.03.2023 ПП «КІПТІ» було придбано мінеральні добрива та засоби захисту рослин, в т.ч. гербіцид напалм, що підтверджується видатковою накладною № 812 від 16.07.2023 на загальну суму 604 665,90 грн., в т.ч. ПДВ - 100 777,65 грн., за якою було передано напалм у кількості 1500 л, на суму 273863,25 грн (т. 1 а.с. 192).

ТОВ «Агротрейд-Виробництво» було зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 57 від 16.07.2023 на загальну суму 604665,90 грн., в т.ч. ПДВ - 100777,65 грн (т. 1 а.с. 196).

ПП «КІПТІ» здійснено оплату за поставлений товар відповідно до платіжної інструкції № КП00901 від 22.08.2023 (т. 1 а.с. 197).

Господарські операції по договору відображені в бухгалтерському обліку, що підтверджує обігово-сальдова відомість по рахунку № 631 за період липень-серпень 2023 року (т. а.с. 202-207).

Подальше використання придбаного гербіциду у господарській діяльності підтверджується актом приймання-передачі ТМЦ в рамках договору підряду № 812 від 16.07.2023, звітом про використання ТМЦ по договору підряду № 812 від 16.07.2023, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 321 від 31.07.2023 та розшифровкою до акту, податковою накладною № 103 від 31.07.2023, платіжною інструкцією № КП00863 від 04.08.2023 (т. 1 а.с. 194 та його зворот, а.с. 198-200).

ПП «КІПТІ» здійснено списання використаних добрив в агроопераціях по вирощуванню культур, що підтверджується Актом про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин № б/н за липень 2023, а рух ТМЦ відображено у даних бухгалтерського обліку по субрахунку 208 (т. 1 а.с. 208, 209).

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст вказаних господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що вказані первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити та повністю відображають зміст господарських операцій. Платник податків відобразив вказані операції у бухгалтерському обліку та здійснив формування від`ємного значення у відповідних деклараціях.

Крім того, судом встановлено, що всі податкові накладні, складені на виконання договорів поставки і підряду, зареєстровані ТОВ «Агротрейд-Виробництво» в ЄРПН.

Наразі, юридична відповідальність кожного платника податку, відповідно до статті 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб чи фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Тобто зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Інтерсплав проти України», вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Не можуть бути прийнятими доводи владної сторони за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що платник податку був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Такий висновок відповідає принципу індивідуального застосування відповідальності, в тому числі за порушення правил оподаткування.

За таких обставин, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 26.12.2023 № 13996/Ж10/25-01-07-00, прийняте ГУ ДПС у Чернігівській області, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 104 079 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 52039,50 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Приватного підприємства "КІПТІ" необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Приватного підприємства "КІПТІ" підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "КІПТІ" (вул. Слов`янська, 51Б, с. Кіпті, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 17050, код ЄДРПОУ 30800858) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2023 № 13996/Ж10/25-01-07-00, прийняте ГУ ДПС у Чернігівській області, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 104 079 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 52039,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Приватного підприємства "КІПТІ" судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.05.2024.

Суддя Наталія БАРГАМІНА