ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 210/757/22

провадження № 61-18532св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Криворізька гімназія № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області, відділ освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької гімназії № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської областіна постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (тепер - Криворізька гімназія № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області, далі - гімназія), відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (далі - відділ освіти) про скасування наказу про відсторонення від роботи.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 працює в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області на посаді керівника гуртка. 01 листопада

2021 року позивач отримав повідомлення від 29 жовтня 2021 року № 203 про обов`язкове профілактичне щеплення. 05 листопада 2021 року видано наказ

№ 135к/тр про відсторонення позивача від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження заробітної плати. Наказ про відсторонення мотивований тим, що він не зробив відповідне щеплення від COVID-19, у зв`язку з чим відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу Міністерства охорони здоров?я України (далі -МОЗ) від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 він відсторонюється від роботи. Своє відсторонення вважав незаконним і таким, що порушує його право на працю. Також позивачу не зрозуміло, звідки відповідач має інформацію стосовно відсутності у нього вакцинації від COVID-19, якщо він жодних письмових заяв чи повідомлень не надавав, і ця інформація є таємною. Позивач вважав, що відмова надавати відомості про наявність щеплення від COVID-19 та відсутність вакцинації від COVID-19 не може вважатися порушенням та не може мати наслідком відсторонення його від роботи.

Зазначав, що він ніколи не хворів на вітряну віспу, напередодні його колега захворіла на таку хворобу, і, враховуючи, що він у зоні ризику після відповідного періоду часу, в який могла проявитись така хвороба, він зробив щеплення від вітряної віспи 26 листопада 2021 року, а її, на думку позивача, не можна поєднувати зі щепленням від COVID-19. До того ж спірний наказ позбавив його засобів до існування, оскільки він має на утриманні дружину та малолітню доньку, дружина перебуває у декретній відпустці, тому він є головним годувальником сім`ї.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив визнати незаконним

і скасувати наказ Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15

ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області

від 05 листопада 2021 року № 135к/тр про відсторонення його від роботи

з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати; стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради заробітну плату за час вимушеного прогулу, за період з 08 листопада 2021 року до 03 березня 2022 року, у розмірі

40 755,20 грн; стягнути з Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

№ 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області на його користь судові витрати.

Справу суди розглядали неодноразово.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що ОСОБА_1 , який за посадою віднесений до переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, і, будучи обізнаним про необхідність такого щеплення, не вакцинувався проти COVID-19 та не надав медичного документа про наявність у нього абсолютних протипоказань до проведення профілактичного щеплення, у зв`язку з чим гімназія, з урахуванням статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняла рішення про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від роботи. Таке відсторонення цілком обґрунтоване та виправдане, оскільки мало на меті законні цілі. Саме тому підстав для визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу немає. У зв`язку з цим також немає підстав і для виплати позивачу заробітної плати за час відсторонення.

Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної

у місті ради про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період відсторонення змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови суду касаційної інстанції.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в частині вимог ОСОБА_1 до Криворізької гімназії № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконним

і скасування наказу про відсторонення від роботи скасовано, справу

№ 210/757/22 в зазначеній частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Змінюючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вимог ОСОБА_1 до відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної

у місті ради про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період відсторонення, Верховний Суд виходив із того, що вимоги у справі в цій частині пред?явлено до неналежного відповідача, оскільки згідно зі статтею 21 КЗпП України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір, тому у цій справі належним відповідачем за такими вимогами є гімназія.

Передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншій частині, Верховний Суд виходив із того, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсторонення позивача від роботи було пропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила таку можливість, а відповідно, і залишення без змін рішення суду першої інстанції не можливо визнати обґрунтованим, оскільки такий висновок апеляційний суд не мотивував, на будь-які обставини та відповідні докази неможливості організації дистанційної роботи не послався, не з`ясував, чи розглядав відповідач таку можливість, застосовуючи до позивача такий захід, як відсторонення від роботи.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу про відсторонення від роботи задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області (тепер - Криворізька гімназія № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області) від 05 листопада 2021 року № 135к/тр «Про відсторонення ОСОБА_1 , керівника гуртка, від роботи

з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що застосовуючи до позивача такий захід, як відсторонення від роботи, відповідач не здійснив індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків та об`єктивної можливості впровадження на певний час заходів, що дозволили б виконувати роботу без прямого контакту з іншими працівниками закладу та дітьми. Суд вказав, що відповідач не надав доказів на підтвердження неможливості організації дистанційної роботи при застосуванні до позивача такого заходу, як відсторонення від роботи. На підтвердження такої можливості представник позивача надав до суду копію журналу планування та обліку роботи гуртка, згідно з яким у зв`язку з карантином заняття проводились дистанційно.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

25 грудня 2023 року Криворізька гімназія № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2022 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що представник позивача надав суду завідомо підроблений документ, а саме копію журналу планування та обліку роботи гуртка, про що відповідач дізнався лише після винесення рішення

у справі. Вказує, що вказаний журнал, імовірно, був викрадений позивачем із школи. У школі такий журнал взагалі відсутній. Вказує, що позивач не пропонував перейти на дистанційне навчання, адже він сам зазначив про неможливість його переведення та бажав бути на простої. Навчати дітей дистанційно грі на музичних інструментах неможливо.

Доводи інших учасників справи

29 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року - без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

11 березня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 наказом директора гімназії Шевченко В. Г. від 18 серпня

2009 року № 80/1-к переведений з посади хормейстера на посаду керівника гуртка з 18 серпня 2009 року.

Згідно з наказом Департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради від 24 березня 2021 року № 65 «Про посилення обмежувальних заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19», начальників відділів освіти виконкомів районних у місті рад, керівників закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти зобов?язано з 29 березня 2021 року до особливого розпорядження (орієнтовно до 04 квітня 2021 року) організувати освітній процес у закладах: дошкільної освіти у звичайному режимі із дотриманням посилених обмежувальних протиепідемічних заходів; загальної середньої освіти для учнів 1-11 класів в дистанційному форматі

з використанням можливостей електронних освітніх ресурсів; позашкільної освіти у звичайному режимі із дотриманням посилених обмежувальних протиепідемічних заходів. Заборонити проведення масових заходів на території закладів освіти, зокрема проведення олімпіад, спартакіад, змагань, конкурсів, виставок, концертів. Максимально перевести роботу, яка здійснюється персоналом, на віддалений доступ шляхом застосування електронних засобів, інформаційно-комунікаційних технологій зі збереженням заробітної плати працівників.

29 жовтня 2021 року в.о. директора Криворізької загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області склав повідомлення керівнику гуртка ОСОБА_1 № 203 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19», яким довів до відома, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого Кабміном, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти, та просить позивача до 05 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19, або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595. Також позивачу повідомлено, що у разі ненадання вказаних документів у встановлений строк,

08 листопада 2021 року його відсторонять від роботи без збереження заробітної плати.

05 листопада 2021 року, керуючись статтею 46 КЗпП України, частиною другою статті 12 Закону України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційній хвороб», наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року

№ 2153 «Про затвердження переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», пунктом 41-6 постанови Кабміну від 09 грудня 2020 року № 1236, в.о. директора Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської області видав наказ від 05 листопада 2021 року № 135к/тр «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 , керівника гуртка, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження забортної плати.

На підтвердження можливості проведення дистанційного навчання представник позивача надав суду копію журналу планування та обліку роботи гуртка, з якого відомо, що у зв`язку з карантином заняття проводились дистанційно.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).

Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 21 КЗпП України).

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови

у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння

у збереженні роботи (стаття 51 КЗпП України).

Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначено, що «нагальна необхідність ужиття державою у 2021 році заходів для захисту здоров`я населення (зокрема, для попередження поширення коронавірусу SARS-CoV-2, мінімізації ризиків ускладнень і смертності у хворих на COVID-19) не викликає сумнівів. Проте слід з`ясувати, чи було нагально необхідним відсторонення позивачки від роботи та наскільки саме таке відсторонення сприяло досягненню зазначеної легітимної мети.

За змістом Переліку № 2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595. Отже, Перелік № 2153 передбачав низку винятків, пов`язаних зі станом здоров`я конкретної людини, із загального правила про обов`язкову вакцинацію зазначених груп працівників незалежно від того, чи є в них об`єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Критеріїв вибору підприємств, установ та організацій для включення до Переліку № 2153 останній не містить.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) вказано, що «застосування до позивачки передбачених Переліком № 2153 та Законом № 1645-ІІІ заходів не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми. Суди не встановили жодних фактів, які

б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивачки від роботи. Відповідач не стверджував, що, обіймаючи посаду чергової по переїзду, позивачка могла спричинити поширення коронавірусної інфекції серед працівників АТ «Укрзалізниця», учасників дорожнього руху тощо. Її відсторонили від роботи, позбавивши на час відсторонення заробітку, лише тому, що вона працювала в АТ «Укрзалізниця», всі працівники якого підлягали обов`язковому щепленню проти COVID-19 (тоді як для працівників підприємств багатьох інших галузей економіки України таке щеплення було добровільним). Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої позивачки.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, а й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як:

- кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих);

- форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим;

- умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження;

- контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Визначаючи об`єктивну необхідність щеплення працівника

і перевіряючи законність його відсторонення від роботи для протидії зараженню COVID-19, необхідно з`ясовувати наявність наведених вище та інших факторів. Однак апеляційний суд залишив указані обставини поза увагою та не врахував, що відповідач не обґрунтовував необхідність відсторонення позивачки тим, що вона, працюючи черговою по переїзду, створювала загрози, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв позивачку заробітку».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних

у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції установив, що відповідач не надав доказів на підтвердження неможливості організації дистанційної роботи на виконання наказу Департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради від

24 березня 2021 року № 65. Суд не встановив жодних фактів, які підтверджували

б нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи. Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача, а тому апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для відсторонення позивача від роботи.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє

в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого

2010 року).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.

З огляду на те що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Криворізької гімназії № 15 ім. М. Решетняка Криворізької міської ради Дніпропетровської областізалишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська