Справа № 357/1790/24

Провадження № 2/357/1868/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

24 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Фельтіна Н. А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2023 року КП БМР «Білоцерківтепломережа» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 25.01.2024

В обґрунтування позову вказано, згідно особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач за період з 01.12.2016 по 01.12.2023 має заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування в розмірі 23998,36 грн., яку потрібно стягнути за рішенням суду, так як добровільно відповідач борг не погашає. Щомісяця на адресу відповідача розносяться квитанції на сплату послуг з теплопостачання, отже, відповідач проінформована про наявність заборгованості. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 23998,36 грн., суму, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів в сумі 6055,61 грн. та три відсотки річних в сумі 1372,07 грн. та судові витрати у справі по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

21 березня 2024 року надійшла відповідь з Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області

25 березня 2024 року судом відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено судове засідання на 23 квітня 2024 року.

В зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи, призначений на 23 квітня 2024 року, відкладено на 24 травня 2024 року.

23 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про розгляд справи без участі їх представника, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

В судове засідання відповідач не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України - суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких умов суд, відповідно до вимог статті 281 ЦПК України постановляє ухвалу про заочний розгляд справи.

Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 з 23.08.2018 на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер 1380, виданий 23.08.2018, виданого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Дуб Н.М. (а. с. 8).

Відповідно до розрахункового листа абонента ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 наявна заборгованість за надані комунальні послуги за період з 01.12.2016 по 01.12.2023 року в розмірі 23998,36 грн. Заборгованість за період з 01.09.2018 по 01.12.2023 становить 17864,50 грн. Крім того, позивачем за вказаним рахунком за період з 01.12.2015 по 22.02.2022 нараховано 3 відсотки річних у розмірі 1372,07 грн. та інфляційні нарахування за спожиті послуги теплопостачання у розмірі 6055,61 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004, виконавцем послуг з центрального опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація ).

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 № 2479-VI, органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно із ч.1 п.1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на природний газ, тарифів на транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню.

Ч. 2 ст. 14 в редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-4 від 24.06.2004 передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Плата за комунальні послуги (централізоване опалення, централізоване постачання гарячої води) береться за затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в установленому порядку тарифами та вноситься щомісяця.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

П. 5 ч. 3 ст. 20 в редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-4 від 24.06.2004, передбачено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

П.п. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 покладено обов`язок на індивідуального споживача щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. Оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та /або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Разом з тим, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).

Ст. 162 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги в будинку /квартирі/, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, згідно вищенаведених правових норм обов`язком відповідача, як споживача послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, є своєчасна оплата цих послуг згідно затверджених в установленому порядку тарифів.

Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, відповідач власником спірної квартири став з 03.04.2020 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-155, від 03.04.2020.

За змістом ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1-2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до норм ч.5ст.1268ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Таким чином, зобов`язання з повернення заборгованості за комунальними-платежами включається до складу спадщини. Строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Вказані норми ЦК України встановлюють застережливий строк для пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а саме: шість місяців від дня настання строку вимоги.

При цьому, суд зауважує, що поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, стаття 1281 ЦК України визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, з пропуском якого кредитор повністю втрачає право вимоги до спадкоємця за боргами спадкодавця.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, провадження №14-53цс18.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент набуття у власність квартири відповідачем (03.04.2020) борг спадкодавця заборгованість за спожиті послуги складала 36571,56 грн., тобто вказана заборгованість була утворена за життя спадкодавця та підлягала б відшкодуванню спадкоємцем у порядку, визначеному статтею 1282 ЦК України.

Набувши у власність майно з 23.08.2018 відповідач ОСОБА_1 має обов`язок утримувати майно та сплачувати за надані житлово-комунальні послуги.

В даному випадку, факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані житлово-комунальні послуги постачання теплової енергії встановлений, тому заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 23.08.2018 по 01.12.2023 в розмірі 17864,50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Як роз`яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми, полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, що також зазначено у правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

Станом на 01.02.2022 року сума боргу відповідача становить 16011,56 грн., тому розмір інфляційних втрат за період з 01.09.2018 до 01.02.2022 становить 4637,73 грн. , а 3% річних - 1643,71 грн.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач відзив на позов з належними та допустимими доказами в підтвердження заперечень та спростування доводів позивача до суду не подав.

Даючи оцінку встановленим обставинам та поданим позивачем доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за період з 01.09.2018 по 01.12.2023 в розмірі 17864,50 грн., а також суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів за період з 01.09.2018 до 01.02.2022 в розмірі 4637,73 грн. та 3% річних - 1643,71 грн. Загальна сума 24145,94 грн.

Відповідно до правил ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог 76,83 % в розмірі 2062,23 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 141, 223, 258-259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за надання послуг з централізованого опалення за період з 01.09.2018 по 01.10.2023 в розмірі 17864,50 грн., суму, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 4637,73 грн. та три відсотки річних в розмірі 1643,71 грн. за період з 01.09.2020 по 01.02.2022, всього 24145,94 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» судовий збір в сумі 2062,23 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», код ЄДРПОУ 04654336, юридична адреса: 09109, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Мережна, будинок 3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя М. М. Бебешко