24.05.2024

справа №642/5346/23

провадження №1-кп/642/171/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальнепровадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівка, Корочанського району Бєлгородської області РФ, росіянина, громадянина РФ, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця у військовому звані «сержант», в посаді командира взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_1 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

який звинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Сержант ОСОБА_6 , 30.03.2023 року приблизно о 00 год. 27 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний намір, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті працівникам правоохоронного органу, які перебували при виконанні службових обов`язків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді смерті поліцейських і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться саме працівники правоохоронного органу, які були на службовому автомобілі із знаками розрізнення, одягнені у формений одяг (однострій) з шевронами приналежності до органу та підрозділу поліції, озброєнні табельною вогнепальною зброєю та виконують свої службові обов`язки, повернувся у бік поліцейських, що перебували біля службового авто, а саме командира взводу №2 роти № 3 батальйону №4 УПП в Харківській областіДПП Національноїполіції України ОСОБА_8 , командира взводу №1 роти № 3 батальйону №4 УПП в Харківській областіДПП Національноїполіції України ОСОБА_9 , інспектора взводу №2 роти № 3 батальйону №4 УПП в Харківській областіДПП Національноїполіції України ОСОБА_10 та інспектора взводу №2 роти № 3 батальйону №4 УПП в Харківській областіДПП Національноїполіції України ОСОБА_11 ,після цьогоіз закріпленоїза нимтабельної вогнепальноїбойової зброї,а самепістолета «ТТ»,калібру 7,62мм,1947р.в.,з номером НОМЕР_3 ,почав стрільбупо вказанихполіцейських,намагаючись довестисвій злочиннийумисел докінця направленийна вбивствопрацівників поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 продовжив стрільбупо останнімзробивши неменше 7пострілів. З метою припинення подальших противоправних дій, в порядку ст.ст.42-46 Закону України «Про Національну поліцію» - поліцейським ОСОБА_12 були застосовані заходи примусу у вигляді застосування вогнепальної зброї до ОСОБА_6 в результаті чого правопорушника було поранено і свій злочинний умисел спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) працівників поліції до кінця ОСОБА_6 не довів з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку з тим, що до нього було вжито заходів примусу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав повністю, та пояснив, що 30.03.2023 року в комендантську годину він повертався із позиції дислокування н.п. Стрілече до міста. Він перевозив документи про місце перебазування батальйону та майно. При під`їзді до військової частини, він побачив, що під`їхали агресивно налаштовані поліцейські. Їх авто він не бачив, коли прямував до військової частини. Біля воріт він обмінявся з поліцейськими паролями, але вони все одно вимагали документи. ОСОБА_6 хотів заїхати на територію військової частини та з`ясувати, що вони вимагають, на що було відкриті постріли по його т.з. Він ці дії розцінив як напад на військову частину. Коли він заїхав на територію, т.з потрапив колесом до оглядової ями. Він покликав військових своєї частини та повідомив, що відбувається напад на військову частину. Коли т.з. витягли з оглядової ями, ОСОБА_6 виїхав за ворота, щоб протидіяти нападу на військову частину. У нього була підозра, що це не поліція, а ДРГ. Вийшов із т.з., дістав пістолет та відкрив вогонь у землю, не маючі мету застрелити поліцейських, постріли здійснював у асфальт. Після чого йому прострелили ноги. ОСОБА_6 зазначив, що має досвід стрільби, стріляє мітко. Відстріляв одну обойму (7 набоїв), перестав стріляти, коли закінчились набої та підійшли солдати. Після чого сів до авто та заїхав знову на територію частини. Пояснив також, що паролі для пересування по місту та області проходять щовечора для встановлення «свій-чужий». Після його поранення, оказали першу медичну допомогу, після чого він попросив принести йому пляшку горілки з кабінету, щоб загальмувати біль від поранення. Кров на вмістимось алкоголю брали вже зранку, у шпиталі. Пояснив що в ту ніч перебував у наряді по ВЧ. Цивільні позови потерпілих не визнає у повному обсязі.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням сторін кримінального провадження свідки обвинувачення пояснили:

свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що він є військовослужбовцем ЗСУ. У березні 2023 року у нічний період часу з 00:00-00:30 перебував старшим на посту, по рації передали інформацію, що через їх блок-пост проїхав автомобіль ОСОБА_14 , пікап з кузовом на великий швидкості. Він одягнувся, одягнув бронежилет, взяв автомат. Щоб не було прориву у комендантську годину, натягується на дорозі засіб ОСОБА_15 . ОСОБА_14 якось прорвався і він сів до авто та попрямував за цим автомобілем, який рухався в сторону танкового заводу. Там одна дорога. За джипом прямували 2 патруля поліції. Поліцейські повідомили свідку що він наразі не потрібен та він повернув назад. Свідок про подію доповів начальству. Зазначив, що ОСОБА_14 він безпосередньо не бачив, інформацію про авто доповіли по рації;

свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що він є співробітником патрульної поліції. У березні 2023 року, ввечері, у поліцейському робочому чаті написали, що колеги заїхали на якусь територію промзони та на них було здійснено напад. В цей він не перебував на службі, а їхав із колегою ОСОБА_17 , відвозив документи. Вони під`їхали до місця події, побачили авто службове із увімкненими маячками, підійшли до охоронця КПП, побачили командира взводу ОСОБА_18 , який був дуже схвильований, тримався за руку, він повідомив, що на території за воротами перебувають ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Через деякий час, під`їхало ще службове авто з екіпажом, в якому перебували ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 . ОСОБА_16 до них підійшов, в цей час з воріт виїхало авто кольору хакі. ОСОБА_24 повідомив, що це той т.з., за яким вони здійснювали переслідування. З т.з. вийшов військовий , пройшов до дороги, та вони почули постріли, яких було 8-10, всі почали розбігатись, хтось крикнув - «всі в укриття, зброя». ОСОБА_16 сховався за тополею. Свідок бачив іскри від пострілів які здійснював ОСОБА_25 , постріли були направлені у бік поліцейських - ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 ;

свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що у березні близько опівночі, у комендантську годину, вони-його напарник та екіпаж із 4 осіб, де був також представник ВСП побачили авто, яке рухається без підсвіченого номерного знаку та працівниками поліції біло прийнято рішення переслідувати авто, оскільки водій не виконував законну вимогу про зупинку. Авто рухалось по дорозі хаотично, здійснило переїзд через залізничні колії та перед воротами якоїсь установи зупинилось. Свідок з працівниками поліції підійшли до авто, за кермом сидів чоловік, який не реагував на них, на контакт не йшов, та ще одна особа. Двері авто були заблоковані. ОСОБА_12 представився. Колега стояв перед цим авто, ворота почали відчинятись і авто зрушило з місця, водій авто здійснив наїзд на напарника а саме на ОСОБА_24 , потім пролунав постріл, який здійснив співробітник ВСП, після пострілу було пробите колесо. Авто заїхало у ворота та рухалось по території. ОСОБА_12 з колегами почали переслідування в пішому порядку. Авто заїхало у бокс, колесом провалившись в оглядову яму. Водій з ненормативною лексикою почав закликати військових до вбивства працівників поліції. Свідок почув постріли, но не бачив від кого та звідкіля вони пролунали. Вони з колегами вийшли із боксу, зайшли за кут будівлі та привели зброю до готовності. ОСОБА_14 виїхав з боксу та прямував до воріт при КПП. ОСОБА_12 з напарником прослідували це авто. З авто вийшов водій, відійшов від машини на відстань від 5 до 10 метрів на проїжджу частину та почав вести огонь по поліцейським автомобілям. Зброя була направлена у бік поліцейських. ОСОБА_6 здійснив приблизно 7 пострілів. Відстань до поліцейських авто складала приблизно 30-40 метрів. ОСОБА_12 побачив, що деякі колеги лягли на землю. Йому здалось, що щось з ними трапилось, оскільки їх рухів він не бачив. Іскри від пострілу були перед патрульним авто. У зв`язку з чим ним було прийнято рішення про застосування вогнепальної зброї. Він здійснив 5 пострілів по кінцівкам водія для припинення з його сторони стрілянини, десь 4 з яких поцілив. Після чого водій припинив стріляти, почав плестися до свого авто, сів та заїхав назад до території. Люди у камуфляжі зі зброєю почали оточувати будівлю, та свідком було прийнято рішення ховатись. Через деякий час приїхав командир та видав наказ «скласти зброю» та вимагав зв`язатись з начальником поліції для врегулювання питання. Зазначив, що у ОСОБА_25 були розширені зіниці ока, поведінка, яка не відповідала обстановці, манера керування авто по дорозі була хаотична. Також пояснив, що спочатку, їм не було відомо, що вони під`їхали та перетинають територію військової частини. Першим здійснив постріл співробітник ВСП, коли ОСОБА_6 наїхав на працівника поліції біля воріт.

свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні пояснила, що вона є інспектором УПП у Харківській області. 29.03.23 р. вони заступили на патрулювання. Після 00 год. ночі знаходились у районі «Сортировки», побачили авто, яке рухалось в комендантську годину, не підсвічений номерний знак. Було прийнято рішення подати сигнал про зупинення. Водій не відреагував, не зупинився. Прослідували на службовому авто за цим автомобілем, вимагали зупинись, водій порушував ПДР України, керування було хаотичним. Переслідували авто достатньо довго. Авто біля воріт якоїсь території зупинилось. Працівники поліції вийшли з авто. В авто, за яким було патрулювання, знаходилось люди, одягнуті у зелену форму, схожу на військову, шеврони були відсутні, за кермом перебував ОСОБА_6 . Працівник поліції ОСОБА_12 завертався до водія, представився йому, але ОСОБА_6 не реагував, з авто не вийшов та почав активного сигналити, щоб йому відкрили ворота, коли ворота почали відкриватись, авто почало рух. Працівник поліції ОСОБА_24 від руху авто впав за ворота. Представник ВСП, який був з екіпажом, здійснив постріл, по звуку було схоже, що попав у колесо авто. Авто далі рухалось на територію. Свідок з колегами пішки почали переслідувати авто до наступної будівлі, чи то гаражу, чи то боксу, під`їхав до воріт, звідти вийшли декілька осіб, і ОСОБА_6 почав голосно кричати нецензурною лайкою висловлюватись, наполягав, щоб люди у формі стріляли у поліцейських. ОСОБА_27 зачинились і звідти вийшов військовий з автоматом у руці, свідок із колегами у той момент вирішили розділитись, ОСОБА_28 залишилась із напарником ОСОБА_29 удвох, вона почала ховатись та по рації викликати допомогу, скинула геолокацію. ОСОБА_29 повідомив військовому, що вони є поліцейськими. Через деякий час ворота боксу відкрились і ОСОБА_6 на авто почав рухатись до воріт КПП. Поліцейські прослідували за ним. Авто виїхало з воріт та зупинилось. Ворота відчинили озброєні люди. За воротами побачила, що там вже перебуває декілька поліцейських службових машин. ОСОБА_6 вийшов з водійського місця, дістав зброю і здійснив декілька пострілів у бік поліцейських та службових авто. Іскри від пострілів бачила біля поліцейських. Після чого, свідок ОСОБА_28 та ОСОБА_12 кричали про припинення вогню. ОСОБА_6 не реагував. ОСОБА_12 здійснив кілька пострілів в сторону ОСОБА_6 і вони забігли у якесь приміщення, там знаходились декілька осіб у військовій формі. Вони почали викликати керівництво, один із військових почав кричати голосно, питав, хто вони такі, що робимо на території, вели себе агресивно. Чоловік у військовій формі їх роззброїли, забрали документи і наказали дзвонити керівництву. Зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_30 складено не було, оскільки особа не встановлена, авто на вимогу поліції, не запинилось. Також пояснила, що авто було схоже на військове, але хто перебував за кермом, їм на той час відомо не було, також і не було достеменно відомо, що та територія була військовою частиною.

свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні пояснив, що він є інспектором УПП. Події відбувались у кінці березня 2023 року, він з колегами прибули екіпажом на місце події, там знаходилось службове авто з включеними фарами та маячками, та відкритими дверима, але співробітників УПП там не було. Підійшов до воріт, побачив особу, одягнену у військову форму, він сказав йому, щоб той повертався, оскільки йому тут робити нічого. Свідок пішов до свого службового авто. Те, що місце, куди вони не прибули, було військовим об`єктом, він не знав. Бачив спалах та іскри від пострілу біля нього, бачив, що ОСОБА_32 направив зброю у бік патрульних, свідок дав команду «за дерева та на землю». ОСОБА_32 знаходився на відстані від службових автомобілів приблизно 25-30 метрів. Свідок не може сказати, після чого ОСОБА_32 завершив здійснювати постріли. Співробітник поліції кричали йому кинути зброю. Після пострілів співробітники УПП підвелись. Всього пострілів було 8-10. Зазначив, що від пострілів ОСОБА_30 ніхто не постраждав.

свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні пояснив, що він є військовослужбовцем ВСП. У нічний час з екіпажом патрульної поліції у комендантську годину виявили військове авто, марки Мазда, поліція почала за ним рух, увімкнула сирени, авто не реагувало та хаотично рухалось по дорозі, екіпаж прослідував за ним. При комендантській годині екіпаж перевіряє всіх, і військових, і цивільних. Авто зупинилось біля воріт військової частини, як свідку вже потім стало відомо. Хвилин 10 екіпаж супроводжував авто. Співробітник УПП вийшов із авто, підійшов до військового авто, представився, водій не реагував, вікна та двері були зачинені. Водій авто подав сигнал охоронцю, щоб той відкрив ворота, ворота почали відчинятись, один із співробітників намагався зачинити їх для перешкоди руху авто. Авто почало рух, чим спричинило явну загрозу життю та здоров`ю поліцейського, він, як військовослужбовець правопорядку, керуючись п.6 ст. 11 ЗУ «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» для припинення таких дій, шляхом пошкодження авто здійснив вогневий постріл, спочатку в гору, авто не запинилось, потім здійснив повторний постріл в район колеса. Зазначив, що постріл в заднє скла авто не здійснював. Авто заїхало на територію, вони прослідували за ним, авто доїхало до боксу, ліве колесо потрапило у яму. Водій відкрив вікно та дав команду «Мочіть поліцію». Він з співробітником УПП побігли через паркан, свідок відбіг на дальню відстань та чекав зв`язок зі своїм екіпажом. Інші 2 співробітника УПП залишились на теріторії.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням сторін кримінального провадження свідки захисту пояснили:

свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснив, що він є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_4 . В день події, він перебував у гаражному боксі, уночі почув сигнал авто, відкрив ворота, заїхав т.з. Мазда, колесо потрапило у оглядову яму. За т.з. забігло 2 чоловіка у формі поліції. Жінка та чоловік стали біля т.з. жінка з правої сторони біля пасажира, чоловік біля водія. ОСОБА_25 почав кричати, що здійснюється напад на військову частину. Зазначив, що бачив що лобове скло цього т.з. було пробито кулями, 2 отвори. Свідок побіг до збройного приміщення за автоматом. Ніхто із військових не здійснював пострілів у бік поліцейських. Свідок з іншими військовими витягли т.з. із ями, ОСОБА_25 на авто виїхав з гаражного боксу і вони зачинили ворота. Потім свідок почув постріли, но не бачив, хто їх здійснював. Потім побачив т.з. перед воротами КПП, підійшов до нього та побачив, що у ОСОБА_25 прострілені ноги;

свідок ОСОБА_35 у судовому засіданні пояснив, що він є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_4 . У кінці березня 2023 року командиром був наданий наказ про зняття номерів з військових авто, оскільки вони їздили на «нуль». У вечері того дня він знаходився у приміщенні військової частини, спав. Уночі, в ангарі відкрились ворота, почули сигнал, він вибіг, побачили як командир ОСОБА_32 заїхав на авто, колесом потрапив у яму, на пасажирському сидінні був ОСОБА_36 , також вони побачили 3 працівника поліції та одного військовослужбовця ВСП. Командир ОСОБА_32 вигукнув про «напад на військову частину», військові привели до готовності зброю, після чого поліцейські розбіглись. Військові виштовхнули авто і командир поїхав по напрямку до воріт на КПП. Свідок бачив дівчину-поліцейську та хлопця-поліцейського, які тримали у руці пістолети та направляли в лобове скло авто ОСОБА_30 , на яку він побачив два отвори від куль. Військові прослідували за авто, за відкритими воротами свідок побачив поліцейський авто із увімкненими фарами. Бачив, як ОСОБА_32 правою рукою від себе у лівий бік здійснив постріли в асфальт, бачив рикошет, він не цілився у співробітників поліції, якщо б цілився, то точно пропав. ОСОБА_32 перебував від поліцейських авто в 20 метрах. Свідок зазначив, що всього чув пострілів біля 10. 3 пострілі були зроблені поліцейським, який прострілив ОСОБА_37 ноги. Також пояснив, що всі співробітники ВСП повинні знати місця дислокації всіх військових частин. На момент події на території військової частини перебувало біля 100 осіб військовослужбовців, та зазначив, що військові мають право відкрити вогонь;

свідок ОСОБА_38 у судовому засідання пояснив, що він є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_5 . В кінці березня 23 року вони разом із ОСОБА_39 та ще одним військовим їхали з позицій. У авто він спав. На під`їзді до частини він прокинувся, помітив, що за ними слідує авто поліцейських з маячками. Свідок зазначив, що він не чув, що вимагали від них поліцейські, вікна авто були зачинені. Під`їхали до воріт на КПП та чекали, поки їм відкриють. Коли черговий почав відкривати ворота, один із поліцейських почав заважати цьому. Однак авто почало рух на територію, штовхнувши ворота, ОСОБА_38 почув постріл, нагнувся та побачив, що куля пройшла повз салон авто в районі лобового скла на рівні голови. Авто заїхало в бокс, за ним забігли 3 чоловіка поліцейських. Військовослужбовці вибігли з автоматами. ОСОБА_25 відкрив вікно авто та сказав, що здійснюється напад на військову частину, поліцейські втекли, ОСОБА_38 зайшов у бокс. Зазначив, що ОСОБА_32 не вчиняв дії, які б погрожували життю інших осіб. Також пояснив, що ні він, ні ОСОБА_32 не перебували в стані алкогольного сп`яніння в день події;

свідок ОСОБА_40 у судовому засіданні пояснив, що наприкінці березня 2023 року він заступив на чергування на КПП. Після 00 години на камерах з`явилось авто Мазда їхньої частини. В авто перебував командир ОСОБА_6 , ОСОБА_41 та ще один хлопець-військовий. Він під`їхав до воріт, свідок вийшов відкривати ворота, отворивши вручну наполовину, він побачив за Маздою авто поліцейських, співробітники поліції окружили авто командира з направленою зброєю, 3-4 особи. Один із поліцейських намагався перешкодити йому відкрити ворота та впустити на територію військової частини авто з командиром. Він попереджав поліцейських, що вони намагаються перетнути територію військової частини. Свідок зазначив, що він не має права не відчиняти ворота. Авто з командиром почало рух на територію, штовхнувши ворота бампером, при цьому не зачепивши нікого і один із співробітників поліції відкрив вогонь по авто і поліцейські побігли за ним. Свідок зачинив ворота та пішов до КПП, все відбувалось дуже швидко, через деякий час знов командир на авто під`їхав до КПП та наказав відчинити ворота та сказав, що здійснюється напад на військову частину. Виїхав за ворота, вийшов, дістав зброю та здійснив постріл вниз, в землю. Свідок вийшов за командиром та стояв від нього в 2-3 метрах, почув ще декілька пострілів із різних сторін. Зазначив, що ОСОБА_6 ні в кого не цілився, там нікого не було. Бачив тільки якесь авто. Бачив, що один із співробітників поліції стріляв у командира, прострілив йому ноги. Інші військовослужбовці у цей час шукали співробітників поліції на території військової частини. Зауважив, що він не знає, які події відбувались у боксі;

свідок ОСОБА_42 у судовому засіданні пояснив, що він є військовим в/ч НОМЕР_5 . Подія відбулась наприкінці березня 2023 року. Він перебував на місці дислокації разом з ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 . Почув шум на вулиці, вийшов подивитись, ОСОБА_46 та ОСОБА_47 , це теж військовослужбовці, відкрили ворота боксу. Командир ОСОБА_6 заїхав до боксу, на пасажирському сидінні був ОСОБА_36 , за ним забігли поліцейські та окружили його, при цьому нічого не пояснюючи, тільки сказали, що переслідували його. В автомобілі, на якому приїхав командир, було прострілено лобове скло. Командир дав наказ- «Приготувати зброю до готовності, напад на військову частину». Свідок взяв зброю та попросив поліцейських покинути територію військової частини, вони розбіглись. Він з ОСОБА_48 пішли шукати цих поліцейських. Через маленький проміжок часу, він почув стрілянину, яка доносилась з КПП и вони побігли туди. Свідок побачив командира, який стояв біля свого авто за воротами з простріленими ногами. Особисто він не бачив, у якому напрямку ОСОБА_6 здійснював постріли, по відео бачив, що в асфальт. Зауважив, що він не бачив, щоб ОСОБА_6 та ОСОБА_36 перебували в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання

Згідно до положень ст. 92 КПК України обов`язок доказування провини обвинуваченого покладається на слідчого та прокурора. На обґрунтування обвинувачення прокурором було суду надано кримінальне провадження і заявлено клопотання про огляд в судовому засіданні в якості доказів провини обвинуваченого протоколів слідчих дій, інших процесуальних документів, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування та висновків експертів, після дослідження яких, суд дійшов висновку, що незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 в інкримінованому злочині, його винуватість у скоєнні вищезазначених діянь знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів:

- показаннями потерпілого ОСОБА_49 який в судовому засіданні пояснив, що він є інспектором взводу №2 роти № 3 батальйону №4 УПП в Харківській областіДПП Національноїполіції України. 30.03.23 року було отримано повідомлення з проханням про допомогу екіпажу патрульної поліції в районі Сортировки. Під`їжджаючи до цього місця, вони-4 чоловіка з екіпажу, побачили патрульне авто, яке стояло з лівої сторони дороги та працівника поліції ОСОБА_24 , який стояв з правої сторони. Вони спитали, де перебувають інші співробітники поліції та дізнались, що останні перебувають на території заводу. Відразу з воріт виїхала автівка, з неї вийшов невідомий чоловік, якого свідок бачив добре та почав здійснювати постріли у їх бік. Пострілів всього було біля 10. ОСОБА_50 почув не менше 5 посвистів від куль поруч нього та вирішив сховатись за авто, ближче до правого краю, для забезпечення своєї безпеки. Потерпілий не може стверджувати, що ОСОБА_6 стріляв у асфальт. При цьому співробітники поліції почали висловлювати вимоги про складення Поповим зброї. Як тільки потерпілий зрозумів, що чоловік не виконує вимогу, він вирішив лягти на землю біля службового авто, особисто він вогонь не відривав. Після чого, ОСОБА_50 з поліцейськими перемістились в інше безпечне місце за дерева. Також пояснив, що ОСОБА_6 в момент здійснення пострілів знаходився від нього на відстані приблизно 25 метрів. В ОСОБА_6 стріляв працівник патрульної поліції один раз. Пояснив що отримав такий великий стрес після цих подій, боявся виходити на роботу, зупиняти авто, спілкуватися з людьми, в повній мірі виконувати свої службові обов`язки, за допомогою до лікаря не звертався. Від дій ОСОБА_25 фізично ніхто не постраждав. Підтримав свій цивільний позов;

- показаннями потерпілого ОСОБА_11 який пояснив, що він є інспектором поліції у званні капітан. В день події він з єкіпажем, в якому перебували ОСОБА_21 і ОСОБА_51 отримали повідомлення про здійснення нападу на поліцейських за адресою: АДРЕСА_2 . Все відбувалось у комендантську годину. ОСОБА_52 вони направились за вищевказаною адресою, приїхавши на місце, побачили службове авто із увімкненими фарами, а на узбіччі дороги, вони побачили співробітника поліції - ОСОБА_18 , він був запиханий, показав на якусь особу та повідомив, що це він здійснює напад на поліцейських. Біля відкритих воріт, за територією, побачили військового, який прямував до них та почав здійснювати постріли в їх бік. Він, ОСОБА_21 та ОСОБА_51 відразу сховались за автомобілі. Сторожук лежав на землі біля ОСОБА_11 по ліву сторону, ОСОБА_51 по праву сторону. Пролунало близько 10-15 пострілів. Іскри від пострілів долітали у їх бік, але ближче до підсудного. Куди саме був направлений пістолет ОСОБА_25 , він зазначити не може. Попов знаходився в 30 метрах від потерпілого. Сторожук кричав «кидай зброю, я тебе тримаю на мушці». ОСОБА_11 кричав « ОСОБА_53 , не стріляти. Нікому не стріляти», як він пояснив, він не хотів проливати кров між українськими військовими та українськими поліцейськими. Потім все припинилось. Побачив, як ОСОБА_54 побіг за дерева, щоб сховатись, потім вони всі перемістились за дерева задля збереження свого життя, при цьому він продовжував кричати «нікому не стріляти». Після чого про події відразу сповістив свого командира. Також зазначив, що ні він, ні ті, хто знаходились з ним в екіпажі не здійснювали постріли. Згодом потерпілому стало відомо, що в ОСОБА_55 . На момент події, він не знав, що територія, на явку вони приїхали, була військовим об`єктом. Також пояснив, що ця ситуація викликала в нього моральні страждання, було страшно, була загроза їхнього життя. Фізично ніхто не постраждав. Підтримав свій цивільний позов;

- показаннями потерпілого ОСОБА_56 , який пояснив, що він є командиром взводу УПП. В день події, він перебував екіпажем на службі з ОСОБА_20 , ОСОБА_57 і представником ВСП ОСОБА_58 . У комендантську годину по вул. Панасівська та перехрестя ОСОБА_59 , помітили авто ОСОБА_60 , зеленого кольору, схоже на військове авто, яке рухалось без номерних знаків, вирішили зупинити, оскільки це порушення ПДР. На службовому авто увімкнули маячки та у гучномовець повідомили про те, щоб цей т.з. прийняв позицію вправо та зупинився. Водій не відреагував та продовжував рух, маневруючи при цьому то ліворуч, то праворуч. ОСОБА_52 було прийнято рішення про здійснення переслідування, під час якого ніякої стрілянини не було. На вул. Велика Панасівська, 206 т.з. зупинився перед сірими воротами, весь екіпаж вийшов, і він підійшов до цього т.з., представився, повідомив, що він є представником поліції та попросив пред`явити документи. На що водій показував середній палець та висловлювався нецензурними словами. Потерпілий підійшовши до т.з. побачив, що водій перебуває у формі, схожу на військову. Потім підійшов співробітник ВСП до водія та почав з ним спілкуватись, водій не реагував та почав сигналити до воріт, щоб їх відчинили. ОСОБА_27 відчинились, вийшов чоловік, одягнутий у форму, схожу на військову, потерпілий підійшов до нього та повідомив, що він є співробітником поліції та зазначив, що водій порушив ПДР та попросив, не відчиняти ворота. Цей чоловік не повідомляв потерпілому, що це є територія військової частини. В цей час водій т.з. почав рух вперед та збив ОСОБА_56 з ніг та протаранив ворота і попрямував на територію. Він зазначив, що в цей момент пострілів ніхто не здійснював. Оскільки було здійснено напад на поліцейського, вони всім екіпіжем попрямували за т.з. при цьому вимагали зупинитись. ОСОБА_61 з. зупинився біля боксу, вони з колегами знову підійшли до нього і запропонували вийти із авто та надати документи, що посвідчують особу водія, якийсь чоловік відкрив ворота до боксу і т.з. заїхав до нього, водій ОСОБА_25 відкрив вікно та почав кричати «мочіть мусорів, діставайте стволи». Т.з. потрапив переднім колесом до оглядової ями. ОСОБА_62 підійшов до т.з. до водія, щоб поспілкуватись, чоловік, який знаходився у гаражному боксі виніс автомат ОСОБА_63 та перезарядив його. Потерплий розцінив такі дії як погрозу життю і прийняв рішення покинути територію. Співробітники поліції розділились. На території було темно, він забіг за гаражі, зупинився. Побачив, як співробітник ВСП ОСОБА_64 перелазить через ворота. В цей момент, ОСОБА_62 через мережу «телеграм» передав повідомлення про його адресу перебування та інформацію про здійснення наїзду на співробітника поліцію та про постріли. Після чого, він переліз через паркан і почав дзвонити командиру роти та прохав про допомогу. Побачив службове авто, яке прибуло на допомогу, повідомив їм, що сталось. В цей час побачив, як з воріт виїжджає т.з., яке вони намагались зупинити. З т.з. вийшов ОСОБА_25 , прямував у їх бік, обличчям до них, пройшовши приблизно 5-10 метрів, зупинився та почав здійснювати постріли. Постріли були здійснені у їх бік, перші пройшли близько біля них, бачив полум`я, чув свист біля вух. Загалом було близько 10 пострілів. ОСОБА_25 від потерпілого знаходився приблизно на відстані 20-25 метрів. Потерпілий забіг за задню частину службового авто, разом із ОСОБА_65 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 . ОСОБА_66 продовжувалась і він зрозумів, що це авто не є хорошим укриттям від зброї і перебіг на інший бік дороги та сховався за деревом. Побачив, що ОСОБА_25 хапається за кінцівки ніг та сів назад до т.з. Згодом йому стало відомо, що постріл у бік ОСОБА_25 здійснив ОСОБА_20 . Після того, як постріли припинились, потерпілий подзвонив у швидку допомогу, оскільки зрозумів, що можуть бути потерпілі, а також до чергової частини. Зазначив, що водій т.з. перебував в стані алкогольного сп`яніння, це біло видно з руху авто, а також за такими ознаками: по очам, по обличчю, коли підійшов до скла т.з. Також зауважив, що ніхто фізично від дій ОСОБА_25 не постраждав, однак він отримав моральні страждання, психологічну травму. Він попрощався із життям у цей день, в нього був тяжкий моральний стан, на даний час перебуває у страху, коли зупиняє військових. Підтримав свій цивільний позов;

- вищезазначеними поясненнями в судовому засіданні свідків: ОСОБА_26 , ОСОБА_67 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_31 , ОСОБА_13 .

Оцінюючи зазначені свідчення з огляду на вимоги ст.ст.85,86,87 КПК України суд вважає їх належними та допустимими, оскільки зазначені свідки послідовно давали аналогічні свідчення і протягом досудового слідства;

-витягом з ЄРДР про реєстрацію повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 30.03.23;

-постановою про зміну складу і призначення групи слідчих від 30.03.23р.;

-постановою про визначення (зміну) групи прокурорів від 30.03.23р.;

-рапортом інспектора-чергового ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Хар. обл. ОСОБА_68 від 30.03.23р.;

-протоколом огляду місця події від 30.03.23р., доданою до нього фото таблицею та планом-схемою, відповідного до якого оглядалась місце події від 30.03.23р., територія за адресою: АДРЕСА_2 ;

-ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 03.04.23р. про надання дозволу на проведення вже проведеного огляду місця події;

-постановою про визнання речовим доказом та визначення місця зберігання предмету від 30.03.23р.;

-ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 03.04.23р. про накладення арешту на майно;

-листом УПП в Хар. обл. про надання копій відеозаписів та інформації, а саме: роздавальна відомість відео реєстраторів та рацій від 29.03.23р., протокол №44, наказ №98/22 від 10.02.23р., довідки про надання інформації стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , довідка за фактом видачі приймання озброєння в УПП в Хар. обл. ДПП, розстановка сил та засобів батальйону № НОМЕР_6 з 29.03.23р. по 30.03.23р., розстановка сил та засобів роти №3 батальйону АДРЕСА_3 з 29.03.23р. по 30.03.23р., посадова інструкція командира взводу роти батальйону ІНФОРМАЦІЯ_2 , посадова інструкція інспектора ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , службові характеристики співробітників УПП в Хар. обл. ДПП на ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ;

- протоколом огляду місця події від 30.03.22р. та доданою до нього фото таблицею, відповідно до якого оглядався службовий автомобіль поліції Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_7 ;

- протоколом обшуку від 30.03.23р. та додатком до нього у вигляді відеозапису на ДВД диск, який було відтворено у судовому засіданні, відповідно до якого було проведено огляд місця події приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ;

- ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 03.04.23р. про надання дозволу на проведення вже проведеного огляду місця події;

- постановою про визначення речовим доказом та визначення місця зберігання предметів від 30.03.23р.;

- ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 03.04.23р. про накладення арешту;

- протоколом огляду місця події від 30.03.23р., доданою до нього фототаблицею та актом огляду т.з., відповідно до якого оглядалась частина паркувального майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 та розташований на цьому майданчику автомобіль зеленого кольору марки Мазда без д.н.з. ;

- постановою про визначення речових доказів від 30.03.23р.;

- ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 03.04.23р. про надання дозволу на проведення вже проведеного огляду місця події;

- ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 03.04.23р. про арешт майна;

- квитанціями №3402 та №3423 про отримання на зберігання речових доказів;

-довідкою про проходження військової служби ОСОБА_6 та копією його військового квитка;

- витягом з відомості закріплення зброї за особовим складом № НОМЕР_1 окремого батальйону ТО;

- висновком суд-мед експерта №09-407/23 від 03.04.23р., відповідно до якого у гр. ОСОБА_8 мають місце: садна на лівій руці, синець на праві руці, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів : синець за механізмом удару-стиснення, садно за механізмом тертя-ковзання та могли бути отримані за 4-5 діб до моменту проведення судово-медичної експертизи. За ступенем тяжкості садна та синець відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів. Вирішення питання, при яких обставинах утворились тілесні ушкодження угр. ОСОБА_8 можливо після надання протоколу слідчого експерименту;

- 2 фотозображеннями, зробленими на камеру особистого мобільного телефону отриманому під час додаткового допиту свідка ОСОБА_26 від 04.04.23р.;

- довідкою ХОБСМЕ від 31.03.2023р. згідно до якої при судово-токсилогічному дослідженні крові ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт в кількості 2,10%. Час вилучення біоматеріалу 30.03.23р. в 03год 04 хв;

- протоколом огляду місця події від 30.03.23 р. та доданим до нього ілюстративним матеріалом, відповідно до якого оглядалась табельна вогнепальна зброя Форт-17, видана добровільно інспектором УПП в Хар. обл. ОСОБА_12 ;

-протоколом пред`явлення для впізнання від 17.04.23р. та доданою довідкою, відповідно до якого, у присутності понятих, свідок ОСОБА_12 серед пред`явлених осіб впізнає чоловіка, зображеного на фото №2 ОСОБА_6 , як особу, яка 30.03.23 р. керувала авто Мазда, а потім відкрила стрільбу по працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протоколом пред`явлення для впізнання від 17.04.23р. та доданою довідкою, відповідно до якого, у присутності понятих, свідок ОСОБА_26 серед пред`явлених осіб впізнає чоловіка, зображеного на фото №3 ОСОБА_6 , як особу, яка 30.03.23р. відкрила стрільбу по працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протоколом пред`явлення для впізнання від 17.04.23р. та доданою довідкою, відповідно до якого, у присутності понятих, потерпілий ОСОБА_8 серед пред`явлених осіб впізнає чоловіка, зображеного на фото №4 ОСОБА_6 , як особу, яка 30.03.23р. відкрила стрільбу по працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 02.05.23р.;

- ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 03.05.23р. про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави;

- протоколом огляду відеозапису від 11.05.23р. та доданим до нього СД диском, який було відтворено у судовому засіданні, відповідно до якого було проведено огляд відеозаписів з реєстраторів автомобілів екіпажів «3201» та «3101» УПП в Хар. обл. ДП 30.03.23р.;

- постановою про продовження строків досудового розслідування від 21.06.23р.;

- ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 26.06.23р. про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування;

- протоколом огляду предметів та перегляду відеозапису та доданим до нього ДВД диском від 20.06.23р. , який було відтворено у судовому засіданні, відповідно до якого було проведено огляд відеоматеріалів, на який копійоване відео з серверів , вилучених під час обшуку в ВЧ НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- висновком судово-балістичної експертизи №СЕ-19/121-23/7693-БЛ, від 14.07.2023р. відповідно до якого надані для експертизи 7 стріляних гільз раніше являлися складовими елементами спорядження бойових пістолетних патронів 7,62?25 Т до пістолетів моделі «ТІ» та іншої зброї калібру 7,62 мм із відповідним типорозміром патронника. Із представлених для експертизи 7 гільз: 6 гільз виконані промисловим способом (виробництво СРСР); 1 гільза була виконана промисловим способом (виробництво США) як гільза проміжного патрона 5,56?45 та пізніше, після відстрілу була конструкційне перероблена (та переспоряджена) саморобним способом під пістолетний патрон 1,62?25 ТТ. Виявлена на 7 досліджуваних гільзах сукупність ознак слідоутворення відповідає бойовим самозарядним пістолетам моделі «ТТ» калібру 7,62 мм промислового виробництва. Надані 7 стріляних гільз патронів 7,62?25 ТТ були відстріляні із одного конкретного екземпляру зброї;

- ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 26.07.23 про продовження строків досудового розслідування;

- ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 30.08.23 про надання дозволу на здійснення тимчасового доступу до пістолету «ТТ»;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 31.08.23, а саме до пістолету «ТТ», доданою до нього фото-таблицею та описом від 31.08.23;

- постановою про визнання речовим доказом та визначення місця зберігання пістолета «ТТ» від 31.08.23;

- ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.09.23 про накладення арешту на майно;

- висновком судово-балістичної експертизи №СЕ-19/121-23/19247-БЛ від 07.09.23, відповідно до якого представлений для експертизи бойовий самозарядний пістолет виробництва

СРСР системиТокарева моделі«ТТ» калібру7,62мм,№ НОМЕР_3 ,1947рокувиготовлення,призначений длястрільби бойовимипістолетними патронами7,62х25ТТ -відноситься докатегорії бойовоїнарізної вогнепальноїзброї. Наданий пістолетвиготовлений промисловимспособом. Даний пістолетпридатний длястрільби бойовимипістолетними патронами7,62?25TT. Надані на дослідження 7 стріляних гільз патронів 7,62?25 Т були відстріляні із представленого для експертизи бойового пістолета «ТТ» калібру 7,62 мм, № НОМЕР_3 ,1947р.в.;

- квитанцією №1830 про отримання на зберігання речових доказів;

- повідомленням про зміну раніше повідомленої ОСОБА_6 підозри від 13.09.23;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.04.23 та доданою до неї карткою пам`яті, яка була відтворена у судовому засіданні, відповідно до якого проводився слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей показань потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_69 та ОСОБА_11 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.09.23 р. та доданою до неї карткою пам`яті, яка була відтворена у судовому засіданні, відповідно до якого проводився слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей показань підозрюваного ОСОБА_6 .

Стороною захисту суду було надано копію протокол допиту під час досудового слідства свідка ОСОБА_70 . Вказаний доказ судом визнається неналежним оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Крім того стороною захисту суду надано:

- копію ухвали Червонозаводського р/с м. Харкова від 07.09.2023р. згідно до якої було зобов`язано уповноважену особу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 про неправомірні дії військовослужбовця ВСП ОСОБА_33 та розпочати досудове розслідування. На думку суду вказаний доказ не доводить та не спростовує наявність провини в діях ОСОБА_6 ;

-медичну картку стаціонарного хворого №5012 та випискою з неї на ім`я ОСОБА_6 , відповідно до якої зафіксовано вогнепальні рани обох нижніх кінцівок. На думкусуду вказаний доказ не доводить та не спростовує наявність провини в діях ОСОБА_6 оскільки факт застосування табельної зброї працівниками поліції під час подій 30.03.23р. ніким не оспорювався та підтверджується показами свідка ОСОБА_12 ;

- протокол оглядумісця подіївід 30.03.23та доданоюдо ньогофото таблицею,відповідного доякого вслужбовому кабінеті ВП№2ХРУП №3ГУНП вХар.обл.оглядався автоматАКА-74,чотири магазинита 118патронів,калібром 5х45мм.На думкусуду вказаний доказ не доводить та не спростовує наявність провини в діях ОСОБА_6 . оскільки факт здійснення пострілів військовослужбовцем ВСП ОСОБА_33 , після наїзду автомобіля Мазда на співробітника поліції ОСОБА_8 , підтверджується показами свідків та самого ОСОБА_33 під час їх допитів в судовому засіданні ;

- матеріали службовогорозслідування конфліктної ситуаціїміж молодшимсержантом ОСОБА_6 та працівникамиППС Українипроведеного ВЧ НОМЕР_4 розпочатого 30.03.23р.та закінченого17.04.23р.,в результатічого ОСОБА_6 отримав тривогнепальних пораненняу ноги. Суд критичносприймає висновкицього розслідуванняоскільки вонибазуються написьмових опитуваннях(поясненнях)військовослужбовців ВЧ НОМЕР_4 що невідповідають тимпоказам яківони далипід часїх допитув суді.Так матеріалислужбового розслідуванняне міститьінформації про наїздавтомобілем ОСОБА_60 під керуванням ОСОБА_6 на потерпілого ОСОБА_8 хоча цеспростовується переглянутимисудом відеозаписамина якихчітко виднояк ОСОБА_6 не очікуючиповного відкриттяворіт різкопочинає рухта таранитьворота відкидаючиними поліцейського ОСОБА_8 .Опитані підчас службовогорозслідування військовослужбовціпояснювали що ОСОБА_6 після виїздуза ворота,вийшов на вулицюВелика Панасівськата тримаючипістолет вруці непочинав стрілятиаж покипо ньомуне розпочалистрільбу співробітникиполіції,при цьомуздійснював пострілиу повітря хоча це спростовується переглянутими судом відеозаписами згідно до яких постріли ОСОБА_6 почав здійснювати першим в бік співробітників поліції.

Пояснення ОСОБА_6 що вінперевозив важливідокументи,що перешкоджалойому виконативимоги співробітниківполіції танадати їмдля оглядудокументи щодають правона керуваннятранспортним засобом,не підтверджуютьсяжодними дослідженимисудом доказамита спростовуютьсяпоказами свідка ОСОБА_38 який знаходивсяз ОСОБА_6 в автомобілі Мазда, та який під час допиту в суді а також під час проведення службового розслідування не підтвердив перевезення службових документів в зазначеному автомобілі під час повернення 29.03.23р. з позицій батальйону. Не має про це будь яких посилань і в матеріалах службового розслідування наданих суду стороною захисту.

Пояснення ОСОБА_6 що він під час зупинки автомобіля Мазда повідомляв співробітниками поліції пароль не підтверджуються ні показами потерпілих співробітників поліції ні свідченнями свідка ОСОБА_71 під час їх допиту в судовому засіданні. Стороною захисту жодним чином не обґрунтована правомірність дій ОСОБА_6 щодо відмови у наданні співробітникам поліції для огляду документів на право керування транспортним засобом на місці зупинки т/з перед воротами ВЧ після начебто повідомлення пароля. Пояснення ОСОБА_6 що він припиняв напад на військову частину судом визнаються непереконливими оскільки свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснив що побачив поліцейське авто з ввімкненими маячками ще до під`їзду до воріт ВЧ . Стороною захисту не доведено суду що введений військовий стан та комендантська година надають право військовослужбовцям не виконувати розпорядження співробітників управління патрульної поліції під час здійснення ними повноважень по догляду за дотриманням ПДРУ. Постріли військовослужбовцем ВСП ОСОБА_33 в бік автомобіля Мазда були здійснені вже після наїзду ОСОБА_6 на ворота та завдання таким чином тілесних ушкоджень поліцейському ОСОБА_8 .

Пояснення ОСОБА_6 що він вжив спиртні напої після вогнепального поранення з метою втамувати біль не підтверджуються жодними доказами дослідженими судом. Жоден свідок захисту не підтвердив покази ОСОБА_6 в цій частині.

Колегія суддів критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_6 в частині невизнання вини щодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються зібраними по справі допустимими доказами, що наведені вище, сукупність яких дозволяє зробити висновок про доведеність пред`явленого обвинувачення. Доводи обвинуваченого суд вважає такими, що мають за мету спосіб захисту, щоб уникнути покарання.

Під виконанням службових обов`язків слід розуміти діяльність працівника, що входить в коло його службових повноважень, тобто це обов`язки, передбачені відповідними законами і підзаконними актами, що регламентують правозастосовні та правоохоронні функції.

Відповідно до абзацу другого пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 р. № 8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", працівники правоохоронних органів та військовослужбовці можуть визнаватись потерпілими не тільки тоді, коли вони виконували свої службові обов`язки, перебуваючи безпосередньо на службі, та коли застосовували заходи по охороні правопорядку у відповідності зі своїми службовими обов`язками, за наказом чи розпорядженням, а й тоді, коли вони вжили зазначених заходів в межах своїх повноважень з власної ініціативи.

Характер, послідовність та динамічність дій ОСОБА_6 , його поведінка до, під час та після вчинення злочину, знаряддя злочину, а саме застосування бойової зброї та здійснення з неї пострілів вказують на спрямованість умислу обвинуваченого саме на позбавлення потерпілих життя, тому суд вважає, що ОСОБА_6 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілих та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, направленим на позбавлення життя потерпілих, у зв`язкуз виконанням працівниками поліції своїх службових обов`язків і вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть їх смерть, а наслідок у вигляді смерті потерпілих не настав лише через обставини, які не залежали від волі обвинуваченого,оскільки вони встигли зайняти позиції в укритті та завдати поранення нападнику.

Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.11.2019р. ( 629/847/15-к) зазначила що суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченогост. 348 КК України,характеризується умисноюформою вини.Обвинувачений повиненусвідомлювати,що посягаєна життяпрацівника правоохоронногооргану самеу зв`язкуз виконаннямним своїхслужбових обов`язків.Однак суб`єктивнасторона цьогоскладу злочинуне пов`язаназ точноюобізнаністю винногозі змістомтих службовихобов`язків,які вданий моментвиконує потерпілий.Достатньо,щоб виннийусвідомлював самфакт того,що працівникправоохоронного органуздійснює своїслужбові повноваження. Тому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що факт необізнаності особи про виконання працівником міліції конкретних службових обов`язків не виключає можливої наявності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченогост. 348 КК України. При кваліфікації заст. 348 КК Україникримінальна відповідальність настає, якщо злочин вчинено з метою не допустити чи припинити правомірну діяльність потерпілого у зв`язку з виконанням ним зазначеного обов`язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов`язків до моменту вбивства.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, потерпілих та свідків дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. Такий висновок повністю узгоджується з позицією Європейського суду зправ людини, висловленою у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року де цей Суд зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150,п. 253).

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_6 вчинив замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків,а томуці йогодії кваліфікуєвідповідно за ст. 348 КК України

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжкого злочину, а також дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, одружений, на обліку у лікаря психіатра на нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, що пом`якшують провину обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.

Обставиною,що обтяжуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_6 є вчинення злочину з використаннямумов воєнногостану (п.11), вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння (п.13).

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65ККУкраїни покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покаранняв кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винниму вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65ККУкраїни стосовно загальних засадпризначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_6 покарання межах статті 348 КК України у вигляді позбавлення волі.

Призначене судом покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

За змістом статті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному боліта стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Відповідно достатті 35Закону України«Про Національнуполіцію» поліцейськийможе зупинятитранспортні засоби , зокрема, у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Приписами ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до вимог частин першої та другої ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явиш, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди лише в тому випадку, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, п.9вищевказаноїПостанови, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Щодо заявлених цивільнихпозовів потерпілими ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 провідшкодування моральної шкоди,завданої злочиномна суму по 100000 грн. кожним, суд зазначає, що при їх вирішенні враховується практика Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,CabalesandBalkandali v. UnitedKingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним - суд розцінює як суттєві моральні страждання протиправне порушення їх звичного ритму життя, нервовий стрес внаслідок реальної погрози для життя, викликаний протиправною поведінкою ОСОБА_6 , завдання шкоди здоров`ю у випадку з ОСОБА_8 та вважає в цій частині вони з огляду на співрозмірність та справедливість підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_6 підлягає стягненню сума моральної шкоди у розмірі по 20000 грн. кожному.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. У зв`язку з чим, суд вважає необхідним скасувати арешти, накладені ухвалами Ленінського районного суду м. Харкова від 03.04.23р. та 01.09.23р.

Долю речових доказів по справі вирішити згідно зі ст. 100 КПК України.

Розподілити процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину,передбаченого ст.348КК Українита призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання з 03 травня 2023 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироку законної сили залишити у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Речові докази:

системний блок живлення чорного кольору та 2 серверні блоки з 1 блоком живлення, передані на зберігання до камери речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області повернути власнику - ВЧ НОМЕР_4 ;

державні номерні знаки « НОМЕР_8 » 1 шт, «E-70-28» 2 шт., індивідуальний перев`язочний пакет, змив з РБК з порога автомобіля, змив з РБК з накладки порогу, змив з РБК з підлоги поблизу педалі, фрагмент тканини з РБК з обшивки спинки сидінь заднього ряду, відрізок дактилоплівки з мікрооб`єктами зі спинки та підголівника, відрізок дактилоплівки з мікрооб`єктами з водійського сидіння, відрізок дактилоплівки з мікрооб`єктами зі спинки переднього пасажирського сидіння, флеш карта коричневого кольору «Color Turn», гребінець чорного кольору, дорожній лист №105, змив на зонд-тампон з полімерної прозорої пляшки, змив на зонд-тампон з кришки підлокітника, змив на зонд-тампон з руля, змив на зонд-тампон з перемикача режимів світла, змив на зонд-тампон з перемикачів режимів склоочисників, змив на зонд-тампон з ручки вмикання повного приводу, змив на зонд-тампон з перемикання коробки передач, змив на зонд-тампон з внутрішньої ручки водійських дверей, змив на зонд-тампон з внутрішньої ручки відмикання лівих задніх дверей, змив на зонд-тампон з внутрішньої ручки задніх правих дверей, змив на зонд-тампон з внутрішньої ручки передніх правих дверей, змив на зонд-тампон з зовнішньої ручки відмикання правих передніх дверей, змив на зонд-тампон з зовнішньої ручки відмикання водійських дверей, змив на зонд-тампон з зовнішньої ручки відмикання лівих задніх дверей, змив на зонд-тампон з зовнішньої ручки відмикання задніх правих дверей, передані на зберігання до камери речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області після набрання вироком законної сили знищити;

5 гільз калібру 9х18 мм, жовтого кольору з маркуванням «Форт», «Макаров» 9 мм (поміщені до паперового конверту), 1 гільза 5,45х39 мм з маркуванням «270» (поміщена до паперового конверту) передані на зберігання до камери речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області після набрання вироком законної сили - знищити (квитанції №3402, №3423);

пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, з номером НОМЕР_3 , 1947 р.в. НОМЕР_9 калібру 7,62 мм ТТ, передані на зберігання до камери речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області повернути власнику ВЧ НОМЕР_4 (квитанція №1830).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення судово балістичної експертизи №СЕ-19/121-23/7693-БЛ від 14.07.2023р. у розмірі 3346 грн., судово балістичної експертизи №СЕ-19/121-23/19247-БЛ від 07.09.2023р. у розмірі 4541 гривень.

Позов ОСОБА_11 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 20000 грн. моральної шкоди.

Позов ОСОБА_8 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 20000 грн. моральної шкоди.

Позов ОСОБА_10 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 20000 грн. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3