провадження № 2-о/294/63/24

справа № 294/784/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року Чуднівський районний суд Житомирської області

у складі:

головуючого судді Лесько М.О.,

при секретарі Коцюбі Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Чуднові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуласядо судуіз заявоюпро встановленняфакту проживанняоднією сім`єюз їїбатьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та про визнання її членом сім`ї ОСОБА_2 станом на день його смерті.

Свої вимоги мотивує тим, що встановлення цього юридичного факту необхідно Заявниці для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька військовослужбовця на підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (надалі «Постанова КМУ № 168»), статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 року № 2011-XII (надалі «Закон № 2011-XII»), в редакції, яка діяла в період виникнення даних правовідносин (дату загибелі ОСОБА_2 ), а саме для встановлення статусу особи, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі ОСОБА_2 .

Заявниця ствердила, що є повнолітньою донькою військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Нікополь Ізюмського району Харківської області. Зазначає, що після розірвання шлюбу у 2010 році між її батьком ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_3 , за взаємною домовленістю між батьками заявниця була зареєстрована та фактично проживала разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

На деякий період часу, а саме з грудня 2016 року по червень 2018 року заявниця переїхала проживати до матері у селище Озерне Житомирської області. Проте у червні 2018 року заявниця повернулася проживати до батька, в зв`язку з чим з 15.06.2018 року місце проживання Заявниці повторно було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому заявниця проживала разом з батьком, мала з ним спільний побут, допомагала вести господарство. Батько її дуже любив, виховував та утримував фінансово. Після вступу заявниці до коледжу батько продовжував про неї турбуватися та оплачував її навчання. Після досягнення заявницею повноліття вони продовжували проживати разом як сім`я, при цьому її батько ОСОБА_2 іншої сім`ї після розірвання шлюбу не створив, інших дітей, окрім заявниці, не мав, а батьки ОСОБА_2 на той час померли. Заявниця також з досягненням повноліття власної сім`ї не створила, та була єдиною рідною людиною для батька та членом його сім`ї.

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, її представник - адвокат Йовдій Дмитро Васильович подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі заявника, викладені у заяві вимоги підтримав.

Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_5 не забезпечила участь свого представника у судовому засіданні, відзиву на заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань до суду від заінтересованої особи не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи заінтересована особа повідомлена належним чином, що підтверджено зворотнім поштовим повідомленням.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася у м. Чуднів Чуднівського району Житомирської області ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьком заявниці є ОСОБА_2 , матір`ю є ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.05.2018 року (а.с. 19).

У березні2022року ОСОБА_2 призваний навійськову службуза мобілізацієюдля оборониУкраїни відзбройної агресіїросійської федерації. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у смт Чуднів Чуднівського району Житомирської області) загинув в районі населеного пункту Нікополь Ізюмського району Харківської області, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22.06.2023 року, виданого Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.14).

Як вбачається з Наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) №122-РС від 14.06.2023 року, молодшого сержанта ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини; зазначено, що смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини); також зазначено членом сім`ї загиблого ОСОБА_2 його доньку ОСОБА_1 , 2003 р.н., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Причиною смерті ОСОБА_2 стало «інші комбінаційні розтрощення, які включають декілька ділянок тіла; вибухова травма; ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків», що підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть № 2286/НЕ від 08.06.2023 року (а.с. 15-16).

Як вбачається з Витягу з Протоколу № 572 від 19.04.2023 року 20 Регіональної військово-лікарської комісії щодо молодшого сержанта ОСОБА_2 , «травма і причина смерті, Так, пов`язані із захистом Батьківщини» (а.с. 18).

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 18.11.2010 року у справі № 2-651/2010 розірвано шлюб, укладений 28.01.2003 року між батьками заявниці - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 20).

Після розірвання зазначеного шлюбу заявниця проживала та була зареєстрована разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25-30).

Батьки ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, що підтверджується Свідоцтвами про смерть Серії НОМЕР_4 від 15.09.2003 року та Серії НОМЕР_4 від 15.09.2003 року (а.с. 22-23).

Як вбачається із змісту Свідоцтва про право на спадщину, виданого 26.07.2023 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Журбей В.Л., будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , належав загиблому ОСОБА_2 на праві власності з 2007 року (а.с. 36).

Відповідно до Витягу, виданого Центром надання адміністративних послуг Чуднівської міської ради Житомирської області № 1732 від 13.10.2023 року , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з 15.06.2018 року по даний час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - з 25.10.2016 року по 03.06.2022 року (а.с. 24).

Як вбачається з Домової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1 , місце проживання Заявниці зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 в періоди до грудня 2016 року, та з 15.06.2018 року по даний час (а.с. 25-30).

Як вбачається з Акту про спільне проживання на день смерті № 366 від 13.10.2023 року, складеного комісією Чуднівської міської ради у складі ОСОБА_6 начальника відділу праці, соціального захисту населення та охорони здоров`я (голова комісії), ОСОБА_7 (член комісії), ОСОБА_8 (член комісії), громадянка ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 , вони проживали разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Відповідно до Довідки про склад сім`ї № 661 від 21.06.2022 року, виданої Центром надання адміністративних послуг Чуднівської міської ради Житомирської області, до складу сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , входить батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32).

Як вбачається із змісту Декларації ОСОБА_1 № 0001-8867-1АА0 від 31.12.2020 року про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, в розділі «Адреса фактичного проживання чи перебування» вказано « АДРЕСА_1 »; в розділі «Довірена особа пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом» вказаний батько - « ОСОБА_2 » (а.с. 33).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73351269 від 26.07.2023 року Заявниця є спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 . Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 26.07.2023 року, Витягу з Державного реєстру речових прав № 340547019 від 26.07.2023 року до ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 перейшов у власність житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34-37).

В період з липня 2022 року по липень 2023 року заявниця отримувала від військової частини НОМЕР_3 грошове забезпечення як член сім`ї у зв`язку із безвісною відсутністю військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується виписками АТ «КБ «Приватбанк» про рух коштів по рахунку № НОМЕР_5 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) (а.с. 53-54).

Як вбачається з Довідки № 372 від 28.03.2024 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває з 01.09.2023 року на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та одержує пенсію в разі втрати годувальника за загиблого батька ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 38).

Як вбачається з Довідки № 926 від 11.10.2023 року, ОСОБА_1 навчалася у Житомирському торгово-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету з 01.09.2018 року по 30.06.2021 року, у зв`язку з чим протягом вказаного періоду було сплачено за навчання 32400 грн. (а.с. 39). ОСОБА_1 ствердила, що вказані грошові кошти за навчання сплачувалися її батьком ОСОБА_2 . У суду немає підстав ставити під сумнів дане твердження з огляду на неповнолітній на той час вік Заявниці та відсутність у неї на той час будь-яких власних доходів, з яких би вона могла оплачувати навчання.

Як вбачаєтьсяз Витягуз Єдиногореєстру досудовихрозслідувань від06.06.2022року у кримінальному провадженні № 120220060470000113 від 06.06.2022 року, ОСОБА_1 визнано потерпілою особою у кримінальному провадженні за її заявою про зникнення безвісти батька ОСОБА_2 (а.с. 40).

Наведені вище докази в сукупності підтверджують факт спільного проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов`язків заявниці ОСОБА_1 та її батька ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2011-XII дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісті.

Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Тобто, вищевказаний Закон пов`язує право на отримання одноразової допомоги з настанням певних обставин, а саме: у разі загибелі, у разі встановлення інвалідності, у разі встановлення ступеня втрати працездатності.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, відповідно до пункту 1 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Частиною 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання частини 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII Постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», якою визначаються умови виплати одноразової грошової допомоги в період дії воєнного стану.

Як вбачається з правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року № 750/10356/16-а «…дата смерті військовослужбовця є визначальною обставиною для визначення дати виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги та, відповідно, розміру для її нарахування».

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на період виникнення правовідносин, тобто станом на дату смерті ОСОБА_2 03.06.2022 року) визначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Так, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що ознаками сім`ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.

Важливе правове значення в контексті визначення поняття «сім`я», «член сім`ї» становить Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 пунктом 6 мотивувальної частини якої встановлено, що до кола членів сімї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки.

Діти є членами сімї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.

Конституційний суд також зазначив, що членами сім`ї, є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно врахувати ознаки, визначенні у понятті домогосподарства, закріпленому у ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19 жовтня 2000 року із змінами та доповненнями, згідно якої домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

З огляду на наведені вище приписи законодавства, враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, які підтверджують спільне проживання заявниці та її загиблого батька ОСОБА_2 , наявність спільного побуту, взаємних прав та обов`язків суд приходить до висновку про обгрунтованість вимоги заявниці про визнання її членом сім`ї батька ОСОБА_2 станом на день його смерті.

За змістом ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із вимогами ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 справи про встановлення юридичних фактів підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

Оскільки заявниця не має іншої можливості підтвердити факт того, що вона та її батько ОСОБА_2 , який загинув, були членами сім`ї, і при цьому встановлення цього факту породжує юридичні наслідки для неї, оскільки з таким фактом законодавство пов`язує можливість реалізації її прав на призначення одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, при цьому встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт спільного проживання заявниці та її загиблого батька ОСОБА_2 , наявність між ними спільного побуту, взаємних прав та обов`язків, та визнати заявницю членом сім`ї ОСОБА_2 станом на день його смерті.

Згідно з ч.7 ст.294 ЦПК Українисудові витрати, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. З огляду на це судові витрати суд відносить на рахунок Заявниці.

Керуючись статтею 3 Сімейного кодексу України, статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ (в редакції, яка діяла станом на 03.06.2022 року), пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, Постановою Кабінету Міністрів № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», статтями 13, 77-81, 259, 263-265, 268, 273, 293-295 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання однією сімєю, ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обовязків доньки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) та її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у смт. Чуднів Чуднівського району Житомирської області, станом на день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати доньку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) членом сім`ї її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у смт. Чуднів Чуднівського району Житомирської області, станом на день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: М.О. Лесько