ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1446/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Воронкова Олена Ігорівна, звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 04.10.2023;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 04.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2. 04.10.2023 ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки. Відповідач листом від 16.11.2023 відмовив у переведенні з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на інший вид пенсії та перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки з підстав того, що з 16.09.2005 позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-IV. Пенсію обчислено при наявному страховому стажі 27 років 08 місяців та 26 днів (зараховано по 04.06.1999). Коефіцієнт страхового стажу 0,27667. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що відповідно до даних електронної пенсійної справи позивач отримує з 16.09.2005 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-IV. Вказує, що пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком, яка призначається особі зі зниженням пенсійного віку та стверджує про те, що пенсія може призначатися лише один раз та лише одна із передбачених видів. Посилаючись на частину 3 статті 45 Закону №1058-IV, зазначає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного Фонду України. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Частина 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Оскільки подана позивачем заява від 04.10.2023 стосувалась призначення того ж виду пенсії, що їй призначена у 2005 році, то такий самий вид пенсії не міг бути призначений повторно на підставі положень Закону №1058-IV у зв`язку із досягненням нею загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, та відповідно при обчисленні пенсії не може бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 24.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 14.02.2024 (вх. №11937) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області з 01.10.1998 з призначенням пенсії по інвалідності 2 групи загального захворювання, яка з 01.01.2004 перерахована відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 з 16.09.2005 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058 на підставі заяви від 16.09.2005.

ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою від 04.10.2023 про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, у задоволенні якої ГУ ПФУ у Львівській області листом від 16.11.2023 №30823-32319/Х-52/8-1300/23, вказавши, що пенсійне забезпечення здійснюється згідно чинного законодавства.

Відповідь відповідача обґрунтована тим, що з 16.09.2005 позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-IV.

Пенсію обчислено при наявному страховому стажі 27 років 08 місяців 26 днів (зараховано по 04.06.1999). Коефіцієнт страхового стажу - 0,27667 ((332/100*12)*1).

Середньомісячний заробіток, обчислений із заробітної плати з 01.01.1994 по 31.12.1998, із застосуванням показника середньої заробітної плати - 7405,03 грн (середній заробіток за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшений на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14 та 1,197; 7405,03 грн. х 0,94385 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), становить 6989,24 грн).

Розмір пенсії станом на 01.11.2023 складає 2520,00 грн, а саме:

1933,71 грн - розмір пенсії за віком (6989,24 грн. х 0,27667);

159,29 грн - доплата до прожиткового мінімуму (2093,00 грн.);

135,36 грн - доплата за понаднормовий стаж, тобто за 7 років (1933,71 грн. х 7%);

291,64 грн - щомісячна доплата до пенсії особам, яким не виповнилося 70 років.

Підстав для переведення з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на інший вид пенсії та перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки немає.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком відповідно до положень статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною другою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, Законом № 1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв`язку з втратою годувальника, а також врегульовано порядок переведення між цими видами пенсії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом № 1058-ІV.

Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зсх (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Розмір пенсії за віком визначається за правилами статті 27 Закону № 1058-IV частина перша цієї статті дає для визначення пенсії наступну формулу: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з положеннями частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», збережено встановлення мінімального розміру пенсії за віком і доплати за понаднормовий стаж за наявності в жінок 20 років страхового стажу.

За кожний повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше, ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджує Кабінет Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах за списком №2 з 16.09.2005 відповідно до Закону №1058-IV.

При цьому пенсія за віком позивача обчислена при страховому стажі 27 років 08 місяців 26 днів (стаж враховано по 04.06.1999).

Середньомісячний заробіток, обчислений із заробітної плати з 01.01.1994 по 31.12.1998 із застосуванням показника середньої заробітної плати - 7405,03 грн (середній заробіток за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшений на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14 та 1,197; 7405,03 грн х 0,94385 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) становить 6989,24 грн.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Тобто, пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII призначаються за нормами Закону №1058-IV.

Зважаючи на те, що пенсія за віком на пільгових умовах обчислюється в тому ж порядку та розмірі, що і пенсія за віком, то позивач, звернувшись 04.10.2023 до територіального органу ПФУ, фактично просила обчислити їй той самий вид пенсійного забезпечення, який йому виплачується (пенсію за віком).

Оскільки мало місце призначення одного й того самого виду пенсії (пенсії за віком), показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком (у спірному випадку пенсії за віком на пільгових умовах).

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.11.2022 у справі №560/4589/21, в якій суд надав відповідь на питання: який показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, має застосовуватись при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У вказаній справі Верховний Суд вказав, що оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, то показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем вказаний обов`язок виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку оскаржуваній поведінці відповідача, суд дійшов висновку, що така відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, тому дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, є правомірними та такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд виснує про безпідставність позову, тому в задоволенні такого слід відмовити повністю.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома