Справа № 212/9743/23

2/212/642/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року м. Кривий Ріг Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Дущак К.О., за участі представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Криворізької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Криворізької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що необхідність звернення з даним позовом викликана порушенням інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, як власника земель міста, що зумовлено несплатою відповідачем коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі.

За таких обставин, спірна земельна ділянка з кадастровим номером, яка розташована на АДРЕСА_1 та в силу Закону віднесена до комунальної форми власності територіальної громади міста Кривого Рогу, є сформованою з 30.03.2005, як то підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2022.

Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012, власником якої є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. А тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , презюмується користування усією спірною земельною ділянкою. Разом з цим, у період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року між Криворізькою міською радою та ОСОБА_2 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012. А отже, відповідач користується земельною ділянкою без будь-яких правовстановлюючих документів не сплачуючи відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Таким чином, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012, яка без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберігала у себе кошти, які мала заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25.11.2022 року становить 9642477,30 гривень та зважаючи на значення коефіцієнта індексації «3,0», яке при застосуванні кумулятивного розрахунку змінює (не може змінити) її значення. Всього за період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року за відповідачем збережено без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7001 га, за вказаною адресою в розмірі 289274,32 гривень, які позивач і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 08 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень.

08 лютого 2024 року справу знято з розгляду, представником відповідача подане клопотання про відкладення судового розгляду з підстави неотримання позовної заяви з додатками та необхідності додаткового часу для підготовки відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 07 березня 2024 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду по суті. Представником відповідача направлена заява про відкладення судового розгляду з підстави зайнятості у іншому судовому провадженні, відзиву на позов до суду не надійшло.

03 квітня 2024 року судовий розгляд справи відкладено за заявою представника відповідача про відповідне з причини зайнятості останнього у іншому судовому провадженні.

24 квітня 2024 року судовий розгляд справи відкладено за заявою представника відповідача про відповідне з причини зайнятості останнього у іншому судовому провадженні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позові, просила позов задовольнити у повному обсязі. Проти проведення розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.

Відповідач тайого представник,будучи належнимчином повідомленимипро дату,час тамісце розглядусправи,що підтвердженоматеріалами справита поданимизаявами провідкладання розглядусправи,у судовезасідання нез`явилися,правом подативідзив нескористалися,у зв`язкуіз чим,на підставінаявних усправі доказів,зі згодипредставника позивача,судом прийняторішення прозаочний розглядсправи. Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного висновку.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від НВ-0001275672022 від 14.11.2022, земельна ділянка площею 0,7001 га з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012, що розташована на АДРЕСА_1 віднесена до комунальної форми власності територіальної громади міста Кривого Рогу, є сформованою з 30.03.2005. (а. с. 11-12)

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 337638379 від 30.06.2023, за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля,яка складається знежитлової будівліліт.А-1та картоплесховища№ 3,загальною площею 5116,2 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , від 22.07.2021, номер запису про право власності № 43109635. (а. с. 14)

Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012, власником якої є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

Рішенням Криворізької міської ради від 27.10.2021 року № 878 із продовженням додатка відповідачу ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для подальшого надання їх у власність і користування без зміни цільового призначення та надання згоди на відновлення меж земельних ділянок. (а. с. 15-16)

Рішенням Криворізької міської ради від 16.06.2022 року № 1351 із додатком відповідачу затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі за адресою: АДРЕСА_1 . (а. с. 17-20)

Так, як вбачається з матеріалів справи, у спірний період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року між Криворізькою міською радою та ОСОБА_2 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012.

А отже, відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012 без будь-яких правовстановлюючих документів не сплачуючи відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права втримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Згідно інформації, яка вбачається з листів Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 26421/5/04-36-24-17-12 від 28.10.2022 та № 39133/5/04-36-24-17-13 від 16.10.2023, адресованих позивачу, відповідач ОСОБА_3 відсутня на обліку як платник орендної плати за землю, використовує без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою площею 0,7001 га (кадастровий номер 1211000000:04:382:0012) на АДРЕСА_1 , орендну плату не декларує та не сплачує (вказані періоди з 22.07.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 31.10.2022). Податкову звітність по платі за землю з фізичних осіб не надавала та не сплачувала, в переліку орендарів як орендар земельної ділянки у Покровському районі відсутня. (а. с. 22, 23)

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв. м. земель міста. (а. с.26)

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2022. (а. с. 27-32)

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2022 № НВ-0001275672022, земельна ділянка, що використовується відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:04:382:0012, категорія земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за видом цільового призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості віднесена до секції 11.02 та відповідає розміру ставки орендної плати 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Крім того, 26.01.2022Криворізькою міською радою прийнято рішення № 1140 Про внесення змін до рішення міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу» та в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 11.02 залишилась незмінною 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста. (а. с. 33)

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua)публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1. Крім того, зазначено, що витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 1 січня до 13 січня 2023 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2022 рік. (а. с. 24-25)

За Витягом Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 97-4-0.110,4-12909/301-22 від 25.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012 становить 9642477,30 гривень. (а. с. 21)

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році. Всього за період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року за відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7001 га, з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012, яка знаходиться на АДРЕСА_2 , в розмірі 289274,32 гривень, яка визначена і розрахована за урахуванням сплачених відповідачем суми орендної плати 0,00 гривень. (а. с. 8, 9-10)

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають із зобов`язань повернення особою безпідставно набутого майна його власнику (у даному випадку - власнику земельної ділянки).

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Згідно з положеннями ст.80 Земельного кодексу України, територіальні громади як суб`єкти права на землі комунальної власності реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень.

Згідно з ч.1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом «в» частини першої статті 96 цього кодексу передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі»(в редакції станом на 26.02.2020)до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Таким чином, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд встановив, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, сплату коштів за користування земельною ділянкою під належним їй на праві приватної власності об`єктом нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не в повному обсязі здійснює за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, тобто без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити власнику, що призвело до ненадходження плати за землю до бюджету Криворізької міської територіальної громади.

При цьому, суд керується правовими висновками, викладеними впостановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 (пункт 5.15), Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №922/2464/20, та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, згідно з якимнорма ст.181 ЦК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, і вважає, що у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 презюмується користування відповідачем усією спірною земельною ділянкою.

Отже, оскільки право позивача є порушеним, воно підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах Великої Палати від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (пр. № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (пр. №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пр. № 14-32цс19).

Крім того, слід зазначити, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Абзацом 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 вересня 2020 року у справі №922/3361/19 зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Так позивач, при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування ОСОБА_2 спірною земельною ділянкою в період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року обґрунтовано взяв до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.11.2022, виданий відділом у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Наданий розрахунок відповідачами не спростований.

Відтак, суд погоджується з доводами представника позивача щодо суми розрахунку заборгованості, оскільки обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, і приходить до висновку про обов`язок відповідача, як фактичного користувача спірної земельної ділянки, сплачувати кошти у відповідному розмірі.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українив редакції, чинній на час розгляду справи, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістомстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною першоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст. 12 ЦПК України.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на спростування викладених обставин, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4339,11 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,14,1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120,124, 125, 152 Земельного кодексу країни, ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ « Про оренду землі», ЗУ « Про оцінку земель» , ст. ст. 13, 19, 76-82, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовні вимоги Криворізької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Криворізької міської радибезпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:382:0012 за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року у розмірі 289274,32 гривень (двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 32 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Криворізької міської ради понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4339,11 гривень (чотири тисячі триста тридцять дев`ять гривень 11 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на заочне рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Криворізька міська рада,код ЄДРПОУ: 33874388, місцезнаходження: площа Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду виготовлено 23 травня 2024 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак