-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 755/18351/18
провадження № 51-3354 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирокДніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року,
встановив:
Як вбачається із наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення, а саме період з 07 вересня 2018 року по 10 вересня 2019 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
По справі вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року вирок районного суду залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій та клопотанням про поновлення строку їх оскарження.
Розглянувши наведені у клопотанні засудженого причини пропуску ним строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Верховного Суду визнає такі причини поважними, а тому вважає за необхідне поновити цей строк.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Наведене обґрунтування вимог засудженим викладено без урахування вимог ст. 433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, та положень ч. 1 ст. 438 КПК України, якою регламентовано, що підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений, не погоджуючись із кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 121 КК України, не наводить належного вмотивування зазначеним доводам.Водночас засуджений вказує, зокрема, на невідповідність висновків суду, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, фактичним обставинам кримінального провадження, доказам у кримінальному провадженні просить дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, що у розумінні ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду.
Тому, всупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі засуджений не зазначає, яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій та не конкретизує, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування чи зміни касаційним судом вказаних рішень згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України та з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 419 цього Кодексу.
Водночас у поданій скарзі засуджений взагалі не вказує, в чому незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону, в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом та які доводи апеляційних скарг сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім цього, згідно ст. 436 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Проте касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 взагалі не містить прохальної частини, що суперечить нормам ст. 436 КПК України.
Крім того, засуджений в порушення вимог ч. 5 ст. 427 КПК України не надає копій оскаржуваних судових рішень.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Водночас колегія суддів вважає необхідним роз`яснити засудженому, що для складання та подання касаційної скарги він може скористатись правничою допомогою. У разі недостатності коштів він може скористатися безоплатною правничою допомогою, звернувшись до відповідного регіонального центру
з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в порядку ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Поновити засудженому ОСОБА_4 строк касаційного оскарження вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року та ухвали Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
скопійовано
-
скопійовано
-
