ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 923/643/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 (колегія суддів: Богацька Н. С., Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) у справі

за позовом керівника Генічеської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Генічеської міської ради та Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМСАТ" про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки,

за участю представника Офісу Генерального прокурора - Савицької О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Генічеської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Генічеської міської ради (далі - Міськрада) та Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Райдержадміністрація) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМСАТ" (далі - ТОВ "ІМСАТ") про:

- розірвання договору оренди земельних ділянок рекреаційного призначення, розташованих на території с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області, загальною площею 8 га, укладеного 17.05.2007 Райдержадміністрацією з відповідачем;

- зобов`язання ТОВ "ІМСАТ" повернути Міськраді земельні ділянки загальною площею 8 га, а саме: земельну ділянку № 1 площею 2,0000 га з кадастровим номером 6522185200:02:001:0172, розташовану за адресою: вул. Берегова, 3 "Г" с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області, вартістю 8 166 211,00 грн, земельну ділянку № 2 площею 3,0000 га з кадастровим номером 6522185200:02:001:0175, розташовану за адресою: вул. Берегова, 3 "Д" с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області, вартістю 12 249 317,00 грн, земельну ділянку № 3 площею 3,0000 га з кадастровим номером 6522185200:02:001:0174, розташовану за адресою: вул. Берегова, 3 "Є" с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області, вартістю 12 249 317,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані систематичним порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасного внесення орендної плати.

3. Участь прокурора у даній справі обґрунтована тим, що дії відповідача порушують економічні інтереси держави, спричиняють недоотримання спочатку бюджетом Стрілківської сільської ради, а потім Міськради коштів та суттєво шкодять державним інтересам в особі територіальної громади, оскільки наразі позбавляють міську раду правомочностей ефективно розпоряджатися земельною ділянкою в інтересах територіальної громади та використовувати її для виконання поставлених бюджетних програм. При цьому ані Стрілківською сільською радою (до грудня 2020 року), ані Міськрадою (після грудня 2020 року) не вчинялись дії що свідчать про розірвання спірного договору, у зв`язку із ситуацією, що склалась, та повернення землі. Позов подано в інтересах Держадміністрації, оскільки остання є стороною укладеного спірного договору та Міськради, як розпорядника землі та отримувача коштів за її оренду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 17.05.2007 між Райдержадміністрацією (орендодавець) та ТОВ "ІМСАТ" (орендар) укладений договір оренди землі

5. У подальшому до цього договору вносилися зміни, шляхом підписання між сторонами додаткових угод.

6. Рішенням Генічеської районної ради від 27.01.2017 затверджено нові межі адміністративно-територіальної одиниці села Стрілкове Генічеського району, внаслідок чого земельна ділянка, передана у користування ТОВ "ІМСАТ", увійшла в нові межі села Стрілкове.

7. 10.03.2020 між Стрілківською сільською радою та ТОВ "ІМСАТ" укладено доповнення до договору оренди землі. Вказаними доповненнями, серед іншого, внесені зміни до преамбули договору, де орендодавцем визнано Стрілківську сільську раду.

8. 11.12.2020 Стрілківська сільська рада листом № 02.14-20/666 повідомила Генічеську місцеву прокуратуру про те, що нею не вживались будь-які заходи цивільно-правового характеру щодо усунення порушень умов договору з боку ТОВ "ІМСАТ", зокрема не було заявлено позову про розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок.

9. 22.03.2021 Генічеська окружна прокуратура листом № 51-50вих21 повідомила міського голову Міськради про те, що ТОВ "ІМСАТ" має заборгованість зі сплати орендної плати за землю у зв`язку з її систематичною несплатою та просила з метою захисту порушених інтересів держави в суді на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру", надати інформацію про правовий стан спірних земельних ділянок (хто є власником, на підставі чого та з якого часу, чи зареєстровано право власності) та повідомити чи вживались з боку Стрілківської сільської ради або Міськради будь-які цивільно-правові заходи з метою усунення порушень з боку ТОВ "ІМСАТ".

10. 30.03.2021 Міськрада повідомила Генічеську міську прокуратуру (лист № 02-02-20-07/1425), що нею та Стрілківською сільською радою не вживались будь-які цивільно-правові заходи відносно ТОВ "ІМСАТ" у користуванні якого перебувають земельні ділянки за кадастровими номерами 6522185200:02:001:0172, 6522185200:02:001:0175, 6522185200:02:001:0174.

11. 30.04.2021 Генічеська окружна прокуратура листом № 51-653вих21 повідомила Міськраду та Держадміністрацію про звернення до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди земельних ділянок загальною площею 8,0 га та повернення їх Міськраді.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

12. 08.09.2021 Господарський суд Херсонської області ухвалив рішення про відмову у позові з підстав недоведеності порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасності сплати орендної плати та відсутні порушення прав та інтересів позивачів.

13. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 06.12.2021 скасував це рішення та залишив позов без розгляду.

14. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурор помилково визначив Держадміністрацію, як орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, оскільки остання вибула із договірних правовідносин та не є органом на якого покладено обов`язки з контролю за використанням та охороною земель щодо спірних земельних ділянок.

Крім того, за висновками суду, уповноваженим органом на момент звернення прокурора до суду з даним позовом була не Міськрада, а Стрілківська сільська рада. Суд мотивував цей висновок тим, що запис про державну реєстрацію припинення цієї ради як юридичної особи внесений після дати звернення прокурора до суду з даним позовом.

Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи

15. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити до цього ж суду для розгляду по суті.

16. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наполягає на ухваленні оскаржуваного рішення без урахування правових позицій Верховного Суду, викладених ним у касаційній скарзі.

17. Крім того, обґрунтовуючи наявність підстав для подання касаційної скарги, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування частин третьої, п`ятої статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", пункту 6-1 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позиція Верховного Суду

18. Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. У статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

20. Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

21. Згідно із частиною третьою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

22. У статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

23. Відповідно до частини четвертої статті 53 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

24. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19).

25. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19).

26. У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

27. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

28. За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

29. Системний аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

30. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

31. У пункті 54 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

32. Проте процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

33. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

34. За своєю правовою природою залишення позову без розгляду, що унормовано статтею 226 Господарського процесуального кодексу України, є відмовою суду розглянути звернення особи про захист її порушеного права (позов) внаслідок визначених указаною статтею недоліків або дій цієї особи. Наведений у статті 226 Господарського процесуального кодексу України перелік підстав для залишення позову без розгляду є вичерпним.

35. Як установили суди та свідчать матеріали справи, прокурор у цій справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міськради та Райдержадміністрації, визначивши їх як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

36. Залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції визнав Міськраду та Райдержадміністрацію неналежними позивачами у справі за заявленими прокурором вимогами. Суд мотивував цей висновок тим, що Держадміністрація вибула із договірних правовідносин та не є органом на якого покладено обов`язки з контролю за використанням та охороною земель щодо спірних земельних ділянок.

Крім того, за висновками суду, уповноваженим органом на момент звернення прокурора до суду з даним позовом була не Міськрада, а Стрілківська сільська рада, оскільки запис про державну реєстрацію припинення цієї ради як юридичної особи внесений після дати звернення прокурора до суду з даним позовом.

37. Проте, апеляційна інстанція не врахувала, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це матиме процесуальним наслідком відмову у задоволенні відповідного позову, а не залишення позову прокурора без розгляду на підставі положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 911/2032/17, від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19 та від 16.02.2022 у справі № 904/1407/21.

38. За неведених обставин встановлення судом факту звернення прокурора в інтересах неналежного позивача є наслідком відмови у задоволенні позову за результатом розгляду справи по суті.

39. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні, у тому числі господарські, правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи державної влади, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені держави, що відповідає за своїми зобов`язаннями державним майном, яким наділяє, зокрема, її органи (див. постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 15.02.2022 у справі № 910/6175/19, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009, від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц, від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21).

40. Аналогічний висновок є справедливим і у випадку, коли фактичною стороною у справі є територіальна громада. У відносинах, в які вступає територіальна громада, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти територіальну громаду у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи місцевого самоврядування, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені територіальної громади.

41. Тому наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями діяти від імені територіальної громади, а також втрата ними таких повноважень, не залежать ані від набуття такими органами статусу юридичної особи, ані від припинення такої юридичної особи.

42. Відповідно до частини восьмої статті 45 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

43. Відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень, зокрема: у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України, припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади.

44. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

45. Отже, Міськрада набуває повноваження діяти від імені територіальної громади в день відкриття своєї першої сесії.

46. Як встановлено судом апеляційної інстанції, до матеріалів справи додано рішення ІІ пленарного засідання ІІ сесії VIІI скликання Міськради № 54 від 16.12.2020 "Про початок реорганізації Стрілківської сільської ради шляхом приєднання до Генічеської міської ради", яким визначено, що Міськрада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Стрілківської сільської ради.

47. Отже, повноваження діяти від імені територіальної громади належало саме Міськраді як на день звернення прокурора з позовом, так і на час звернення прокурора до цієї ради з листами від 22.03.2021 та 30.04.2021. Тому прокурор виконав вимоги статті 23 Закону "Про прокуратуру".

48. Однак, наведене не було враховано апеляційним господарським судом, що призвело до помилкового застосування ним норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. За змістом частини шостої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

51. З огляду на зазначене, постанова суду апеляційної інстанції є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню, справа - передачі до апеляційного господарського суду для продовження розгляду, а касаційна скарга - задоволенню.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 923/643/21 скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя Л. І. Рогач