Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 683/1377/24
1-кп/683/203/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні в м. Старокостянтинові клопотання обвинуваченого в кримінальному провадженні № 12024243100000267, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2024 року про звільнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, агронома ФГ «Династія», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), обіймаючи посаду депутата Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, та відповідно до рішення першої сесії VII скликання Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 06 листопада 2015 року визнано його повноваження як депутата Сербинівської сільської ради, обраного 25 жовтня 2015 року згідно Закону України «Про місцеві вибори», був суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, та відповідно до ч. 2 ст. 45 цього ж Закону був суб`єктом декларування та мав в обов`язковому, визначеному законом порядку, подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1 ч.1 ст.3 цього ж Закону, які припиняють діяльність, пов`язану із виконанням функцій місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Окрім цього, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов язану із виконанням функцій місцевого самоврядування зобов`язані наступного року після припинення діяльності, подавати у встановленому частиною першою цієї статті, порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, за минулий рік.
Проте, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування за 2020 рік, а також перед звільненням ОСОБА_4 не подав, хоча зобов`язаний був подати щорічну декларацію до 01 квітня 2021 року , а декларацію перед звільненням до 23.12.2020 шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі -HA3K) в Реєстрі.
Таким чином, незважаючи на викладені вище обставини, в порушення вказаних вище вимог законодавства, ОСОБА_4 , обіймаючи в період з 06.11.2015 року по 23.11.2020 року посаду депутата Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, тобто будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону, достовірно знаючи про обов`язок подання до Реєстру декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, будучи належним чином попередженим щодо необхідності декларування шляхом заповнення відповідних відомостей на офіційному веб-сайті НАЗК, маючи реальну та об`єктивну можливість, а також всі необхідні технічні умови заповнити та подати такі декларації, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону, умисно не подав щорічну декларацію за 2020 рік та в порушення ч. 2 ст. 45 Закону не подав декларацію перед звільненням (припинення повноважень), шляхом заповнення такої на офіційному веб-сайті НАЗК.
Дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному неподанні суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», кваліфіковані за ст. 366-3 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечив.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК).
Відповідно до ч.1 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимоюособи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбаченихККта у порядку, встановленомуКПК.
Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу.
Санкція ст. 366-3 КК України передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно ч.4 ст.12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів .
Приписами ст.49 КК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному,обвинуваченому,який можебути звільненийвід кримінальноївідповідальності,повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст. 285 КПК).
Установлено, що за обвинувальним актом кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України вчинено ОСОБА_4 01 квітня 2021 року.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 протягом зазначеного строку до кримінальної відповідальності не притягувався, а отже перебіг давності відповідно до вимог частини третьоїстатті 49 КК України не переривався. Також перебіг давності у даному кримінальному провадженні не зупинявся.
На час розгляду судом 22 травня 2024 року кримінального провадження зазначені строки давності притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 ККУкраїни,минули.
ОСОБА_4 погодився на його звільнення його від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 ККУкраїни,у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження за ст. 366-3 ККУкраїни, розуміючи своє право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновкузвільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогост.366-3 ККУкраїни, на підставі ст. 49 ККУкраїниу зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п.1 ч. 2ст. 284 КПКУкраїни.
Керуючись ст.ст. 284-286, 372 КПК України, ст.ст. 44, 49 КК України, суд
ухвалив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальностіза вчинення злочину, передбаченого ст.366-3 ККУкраїни, на підставі ст.49 ККУкраїни у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадженнящодо нього № 12024243100000267, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2024 року закрити на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПКУкраїни.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
