open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

справа № 492/291/23

провадження № 2/492/148/24

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до директорки Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області Зубкової Наталії Юріївни про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідачки про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, а саме просила визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену дикторкою Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 про ОСОБА_1 як порушника трудової дисципліни, вчиненого мобінгу (цькування) з фінансовим тиском, стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн., витрати по платі судового збору та витрати на професійну правничу допомогу. Вимоги обґрунтовує тим, що вона працює вчителем Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області з 03 лютого 1986 року по теперішній час. В грудні 2021 року відповідачка за участю членів трудового колективу закладу освіти склала акти про відсутність ОСОБА_1 24 грудня 2021 року на робочому місці з 15 год. 00 хв. впродовж 1 години без поважної причини, а також 28 грудня 2021 року впродовж 3,5 години без поважної причини. Позивачка вважаючи складені акти безпідставними, подала заяву в якій просила анулювати складені акти, однак відповідачка вважає складені акти такими, що відповідають чинному законодавству. Позивачка вважає, що відповідачкою вчинено щодо неї дискредитацію як посадової особи серед трудового колективу, поширення інформації про злісне порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни. В серпні 2022 року відповідачка клопотала про визначення премії позивачці у розмірі 1500,00 грн., а іншим працівникам від 2000,00 грн. до 4000,00 грн. Позивачка вважає, поширену відповідачкою неправдиву інформацію, вчиненого мобінгу з економічним тиском, безпідставного та необґрунтованого заниження розміру премії такими, що принижують, ганьблять її честь, гідність та ділову репутацію. Після поширення відповідачкою інформації, вчиненого мобінгу позивачка отримала душевну травму, їй завдана моральна шкода, яку позивачка оцінює у сумі 100 000,00 грн.

Короткий зміст відзиву на позов

До суду від відповідачки надійшов відзив на позов, в якому відповідачка просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в її діях відсутні ознаки мобінгу. Відсутність ОСОБА_1 на роботі без поважних причин, внаслідок чого були складені відповідні акти, мало місце та не є поширенням недостовірної інформації, порушенням честі, гідності та ділової репутації позивачки. Для визначення розміру моральної шкоди необхідно навести докази перенесених страждань, розлад здоров`я, звернення за допомогою до психолога.

Позиція та доводи учасників справ

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні.

Суд, розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 (а.с. 15), позивачка у справі, з 01 вересня 2001 року по 31 серпня 2022 року займала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи та переведена на посаду вчителя історії та правознавства Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області (а.с. 37-38, 31-32, 33-34). Як вбачається з атестаційного листа ОСОБА_1 має стаж роботи за спеціальністю 36 років, відповідає займаній посаді, підтверджена кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», підтверджено звання «старший вчитель» (а.с. 35-36).

Згідно з наказом Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Белградського району Одеської області № 61-ОД від 09 серпня 2021 року на ОСОБА_1 відповідальна за організацію навчально-виховного процесу в 5-11 класах, організацію позакласної та позашкільної виховної роботи з учнями, планування виховної роботи, підготовку звітності про стан і результати виховної роботи з учнями в классах у школі, методичне керівництво виховним процесом та інше (а.с. 158-164). Відповідно до наказу Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 135-ОД від 24 листопада 2021 року «Про організацію та проведення новорічних свят» звіти про участь учнів у новорічних святах необхідно надати заступникам з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до 29 грудня 2021 року (а.с. 165, 166).

24 грудня 2021 року директорка Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 склала акт № 1 про відсутність працівника на робочому місці в присутності свідків, згідно якого заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 відповідальна за навчально-виховну роботу у 5-11 класах, під час проведення виховних заходів у 8, 9, 11 класах була відсутня на робочому місці з 15 год. 00 хв. впродовж 1 години без поважної причини, на дзвінки керівника закладу не відповідала (а.с. 16).

28 грудня 2021 року директорка Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 склала акт № 2 про відсутність працівника на робочому місці в присутності свідків, згідно якого заступник директора з навчально-виховної роботи, черговий адміністратор ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці впродовж 3,5 годин без поважної причини, на три телефонні дзвінки керівника закладу не відповідала (а.с. 17).

З метою анулювання вищезазначених актів ОСОБА_1 , позивачка у справі, звернулася до відповідачки із заявою від 10 січня 2022 року (а.с. 18) та їй була надана відповідь про те, що акти складені у відповідності до чинного законодавства, до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 21).

21 вересня 2021 року директорка Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 звернулася з клопотанням № 213 до начальника відділу освіти Теплицької сільської ради про надання грошової винагороди за сумлінну працю та з нагоди Дня учителя педагогічним працівникам Мирнопільського ліцею (а.с. 167). Наказом Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 135-ОД від 14 листопада 2022 року надано щорічну грошову винагороду у розмірі одного посадового окладу педагогічним працівникам Мирнопільського ліцею, в тому числі, ОСОБА_1 , позиваці у справі (а.с. 168). Згідно з наказом Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 136-ОД від 21 листопада 2022 року премійовано педагогічних працівників Мирнопільського ліцею, згідно списку, розмір премій ОСОБА_1 склав 6300,00 грн. (а.с. 169, 170, 171). Відповідно до наказу Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 139-ОД від 07 грудня 2022 року премійовано педагогічних працівників Мирнопільського ліцею у розмірі одного посадового окладу, зокрема, ОСОБА_1 (а.с. 172-173).

21 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про надання роз`яснень з приводу нарахування заробітної плати та преміювання медпрацівників (а.с. 23). Листом Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 244 від 31 жовтня 2022 року позивачку ОСОБА_1 повідомлено про особливості преміювання медпрацівників, розмір премії позивачки без вирахувань склав 1500,00 грн. (а.с. 24), що також підтверджується клопотанням про надання премії за сумлінну працю з підготовки навчального закладу медпрацівниками Мирнопільського закладу (а.с. 22).

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 дала пояснення суду про те, що вона працює у школі вчителем та 24 грудня 2021 року, 28 грудня 2021 року в неї були виховні заходи і після їх закінчення їй необхідно було здати звіти про захід ОСОБА_1 , однак її не було на робочому місці, тому вона підписала акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці. Директорка школи ОСОБА_2 серед колективу не поширювала неправдиву інформацію про ОСОБА_1 , образливо не відносилася до ОСОБА_1 і зневажливо не ставилася. Чому преміювання вчителів було різне їй не відомо. Вона виходила на роботу для підготовки школи до навчального року, але ОСОБА_5 у школі не бачила. ОСОБА_1 завжди намагалася спровокувати скандали серед трудового колективу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що вона працює у школі педагогом-організатором. Після проведення виховних заходів педагоги мають звітувати перед ОСОБА_1 , але її не на робочому місці, на телефонні дзвінки директорки школи ОСОБА_2 не відповідала, тому у приміщенні кабінету директора школи були складені та підписані акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі. Преміювання було різне та директоркою школи ОСОБА_2 було роз`яснено чому різний розмір премій. В її присутності директорка школи ОСОБА_2 не поширювала погані чутки про ОСОБА_1 , образливо не висловлювалась, не створювала образливої, зневажливої атмосфери в колективі.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 пояснила суду, що вона з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року працювала секретарем у школі. У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці нею були складені акти від 24 грудня 2021 року та від 28 грудня 2021 року, які були підписані нею та іншими працівниками школи. Акти про відсутність ОСОБА_1 не оприлюднювалися та не обговорювалися у колективі. Після складання актів ставлення до ОСОБА_1 в колективі не змінилося, до неї ставляться з повагою. Розмір премій був різний, але справедливий, відношення директорки школи ОСОБА_2 до вчителів було однакове.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала суду пояснення про те, що вона працює соціальним педагогом та вчителем хімії у школі. Після виховних заходів, які були проведені 24 грудня 2021 року, 28 грудня 2021 року нею були зроблені звіти про виховну роботу, які потрібно було здати ОСОБА_1 , але її кабінет був зачинений, про що вона повідомила директорку школи ОСОБА_2 , яка намагалася додзвонитися до ОСОБА_1 , але вона не відповідача на телефонні дзвінки. Через відсутність ОСОБА_1 на робочому місці були складені акти та нею і іншими працівниками школи були підписані. Про причини відсутності на роботі ОСОБА_1 їй не відомо. Акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі не оприлюднювалися та не обговорювались у колективі. Преміювання було за підготовку до навчального року. ОСОБА_1 постійно намагалася створити конфліктну ситуацію у колективі.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 повідомила суду, що працює у школі на посаді завгоспа. ОСОБА_1 не було на роботі, тому її попросили відкрити кабінет ОСОБА_1 , але в кабінеті її не було. Директорка школи ОСОБА_2 намагалася додзвонитися до ОСОБА_1 , але вона не відповідача на телефонні дзвінки. Були складені акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі, які вона підписала. В її присутності директорка школи ОСОБА_2 не поширювала погані чутки про ОСОБА_1 , образливо не висловлювалась, не створювала образливої, зневажливої атмосфери в колективі.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених свідками, в зв`язку з тим, що даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи встановлено не було, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 5 ЦПК України.

Стаття 81 ЦПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами згідно зі статтею 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 77-80 ЦПК України.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Конституція України визначає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу до його гідності (статті 3, 28).

Наведене положення стисло відтворює зміст концептуальних засад преамбули Загальної декларації прав людини.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

За змістом статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сімї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Однією ізгарантій забезпеченняправа громадянна працює передбаченийу статті5-1КЗпП України правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Мобінг - це одна з форм дискріманіції прав людини у трудових відносинах, яка проявляється через психологічне, економічне та інше насильство.

Наразі в Україні врегульовано на законодавчому рівні права та гарантії для працівників, які постраждали від проявів мобінгу на робочому місці.

Поняття мобінгу визначено в статті 2-2 Кодексу законів про працю України встановлює заборону мобінгу (цькування).

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

- нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту;

- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Згідно з частиною 2 статті 173 Кодексу законів про працю України, у разі ушкодження здоров`я працівника, причиною якого став мобінг (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, заподіяна шкода відшкодовується у розмірі понесених витрат на лікування.

Відповідальність за мобінг (цькування) працівника встановлена статті 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема честь, гідність і ділова репутація.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

У національному законодавстві право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань підлягає реалізації із урахуванням обов`язку не поширювати недостовірну та таку, що ганьбить гідність, честь чи ділову репутацію іншої особи, інформацію.

За змістом статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, їх недоторканність, а також на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї гідності, честі та ділової репутації.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

У відповідності до роз`яснень, що викладені у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

У пункті 18 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України також роз`яснено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У відповідності до положень пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Відповідно до частини 1 статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У позовній заяві позивачка вказує, що директорка Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 поширює інформацію серед членів трудового колективу про відсутність ОСОБА_1 24 грудня 2021 року та 28 грудня 2021 року на робочому місці без поважних причин, однак це не є поширенням недостовірної інформації, так як факти відсутності на робочому місці без поважних причин, підтверджуються наданими копіями актів, показами свідків, наданими в судовому засіданні.

Спілкування керівника закладу з підлеглим працівником, з`ясування причин невиконання працівником своїх посадових обов`язків не є поширенням інформації, а є виконання керівником своїх функцій, передбачених чинним законодавством, згідно з яким керівник закладу освіти має право прийняття на роботу працівників закладу освіти, звільнення з роботи, затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій для працівників та контролю за їх виконанням.

Отже, позивачка повинна довести факт поширення інформації відповідачкою, а також те, що внаслідок цього було порушено її особисті немайнові права.

Неможливо погодитися також з доводами позивачки, що вона вичерпно виконала заходи захисту порушеного права до звернення до суду, оскільки незаконність дій керівництва вона не оскаржила в управління Держпраці, яким би було б встановлено порушення трудового законодавства щодо позивача з боку відповідачки, позивачка не вимагала визнання таких дій (бездіяльності) незаконними, а тільки вказувала, що відповідачка здійснював мобінг стосовно позивачки.

Факти створення відповідачкою у трудовому колективі та серед колег напруженої, образливої та зневажливої атмосфери відносно позивачки, об`єктивно жодними доказами не підтверджені.

Судом встановлена відсутність фактичних даних щодо зменшення розміру премії позивачці за підготовку навчального закладу у порівнянні із іншими працівниками, оскільки премія виплачувалася відповідно до «Положення про порядок преміювання працівників». Будь-які накази директорки Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 про позбавлення чи зменшення позивачці розміру премії відсутні.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, враховуючи те, що судом не встановлено порушення трудових прав та інтересів позивача, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недостовірної інформації та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканості ділової репутації.

Враховуючи те, що в задоволенні позовної вимоги про визнання недостовірної інформації та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканості ділової репутації відмовлено, а тому не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання директорки Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 спростувати серед членів трудового колективу інформації про ОСОБА_1 як порушника трудової дисципліни, а також стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., оскільки вони є похідними від основної вимоги.

Судові витрати позивачки не підлягають задоволенню, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Суд не бере до уваги письмовий доказ, а саме наказ Мирнопільського ліцею з початковою школою та гімназією Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 121-ОД від 26 вересня 2023 року щодо надання щорічної грошової винагороди у розмірі одного посадового окладу педагогічним працівникам Мирнопільського ліцею, в тому числі, ОСОБА_1 (а.с. 174, 175), оскільки зазначений наказ стосується іншого періоду преміювання педагогічних працівників, зазначений письмовий доказ не містять інформації щодо предмета доказування у наявній справі, відповідно до статті 77 ЦПК України та не стосуються предмету спору.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 19, 48, 76-83, 90, 92, 95, 141, 211, 223, 258-259, 263-268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судоверішення складено 22травня 2024року.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.

Джерело: ЄДРСР 119184114
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку