Провадження № 2/537/39/2024

Справа № 537/325/23

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2024 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Мурашової Н.В.,

за участі секретаря - Должаніци В.С, Дьяченко В.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання батька,

у с т а н о в и в :

Короткий зміст позову.

25.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до повнолітньої доньки ОСОБА_3 про стягнення аліментів на його утримання щомісячно в розмірі 3000 грн. з урахуванням індексації. В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є непрацездатним, має захворювання, лікування яких коштує дорого, а отриманої ним пенсії не вистачає навіть на оплату комунальних послуги та їжу. Тому він потребує матеріальної допомоги. Разом з тим ОСОБА_1 є батьком повнолітніх доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Так, донька ОСОБА_4 добровільно надає йому матеріальну допомогу в силу своїх можливостей. Але цих коштів не вистачає на лікування. Донька ОСОБА_3 в добровільному порядку не виконує свого обов`язку утримувати непрацездатного батька, який потребує матеріальної допомоги. Хоча матеріальний стан ОСОБА_3 дозволяє надавати батьку матеріальну допомогу. Так, донька ОСОБА_3 працює фізичною особою - підприємцем, має право власності на п`ять об`єктів нерухомого майна у м. Дніпро, три автомобіля. Більш того, ОСОБА_3 незаконно позбавила ОСОБА_1 права власності на належний йому будинок за адресою: АДРЕСА_1 , вигнала його з дому без речей та коштів для існування. Хоча Дніпровським апеляційним судом та Верховним Судом було захищено право власності ОСОБА_1 на належний йому будинок у м. Дніпро, проте ОСОБА_3 змінила замки у будинок та не впускає його до дому. Після вирішення в суді цивільного спору щодо будинку ОСОБА_1 на його користь, ОСОБА_3 безпідставно звинуватила ОСОБА_1 у незаконному заволодінні її речами, які знаходилися в його будинку, тому за її заявою правоохоронні органи внесли до ЄРДР відомості про вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а в межах кримінального провадження належний ОСОБА_1 будинок був арештований. Тому ОСОБА_1 не може проживати у своєму будинку. Отже ОСОБА_1 змушений проживати у м. Кременчук в квартирі свого брата. За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст відзиву на позов, клопотання відповідача, її представника.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Снігур А.С. подав клопотання, в якому зазначив, що Крюківським районним судом м. Кременчука з порушенням правил підсудності відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька, оскільки відповідач зареєстрована у АДРЕСА_1 , за вказаною адресою також і останнє відоме зареєстроване місце проживання позивача. Тому просили направити справу за підсудністю до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

Також відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Снігур А.С. подали відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . А тому за ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані піклуватися про матеріальне забезпечення сім`ї, піклуватися одне про одного. За поданою позивачем довідкою про доходи від 03.01.2023 року, ОСОБА_6 за останні 6 місяців 2022 року отримував пенсію в середньому розмірі щомісячно 3900 грн., що маже в двічі перевищувало прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. Також ОСОБА_6 має два транспортні засоби. Його дружина ОСОБА_5 теж отримує пенсію, на неї зареєстроване право власності на житлове приміщення у м. Кременчуці. Крім того ОСОБА_1 має двох повнолітніх доньок: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Донька ОСОБА_4 за необхідності зобов`язана утримувати непрацездатного батька, для чого має достатньо доходів та нерухомого майна, належного їй на праві власності. Навпаки ОСОБА_3 має інших утриманців: неповнолітнього сина та чоловіка, який не працює, є пенсіонером, хворіє, теж потребує лікування. Також і сама ОСОБА_3 має захворювання, потребує лікування. А тому ОСОБА_3 не може надавати матеріальну допомогу батьку. Разом з тим, доводи ОСОБА_6 про те що він хворіє, потребує лікування - не підтверджені належними та допустимими доказами. А тому ОСОБА_6 не довів, що потребує матеріальної допомоги. Відповідно відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів для його утримання як непрацездатного батька, оскільки він не потребує матеріальної допомоги. Також вказано на безпідставність тверджень ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_3 протиправно перешкоджає йому користуватися будинком у АДРЕСА_1 . Так ОСОБА_6 подарував їй вказаний будинок, і саме за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на цей будинок. ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення проти майна ОСОБА_3 , про що було внесено відомості до ЄРДР за №112021046680000780 від 22.12.2021 року. З метою забезпечення цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 31.05.2022 року було накладено арешт на цей будинок. Тому на теперішній час ОСОБА_6 не є власником спірного будинку у АДРЕСА_1 . За таких обставин відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Снігур А.С. вважали позовні вимоги ОСОБА_6 безпідставними, просили відмовити в їх задоволенні.

Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Третя особа ОСОБА_4 подала суду письмові пояснення, в яких просила задовольнити позовні вимоги батька ОСОБА_1 про стягнення з повнолітньої доньки ОСОБА_3 аліментів на його утримання. В обґрунтування пояснень зазначено, що ОСОБА_1 пенсійного віку, є непрацездатним, хворіє, має лікуватися, що коштує дорого. А тому він потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_4 добровільно надає батьку допомогу, але цих коштів та пенсії батька недостатньо для оплати його лікування. Повнолітня донька ОСОБА_3 має можливість допомагати батьку, оскільки працює, в період з 2015 по 2023 роки щорічно набувала право власності на численне нерухоме майно. Крім того ОСОБА_3 протиправно відібрала у батька належний йому житловий будинок у м. Дніпро. А тому ОСОБА_3 зобов`язана сплачувати аліменти на утримання непрацездатного батька ОСОБА_1 , який потребує матеріальної допомоги. (а.с.170).

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с.51).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.11.2023 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 , задоволено клопотання про витребування доказів. (а.с.156-157).

Позиція учасників справи в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у ньому та просив його задовольнити. ОСОБА_1 пояснив, що має двох повнолітніх доньок. Проте одна з них, ОСОБА_3 незаконно позбавила його житла, тому на теперішній час він змушений жити в приймах або у брата, або у своєї дружини в м. Кременчуці. ОСОБА_1 хворіє, тому потребує спокою, що неможливо забезпечити для нього у житловому приміщенні дружини, оскільки до неї в гості постійно приходять онуки. ОСОБА_1 отримує пенсію, яка на момент розгляду справи у 2024 році становить 4875 грн. Також його дружина ОСОБА_5 отримує пенсію близько 4500 грн. ОСОБА_1 підтвердив, що має у власності будинок у м. Дніпро, має два транспортні засоби, а його дружині належить квартира у м. Кременчуці. ОСОБА_1 зазначив, що хворіє, має онкологічне захворювання, катаракту очей, проблеми зі слухом, тому потребує лікування. За віком та станом здоров`я ОСОБА_1 став непрацездатним. Проте розмір його доходу недостатній для виживання, лікування, оплати комунальних послуг та придбання їжі. Тому ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги на лікування, задоволення фізіологічних потреб таких як придбання продуктів харчування, сплата комунальних послуг. За отриманням субсидії на оплату комунальних послуг він та його дружина не зверталися. ОСОБА_1 добровільно надає допомогу донька ОСОБА_4 . Але цих коштів йому не вистачає. Разом з тим його друга повнолітня донька ОСОБА_3 працює фізичною особою підприємцем, має стабільний дохід, який дозволив їй придбати у власність п`ять об`єктів нерухомості, три автомобіля. Незважаючи на наведене, вона не надає йому матеріальної допомоги, обманним шляхом позбавила його можливості жити у належному йому будинку у м. Дніпро, не виконує рішення суду, яким визнано за ним право власності на його будинок, а договір дарування доньці будинку визнаний недійсним. З цих підстав ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позов, стягнути з його доньки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 3000 грн. на його утримання, як непрацездатного батька, який потребує матеріальної допомоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, з підстав, що ОСОБА_1 отримує пенсію, яка в двічі більше ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. ОСОБА_1 має дружину та другу доньку, які можуть його утримувати та забезпечити житлом. ОСОБА_1 не подав суду належні та допустимі докази на підтвердження наявності у нього хвороб та на підтвердження несення ним витрат на лікування. А тому він не потребує матеріальної допомоги. Разом з тим ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітнього сина та чоловіка пенсіонера. А тому отриманий дохід не дозволяє ОСОБА_3 утримувати ще батька. ОСОБА_3 вважала, що батько ОСОБА_1 подарував їй свій будинок, тому вона є його власником, що підтверджено витягом з реєстру нерухомого майна. На даний час щодо ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження по факту вчинення викрадення з цього будинку майна ОСОБА_3 , тому на будинок накладений арешт, й ОСОБА_1 не має права ним користуватися. В наступні судові засідання відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Снігур А.С. не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Обставини встановлені судом, мотиви ухваленого рішення.

Згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим 29.03.1996 року Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Буськ Львівської області. (а.с.6).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою.

Згідно з листом Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 21.03.2023 року №1840/01-27, за даними реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . (а.с.50).

За таких обставин при відкритті провадження у справі суд визначив підсудність у справі за позовом ОСОБА_6 про стягнення аліментів з дотриманням вимог ч.1 ст.28 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання позивача на території Крюківського району м. Кременчука, що відноситься до територіальної юрисдикції Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Згідно з довідкою про доходи №2893147556884815, сформованою засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, пенсіонер ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпрі в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, а саме у 2022 році за період з липня по листопад - 3897,60 грн щомісячно, за грудень - 3904,86 грн. (а.с. 9).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 визнав, що на момент розгляду справи у 2024 році він отримує пенсію 4875 грн.

Згідно з ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум для непрацездатних осіб становить 2361 грн. Прожиткомвий мімнімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Таким чином ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірі, який майже в двічі перевищує розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, установлений у 2024 році.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.08.2011 року, виданого Третьою дніпровською державною нотаріальною конторою, на праві власності належить домоволодіння у АДРЕСА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.08.2021 року у справі №204/1291/20, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 29.11.2021 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 , укладений 15 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса Іриною Вячеславівною за №175. Скасовано реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 30710794), проведену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса Іриною Вячеславівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45974207 від 15.03.2019 року) на підставі договору дарування від 15 березня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса Іриною Вячеславівною за №175. (а.с. 24-28).

Конституцією України передбачено захист права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (стаття 41 Конституції України).

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частин першої та другої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Суд установив, що за позивачем ОСОБА_1 у відповідному державному реєстрі не зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Проте це не має вирішального значення, оскільки Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.08.2021 року у справі №204/1291/20, яка залишена без змін постановою Верховного Суду 29.11.2021 року, захищено право власності ОСОБА_1 на вказаний будинок, визнано недійсним укладений ним договір від 15.03.2019 року дарування цього будинку доньці ОСОБА_3 , скасовано реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на цей будинок за донькою ОСОБА_3 .

Суд зобов`язаний врахувати існування та зміст чинної Постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.08.2021 року у справі №204/1291/20, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 29.11.2021 року, з яких вбачається, що саме ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Та обставина, що ОСОБА_1 не може зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належне йому право власності на цей будинок по АДРЕСА_1 , внести інформацію в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування судовими рішеннями реєстрації права власності на цей будинок за донькою ОСОБА_3 за недійсним договором дарування, внаслідок накладеного на будинок арешту за заявами його доньки ОСОБА_3 - не впливає на наявність у нього права власності на цей будинок. Накладення обтяжень на належне особі майно в межах кримінального провадження - не позбавляє особу права власності на таке майно.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 30.11.2022 року по справі № 537/5256/19, провадження № 61-5728св22.

Також згідно з листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях №31/29-46аз від 02.02.2024 року, за ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби: 1) 30.09.1998 року марки «ГКБ8527», 1988 р.в., VIN-код НОМЕР_2 , 2)12.08.2010 року «DAEWOO NUBIRA ЗНГ», 2002 р.в., VIN-код НОМЕР_3 .

18.05.2012 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 у Крюківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис 122, що підтверджено копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя. (а.с.90).

Дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_5 належить право власності на житлове приміщення: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №22326735, видане 29.05.2014 року Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №335326911 від 12.06.2023 року. (а.с.96).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 визнав, що на момент розгляду справи у 2024 році його дружина ОСОБА_5 отримує щомісячно пенсію близько 4500 грн.

ОСОБА_1 подав виписку з медичної карти пацієнта з ТОВ «Візіум Кременчук» №1032/19 про те, що на момент обстеження 11.06.2022 року він має діагноз катаракта та складний міопатичний астигматизм правого ока, початкова катаракта та змішаний астигамизм лівого ока, епімакулярна фіброплазія обох очей. Лікування та рекомендації: факоемульсифікація катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи на правому оці, огляд раз на пів року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що така рекомендація лікаря була ним виконана, лікування проведено, вартість лікування оплачено, що підтверджено рахунком №15 від 01.07.2022 року (а.с.11).

Згідно з довідкою КП «Кременчуцький обласний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради» №434 від 10.01.2024 року, ОСОБА_1 знаходиться в цій установі на лікуванні з 02.08.2022 року з діагнозом С61, знаходиться в процесі гормонотерапевчтиного лікування.

Разом з тим, незважаючи на те, що суд неоднооразово роз`яснював принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок доказування сторонами своїх доводів, позивач ОСОБА_1 не надав суду призначення лікаря для лікування його хвороб, рахунки та квитанції на оплату придбаних ліків, що має істотне значення для встановлення факту потреби ним матеріальної допомоги на лікування.

Разом з тим в судовому засіданні ОСОБА_1 , стверджуючи, шо потребує від повнолітніх доньок допомоги на лікування, оплату комунальних послуг, тощо, повідомив, що він з дружиною не зверталися за отриманням субсидії на оплату комунальних послуг, не надав суду відмову лікувального закладу про оплату його лікування наявної у нього хвороби С61, як зокрема у 2024 році передбачено Порядком реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р. № 1394.

ОСОБА_1 має дві повнолітні доньки: 1) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , видане ІНФОРМАЦІЯ_4 31.05.1974 року, актовий запис №600, та свідоцтвом про одруження НОМЕР_5 , виданим 04.09.198 року відділом РАЦС виконкому Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська (а.с.8, 172); 2) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_6 , видане відділом ЗАГС Ленінського району м. Дніпропетровська 22.06.1979 року, актовий запис №2181, та свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_7 , видане 03.12.2010 року Красногвардійським відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ, актовий запис №1004 ( а.с. 182-183).

Відповідно до статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Згідно з частиною першою статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.