ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 367/3621/21 Головуючий у 1 інстанції - Карабаза Н.Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Губської Л.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Ірпінської міської ради, третя особа: інспектор ювенальної превенції Бучанського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області Коваль Олеся Миколаївна про визнання протиправною та скасування постанови засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (ладі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Ірпінської міської ради (далі - відповідач), третя особа: інспектор ювенальної превенції Бучанського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області Коваль Олеся Миколаївна, в якому просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради від 28.04.2021 справа № 157, якою на ОСОБА_1 накладено штрафну санкцію у розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 6800,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

- закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за вісутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 156 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною нормою наступає виключно у випадку продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років. Продаж, у даному випадку, слабоалкогольного напою передбачає передачу продавцем за кошти, особі, яка не досягла 18 років зазначеного товару. Зазначає, що вжиття особою, яка не досягла 18 років, дій направлених на купівлю слабоалкогольного напою, без вжиття з боку продавця дій направлених на передачу напою, а саме прийняття оплати та видачі розрахункового документу (чеку) не тягнуть за собою адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Вказує, що згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозйомки, відеозапису. Звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших показів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (ФОП - ОСОБА_2 ), у відповідності до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" використовується РРО (реєстратор розрахункових операцій). Тому належним та допустимим доказом реалізації неповнолітній особі слабоалкогольного напою "Garage" може бути виключно розрахунковий документ - чек. Проте в матеріалах справи, документ, який підтверджує, факт продажу (реалізації) слабоалкогольного напою "Garage" неповнолітній особі відсутній.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07 грудня 2023 року вказані позовні вимоги задоволено.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що дане рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому є таким що підлягає скасуванню із одночасним ухваленням нового рішення, яким має бути відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відсутність фіскального чеку жодним чином не може спростувати факт реалізації товару неповнолітній особі. Також в рапорті інспектора сектору ювенальної превенції Бучанського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області Коваль Олесі зазначається, про те, що ОСОБА_1 здійснила продаж слабоалкогольного напою «Garage» 4.6 % спирту неповнолітній особі чим порушила вимоги ч.2 ст. 156 КУпАП. Крім того, вказує, що окремі висновки викладені судом у вищезазначеному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до норм статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

На виконання вимог зазначеної статті дану справу терміново призначено до розгляду.

Відповідно до ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами статті 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Апелянтом не доведено необхідності слухати справу у відкритому судовому засіданні.

Згідно статті 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» у АДРЕСА_1 .

08.04.2021 року інспектором сектору ювенальної превенції Бучанського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області Коваль Олесею Миколаївною відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол серії АПР 18 № 510611 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП, з його змісту вбачається, що 08.04.2021 року близько 19год. 25хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ФОП - ОСОБА_2 ) здійснила продаж слабоалкогольного напою «Garage» 4.6 % спирту неповнолітній особі, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. Також в протоколі міститься інформація, про те, що потерпілі відсутні, матеріальної шкоди не заподіяно, при складанні протоколу поняті відсутні особистий огляд ОСОБА_1 не проводився, речі не вилучалися, до протоколу додані пояснення особи яка притягається до відповідальності.

28.04.2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ірпінськї міської ради відносно гр. ОСОБА_1 було винесено постанову № 157 про накладення адміністративного стягнення, з якої вбачається, що при розгляді адміністративної справи комісією було досліджено матеріали справи та встановлено, що 08.04.2021 р. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 а порушила вимоги ст. 156 КУпАП правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: перебуваючи на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ФОП - ОСОБА_2 ) здійснила продаж слабоалкогольного напою «Garage» 4.6 % спирту неповнолітній особі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ст. 156 КУпАП, керуючись ст. ст. 23, 24, 33, 156, 218, 284 КУпАП, Положенням про адміністративні комісії від 09.03.1988 року № 5540-ХІ, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради було винесено постанову № 157 від 28.04.2021 р. та вирішено застосувати до ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ст. 156 КУпАП, штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 6800 грн.

Позивач вказує на протиправність зазначеної постанови, та наявність підстав для її скасування.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Частиною другою статті 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, що тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Так, 08.04.2021 року інспектором сектору ювенальної превенції Бучанського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області Коваль Олесею Миколаївною відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол серії АПР 18 № 510611 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Дослідивши протокол серії АПР 18 № 510611 про адміністративне правопорушення від 08.04.2021 року, складений інспектором сектору ювенальної превенції Бучанського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області Коваль Олесею Миколаївною, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.156 КУпАП, судом першої інстанції встановлено, що під час складення протоколу гр. ОСОБА_1 було роз`яснено її права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що свідчить її підпис у протоколі.

Крім того, до протоколу додано письмові пояснення останньої: «в магазин зайшли дві дівчини, одна з них запитала чи можна купити напій «Гараж», сказала так, але потім запитала чи є їй 18 років на що вона відповіла так. В розмову втрутилася інша дівчина і запитала чого я продаю неповнолітній? Та викликала працівників поліції. Однак продажу не було. Дівчина тільки принесла бутилку «Гараж» на прилавок, грошей в неї я не брала.» Також, вказано, що до протоколу додаються копії документів, екземпляр протоколу вручено ОСОБА_1 08.04.2021р.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що у вказаному протоколі не зазначено інформації про вилучення пляшки слабоалкогольного напою «Гараж» та про наявність фіскального чека, що підтверджував би продаж вказаного товару.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.265 КУпАП речі і документи, що є безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1,234-2,244-4,262, 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

З протоколу серії АПР 18 № 510611 про адміністративне правопорушення від 08.04.2021 вбачається, що речові докази не вилучалися, а вданому випадку безпосереднім об`єктом правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП є пляшка слабоалкогольного напою «Гараж» вмістом спирту 4,6%, яка всупереч зазначеній вимозі закону працівником поліції вилучена не була.

Крім того, у протоколі у порушення вимог ст. 256 КУпАП не зазначаються відомості неповнолітньої особи, ОСОБА_3 , 2005 року народження пояснення якої наявні в матеріалах справи, та не вказано дату і час здійснення розгляду справи Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради, а зазначено Гостомельську селищну раду, як орган, що буде розглядати дану адміністративну справу.

Також, протокол не містить вказівки, яким конкретно законодавством (нормативно-правовим актом із посиланням на пункт, частину, статтю) передбачена заборона щодо продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, у той час як ч. 2 ст. 156 КУпАП лише встановлює відповідальність за такі дії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що протокол серії АПР 18 № 510611 про адміністративне правопорушення від 08.04.2021, складений інспектором сектору ювенальної превенції Бучанського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області Коваль Олесею Миколаївною не містить всі відомості, які ідентифікують обставини правопорушення.

Згідно ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, зі змінами та доповненнями, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, б) делеговані повноваження: 4) розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності.

Згідно ст. 51 вказаного Закону виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень є виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

За приписами ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 156 цього Кодексу.

Тобто, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

28.04.2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ірпінськї міської ради відносно гр. ОСОБА_1 було винесено постанову № 157 про накладення адміністративного стягнення, з якої вбачається, що при розгляді адміністративної справи комісією було досліджено матеріали справи та встановлено, що 08.04.2021 р. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 а порушила вимоги ст. 156 КУпАП правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: перебуваючи на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ФОП - ОСОБА_2 ) здійснила продаж слабоалкогольного напою «Garage» 4.6 % спирту неповнолітній особі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ст. 156 КУпАП, керуючись ст. ст. 23, 24, 33, 156, 218, 284 КУпАП, Положенням про адміністративні комісії від 09.03.1988 року № 5540-ХІ, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради було винесено постанову № 157 від 28.04.2021 р. та вирішено застосувати до ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ст. 156 КУпАП, штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 6800 грн.

Під час винесення вищевказаної постанови, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 510611 від 08.04.2021 року, письмові пояснення гр. ОСОБА_1 від 08.04.2021 року, пояснення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.04.2021 року.

Відповідачем, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, надано до суду першої інстанції належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а саме: постанову засідання адміністративної комісії при виконавчому комітету Ірпінської міської ради від 28.04.2021 року справи № 157, протокол серії АПР 18 № 510611 про адміністративне правопорушення від 08.04.2021, копію паспорту ОСОБА_1 та ідентифікаційного коду, копія свідоцтва платника єдиного податку - ОСОБА_2 , копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, пояснення від 08.04.2021 року ОСОБА_1 , пояснення від 08.04.2021 року ОСОБА_3 , рапорт інспектора ЮП капітана поліції Коваль О.М.

В письмових поясненнях неповнолітньої ОСОБА_3 від 08.04.2021 зазначено, що 08.04.2021 року близько 19:25 год зайшла до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» у АДРЕСА_1 а взяла з холодильника слабоалкогольний напій «GARAGE» та пішла до продавчині щоб розрахуватися. Дала продавчині гроші, і як тільки вона їх взяла, почула, що позаду неї дівчина щось говорить. Коли повернулася то вияснилося, що дівчина зробила зауваження продавчині, що та не перевірила документ у неї, в результаті чого вона і викликала поліцію».

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п.7 Постанови пленуму Верховного Суду України №6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Як вірно вказано судом першої інстанції, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП полягає у порушенні працівником підприємства (організації) правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, зокрема, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, особі, яка не досягла 18-річного віку.

Суб`єктом зазначеного правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі.

Фактом продажу алкогольних та тютюнових виробів є касовий чек, який видається кожному без винятку покупцеві, на чому акцентує увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.04.2019 (справа Ж1/81171217/16 адміністративне провадження №К/9901741573/18).

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при розгляді справи Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради не було встановлено факту продажу алкогольного напою неповнолітній особі, а саме факту прийняття оплати та видачі розрахункового документу (чеку).

Посилання апелянта на відомості щодо того, що холодильники в магазинах оснащені спеціальними замками, які відчиняються безпосередньо продавцем, після оплати товару споживачем, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказане не підтверджено належними доказами.

Крім того, як вказано судом першої інстанції, при розгляді справи Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради не перевірено, з якою метою слабоалкогольний напій купувався неповнолітньою, відсутні відомості про те, де знаходився цей слабоалкогольний напій на час прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення, а також не вияснено, чому в справі відсутні пояснення свідка та в протоколі не міститься жодної інформації про свідка, не вияснено причетність до вказаних дій працівників правоохоронних органів, а отже не перевірено, чи була наявна провокація вчинення адміністративного правопорушення, неповнолітня ОСОБА_3 на засідання комісії не викликалася та її пояснення в присутності законного представника не заслуховувалися.

Щодо рапорту інспектора ЮП капітана поліції Коваль О., як доказу вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення слід зазначити, що у ньому викладені обставини вчиненого правопорушення, проте, відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших належних доказів підтвердження вчинення правопорушення.

При цьому, як вбачається з рапорту, невідомо де взявся працівник поліції, можна прийти до висновку, що був поряд із магазином, позаяк у матеріалах справи відсутні рапорт або відомості зі служби « 102» про джерело отримання інформації про вчинене правопорушення, так само як і відомості про те, як працівники поліції опинилися на місці подій, відомості щодо притягнення неповнолітнього та його батьків до відповідальності та вказані обставини не були перевірені адміністративною комісією та їм не було надано належної правової оцінки, зокрема, не надано оцінки усім доказам та не спростовано заперечення позивача.

Аналізуючи наведене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог КУпАП, дані, які містяться у ній викликають сумніви щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Решта доводів апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Л.В. Губська

Є.І. Мєзєнцев