Справа № н/560/16246/23

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.

за участю:секретаря судового засідання Пивовар Д.О. представника позивача: Оніщука Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі № 560/16246/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України , Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявник просить:

1. Переглянути за нововиявленими обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі №560/16246/23 і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 10.08.2023 №284-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , звільнено з посади Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства 10.08.2023, згідно оскаржуваного наказу Держлісагенства від 10.08.2023 №284-к, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №380/3108/23. 29.02.2024 Верховним Судом у справі №380/3108/23 скасував постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023. При цьому, заявник вважає, що викладені обставини є нововиявленими, мають істотне значення для правильного розгляду справи, для перегляду рішення суду та задоволення позову в повному обсязі.

У поданому відзиві Державне агентство лісових ресурсів України пояснило, що під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанціях, відповідач надавав свої пояснення по суті. На стадії розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позиція відповідача залишається незмінною. Зокрема, відповідач вважає, що при прийнятті наказу Держлісагентства від 10.08.2023 №284-к "Про звільнення ОСОБА_1 " Держлісагентство діяло виключно в межах повноважень та у спосіб, що встановлений чинним законодавством. Просить відмовити у задоволенні позову.

Від Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства на подану заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі №560/16246/23 відзиву не надходило.

Від третьої особи на подану заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі №560/16246/23 пояснень не надходило. На поданий адміністративний позов третя особа надала пояснення у справі, в яких зазначено, що звільнення ОСОБА_1 відбулось на підставі пункту 5 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" у разі настання обставин, що склались незалежно від волі сторін, а тому вважає, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватись норми трудового законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також третя особа подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є об`єктивно не можливий до розгляду справи №380/6502/24 за позовом ОСОБА_2 до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дії, оскільки в разі задоволення підставних позовних вимог, відпадуть підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо. Отже, зупинення провадження з цих підстав допускається лише тоді, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Суд звертає увагу, що для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в матеріалах справи міститься достатньо доказів, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 21.03.2024 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи в судовому засіданні.

Ухвалою від 21.03.2024 суд залучив до участі у справі №560/7074/22 співвідповідача - Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.

Ухвалою від 21.03.2024 суд зупинив провадження №н/560/16246/23 у справі до набрання законної сили рішенням у справі №560/16246/23.

Ухвалою від 09.04.2024 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 09.04.2024 суд вирішив позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України в адміністративній справі №560/16246/23 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без розгляду.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 06.12.2022 №488-к призначено ОСОБА_1 з 09.12.2022 на посаду начальника Південно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Хмельницький) на період до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №380/3108/23, яке набрало законної сили відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України №21-к від 12.01.2023 "Про звільнення ОСОБА_2 ". Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з 13.01.2023. Стягнуто з Державного агентства лісових ресурсів України на користь ОСОБА_2 91333,32 грн. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

21.07.2023 за заявою гр. ОСОБА_2 . головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Береговим В.С. відкрито виконавче провадження №72312617 з примусового виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №380/3108/23 про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з 13.01.2023.

У зв`язку із поновленням на посаді начальника Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_2 згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 10.08.2023 №283-к "Про поновлення на посаді ОСОБА_2 ", постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №380/3108/23, у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" видано наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 10.08.2023 №284-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства 10.08.2023 у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала) на підставі пункту 5 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу".

Вважаючи протиправним Наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 10.08.2023 №284-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України відмовлено.

29.02.2024 Верховним Судом у справі №380/3108/23 скасував постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023.

Заявник, вважаючи, що виникли обставини, які є підставою для перегляду судового рішення по справі №560/16246/23 за нововиявленими обставинами, звернувся з заявою до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частини 2 статті 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

На підставі частини 1 статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Як визначено пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Отже, нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.

Таким чином, умовами для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору.

Для визначених пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду і всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у скасуванні такого преюдиційного судового рішення.

При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченими пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі, яке було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою для застосування пункту 3 частини 2 статті 361 КАС, є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення.

Пунктом п`ятим частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державна служба припиняється у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону).

Пунктом 1 частини першої статті 88 Закону України "Про державну службу" однією з підстав для припинення державної служби у зв`язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, визначено поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №380/3108/23 позов ОСОБА_2 до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання наказу про звільнення протиправним та поновлення на роботі задоволено частково, суд вирішив:

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України №21-к від 12.01.2023 "Про звільнення ОСОБА_2 ";

Поновити ОСОБА_2 на державній службі на посаді начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства з 13.01.2023;

Стягнути з Державного агентства лісових ресурсів України на користь ОСОБА_2 91333 грн. 32 коп. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №380/3108/23 апеляційну скаргу Державного агентства лісових ресурсів України залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, суд постановив:

Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з 13.01.2023;

В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі № 380/3108/23 - залишити без змін.

Разом з тим, 29.02.2024 Верховним Судом у справі №380/3108/23 прийнято постанову, якою:

касаційну скаргу Державного агентства лісових ресурсів України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 задоволено частково;

касаційну скаргу Державного агентства лісових ресурсів України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2023 залишено без задоволення;

касаційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 задоволено;

постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 скасовано.

Як встановлено ОСОБА_1 , було звільнено з посади Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства 10.08.2023, згідно оскаржуваного наказу Держлісагенства від 10.08.2023 №284-к, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №380/3108/23.

Тобто підставою видання оскаржуваного наказу Держлісагенства від 10.08.2023 №284-к. була постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №380/3108/23.

Разом з тим, 29.02.2024 Верховний Суд постановою у справі №380/3108/23 скасував постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 268 КАС за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Скасування 29.02.2024 Верховним Судом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 3 частини 2 статті 361 КАС, а тому заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі №560/16246/23 скасуванню.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників (далі - КЗпП України).

Статтею 5-1 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, у разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).

Згідно з частиною п`ятою статті 40 КЗпП України (у редакції Закону України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності 25.09.2019 (далі - Закон №113-IX), особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Частинами першою - третьою статті 49-2 КЗпП України у цій же редакції визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

За приписами частини шостої статті 49-2 КЗпП України установлено, що вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;

не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

За змістом частин першої та другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частинами другою, третьою статті 81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України від 17.03.2011 № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади" (далі - Закон №3166-VI) міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону №3166-VI територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 21 Закону №3166-VI територіальні органи центрального органу виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи.

07.09.2022 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1003 "Деякі питання реформування управління лісової галузі" (далі - Постанова № 1003), відповідно до пункту 1 якої ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Держлісагентства за переліком згідно з додатком 1, за яким, зокрема, відноситься Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Відповідно до пункту 2 Постанови №1003, утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Додатку 3 Постанови №1003, Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства разом із Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Хмельницьким обласним управління лісового та мисливського господарства ліквідуються з правонаступником Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Хмельницький).

Пунктом 3 Постанови №1003 визначено, що:

1) територіальні органи Держлісагентства, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Держлісагентства;

2) здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Держлісагентства;

3) міжрегіональні територіальні органи Держлісагентства, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Держлісагентства, які ліквідуються згідно з пунктом 1, згідно з додатком 3.

Таким чином, враховуючи усі обставини, дослідженні судом під час перегляду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі №560/16246/23, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , необхіднозадовольнити.

Належним способом захисту в даному випадку є визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 10.08.2023 №284-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з 11.08.2023.

Водночас, відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 чатсини 1 статті 371 КАС негайно виконуються рішення суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з частиною 2 статті 372 КАС судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частиною 7 статті 235 КЗпП України передбачає, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Оскільки ухвалою від 09.04.2024 суд вирішив позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України в адміністративній справі №560/16246/23 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без розгляду, в межах спору у цій справі суд розглядає вимоги лише про поновлення позивача на посаді.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видання відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою-підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Аналіз положень частини 3 статті 371 КАС та частини 7 статті 235 КЗпП України зумовлює висновок, що судові рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Отже, законодавець передбачив обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Негайним виконанням судового рішення є його виконання не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу оголошення рішення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадянина.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати відповідно до статті 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі №560/16246/23.

Позов ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 10.08.2023 №284-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства з 11.08.2023.

В частині поновлення на посаді рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 травня 2024 року

Позивач: Відповідач: Третя особа:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Державне агентство лісових ресурсів України (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01001 , код ЄДРПОУ - 37507901) Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства. (м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 55, код ЄДРПОУ 45029517). ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя В.В. Матущак