РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 травня 2024 р. Справа № 120/12209/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в :

08.08.2023 року ТОВ "Укрхімресурс" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 08.06.2023 року посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води за 4 квартал 2020 року та надходження за розміщення відходів у спеціально відведених місцях за 4 квартал 2022 року.

За результатом проведення перевірки встановлено факт порушення вимог Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води, екологічного податку.

18.07.2023 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №00109510409 та №0010950409, якими застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях та об`єктах та рентної плати за спеціальне використання води.

На переконання позивача, вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 14.08.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.08.2023 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.09.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що податковим органом проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води за 4 квартал 2020 року та екологічного податку за 4 квартал 2022 року.

За результатами проведення перевірки складено акт №9886/02-32-04-09/32495389 від 08.06.2023 року, який надісланий засобами поштового зв`язку та вручений позивачу 14.06.2023 року.

Вказав, що згідно з даними ІКС "Податковий блок" грошове зобов`язання з екологічного податку згідно поданої декларації №9307831788 від 16.02.2023 року, з граничним терміном сплати - 20.02.2023 року, було сплачено 21.02.2023 року в сумі 38733, 40 грн., тобто із затримкою 1 день.

Грошове зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води згідно поданої декларації №9371266854 від 03.02.2021 року, з граничним терміном сплати - 19.02.2021 року, було сплачено 24.02.2021 року в сумі 18551, 30 грн., тобто із затримкою 5 днів.

Інформація про обставини, які спростовують наявність вини, пом`якшуючих обставини або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності від ТОВ "Укрхімресурс" надходила, натомість 26.06.2023 року було надано заперечення про те, що сплата з екологічного податку за 4 квартал 2022 року проведена вчасно, однак відхилена банком, що призвело до порушення строків зарахування податкового зобов`язання з вини обслуговуючого банку АТ "Укрсиббанк" та надано копії платіжних інструкцій №66 та №69 від 20.02.2023 року з відміткою "відхилено".

Розглянувши заперечення позивача на акт перевірки, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області листом від 12.07.2023 року повідомлено ТОВ "Укрхімресурс" про те, що останній не мав умисного наміру щодо несвоєчасної сплати суми грошового зобов`язання з екологічного податку та, відповідно, має пом`якшуючі обставини для застосування пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

За результатом розгляду матеріалів перевірки, з урахуванням заперечень ТОВ "Укрхімресурс", Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00109510409, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 25% на суму 4637, 86 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00109540409, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з екологічного податку у розмірі 5% на суму 1923, 67 грн.

На переконання представника відповідача, платник не вжив достатніх заходів для своєчасності сплати грошового зобов`язання через те, що діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а тому такі дії платника податку вважаються умисними.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

ТОВ "Укрхімресурс" перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів.

На підставі пунктів 20.1.4, 20.1 статті 20, пунктів 75.1.1, 75.1 статті 75 в порядку статті 76 Податкового Кодексу України посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку ТОВ "Укрхімресурс" з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води, екологічного податку за період з 01.10.2020 року по 31.12.2022 року.

За результатами проведення перевірки складено акт №9886/02-32-04-09/32495389 від 07.06.2023 року, в якому зафіксовані порушення ТОВ "Укрхімресурс" вимог Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води, екологічного податку та визначено відповідальність платника з урахуванням вимог пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України.

23.06.2023 року позивачем подано заперечення до акту перевірки №9886/02-32-04-09/32495389 від 07.06.2023 року в якому вказали, що сплата з екологічного податку за 4 квартал 2022 року проведена вчасно, однак відхилена банком, що призвело до порушення строків зарахування податкового зобов`язання з екологічного податку.

За результатом розгляду заперечень ТОВ "Укрхімресурс", податковий орган листом від 12.07.2023 року повідомив, що відсутні підстави для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 124.2 статті 124 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Укрхімресурс" не мало умисного наміру щодо несвоєчасності сплати податків та, відповідно, має пом`якшуючі обставини для застосування пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №9886/02-32-04-09/32495389 від 07.06.2023 року та висновків, які у ньому зазначені, 18.07.2023 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00109510409, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 25% та податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00109540409, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з екологічного податку у розмірі 5%.

На переконання представника позивача, висновки, які зазначені у акті перевірки, є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами підпунктів 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписами статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

За приписами п.76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).

Спірним у даній справі є правомірність накладення, згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, штрафу у розмірі 5% та 25% суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання на підставі пунктів 124.1, 124.2 статті 124 Податкового кодексу України.

Як вбачається зі змісту акту перевірки №9886/02-32-04-09/ НОМЕР_1 від 07.06.2023 року, податковим органом зафіксовані порушення ТОВ "Укрхімресурс" вимог Податкового кодексу України щодо, зокрема, несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води, визначеного в податковій декларації з рентної плати за 4 квартал 2020 року №9371266854 від 03.02.2021 року, по терміну сплати - 19.02.2021 року, яке погашено у розмірі 18551, 30 грн. із затримкою на 5 календарних днів - 24.02.2021 року.

18.07.2023 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00109510409, яким, за порушення строку сплати грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води на 5 днів, на підставі пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України зобов`язано ТОВ "Укрхімресурс" сплатити штраф у розмірі 25% від суми прострочення.

Відповідно до пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема, з рентної плати за спеціальне використання води - за місцем податкової реєстрації (підпункт 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Стаття 124 Податкового кодексу України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 124.1 цієї статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Підпунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 Податкового кодексу України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 Податкового кодексу України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2).

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 Податкового кодексу України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

У постановах від 16.03.2023 року у справі №600/747/22-а, від 03.08.2023 року у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 року у справі №520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 Податкового кодексу України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Водночас, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 Податкового кодексу України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 Податкового кодексу України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податкового кодексу України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Таким чином, обов`язок доведення вини, Податковим кодексом України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктом 124.2 статті 124 ПКУ настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а не навпаки, як помилково вважає відповідач, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що саме платник податків повинен довести обставини на підтвердження того, що затримка сплати узгодженого грошового зобов`язання вчинена ним не умисно.

Судом встановлено, що ТОВ "Укрхімресурс" не заперечується, що ним самостійно визначено суму податкового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води, а також несвоєчасність сплати таких узгоджених грошових зобов`язань. При цьому, позивач наголошує на відсутності умислу при вчиненні податкового правопорушення та протиправному визначенні відсоткового значення нарахованого штрафу в розмірі 25 %, замість передбаченого пунктом 121.1 статті 124 Податкового кодексу України - 5%.

Суд зауважує, що в акті камеральної перевірки №9886/02-32-04-09/32495389 від 07.06.2023 року не міститься жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норми пункту 57.1 статті 57 ПК України, оскільки контролюючим органом не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України.

В обґрунтування можливості дотримання платником податку строків сплати податкового зобов`язання в акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем самостійно визначено розмір грошового зобов`язання та він був обізнаний про терміни його сплати. Тобто, відповідачем жодним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме пункту 124.2 статті 124 ПК України за порушення строку сплати грошових зобов`язань на 5 календарних днів, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 25%.

Разом з тим, пункт 124.1 статті 124 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Кодексу, матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I Кодексу.

В акті перевірки в обов`язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, у разі виявлення фактів несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання контролюючий орган має право звернутися із запитом до платника податку.

У разі отримання пояснень та документів, матеріали передаються до підрозділів податкового аудиту для прийняття рішення щодо проведення документальної перевірки.

Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, неодноразово вказував, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку.

Водночас, жодних доказів в підтвердження наявності та встановлення в ході перевірки умислу в діях позивача відповідачем до суду не надано.

На переконання суду, за умови не доведення наявності в діях позивача умислу, з урахуванням висновків акта перевірки та обставин справи, платник податків підлягав притягненню до відповідальності на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, а тому до нього мали бути застосовані штрафні санкції у сумі за ставкою 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Безпідставно наклавши штрафні санкції із застосуванням більшої ставки (25%), відповідач необґрунтовано завищив суму штрафних санкцій в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №00109510409 від 18.07.2023 року.

Суд вважає, що за встановлених у цій справі обставин відсутні перешкоди для скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу, оскільки це пов`язано із застосуванням помилкової ставки штрафу внаслідок безпідставної кваліфікації діяння як умисного. За відсутності цієї кваліфікуючої ознаки діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність наступає на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України у вигляді штрафу в розмірі 5 відсотків.

Часткове скасування податкового повідомлення-рішення №00109510409 від 18.07.2023 року із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 року у справі №520/14773/21, яка обов`язкова для врахування судом в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №00109510409 від 18.07.2023 року в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 3910, 27 грн. Разом з тим, податкове повідомлення-рішення №00109510409 від 18.07.2023 року в частині застосування до ТОВ "Укрхімресурс" штрафу в розмірі 5% (927, 56 грн.) є правомірним та скасуванню не підлягає.

Крім цього, зі змісту акту перевірки №9886/02-32-04-09/32495389 від 07.06.2023 року вбачається, що податковим органом зафіксовані порушення ТОВ "Укрхімресурс" вимог Податкового кодексу України щодо, зокрема, несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з екологічного податку за 4 квартал 2022 року згідно поданої декларації №9307831788 від 16.02.2023 року, з граничним терміном сплати - 20.02.2023 року, було сплачено 21.02.2023 року в сумі 38733, 40 грн., тобто із затримкою 1 день.

23.06.2023 року позивачем подано заперечення до акту перевірки №9886/02-32-04-09/32495389 від 07.06.2023 року в якому вказали, що сплата з екологічного податку за 4 квартал 2022 року проведена вчасно, однак відхилена банком, що призвело до порушення строків зарахування податкового зобов`язання з екологічного податку.

За результатом розгляду заперечень ТОВ "Укрхімресурс", податковий орган листом від 12.07.2023 року повідомив, що відсутні підстави для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 124.2 статті 124 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Укрхімресурс" не мало умисного наміру щодо несвоєчасності сплати податків та, відповідно, має пом`якшуючі обставини для застосування пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №9886/02-32-04-09/32495389 від 07.06.2023 року та висновків, які у ньому зазначені, 18.07.2023 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00109540409, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з екологічного податку у розмірі 5%.

Відповідно до пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. (пункт 250.2 статті 250 Податкового кодексу України).

Як вже зазначено судом, згідно з пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що згідно поданої ТОВ "Укрхімресурс" декларації №9307831788 від 16.02.2023 року, граничний термін сплати екологічного податку - 20.02.2023 року.

20.02.2023 року ТОВ "Укрхімресурс" подало до обслуговуючого банку АТ "Укрсиббанк" платіжні інструкції для перерахування податкового зобов`язання з екологічного податку з розрахункового рахунку ТОВ "Укрхімресурс" до державного бюджету, а саме: платіжна інструкція №66 від 20.02.2023 року на суму 38733, 75 грн. та платіжна інструкція №69 від 20.02.2023 року на суму 38733, 75 грн., однак вказані платіжні інструкції були відхилені та не проведені обслуговуючим банком.

22.06.2023 року ТОВ "Укрхімресурс" звернулось до АТ "Укрсиббанк" із запитом на інформацію щодо причин відхилення платіжних інструкцій №66 та №69 від 20.02.2023 року.

03.07.2023 року листом №11/17454 АТ "Укрсиббанк" повідомило позивача, що видаткові операції за рахунками неможливі, оскільки за ними обліковується постанова про арешт коштів від 10.02.2023 року ВП №71008119.

Так, загальні засади функціонування платіжного ринку, відносини у сфері надання платіжних послуг користувачам регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами регулюються Законом України "Про платіжні послуги" №1591-IX від 30.06.2021 року (далі Закон №1591-IX).

Порядок виконання платіжних операцій визначений главою 3, положення якої відповідно до статті 39 Закону №1591-IX застосовуються до платіжних операцій, що виконуються на території України, у тому числі до тих, що розпочинаються або завершуються на території України.

Частинами 1, 4 та 6 статті 40 Закону №1591-IX передбачено, що форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом.

Надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.

Згідно з частинами 1, 3 статті 43 Закону № 1591-IX надавач платіжних послуг зобов`язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.

Надавач платіжних послуг платника зобов`язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього протягом операційного часу, у той самий операційний день.

Частиною 1 статті 47 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що надавач платіжних послуг платника зобов`язаний виконати платіжну інструкцію ініціатора протягом операційного дня з моменту прийняття ним до виконання платіжної інструкції.

В свою чергу, відповідно до абзацу 1 п.п. 1 та п.п. 2 п. 10 прим. 2 розд. XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", зі змінами впровадженими з 06.05.2023 року Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану" від 11.04.2023 року №3048-IХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, обслуговуючим банком АТ "Укрсиббанк" всупереч положенням Закону України "Про виконавче провадження" відхилено платіжні інструкції ТОВ "Укрхімресурс" №66 та №69 від 20.02.2023 року, що призвело до порушення строків зарахування податкового зобов`язання з екологічного податку.

Водночас, згідно з пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні послуги", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.

При цьому, як визначено підпунктом 129.9.4 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей.

Суд зауважує, що своєчасне направлення позивачем до банку, який здійснює його розрахунково-касове обслуговування, належним чином оформлених платіжних інструкцій на оплату податкових зобов`язань з екологічного податку при наявності необхідного обсягу коштів на рахунку є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов`язання, тобто для виконання обов`язку, покладеного на нього законодавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує наявність підтверджених обставин, визначених пунктом 112.8 статті 112 Податкового кодексу України, щодо звільнення ТОВ "Укрхімресурс" від фінансової відповідальності за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з екологічного податку, оскільки порушення строків зарахування податкового зобов`язання відбулось з вини обслуговуючого банку.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №00109540409 від 18.07.2023 року, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з екологічного податку у розмірі 5% в сумі 1936, 67 грн.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №00109510409 від 18.07.2023 року в частині застосування штрафу в розмірі 3910, 27 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №00109540409 від 18.07.2023 року.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" (вул. В. Нестерчука, 1, м. Калинівка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32495389) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1342 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" (вул. В. Нестерчука, 1, м. Калинівка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32495389);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150).

Суддя Дончик Віталій Володимирович