ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3704/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представника Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк" Луньо І. В. - Лавріна О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк" Луньо І. В.
на ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (про розгляд грошових вимог кредитора та попереднього засідання) в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" у сумі 39 337 713,09 грн
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024
у справі № 916/3704/20
за заявою Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 11.01.2021 Господарський суд Одеської області, серед іншого, відкрив провадження у справі № 916/3704/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі - АТ "ФК "Чорноморець", Боржник), ввів процедуру розпорядження майном Боржника та призначив розпорядником його майна арбітражного керуючого Чульського О.С.
З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації Боржника, 12.01.2021 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "ФК "Чорноморець" на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №65715.
Короткий зміст заявлених вимог
Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк") звернулося із заявою про визнання грощових вимог до АТ "ФК "Чорноморець" та включення їх до реєстру вимог кредиторів у загальній сумі 1 543 831 072, 04 грн, з яких:
- 4 540,00 грн витрат на оплату судового збору;
- 22 105 678, 21 доларів США, що еквівалентно 611 555 798, 25 грн, заборгованості за тілом кредиту;
- 31 009 008, 74 доларів США, що еквівалентно 857 867 327, 69 грн, процентів за користування кредитом за період з 15.07.2014 по 10.01.2021;
- 148 016, 10 грн та 616 700 грн витрат зі сплати судового збору, стягнутих судовими рішеннями у справах № 916/4693/15 та № 916/1031/16 відповідно;
- 73 638 690 грн пені, що включає 65 854 907, 25 грн пені за прострочення сплати заборгованості за кредитом та 7 783 782, 75 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом.
Заява мотивована наявністю непогашеної заборгованості Боржника перед АТ "Сбербанк" за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО (з урахуванням внесених додатковими угодами змін) (далі - Кредитний договір), яка частково підтверджена судовими рішеннями.
У подальшому АТ "Сбербанк" змінило найменування на Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - АТ "МР Банк").
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції та їх апеляційного оскарження
Ухвалою від 12.07.2023 Господарський суд Одеської області визнав частково грошові вимоги АТ "МР Банк" до АТ "ФК "Чорноморець" у сумі 901 863 170, 45 грн із задоволенням у четверту чергу та в сумі 19 947 773, 82 грн із задоволенням у шосту чергу, відхилив грошові вимоги АТ "МР Банк" до Боржника у сумі 622 015 587, 77 грн.
За змістом зазначеної ухвали відхилені грошові вимоги включали заборгованість Боржника перед кредитором за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 39 337 713,09 грн (еквівалент 1 421 925,57 доларів США), яка підтверджена рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 у справі № 916/1031/16.
Ухвалою попереднього засідання від 12.07.2023 Господарський суд Одеської області, серед іншого, визначив розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів, зокрема щодо вимог АТ "МР Банк": 4540,00 грн - вимоги першої черги, 901 863 170, 45 грн - вимоги четвертої черги, 19 947 773, 82 грн - вимоги шостої черги; визначив розмір не визнаних судом вимог АТ "МР Банк" у розмірі 622 015 587, 77 грн.
АТ "МР Банк" оскаржило в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (ухвалу про розгляд грошових вимог кредитора та ухвалу попереднього засідання) виключно в частині відхилення грошових вимог АТ "МР Банк" до Боржника на суму 39 337 713,09 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 17.01.2024 Південно-західний апеляційний господарський суд залишив ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (про розгляд вимог кредитора та попереднього засідання) у справі № 916/3704/20 у частині відхилення грошових вимог АТ "МР Банк" до АТ "ФК "Чорноморець" у сумі 39 337 713,09 грн без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова апеляційного суду мотивована правомірністю відхилення грошових вимог АТ "МР Банк" до Боржника у розмірі 1 421 925,57 доларів США, що еквівалентно 39 337 713,09 грн, оскільки така заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом вважається погашеною за рахунок предмету іпотеки.
Суд апеляційної інстанції відхилив твердження АТ "МР Банк" про неврахування місцевим господарським судом обставин того, що під час прийняття господарським судом рішення від 25.03.2019 у справі № 916/1031/16 щодо стягнення з Боржника процентів за користування кредитом було враховано часткове погашення за рахунок іпотечного майна таких процентів, нарахованих за період з 15.07.2014 по 02.11.2015, у сумі 5 578 283,28 доларів США.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
АТ "МР банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк" Луньо І. В. (далі - скаржник) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та змінити ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 у частині відхилення грошових вимог АТ "МР Банк" до Боржника на суму 39 337 713,09 грн шляхом визнання цих вимог із задоволенням у четверту чергу; в частині визнаних та включених до реєстру вимог кредиторів грошових вимог АТ "МР Банк" просить вказані ухвали залишити без змін.
Касаційну скаргу заявник мотивував підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, а саме:
- норм частини четвертої 4 статті 75 ГПК України (постанови Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 910/11164/16 та від 18.06.2021 у справі №910/16898/19);
- положень частини першої статті 326 ГПК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 916/223/17 та від 27.02.2019 у справі № 913/355/15).
Скаржник стверджує про незаконність оскаржуваних судових рішень (у відповідній частині) з підстав їх ухвалення з порушенням норм процесуального права через залишення поза увагою таких обставин: суди попередніх інстанцій встановили, що вимоги у сумі 1 421 925,57 доларів США є частиною нарахованих за період з 15.07.2014 по 02.11.2015 процентів за Кредитним договором, які були погашені 19.01.2018 за рахунок придбання іпотекодержателем (АТ "МР Банк") не реалізованого на торгах предмету іпотеки. Разом з тим, судами обох інстанцій в оскаржуваних рішеннях з`ясовано, що рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 у справі №916/1031/16 стягнуто із АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "МР Банк" заборгованість за Кредитним договором зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 доларів США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018. Таким чином, відхиляючи частину підтверджених судовим рішенням грошових вимог АТ "МР Банк" до Боржника у розмірі 39 337 713,09 грн (еквівалент 1 421 925,57 доларів США), суди фактично змінили судове рішення у справі № 916/1031/16, вирахувавши із стягнутої цим рішенням суми коштів погашену заборгованість за Кредитним договором зі сплати відсотків, нарахованих за інший період.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Боржник - АТ "ФК "Чорноморець" подав відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення з викладених у відзиві підстав, а оскаржувані судові рішення (у відповідній їх частині) залишити без змін.
Касаційне провадження
12.02.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "МР Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк" Луньо І. В.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 916/3704/20 між суддями від 12.02.2024 для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Картере В.І.
Ухвалою від 04.03.2024 Верховний Суд, серед іншого, залишив касаційну скаргу без руху (з підстав невідповідності її змісту вимогам процесуального закону) та надав скаржнику строк для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.03.2024 до касаційного суду 19.03.2024 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою від 04.04.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "МР Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк" Луньо І. В. на ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (про розгляд грошових вимог кредитора та попереднього засідання) в частині відхилення грошових вимог АТ "МР Банк" у сумі 39 337 713,09 грн та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі №916/3704/20; призначив її до розгляду на 15.05.2024 о 11:30 год.
У судовому засіданні 15.05.2024 взяв участь представник скаржника, який надав пояснення по суті вимог та доводів касаційної скарги. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю іншого учасника судового процесу чи його представника.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи (щодо вимог із заборгованості зі сплати процентів за кредитом)
Відповідно до розрахунку заборгованості Боржника перед АТ "МР Банк" за Кредитним договором сума процентів за користування кредитом, які нараховані за період з 15.07.2014 по 01.01.2021, складає 31 009 008, 74 доларів США.
Суди встановили, що 15.07.2011 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк), правонаступником якого є АТ "Сбербанк" (нова назва - АТ "МР Банк"), та ПрАТ "ФК "Чорноморець" (Позичальник) було укладено Кредитний договір, викладений у новій редакції згідно із договором про внесення змін №6 від 26.04.2013.
Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, видавши Боржнику в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 45 968 758, 67 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалами справи меморіальними ордерами.
Згідно з пунктом 1.4 Кредитного договору останній день дії кредитної лінії - 30.06.2018.
Однак, 23.06.2015 АТ "Сбербанк" скористалося своїм правом дострокової вимоги виконання AT "ФК "Чорноморець" зобов`язань за кредитом та, відповідно до пункту 8.4 цього Договору, надіслав на адресу Боржника повідомлення - вимогу №5828/5/28-2 про дострокове повернення повної суми заборгованості (відправлене на адресу AT "ФК "Чорноморець" 23.06.2015р)
У повідомленні-вимозі №5528/5/28-2 було встановлено, що зобов`язання АТ "ФК "Чорноморець" з погашення кредиту повинно бути здійснено в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
Суди з`ясували, що за правилами обчислення строків, встановлених статтями 251-254 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ураховуючи положення про п`ятиденний робочий тиждень та правила перенесення вихідних днів (стаття 52 та частина третя статті 67 Кодексу законів про працю України відповідно), останнім 10-ти денним робочим днем добровільного виконання АТ "ФК "Чорноморець" вимоги АТ "Сбербанк" за повідомленням-вимогою №5828/5/28-2 є 08.07.2015 (останній день строку).
Тож, у відповідності до статті 253 ЦК України саме з 09.07.2015 (на наступний день після 08.07.2015) АТ "Сбербанк" набуло право вимоги із АТ "ФК "Чорноморець" щодо сплати повної суми заборгованості за кредитом.
Оскільки АТ "Сбербанк" скористалося своїм правом дострокової вимоги виконання АТ "ФК "Чорноморець" зобов`язань за Кредитним договором відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та пункту 8.3 Кредитного договору, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що останнім днем нарахування процентів за користування кредитною лінією є 08.07.2015.
З наведеного суди встановили, що обґрунтованим є нарахування відсотків за користування кредитними коштами за період з 15.07.2014 до 08.07.2015, яке складає 4 156 357, 70 доларів США.
Разом з тим, суди з`ясували, що на розгляді господарських судів перебували спори за позовом АТ "Сбербанк" до АТ "ФК "Чорноморець" про стягнення заборгованості за Кредитним договором, зокрема зі сплати процентів за користування кредитом.
Так, Господарський суд Одеської області рішенням від 09.02.2016 у справі №916/4693/15, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018, серед іншого, первісний позов задовольнив частково; стягнув з АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "Сбербанк" 5 578 283, 28 доларів США процентів за користування кредитом з 15.07.2014 по 02.11.2015.
Постановою від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, серед іншого, задовольнила частково касаційну скаргу АТ "ФК "Чорноморець" та скасувала рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 у справі, зокрема, в частині позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитною лінією; справу № 916/4693/15, у тому числі, у частині зазначених позовних вимог передала на новий розгляд до суду першої інстанції.
За новим розглядом справи Господарський суд Одеської області рішенням від 26.05.2021 у справі № 916/3704/20(916/4693/15), залишеним без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та Верховного Суду від 07.06.2023, закрив провадження у справі в частині стягнення процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357, 70 доларів США.
Закриваючи провадження у справі № 916/3704/20(916/4693/15) у частині стягнення процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357, 70 доларів США, господарський суд врахував такі обставини:
- рішенням від 17.07.2017 у справі № 916/4591/15 Господарський суд Одеської області задовольнив позовні вимоги; стягнув з Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне Море" (далі - АТ "ТВФ "Чорне Море") на користь АТ "Сбербанк" заборгованість за Кредитним договором та на підставі договору поруки від 26.04.2013 у загальному розмірі 42 352 220, 60 доларів США та 45 773 758, 97 грн, що включали, серед іншого, 5 578 283, 28 доларів США - процентів за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 15.07.2014 по 02.11.2015;
- на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017 у справі № 916/4591/15 видано наказ від 31.07.2017;
- у процедурі виконавчого провадження проведено публічні електронні торги, на яких майно АТ "ТВФ "Чорне Море" не реалізовано в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, у відповідності до частини сьомої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" та частини першої статті 49 Закону України "Про іпотеку" АТ "Сбербанк" скористалося своїм правом та в рахунок часткового погашення за кредитним договором прийняв у власність предмети іпотеки;
- 19.01.2018 предмети іпотеки було придбано у власність банком (АТ "Сбербанк"), зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та оприбутковано на баланс банку шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна та частково погашено заборгованість АТ "ФК "Чорноморець" перед АТ "Сбербанк" за Кредитним договором в загальній сумі 456 036 000,00 гривень, а саме в загальному розмірі 15 846 972,03 доларів США, в тому числі: 5 578 283,28 доларів США - проценти (що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015); 10 268 688,75 доларів США - основна сума боргу (тіло кредиту).
- про ці обставини АТ "Сбербанк" повідомило Боржника - АТ "ФК "Чорноморець" у листі від 26.01.2018 №1301/5/28-3.
Суди з`ясували, що різниця між заявленою АТ "Сбербанк" в листі № 1301/5/28-3 від 26.01.2018 сумою погашення процентів (5 578 283,28 доларів США) та сумою, щодо якої господарським судом у справі № 916/3704/20(916/4693/15) було закрито провадження (4 156 357,70 доларів США) складає 1 421 925,57 доларів США (5 578 283,28 - 4 156 357,70) та така сума також вважається погашеними процентами за рахунок предмету іпотеки.
Крім того, чинним рішенням від 25.03.2019 у справі № 916/1031/16 Господарський суд Одеської області стягнув з АТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "Сбербанк" заборгованість за Кредитним договором зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 доларів США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018 та 616 700,00 грн витрат зі сплати судового збору.
На примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017 у справі № 916/1031/16 видано наказ від 25.04.2019.
Зважаючи на наявність чинного судового рішення та зазначений вище розмір погашених за рахунок предмету іпотеки процентів за користування кредитом у розмірі 1 421 925,57 доларів США, суди з`ясували, що залишок процентів за користування кредитом складає 10 465 989, 86 доларів США, що, з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 09.02.2021 (дата звернення з грошовими вимогами до Боржника), а саме 27, 6651 грн за 1 долар США, еквівалентно 289 542 656, 10 грн.
Установлені обставини послугували відхиленню судами грошових вимог АТ "МР Банк" (попередня назва - АТ "Сбербанк") у розмірі 1 421 925,57 доларів США, які складають частину заборгованості за Кредитним договором зі сплати процентів за період з 15.12.2015 по 06.12.2018 із загального обсягу цієї заборгованості за вказаний період, що підтверджена судовим рішенням у справі № 916/1031/16, у сукупному розмірі 11 887 915,43 доларів США.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
За змістом пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України ухвали і постанови суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають касаційному оскарженню, у передбачених законодавством про банкрутство випадках, виключно після їх перегляду в апеляційному порядку одночасно із ухваленими за результатом такого розгляду відповідними постановами суду апеляційної інстанції.
Тобто, апеляційний перегляд судового рішення місцевого господарського суду лише у певній частині позовних вимог унеможливлює оскарження в касаційному порядку цього рішення в іншій частині вимог, яка судом апеляційної інстанції не переглядалась.
З урахуванням наведеного правового регулювання, Верховний Суд акцентує, що оскаржені ухвали суду першої інстанції від 12.07.2023 (про розгляд вимог кредитора та попереднього засідання) у цій справі були переглянуті в апеляційному порядку виключно у частині відхилення грошових вимог АТ "МР Банк" до АТ "ФК "Чорноморець" у сумі 39 337 713,09 грн, тому касаційний перегляд зазначених ухвал разом із постановою апеляційного господарського суду від 17.01.2024 здійснюється у вказаній їх частині.
Відтак вимоги скаржника про залишення без змін ухвал Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 у частині визнаних та включених до реєстру вимог кредиторів Боржника грошових вимог АТ "МР Банк" розгляду судом касаційної інстанції не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені доводи скаржника в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги, з огляду на таке.
Предметом касаційного розгляду у цій справі є правомірність відхилення господарськими судами попередніх інстанцій частини грошових вимог кредитора (АТ "МР Банк") до Боржника (АТ "ФК "Чорноморець") у справі про банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу:
грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;
боржником, серед іншого, є юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;
кредитором, серед іншого, є юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду (абзац другий частини шостої статті 45 КУзПБ).
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абзац перший частини другої статті 47 КУзПБ).
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзац четвертий частини шостої статті 45 КУзПБ).
Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, в силу наведених вище норм, має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Згідно усталеної практики Верховного Суду, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правовий висновок, викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20, від 07.03.2024 у справі № 914/40/22 та ін.).
Предметом касаційного дослідження у цій справі, як зазначено вище, є правомірність відхилення господарськими судами попередніх інстанцій частини грошових вимог АТ "МР Банк" до АТ "ФК "Чорноморець" у сумі 39 337 713,09 грн як еквівалента 1 421 925,57 доларів США, що є частиною нарахованих за період з 15.12.2015 по 06.12.2018 процентів за Кредитним договором, стягнутих рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 у справі № 916/1031/16 у загальному їх розмірі 11 887 915,43 доларів США.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Ураховуючи наведені норми, суди попередніх інстанцій вірно керувалися тим, що частина заявлених АТ "МР Банк" грошових вимог до Боржника у сумі 11 887 915,43 доларів США (заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 15.12.2015 по 06.12.2018) є такими, що підтверджені чинним судовим рішенням.
Водночас визнаючи лише частину таких вимог у сумі 10 465 989, 86 доларів США (еквівалентно 289 542 656, 10 грн), господарські суди вважали, що їх залишок у розмірі 1 421 925,57 доларів США (еквівалентно 39 337 713,09 грн), був погашений за рахунок предмета іпотеки. При цьому апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові додатково зазначив про те, що вказані грошові вимоги відхиляються з підстав їх неправомірного нарахування, а саме після пред`явлення до боржника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Втім, Верховний Суд не може погодитися із правомірністю таких висновків з підстав невірного застосування судами попередніх інстанцій норм права та неповного встановлення обставин справи, що пояснюється таким.
Висновки суду апеляційної інстанції про неправомірність нарахування процентів за користування кредитом (згідно Кредитного договору) у сумі 39 337 713,09 грн (як еквівалента 1 421 925,57 доларів США) є неспроможними, оскільки вся стягнута чинним судовим рішенням у справі № 916/1031/16 заборгованість складалась із процентів, нарахованих за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, тобто після пред`явлення 23.06.2015 до Боржника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Тому, ураховуючи визнання господарськими судами частини зазначених грошових вимог зі сплати процентів у сумі 10 465 989, 86 доларів США (еквівалентно 289 542 656, 10 грн), нарахованих після пред`явлення Боржнику вимоги про дострокове погашення кредиту, висновки апеляційного суду про відхилення іншої частини таких вимог з підстав неправомірного їх нарахування (а саме після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту) є взаємосуперечливими.
При цьому визначення періоду правомірного користування кредитними коштами (у питанні обґрунтованості саме зазначених грошових вимог) не має юридичного значення, оскільки необхідним для правильного розгляду таких грошових вимог є врахування факту того, що вказана заборгованість зі плати процентів за користування кредитом стягнута судовим рішенням, яке є чинним та обов`язковим до виконання.
Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про погашення частини підтверджених судовим рішенням у справі №916/1031/16 грошових вимог АТ "МР Банк" до Боржника у сумі 39 337 713,09 грн (еквівалент 1 421 925,57 доларів США) та, як наслідок, їх відхилення внаслідок урахування преюдиціальних обставин (встановлених у рішенні Господарського суду Одеської області від 26.05.2021 у справі № 916/3704/20(916/4693/15)) того, що проценти, нараховані за Кредитним договором за період з 15.07.2014 по 02.11.2015, у сумі 5 578 283,28 доларів США були погашені за рахунок предмета іпотеки (внаслідок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2017 у справі № 916/4591/15), у зв`язку з чим провадження у вказаній справі № 916/3704/20(916/4693/15) в частині стягнення частини процентів за користування кредитом в сумі 4 156 357, 70 доларів США було закрито.
Однак, попередні судові інстанції помилково залишили поза увагою, що стягнута чинним судовим рішенням у справі №916/1031/16 заборгованість Боржника перед АТ "МР Банк" зі сплати процентів за Кредитним договором стосувалась нарахованих процентів за користування кредитом за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, тоді як погашена за рахунок предмета іпотеки сума процентів у розмірі 5 578 283,28 доларів США була нарахована за інший період з 15.07.2014 по 02.11.2015.
Вказані обставини, зокрема щодо періодів, за які нараховувались відсотки, не потребували доказуванню під час розгляду цієї справи, оскільки вони були встановлені у чинних судових рішеннях у спорах між тими ж сторонами.
Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 910/11164/16 та від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, на які посилається скаржник).
Втім, усупереч наведеним висновкам, зазначені вище обставини (щодо періодів, за які нараховувались відсотки), що мають преюдиціальний характер, залишились без належною правової оцінки як суду першої інстанції, так і апеляційного господарського суду під час апеляційного перегляду цієї справи саме у відповідній частині вимог.
Таким чином, відхиляючи частину підтверджених чинним рішенням Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 у справі № 916/1031/16 грошових вимог АТ "МР Банк" до АТ "ФК "Чорноморець" у розмірі 39 337 713,09 грн (еквівалент 1 421 925,57 доларів США), що входять до заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, господарські суди помилково не взяли до уваги, що погашена за рахунок предмета іпотеки заборгованість за Кредитним договором зі сплати відсотків, була нарахована за інший період - з 15.07.2014 по 02.11.2015.
Наведене свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про відхилення грошових вимог АТ "МР Банк" до Боржника у розмірі 39 337 713,09 грн та обґрунтованість доводів скаржника у цій частині.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Оскаржувані судові рішення (у відповідній частині) таким вимогам не відповідають, враховуючи неповноту дослідження судами наведених вище преюдиціальних обставин.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин у справі, а також ураховуючи обґрунтованість заявлених скаржниками підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних ухвал у відповідній частині (щодо відхилення грошових вимог АТ "МР Банк" до Боржника у розмірі 39 337 713,09 грн) та постанови, передачу матеріалів справи на новий розгляд у цій частині до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розподіл судових витрат
Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк" Луньо І. В. задовольнити частково.
2. Ухвали Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (про розгляд грошових вимог кредитора та попереднього засідання) в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" у сумі 39 337 713,09 грн та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 916/3704/20 скасувати.
3. Справу № 916/3704/20 в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. І. Картере