Справа № 331/2980/24

Провадження № 2/331/1758/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За змістом Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7«Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ слід перевіряти наявність абовідсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність уматеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса увчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За змістом Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, якщо спадщина була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв`язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, будь-який (будь-яка) приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець для завершення спадкування, продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця.

В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території врегульовано частиною п`ятою статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон), якою передбачено, що вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Позивачем не зазначені докази на підтвердження того, що вона дійсно зверталася до нотаріуса і отримала відмову у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, позивач зазначає, що померла ОСОБА_5 була матір`ю ОСОБА_1 , однак до матеріалів справи не додано жодних доказів наявності в них родинних відносин.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином завіреній копії, учасник справи, який подає документи в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

В порушення даної норми заявником надано до суду ксерокопії документів, які належним чином не завірені, що позбавляє суд можливості встановити обставини на які посилається позивач.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За змістом пп. 2 та 9 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України«Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з ст. 5 Закону України«Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні»суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно ч.1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Відповідно ч.1,2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Однак, на підтвердження визначення ціни позову позивач надала висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки від 03.01.2024 р., в якому відсутні дані, що підтверджують виконані процедури з оцінки дійсної вартості майна, яке є предметом спору, визначена у висновку вартість трикімнатної квартири очевидно не відповідає дійсній ринковій вартості, оскільки така вартість визначена у значно меншому розмірі.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачу необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру, відповідно до ставок встановленихЗаконом України «Про судовий збір».

Оскільки подана заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, то позивачу слід надати строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуюче вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Світлицька