open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2024 року м. Рівне№460/3630/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач 2), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.03.2024 №172450005925 "Про відмову у перерахунку пенсії", яким їй відмовлено у переведенні із пенсії за віком, що обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести її із 06.01.2023 із пенсії за віком, що обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, розраховуючи її виходячи із 60% заробітної плати, вказаної у довідках про заробітну плату від 06.01.2023 №1700-0603-8/1238 та від 12.03.2024 №70-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з цим.

Мотивуючи вимоги позову, представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком згідно із статтею 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", оскільки має стаж на посаді державної служби більше 20 років на момент набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" (01.05.2016), проте відповідач 1 протиправно відмовив у переведенні на таку пенсію з безпідставним покликанням на невідповідність законодавству наданих позивачем довідок про заробітну плату. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 09.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позов.

Позиція відповідача 1 щодо позову висловлена у відзиві від 23.04.2024, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 передбачається затвердження лише однієї форми довідки для призначення пенсії. Надані позивачем до її заяви від 14.02.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії не відповідають вимогам Порядку №622, у зв`язку з змінами з 01.01.2024 оплати праці державних службовців. З огляду на викладене, пенсійним органом правомірно прийнято оскаржуване у справі рішення, а тому відповідач 1 просив повністю відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

06.01.2023, відповідач 2 видав довідку за формою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.01.2023 № 1700-0603-8/1238, в якій, зазначив лише основні види виплат, що повинні бути враховані при обчисленні пенсії позивача: посадовий оклад у розмірі 6500 грн; надбавку за ранг (6 ранг) у розмірі 500 грн; надбавку за вислугу років (50%) 3250 гривень. Загальна сума заробітної плати на дату видачі довідки, яка б належала сплаті позивачу становила 10250 гривень.

06.01.2023 позивач подала заяву до відповідача щодо переведення її на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, пункту10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, до якої долучила вищевказану довідку про заробітну плату.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №460/7498/23, що набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати, що включаються в заробіток для призначення пенсії без зазначення виплат в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2022 року за прирівняною посадою начальника відділу перерахунків пенсій № 1 або № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оформити і видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, із зазначенням виплат в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2022 року за прирівняною посадою начальника відділу перерахунку пенсій № 1 або № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 858,88 грн (вісімсот п`ятдесят вісім грн 88 коп).

12.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області видало позивачеві довідку №70-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Згідно з такою довідкою середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2022 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили: 36431,82 грн. Зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

14.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою щодо переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", до якої долучила вищевказані довідки від 06.01.2023 та від 12.03.2024.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.03.2024 №172450005925 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з підстав надання документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, у рішенні зазначено, що до заяви позивача надано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Головним управлінням ПФУ в Рівненській області:

-№ 70-Ф від 12.03.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби станом на грудень 2022 р.;

-№ 1700-0603-8/1238 від 06.01.2023 - посадового окладу, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років станом на 06.01.2023.

Вказано, що довідки не відповідають вимогам Порядку №622, у зв`язку зі змінами з 01.01.2024 оплати праці державних службовців.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до ст.90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом № 889-VІІІ) позивач обіймала посаду начальника відділу ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем, яка відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, належала до посад державних службовців.

Перед звільненням з державної служби позивач обіймала посаду начальника Костопільського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Костопільського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду Рівненської області.

Зазначені обставини встановлені рішенням суду у справі №460/7498/23, що набрало законної сили.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вік позивача та наявність спеціального стажу роботи на посадах державних службовців не є спірним у даній справі.

За змістом оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття стало надання позивачем документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме: довідок про складові заробітної плати, які не відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.

При цьому, у рішенні жодним чином не конкретизовано, яким саме вимогам означеного Порядку не відповідають надані позивачем довідки.

Відповідно до вимог п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 5 Порядку № 622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, яка подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Таким чином, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України №889-VIII, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.

Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XIIзатвердженопостановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (далі - Постанова № 1-3), зокрема:

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Згідно з ч.4 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, здійснюючи переведення позивача з одного виду пенсії на інший пенсійний орган повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.

Судовим рішенням у справі №460/7498/23 встановлено та в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України не підлягає доказуванню обставина того, що станом на дату звернення позивача до пенсійного органу із заявою про переведення її на пенсію державного службовця, вона посаду державного службовця не обіймала, що є підставою для обчислення виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються у довідку, в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абзац 6 пункту 4 Порядку № 622).

Як встановлено судом, звертаючись 14.03.2024 до органу пенсійного фонду із заявою про переведення на пенсію державного службовця, ОСОБА_1 надала довідки про складові заробітної плати від 06.01.2023 №1700-0603-8/1238 (про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 12.03.2024 №70-Ф (про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби), видані за формами затвердженими Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, про що містять відповідні відмітку.

Суд зазначає, що в межах розгляду даної справи, суд не може ставити під сумнів видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки та вдаватись до оцінки схем посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів та встановлювати відповідність найменувань складових грошового забезпечення, що включені у довідки, видані уповноваженим органом.

Отже, підстав для неврахування наданих позивачем довідок у відповідача 1 не було.

Таким чином, з огляду на викладене, а також беручи до уваги встановлені рішенням суду №460/7498/23 обставини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.03.2024 №172450005925 "Про відмову у перерахунку пенсії", яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, є протиправним та підлягає скасуванню.

При визначенні територіального органу Пенсійного фонду, який має обов`язок поновлення порушеного права позивача, суд враховує положення абз.1 п.4.1 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), згідно з якими заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (абз. 14 п. 4.2 розділу ІV Порядку №22-1).

Згідно з п.4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що виплачує пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Тож дії зобов`язального характеру щодо переведення позивача на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ та статті 37 Закону №3723-ХІІ, з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії державного службовця, до якої долучено як довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), так і довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, позивач звернулася 14.03.2024, то право на отримання такої пенсії у позивача виникло саме з цієї дати.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і частково підтверджені належними й допустимими доказами, а тому позов слід задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ч.3 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.03.2024 №172450005925 "Про відмову у перерахунку пенсії", яким їй відмовлено у переведенні із пенсії за віком, що обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 із 14.03.2024 із пенсії за віком, що обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, розраховуючи її виходячи із 60% заробітної плати, вказаної у довідках про заробітну плату від 06.01.2023 №1700-0603-8/1238 та від 12.03.2024 №70-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 484,48 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 травня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька обл., 21005, ЄДРПОУ/РНОКПП 13322403) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя С.А. Борискін

Джерело: ЄДРСР 119139463
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку