Справа № 420/32561/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

До суду з позовом звернувся адвокат Бучко Олег Сергійович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 15 листопада 2023 р. у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 р. у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення та здійсненні виплати пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 р. у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 15 листопада 2023 р. у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2021 р., з 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р., без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

- зобов`язатиГоловне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 липня 2021 р., з 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р., без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

ІІ. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що позивач є пенсіонером органів СБУ, якому з грудня 2013 р. призначено пенсію за вислугу розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення згідно із ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). З 01 січня 2018 р. був проведений перерахунок пенсії позивача на умовах та в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а саме, виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення. На звернення позивача про перерахунок пенсії з 01 січня 2018 р. в розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 13 Закон № 2262-ХІІ, що діяла на момент призначення його пенсії, а також без обмеження пенсії максимальним розміром, відповідач листом № 37472-30948/Т-02/8-1500/23 від 15.11.2023 р. протиправно відмовив позивачу в такому перерахунку пенсії, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у процентах, яка діяла на момент призначення пенсії. Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 р. у справі № 420/15464/21 зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області № 570 від 22.04.2021 р., з урахуванням раніше проведених виплат. Згідно з інформацією з електронного кабінету пенсіонера на сайті Пенсійного фонду України станом на 05 вересня 2023 р., розмір пенсії позивача складає 28 128,54 грн, в тому числі, індексація з 01 березня 2022 р. у сумі 3 270,17 грн, індексація з 01 березня 2023 р. у сумі 1 500,00 грн. Однак, 05 вересня 2023 р. позивачем на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» отримано пенсію у розмірі 20 930,00 грн, тобто без урахування індексації пенсії з 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р. у сумі 1 500,00 грн, тобто з обмеженням пенсії максимальним розміром. Також відповідачем неправомірно в розмір пенсії позивача не включено з 01 липня 2021 р. щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою КМУ № 713 від 14.07.20]21 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». На звернення позивача провести перерахунок та виплату його пенсії з 01 липня 2021 р. з щомісячною доплато у розмірі 2 000,00 грн, з 01 березня 2022 р. з індексацією у сумі 3 270,17 грн, з 01 березня 2023 р. з індексацією у сумі 1 500,00 грн. без обмеження пенсії максимальним розміром, відповідач листом № 37320-30939/Т- 02/8-1500/23 від 15.11.2023 р. відмовив у такому перерахунку та виплаті пенсії позивача, покликаючись на те, що на підставі рішення суду у справі № 420/15464/21 позивачу 20 січня 2022 р. проведено перерахунок пенсії, а оскільки до перерахунку розмір пенсії складав 11 697,00 грн, а після перерахунку - 19 340,00 грн, тому щомісячна доплата згідно з постановою № 713 відсутня. Крім того, відповідач вказує, що статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668 від 08.07.2011 р., максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 грудня 2022 р. становить 2 093,00 грн, максимальній розмір пенсії з 01 грудня 2022 р. становить 20 930,00 грн. Розмір пенсії позивача на 01 листопада 2023 р. становить 20 930,00 грн. Вважаючи вищевказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

22.12.2023 р. відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії без обмеження максимального розміру, оскільки починаючи з 01.03.2022 згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсій не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет на 2022 рік прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 2022 року - 1934 гривень, з 1 липня - 2027 гривні, з 1 грудня - 2093 гривень. Максимальний розмір пенсії з 01.12.2022 становить 20930,00 грн. Відтак, законних підстав для виплати пенсії Позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства. Також вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.d2.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році з 01.03.2023 Позивачу нарахована індексація пенсії, розмір пенсії позивача становить 20930,00 грн. Як результат, перерахунок пенсії Позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні. Звертає увагу суду на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий Позивачеві. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Таку думку висловив Верховний Суд України в постанові від 31.03.2021 по справі 240/12017/19. З позовом позивач звернувся в 2023 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 2022 року, а тому Позивачем пропущено строки встановленні вищевказаною нормою та позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.11.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Цією ухвалою зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду витяг з пенсійної справи позивача (рішення/протокол про призначення пенсії, рішення/протоколи про перерахунок пенсії, за спірний період, та документи, які слугували такому перерахунку (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, тощо).

Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів СБУ, якому з 05.03.2014 року призначено пенсію за вислугу розмірі 80 % грошового забезпечення ( вислуга років 41) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), що підтверджується протоколом призначення пенсії за пенсійною справою № 1502012729 ( СБУ).

03.10.2023 року позивач завернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2018 р. в розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення, а також здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки у квітні 2018 р. його пенсію було перераховано з 01.01.2018 р., виходячи з розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення. ( а.с. 15).

15.11.2023 ГУ ПФУ в Одеській області листом за № 37472-30948/Т-02/8-1500/23 повідомило позивача, зокрема, про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки позивачу з 24 грудня 2013 р. було призначено пенсію за вислугу 41 років у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту а статті 13 Закону в редакції, шо діяла до 01.10.2011 не перевищував 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Проте, Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до зазначеної статті внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, з прийняттям Постанови КМУ № 103 на підставі наданої Управлінням СБУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії за нормами, чинним на 01.03.2018, ОСОБА_1 було здійснено з 01.01.2018 року перерахунок пенсії виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення. Згідно із статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668 від 08.07.2011 р., максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед, Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р., не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 грудня 2022 р. становить 2 093,00 грн, максимальній розмір пенсії з 01 грудня 2022 р. становить 20 930,00 грн. Розмір пенсії позивача на 01 листопада 2023 р. становить 20 930,00 грн. ( а.с. 16-17)

03.10.2023 року позивач завернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок та виплату його пенсії з 01 липня 2021 р. з щомісячною доплатою у розмірі 2 000,00 грн, з 01 березня 2022 р. з індексацією у сумі 3 270,17 грн, з 01 березня 2023 р. з індексацією у сумі 1 500,00 грн, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум. ( а.с. 18)

15.11.2023 р. Головне управління ПФУ в Одеській області листом № 37320-30939/Т- 02/8-1500/23 повідомило позивача , що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» йому був проведений перерахунок пенсії з 01.07.2021 року, розмір якої становив 13 697,00 грн. При цьому, зазначив, що вказаною постановою установлено, у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. На підставі рішення суду у справі № 420/15464/21 позивачу 20 січня 2022 р. проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку розмір пенсії складав 11 697,00 грн, а після перерахунку - 19 340,00 грн, тому щомісячна доплата згідно з постановою № 713 відсутня. Також було повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01 березня 2022 р. позивачу нарахована індексація пенсії у сумі 3 270,17 грн. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 р. «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01 березня 2023 р. позивачу нарахована індексація пенсії у сумі 1 500,00 грн. Згідно із статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668 від 08.07.2011 р., максимальний розмір пенсії…. не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 грудня 2022 р. становить 2 093,00 грн, максимальній розмір пенсії з 01 грудня 2022 р. становить 20 930,00 грн. Розмір пенсії позивача на 01 листопада 2023 р. становить 20 930,00 грн. ( а.с. 19-20)

Вважаючи дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не перерахунку з 01.01.2018 року пенсії з урахуванням 80 % грошового забезпечення, а також з 01 липня 2021 р., з 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р. без обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 01.01.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. ( частина перша статті 1 цього Закону).

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону № 2262-ХІІ)

Заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій, врегульовані статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. ( частина перша ст. 63 Закону № 2262-ХІІ )

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. ( частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ ).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), яким передбачено, зокрема, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії ( пункт 23 цього Порядку).

VI. Оцінка суду.

З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19 та від 03.09.2020 у справі 553/3619/16-а.

Водночас вищеописані норми права свідчать про те, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особа була звільнена зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Одним із спірних питань у даній справі є правомірність дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення відсоткового показника основного розміру пенсії позивачки з 80 % на 70 % сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку її пенсії з 01.01.2018 року.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, з 24.12.2013 року позивачу була призначена пенсія згідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р., розмір якої обчислювався виходячи із 80 % сум грошового забезпечення відповідно до редакції частини другої статі 13 Закону № 2262-XII, чинної на момент призначення.

При цьому, відповідно до Перерахунку пенсії позивача за пенсійною справою за пенсійною справою № 1502012729 ( СБУ), на підставі пункту 1 Постанови КМУ № 103 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, основний розмір пенсії з урахуванням 70 % грошового забезпечення 11 697,00 грн.

Вирішуючи дане спірне питання суд враховує наступне.

Редакція частини другої статті 13 Закону № 2262-XII неодноразово змінювалась.

Так, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01.04.2014 р., пунктом 23 цього Закону у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" замінено цифрами "70", тобто максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Тобто, на момент здійснення спірного перерахунку пенсії позивача ( 01.01.2018 року) редакція частини другої статі 13 Закону № 2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, суд відмічає, що приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна розміру пенсії, що відбулася у частині 2 статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2016 року.

З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 відсотковий розмір основної пенсії має бути розрахований не нижче, ніж розмір раніше призначеної пенсії, як це передбачено частиною 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зазначена позиція суду узгоджується із сталою позицію Верховного Суду, з означеного питання.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення». Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».

На момент розгляду даної справи зазначені висновки Верховного Суду є незмінними.

Відтак, суд вважає, що відповідачем безпідставно знижено позивачу основний розмір пенсії з 80 % на 70 % сум грошового забезпечення при її перерахунку з 01.01.2018 року.

За загальним правилом, діями суб`єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень.

Тобто, під протиправними діями суб`єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов`язану з виконанням дій, які такий суб`єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов`язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.

Статтею 9 КАС України перебачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки в межах даних спірних правовідносин права позивача порушені саме відмовою ГУ ПФУ в Одеській області у проведенні перерахунку пенсії позивача, викладеної у листі від 15.11.2023 р. за № 37472-30948/Т-02/8-1500/23, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати дану відмову Головного управління ПФУ в Одеській області протиправною та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 р. у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

З огляду на вказаний висновок суду позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови 15 листопада 2023 р. у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.01.2018 року у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум не підлягають задоволенню, оскільки сформульовані таким чином, на переконання суду, свідчать про помилково обраний спосіб захисту порушеного права.

Щодо позовних вимог в частині перерахунку пенсії з 01.01.2018 року без обмеження пенсії максимальним розміром, то дана вимога є передчасною, оскільки станом на час розгляду цієї справи відсутні підстави вважати, що при виконанні даного рішення будуть порушені права позивача щодо виплати пенсії.

Крім того, у розглядуваній адміністративній справі за позовом позивача спірним питанням щодо якого фактично виник спір, є наявність правових підстав для перерахунку пенсії щодо відсоткового показника, а саме 80 % грошового забезпечення відповідно до ст. 13 Закону № 2262-XII, а не обмеження пенсії максимальним розміром.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася за їх судовим захистом. Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

З огляду на вищевказане позовні вимоги у цій частині позову не підлягають задоволенню.

Щодо інших спірних питань, які полягають у правомірності обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, то суд враховує наступне.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).

Верховний Суд виходив з того, що норма ст. 2 Закону №3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, є абсолютно тотожною нормі ч.7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, яка вже визнана такою, що суперечить Конституції України (рішення КСУ від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016) та, відповідно, не підлягає застосуванню.

Верховний Суд неодноразово висловив позицію, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а саме з 20 грудня 2016 року по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону 2262-XII та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що пенсійний орган свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Повертаючись до обставин даної справи, судом встановлено наступне.

Згідно Перерахунку пенсії позивача за вислугу років з 01.03.2022 року, ГУ ПФУ в Одеській області на підставі Закону України « Про Державний бюджет України на 2022 рік» ( з 01.12.2022 р) здійснено перерахунок пенсії, за результатами якого основний розмір пенсії з урахуванням індексація базового ОСНП 23358,37*0,140=2368,70 грн., підсумок пенсії (з надбавками): 26 628,54 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 19 340,00 грн.

Відповідно до Перерахунку пенсії позивача за вислугу років з 01.03.2023 року, ГУ ПФУ в Одеській області на підставі Закону України « Про Державний бюджет України на 2022 рік» ( з 01.12.2022 р) здійснено перерахунок пенсії, за результатами якого основний розмір пенсії з урахуванням індексації (індексація базового ОСНП 2022 ( 23358,37*0,140=2368,70 грн., індексація базового ОСНП 2023 (26628,54*0,197=1 500,00 грн.) складає 28128,54 грн., Підсумок пенсії (з надбавками): 28128,54 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 20 930,00 грн.

Тобто, пенсійним органом за результатами вказаних перерахунків пенсії позивача сума нарахованого розміру пенсії обмежена максимальним розміром в межах десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визначених Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік".

Враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, вказані обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

При цьому, 16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), пунктом 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 вказаної постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році ( далі постанова КМУ № 168), абзацом першим пункту 2 якої установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Відповідач не заперечує, що згідно постанови КМ України від 16.02.2022 № 118 позивачу нарахована індексація за 2022 рік в сумі 2 486,00 грн., а згідно постанови КМ України від 24.02.2023 року № 168 нарахована індексація в сумі 1500,00 грн.

Проте, з урахуванням того, що максимальний розмір пенсії, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 р., не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплата вказаних сум індексації пенсії позивачу не здійснена.

Вирішуючи дане спірне питання, суд зауважує, що попри наявність у Постановах КМУ № 118 та № 168 застережень про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, на час перерахунку пенсії позивача у зв`язку із проведенням індексації чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність.

Оскільки в межах даних спірних правовідносин права позивача порушені саме відмовою ГУ ПФУ в Одеській області у проведенні перерахунку пенсії позивача, викладеної у листі від 15.11.2023 р. за № 37320-30939/Т- 02/8-1500/23, та враховуючи фактично встановлені обставини справи, суд керуючись ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати дану відмову Головного управління ПФУ в Одеській області протиправною та з метою відновлення порушених прав позивача зобов`язати відповідача виплатити позивачу з 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р., пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

З огляду на вказаний висновок суду, позовні вимоги, сформульовані позивачем з означеного вище питання не підлягають задоволенню, оскільки на переконання суду, свідчать про помилково обраний спосіб захисту порушеного права з огляду на фактично встановлені обставини справи.

Щодо наступного спірного питання, яке за позицією позивача полягає у протиправній відмові пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 01 липня 2021 р. без обмеження максимальним розміром, то суд вказує про таке.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що в розмір пенсії позивача неправомірно не включено з 01 липня 2021 р. щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн згідно з постановою КМУ № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

У свою чергу, відповідач листом № 37320-30939/Т- 02/8-1500/23 від 15.11.2023 р. з означеного питання повідомив позивача, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» позивачу з 01 липня 2021 р. нараховано щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн.

14 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб № 713 (далі Постанова № 713), пунктом 1 якої установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Перерахунку пенсії позивача за вислугу років з 01.07.2021 року, пенсійним органом на підставі постанови КМУ від 14.07.2021 року № 713 нараховано щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн., підсумок пенсії з надбавками складає 13697,00 гривень.

При цьому, вказаний перерахунок не містить доказів щодо пенсії максимальним розміром, як це помилково вказує позивач у позові.

Отже вказані обставини спростовують доводи позивача в частині протиправної відмови відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.07.2021 року без обмеження пенсії максимальним розміром, а тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Що ж до посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, то суд вважає їх необґрунтованими.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При відкритті провадження у справі в ухвалі від 28.11.2023 року судом вже вирішалось питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та зроблено висновок про те, що встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду не є пропущеним, оскільки про порушення своїх прав щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивач дізнався після отримання листа ГУ ПФУ в Одеській області від 15.11.2023 р., а з даною позовною заявою звернувся до суду 23.11.2023 р.

Крім того, суд враховує що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 квітня 2024 року по справі № 300/7182/21 дійшов висновку, що згідно з частиною 3 статті 51 Закону№ 2262-ХІІ перерахунок пенсії провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком та те, що ОСОБА_1 отримав довідку лише 04.10.2021, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду. Така правова позиція щодо застосування строків звернення до суду у справах, де спірним питанням було, в тому числі, зменшення відсоткового значення грошового забезпечення, викладалась у постановах Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 560/5483/21, від 31.10.2023 у справі № 360/7479/21 ( пункти 26-27 постанови).

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2 147,20 грн., тобто в сумі 1 073,60 грн. за кожну вимогу, що підтверджується платіжними документами 21.11.2023 р. (а.с.24-25)

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних щодо однієї з вимог, то з урахуванням пропорційності її задоволення, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 789,33 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років з 01 січня 2018 року у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, викладену у листі від 15 листопада 2023 р. за № 20243-17722/Ф-02/8-1500/22.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення та виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р., без обмеження пенсії максимальним розміром, викладену у листі від 15.11.2023 р. за № 37320-30939/Т- 02/8-1500/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р., пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 789,33 грн. ( одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять грн. 33 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна