ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/28619/21

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Дапартаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації про відмову у нарахуванні та виплаті недоотриманої різниці разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як інваліду війни ІІ групи, оформлену листом директора Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Дапартаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації №02/8067 від 28.05.2021;

- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Дапартаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 різницю недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як інваліду війни ІІ групи у розмірі 12661 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-ХІІ має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Проте виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік проведена у розмірі меншому ніж встановлено статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Позивач вважає, що виплата йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491, 00 грн є протиправною та порушує його право на отримання щорічної разової грошової допомоги у повному розмірі відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду клопотання з розрахунком недоотриманої позивачем, як учасником бойових дій, разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 витребувано у Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат інформацію про перебування ОСОБА_1 на обліку у Житомирському обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат як отримувача разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та докази на підставі, яких було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.

На виконання вимог вказаної ухвали суду, представник Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надав витребувану судом інформацію.

Дослідивши подані представником відповідача докази, суд встановив, що ОСОБА_1 у квітні 2021 року було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у сумі 1491 грн., як учаснику бойових дій, в розмірі, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 08.04.2021 №325 та в подальшому у травні 2021 року після уточнення статусу позивача, йому було здійснено доплату до раніше виплачених коштів в сумі 2415 грн., як особі з інвалідністю 2 групи, у розмірі, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 08.04.2021 №325 для відповідної категорії осіб (1491,00 + 2415,00=3906,00 грн.)

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 .

30.04.2021 позивач звернувся до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із заявою у якій просив здійснити нарахування та виплату йому недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи.

За результатами розгляду заяви позивача щодо нарахування та виплату йому недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, листом Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 28.05.2021 року позивача повідомлено про те, що Центром йому, як учаснику бойових дій, нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі, встановленому постановою КМУ від 08.04.2021 року №325 - 1491 грн.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII).

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент нарахування і виплати у квітні 2021 року позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, діяла ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи - 8 мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 №325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 325), де передбачено, що у 2021 році разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах, зокрема: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.

Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Отже, на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені при розгляді зразкової справи у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону №1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон №1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону №3551-XII, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.

Відповідно підпунктом 4.9 пункту 4 Типового Положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв`язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а тому центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органом, уповноваженим здійснювати виплату вказаної допомоги.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відмова Центру в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-ІХ від 15 грудня 2020 року встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2021 року - 1769 грн.

Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році становить 14 152,00 грн (1769 грн х 8).

Натомість, судом встановлено, що позивачу у квітні 2021 року було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у сумі 1491 грн., як учаснику бойових дій, в розмірі, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 08.04.2021 №325 та в подальшому у травні 2021 року після уточнення статусу позивача, йому було здійснено доплату до раніше виплачених коштів в сумі 2415 грн., як особі з інвалідністю 2 групи, у розмірі, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 08.04.2021 №325 для відповідної категорії осіб (1491,00 + 2415,00=3906,00 грн.)

Отже, сума недоотриманих позивачем коштів становить 10246,00 грн. (14152 - 3906 = 10246 грн). Виплата позивачу в 2021 році разової грошової допомоги у сумі 3906 грн. не відповідає статті 13 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та наявний у матеріалах справи розрахунок недоотриманої позивачем разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в сумі 10246,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність зменшення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005, ЄДРПОУ 20405992) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведеної виплати, в сумі 10246,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 травня 2024 року.

Суддя Р.М.Шимонович