Номер провадження 1-кп/754/568/24

Справа№754/826/24

Вирок

Іменем України

20 травня 2024 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 62022100130000318 від 22 червня 2022 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

Капітан ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 31 травня 2022 року близько 20 год. 00 хв. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та до 24 жовтня 2023 року проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням службових обов`язків та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_3 в суді свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, фактичні обставини справи не оспорював, дав показання суду, що дійсно за обставин викладених в обвинувальному акті самовільно залишив 31 травня 2022 року військову частину НОМЕР_1 , не маючи на це дозволу відповідного командира, поїхав за місцем проживання. У військову частину більше не повертався. Добровільно 24 жовтня 2023 року звернувся до ДБР з цього приводу.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно вимог ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та обирає йому покарання, передбачене санкцією ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі, однак враховуючи особу винного, його позитивні характеристики за місцем служби, те, що він є учасником бойових дій, безпосередньо приймав участь в АТО, стан здоров`я, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, обставини скоєного кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах нагляду за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1ст. 76 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

1/ періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2/ повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий