open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2024 року Київ № 320/2497/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі відповідач, Держрибагентство), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 26.10.2022 № 475-О "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу оперативної роботи Управління охорони водних біоресурсів та оперативного реагування Державного агентства меліорації та рибного господарства України;

- стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства України середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.10.2022 по дату ухвалення рішення суду про поновлення позивача на роботі;

- стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч його переважного права на залишення на посаді, яку він займав, без погодження з органом первинної профспілкової організації або профспілкового представника, позивача протиправно звільнено, чим порушено його конституційне право на працю, яке має бути поновлене у заявлений спосіб.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому наголосив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Звільнення позивача здійснено відповідно до вимог трудового законодавства, у зв`язку з його відмовою від переведення на рівнозначну запропоновану посаду.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 , позивач з 01.07.2017 працював на посаді головного державного інспектора відділу оперативної роботи № 2 Управління оперативного реагування "Рибоохоронний патруль" Державного агентства рибного господарства України; з 01.06.2020 переведений на рівнозначну вакантну посаду головного державного інспектора відділу оперативної роботи Управління оперативного реагування; з 10.05.2021 переведений на рівнозначну посаду головного державного інспектора відділу оперативної роботи Управління охорони водних біоресурсів та оперативного реагування.

Державне агентство рибного господарства України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2021 № 539 було перейменоване на Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про центральні органи виконавчої влади", постанов Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 "Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів", від 12.03.2005 № 179 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій", від 18.01.2017 № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів", Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.08.2022 № 21-1530-05.1/15091, наказом Держрибагентства від 29.08.2022 № 248, введено в дію з 29.08.2022 структуру та штатний розпис Держрибагентства.

Позивачу 26.09.2022 вручено під особистий підпис попередження про наступне звільнення, у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Держрибагентства зі скороченням чисельності працівників Державного агентства меліорації та рибного господарства України та відповідно до наказу Держрибагентства від 29.08.2022 № 249"Про введення в дію структури і штатного розпису Державного агентства меліорації та рибного господарства України", яким позивача було попереджено про наступне звільнення з посади головного державного інспектора відділу оперативної роботи Управління охорони водних біоресурсів та оперативного реагування Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

Одночасно позивачу було запропоновано для подальшого працевлаштування тимчасово вакантну посаду головного державного інспектора Відділу оперативного реагування, до дати фактичного виходу на роботу основного працівника ОСОБА_2 , якого увільнено від роботи, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади на період проходження військової служби.

Натомість позивач подав на ім`я голови Держрибагентства заяву від 05.10.2022, в якій просив з урахуванням переваги залишення на роботі, яка передбачена пунктом 5 частини другої статті 42 Кодексу законів про працю України, залишити його на посаді головного державного інспектора відділу оперативної роботи Управління охорони водних біоресурсів та оперативного реагування Держрибагентства.

За результатом розгляду такої заяви, листом від 31.10.2022 № 3-7.1-19/4609-22 відповідач повідомив позивача про те, що наказом від 29.08.2022 року № 249 "Про введення в дію структури і штатного розпису Державного агентства меліорації та рибного господарства України" з 29.08.2022 змінено структуру та штатний розпис Держрибагентства зі скороченням чисельності працівників. У зв`язку зі скороченням посади державної служби головного державного інспектора відділу оперативної роботи Управління охорони водних біоресурсів та оперативного реагування Державного агентства меліорації та рибного господарства України, відповідно до частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" позивачу було запропоновано рівнозначну тимчасово вакантну посаду головного державного інспектора Відділу оперативного реагування на час увільнення від роботи, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації основного працівника ОСОБА_2 та видано відповідне попередження. Проте, з переведенням на запропоновану посаду позивач не погодився, що підтвердив особистим підписом 26.09.2022. Отже, Держрибагентством дотримані вимоги пункту 5 статті 42 Кодексу законів про працю України щодо надання переваги позивачу, як учаснику бойових дій, в залишенні на роботі.

Зі змісту нової структури та штатного розпису Держрибагентства випливає, що у її складі відсутні такі структурні підрозділи, як Відділ оперативної роботи та Управління охорони водних біоресурсів та оперативного реагування (як окремо, такі і у складі один одного). Натомість створено Відділ оперативного реагування як самостійний структурний підрозділ.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої та частини четвертої статі 87, статті 89 Закону України "Про державну службу" та наказу Держрибагентства від 29.08.2022 № 249 "Про введення в дію структури і штатного розпису Державного агентства меліорації та рибного господарства України", наказом Держрибагентства від 26.10.2022 № 475-О, позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу оперативної роботи Управління охорони водних біоресурсів та оперативного реагування 27.10.2022 у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Держрибагентства зі скороченням чисельності працівників.

Згідно з листом Первинної профспілкової організації Держрибагентство від 23.01.2023 № 1, ОСОБА_1 до членів профспілкової організації прийнятим не був, членські внески не сплачував.

Вважаючи наказ відповідача від 26.10.2022 № 475-О протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто

Виходячи з наведених норми основного закону, у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Для вирішення спірних правовідносин суд застосовує, зокрема, положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі Закон № 889-VIII) та Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 (далі Положення № 895), у редакціях, які діяли на момент виникнення таких відносин.

Пункт 1 Положення № 895 визначає, що Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Держрибагентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 895).

За приписами пункту 10 Положення № 895 Держрибагентство очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

Відповідно до підпунктів 1, 8, 12 пункту 12 Голова Держрибагентства, зокрема:

очолює Держрибагентство, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Держрибагентство у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами;

призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держрибагентства (якщо інше не передбачене законом), укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;

вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держрибагентства, керівників територіальних органів Держрибагентства, присвоює їм ранг державних службовців (якщо інше не передбачено законом).

Згідно з пунктом 15 Положення № 895, гранична чисельність державних службовців та працівників Держрибагентства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру апарату Держрибагентства затверджує його Голова за погодженням із Міністром аграрної політики та продовольства.

Штатний розпис, кошторис апарату Держрибагентства затверджуються його Головою за погодженням із Мінфіном.

Таким чином, реалізуючи свої дискреційні повноваження, відповідачем було змінено структуру і штатний розпис Держрибагентства. Внаслідок відповідних змін, посада, яку обіймав позивач, - скорочено. Процедура проведення відповідних змін не оскаржена та протиправною не визнана.

У свою чергу Закон № 889-VIIIвизначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закону № 889-VIIIкерівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.

Суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади (підпункт 7 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII).

За приписами статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої, пункту 4 частини другої статті 17 Закону № 889-VIII, повноваження керівника державної служби здійснюють, в іншому центральному органі виконавчої влади - керівник відповідного органу.

Керівник державної служби призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на посади державної служби категорій "Б"і"В", звільняє з таких посад відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої, частини другої, частини п`ятої статті 41 Закону № 889-VIII, державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення;

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Суб`єкт призначення з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей може прийняти рішення про одночасне переведення не менше двох державних службовців між посадами, які вони займають. Переведення здійснюється лише на рівнозначні посади та за згодою державних службовців.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87цього Закону).

Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу (пункт 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1та1-1частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Таким чином, пропонування посади для переведення державного службовця при звільненні на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, здійснюється у разі наявності можливості у суб`єкта призначення запропонувати відповідні посади. Відповідно, у разі відсутності такої можливості або відмови державного службовця від переведення на запропоновану посаду, суб`єкт призначення звільняє державного службовця на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

При цьому відповідно до статті 40, 49-2 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2і6цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).

Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Отже, процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення врегульована положеннями Закону № 889-VIII, що виключає застосування КЗпП України до спірних правовідносин.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 03.11.2022 у справі № 240/20237/20 встановив можливість у суб`єкта призначення розірвати трудовий договір з підстав скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу з будь-яким державним службовцем.

Також Верховний Суду вказав на роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 20.02.202 року № 86р/з, що при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб`єкта призначення або керівника державної служби, а не обов`язком.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем належним чином та у повному обсязі виконано наведені вимоги Закону № 889-VIII, а саме: попереджено позивача про наступне звільнення; одночасно позивачу запропоновано рівнозначну вакантну посаду. Натомість, позивач з власної ініціативи відмовитися від запропонованої йому для переведення рівнозначної посади.

Таким чином, судом не виявлено порушень з боку відповідача законодавчо визначеної процедури звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, тож спірний наказ є правомірним та задоволенню не підлягає, які і інші вимоги позивача, які є похідними.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності з правовим регулюванням спірних правовідносин, суд вважає, що відповідачем виконаний процесуальний обов`язок щодо доказування.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.

Джерело: ЄДРСР 119100211
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку