ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1359/22

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Васьковського О.В., Вронської Г.О., Дроботової Т.Б., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Остапенко С.Л. (адвокат),

відповідача - Публічного акціонерного товариства "Центренерго" - Гаврись Я.Б. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023

у справі № 911/1359/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення 150 907 381,69 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення суми основного боргу, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу електричної енергії.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі по тексту - Компанія, покупець, позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (надалі по тексту - Товариство, відповідач, продавець) про стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії в частині повернення коштів за електричну енергію, що оплачена, однак відбір/відпуск якої у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 Товариство зменшило.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.12.2022 (суддя Ейвазова А.Р.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду (колегія суддів: головуючий Козир Т.П., суддів: Коробенка Г.П. Кравчука Г.А.) від 27.04.2023 у справі №911/1359/22, закрито провадження в частині стягнення 114 116 797, 48 грн основного боргу; позов задоволено частково; стягнуто 17 320 704, 86 грн втрат від інфляції, 1 535 148, 92 грн 3% річних і 282 837, 81 грн судового збору; в частині стягнення 1 205, 84 грн 3 % річних та 17 933 524, 59 грн пені - відмовлено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Компанія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 17 933 524,59 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у вказаній частині.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: статей 548, 549, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 216, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 3, 6, 17 Закону України "Про ринок електричної енергії" у поєднанні з підпунктом 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова №332).

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечило проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.12.2021 Товариством (продавець) і Компанією (покупець) укладено двосторонній договір №20/21-360-РДД купівлі-продажу електричної енергії (далі - Договір), за умовами якого:

- предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у Договорі (пункт 1.1);

- під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, однак стосуються договірних зобов`язань, сторони зобов`язуються керуватись законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 1.5);

-продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а покупець - відібрати електричну енергію відповідно до графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку №1, згідно з підпунктом 23 пункту 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №499 (абзац перший пункту 2.1);

-продавець має право в односторонньому порядку на зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії покупцю у разі, якщо собівартість виробництва електричної енергії у продавця є більшою ніж ціна (вартість) електричної енергії, визначеної в Договорі, з технічних причин, з інших причин чи обставин. За таких обставин обсяг(и) електричної енергії, який підлягає зменшенню та період(и) зменшення відпуску/відбору визначається(ються) продавцем; про зменшення відпуску відбору електричної енергії в певних обсягах та за певний період(и) продавець має право повідомити покупця не пізніш ніж за тридцять днів до дати такого зменшення відпуску/відбору електричної енергії (абзац другий пункту 2.1);

- у разі отримання продавцем коштів за електричну енергію, відпуск/відбір якої зменшив продавець, останній зобов`язується повернути кошти в межах вартості зменшеного обсягу відпуску відбору електричної енергії протягом п`ятнадцяти банківських днів з дати отримання від покупця вимоги в письмовій формі про повернення коштів в сумі вартості електричної енергії, зменшеної для відпуску/відбору (абзац четвертий пункту 2.1);

- ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу та загальна вартість Договору визначаються у додатку №1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва (пункт 3.1);

- період відпуску/відбору електричної енергії становить: з 01 березня 2022 року до 30 квітня 2022 року включно (пункт 3.3);

- оплата за Договором вважається належним чином здійсненою після того, як на користь продавця з банківського рахунку покупця в повному обсязі списано грошові кошти, що підлягають сплаті за електричну енергії відповідно до умов Договору (пункт 3.6);

-сторона, яка порушила строк (термін) виконання грошового зобов`язання, передбаченого Договором, зобов`язується сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 4.2);

-сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (пункт 5.1);

-сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (пункт 5.2);

-доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом (пункт 5.3);

-всі повідомлення, які направляються сторонами одна одній відповідно до Договору, повинні бути здійснені у письмовій формі, підписані уповноваженими особами сторони і вважатимуться поданими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим або цінним листом з описом вкладення або доставлені особисто за зазначеними адресами сторін або поштовим оператором Новою поштою чи іншим, в тому числі кур`єрською доставкою, але не виключно (пункт 7.6);

-Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до моменту повного, та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором або укладення сторонами додаткової угоди про припинення (розірвання) Договору (пункт 8.1).

6.2. У додатку №1 до Договору (далі - Додаток №1) сторони погодили такий графік відпуску/відбору електричної енергії у період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року: тип графіку продажу електричної енергії - базове навантаження; обсяг - 219 450 МВт/год; ціна за 1 МВт/год - 2 100,67грн; вартість електроенергії (з акцизним податком та з ПДВ) - 533 190 437,80 грн.

6.2.1. У пункті 2 додатку №1 зазначено, що гарантійний внесок складає 175 560 000 грн без ПДВ, ПДВ гарантійного внеску - 35 112 000 грн (всього - 210 672 000 грн).

6.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору позивачем перераховано відповідачу:

платіжним дорученням від 13.12.2021 №103 - 342 518 437,80 грн;

платіжним дорученням від 13.12.2021 №104 - 35 112 000 грн.

6.3.1. Окрім того, ТОВ "УЕБ" перерахувало відповідачу платіжним дорученням від 13.12.2021 №60282446 частину гарантійного внеску у розмірі 175 560 000 грн, який отримало від позивача у складі платежу, здійсненого платіжним дорученням від 13.12.2021 №47 на суму 234 448 676 грн.

6.3.2. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виснував, що всього перераховано відповідачу в рахунок оплати електричної енергії 553 190 437,80 грн.

6.4. Листом від 25.01.2022 №24/243 відповідач повідомив позивача про зменшення відпуску/відбору електричної енергії, передбаченої Договором, на 36 000 МВт/год за період з 01 березня 2022 року по 10 березня 2022 року.

6.5. Позивач листом від 01.02.2022 №01/4544 звернувся до відповідача із вимогою повернути протягом 15 банківських днів різницю, у зв`язку із зменшенням обсягу відпуску/відбору електричної енергії за період з 01 березня 2022 року по 10 березня 2022 року, у розмірі 90 748 944 грн. Позивач стверджував, що такий лист 01.02.2022 направлено на електронну адресу продавця, зазначену у Договорі, а відповідач під час розгляду даної справи у відзиві факт отримання такого листа не заперечив.

6.6. Листом від 07.02.2022 №24/407 відповідач повідомив позивача про зменшення відпуску/відбору електричної енергії, передбаченої Договором, на 36 000 МВт/год за період з 11 березня 2022 року по 20 березня 2022 року.

6.7. Листом від 07.02.2022 №01/5952 позивач звернувся з вимогою повернути протягом 15 банківських днів різницю, у зв`язку із зменшенням обсягу відпуску/відбору електричної енергії за період з 11 березня 2022 року по 20 березня 2022 року у розмірі 90 748 944грн. Позивач стверджував, що такий лист 08.02.2022 направлено на електронну адресу продавця, зазначену у Договорі, а відповідач під час розгляду даної справи у відзиві факт отримання такого листа не заперечив.

6.8. Листом від 17.02.2022 №24/600 відповідач повідомив позивача про зменшення відпуску/відбору електричної енергії, передбаченої Договором, на 39 450 МВт/год за період з 21 березня 2022 року по 31 березня 2022 року.

6.9. Листом від 18.02.2022 №01/8600 позивач звернувся з вимогою повернути протягом 15 банківських днів різницю, у зв`язку із зменшенням обсягу відпуску/відбору електричної енергії за період з 21 березня 2022 року по 31 березня 2022 року у розмірі 90 445 717,80 грн. Позивач стверджував, що такий лист 21.02.2022 направлено на електронну адресу продавця, зазначену у Договорі, а відповідач під час розгляду даної справи у відзиві факт отримання такого листа не заперечив.

6.10. Суди попередніх інстанцій вказали, що вищевказані вимоги про повернення коштів були також направлені позивачем поштою, однак не вручені відповідачу.

6.11.Позивач також вказує, що відповідні листи повторно направлені поштою та вручені відповідачу 17.05.2022, що підтверджується інформацією про вручення поштового відправлення №0103280109871.

6.12.Відповідачем платіжним дорученням 23.02.2022 №676 перераховано на рахунок позивачу 54 449 366 грн в рахунок повернення коштів, у зв`язку із зменшенням відпуску.

6.13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами 24.02.2022 укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою зменшили обсяг відпуску/відбору електричної енергії в Об`єднану Енергосистему України в березні 2022 року до 44 580 МВт/год на умовах графіку базове навантаження.

6.14. У додатку №1 до Договору в редакції додаткової угоди від 24.02.2022 №1 сторонами погоджено такий графік відпуску/відбору електричної енергії на період з 01.03.2022 по 30.04.2022, а саме:

- з 01.03.2022 по 31.03.2022: обсяг - 44 580 МВт/год; вартість електроенергії (з акцизним податком та без ПДВ) - 93 647868,60 грн;

- з 01.04.2022 по 30.04.2022: обсяг - 108 000 МВт/год; вартість електроенергії (з акцизним податком та без ПДВ) - 226 872 360 грн.

6.15. Суди попередніх інстанцій вказали, що загалом погоджено відпуск/відібрання електричної енергії у відповідному періоду на суму 384 624 274,32 грн з ПДВ.

6.16. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що з актів купівлі-продажу електричної енергії за березень 2022 року та квітень 2022 року вбачається, що загалом відпущено позивачу електричну енергії на загальну суму 384 624 274,32грн (112 377 442,32 грн + 272 246 832 грн).

6.17. Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що відповідач не повернув грошові кошти у розмірі 114 116 797,48 грн, які підлягають поверненню йому відповідачем за фактом зменшенням відпуску/відібрання електричної енергії у березні 2022 року [553 190 437,80 грн (сплачено) - 54 449 366 грн (повернуто) - 384 624 274,32 грн (поставлено електроенергії)], у зв`язку з чим заявив до стягнення з відповідача 114 116 797,48 грн основного боргу, а також нарахованих за період з 02.03.2022 по 23.08.2022: пені у розмірі 17 933 524,59 грн; 3% річних у розмірі 1 536 354,76 грн; втрат від інфляції у розмірі 17 320 704,86 грн.

6.18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час розгляду справи, 24.08.2022 відповідачем перераховано позивачу платіжним дорученням від 24.08.2022 №1965 в рахунок повернення коштів у зв`язку із зменшенням обсягу відпуску/відбору суму коштів у розмірі 114 116 797,48 грн.

6.19. Суд апеляційної інстанції вказав, що за наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження в частині стягнення 114 116 797,48 грн основного боргу підлягає закриттю за відсутності предмету спору, позов підлягає частковому задоволенню в частині вимог про стягнення 17 320 704,86 грн втрат від інфляції та 1 535 148,92 грн 3% річних, а в частині вимог про стягнення 1 205,84 грн 3% річних та 17 933 524,59 грн пені позов не підлягає задоволенню.

6.20. Позивач у апеляційній скарзі оскаржував рішення суду першої інстанції виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 17 933 524,59 грн пені.

6.21. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ним не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а також не встановлено неправильного застосування норм матеріального права в частині задоволених позовних вимог про стягнення 17 320 704,86 грн втрат від інфляції, 1 535 148,92 грн 3% річних та в частині відмови у позові про стягнення 1 205,84 грн 3 % річних.

6.22. Щодо позовних вимог про стягнення 17 933 524,59 грн пені, суд апеляційної інстанції вказав, зокрема, таке.

6.22.1. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов`язання за договором в частині своєчасного повернення позивачу грошових коштів у розмірі 114 116 797,48 грн.

6.22.2. Укладеним сторонами Договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання за Договором у вигляді пені.

6.22.3. У зв`язку із порушенням строків повернення коштів позивачем у серпні 2022 року нараховані та заявлені до стягнення 17 933 524,59 грн пені.

6.22.4. Однак, НКРЕКП Постановою №332 надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов`язковими для застосування.

6.22.5. Так, пунктом 5 Постанови №333 (доповненим відповідно до постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

6.22.6. Підпунктом 16 пункту 1 Постанови №332 (доповненим відповідно до постанови від 26.04.2022 №413) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

6.22.7. Постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку.

6.22.8. Постанова НКРЕКП від 26.04.2022 №413, якою доповнено Постанову №332 підпунктом 16 пункту 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте, згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін.

6.22.9. Також, як правильно зазначив суд першої інстанції, вказаною постановою регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії, у тому числі у випадку застосування таких штрафних санкцій не лише оператором системи передачі, яким є позивач, але й у випадку застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафних санкцій іншим учасником ринку за іншими договорами, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері.

6.22.10. Посилання позивача на те, що пункт 16 частини першої відповідної постанови у відповідній редакції діє лише з моменту набрання чинності постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки відповідний пункт, з огляду на його зміст, розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, а також враховуючи, що вимоги щодо стягнення нарахованої пені заявлені у серпні 2022 року.

6.22.11. Суд апеляційної інстанції вказав, що ним враховані правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.09.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

6.22.12. Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові в частині стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі №911/1359/22 за касаційною скаргою Компанії на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 справу №911/1359/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (надалі по тексту також -Об`єднана палата).

7.3. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 для розгляду справи №911/1359/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Баранця О.М., Булгакової І.В., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.

7.4. Ухвалою від 25.08.2023 Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №911/1359/22 за касаційною скаргою Компанії на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22.

7.5. У подальшому кількісно-персональний склад суддів Об`єднаної палати у даній справі змінювався, про що свідчать відповідні протоколи повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, які містяться і матеріалах справи.

7.6. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.7. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предмет касаційного оскарження

8.1. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Компанії є рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені (17 933 524,59 грн).

8.2. В іншій частині вказані вище судові рішення, а саме в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних (у тому числі, в частині відмови), скаржником не оскаржуються, а відтак не переглядаються Судом під час касаційного розгляду даної справи.

8.3. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

8.5 Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.6. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.7. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8.8. На думку скаржника, відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах таких норм права:

- статті 548 "Загальні умови забезпечення виконання зобов`язання", статті 549 "Поняття неустойки", статті 611 "Правові наслідки порушення зобов`язання" ЦК України,

- статті 216 "Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин", статті 218 "Підстави господарсько-правової відповідальності", статті 230 "Штрафні санкції", статті 231 "Розмір штрафних санкцій", статті 232 "Порядок застосування штрафних санкцій" ГК України,

- статті 3 "Принципи функціонування ринку електричної енергії", статті 6 "Державне регулювання ринку електричної енергії", статті 17 "Операційна безпека постачання" Закону України "Про ринок електричної енергії" у поєднанні з підпунктом 16 пункту 1 Постанови №332 НКРЕКП.

8.9. Щодо правильності/неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи/та порушення/не порушення норм процесуального права

8.10. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем (покупець) і відповідачем (продавець) укладено двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії.

8.11. Також, судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, зокрема, таке:

- матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов`язання за договором в частині своєчасного повернення позивачу грошових коштів у розмірі 114 116 797,48 грн;

- укладеним сторонами Договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання за Договором у вигляді пені;

- у зв`язку із порушенням строків повернення коштів позивачем у серпні 2022 року нараховані та заявлені до стягнення 17 933 524,59 грн пені;

- НКРЕКП Постановою №332 надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов`язковими для застосування;

- пунктом 5 Постанови №333 (доповненим відповідно до постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";

- підпунктом 16 пункту 1 Постанови №332 (доповненим відповідно до постанови від 26.04.2022 №413) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування;

-постанова НКРЕКП від 26.04.2022 №413, якою доповнено Постанову №332 підпунктом 16 пункту 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте, згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, передаючи дану справу на розгляд Об`єднаної палати

8.12. Верховний Суд вказав на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22, щодо відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі Постанови №332 НКРЕКП, виходячи з такого.

8.12.1. Колегія суддів зазначила, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України) та застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання унормовано законами, зокрема, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України (частини перша, третя статті 549 ЦК України, статті 230, 231 ГК України).

8.12.2. Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає:

а) Конституцію України;

б) закони, кодекси України;

в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.

8.12.3. НКРЕКП 25.02.2022 прийнято Постанову №332, відповідно до преамбули якої відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);

-оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

8.12.4. Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 Постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

8.12.5. У подальшому до Постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

8.12.6. У наведеному контексті Постанова НКРЕКП №332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами - Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу на загальним законом (ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства України, та ГК України), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

8.12.7. Колегія суддів вказує, що наведене в підпункті 16 пункту 1 Постанови №332 формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України та ГК України (закону), ані норми договору, щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

8.12.8. Колегія суддів вважає, що наведені НКРЕКП настанови (рекомендації) в межах наданих їй повноважень спрямовані на регулювання/урядування саме дій учасників ринку електричної енергії і саме таким чином, що лише рекомендують їм тимчасово обмежити їх поведінку у спірних правовідносинах (не нараховувати і не стягувати санкції) за умов, що склалися (введення та продовження в Україні воєнного стану), для стабілізації учасників ринку електричної енергії під час такого періоду.

8.12.9. Відповідно, вказаний підпункт 16 пункту 1 Постанови №332 не може бути актом (підзаконним), який повністю звільняє одного з учасників ринку електричної енергії від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного сторонами Договору, до якого жодні зміни в цій частині внесені не були, зокрема, у зв`язку з прийняттям Постанови №332.

8.12.10. Колегія суддів звернула увагу, що в даному випадку НКРЕКП Постановою №332 не припинила дію умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії, зокрема, в частині нарахування штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов`язання, а рекомендувала учасникам ринку електричної енергії зупинити нарахування та стягнення таких штрафних санкцій на відповідний період.

8.12.11. На думку колегії суддів, застосування судами підпункту 16 пункту 1 Постанови №332 до спірних правовідносин також не відповідає статті 58 Конституції України, адже не може вважатись пом`якшенням [пом`якшення для однієї сторони спірних правовідносин (зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій) має протилежні наслідки для іншої сторони (позбавляє її права на нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами укладеного договору та нормами чинного законодавства], а також звільненням від відповідальності (наведене формулювання не свідчить про звільнення від відповідальності, а вказує лише на тимчасове обмеження щодо нарахування та стягнення, яке має лише рекомендаційний характер та не свідчить про обов`язковість наведених НКРЕКП настанов для суду при розгляді спору).

8.12.12. У той же час, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, фактично погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що Постанова №332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413.

8.12.13. Проте, у справі №922/1948/22 період нарахування штрафних санкцій з 26.02.2022 по 25.04.2022 підпункт 16 пункту 1 у Постанові №332 взагалі був відсутній, а формулювання пункту 5 (в редакції постанови від 27.02.2022) вказувало на надання сторонам рекомендацій щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій (надано рекомендації щодо врегулювання правовідносин сторін з метою стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду).

8.12.14. Колегія суддів виходить також з того, що такий рекомендаційний характер пункту 5 Постанови №332 (в редакції постанови від 27.02.2022), яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами ЦК України та ГК України (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.

8.12.15. Положення підпункту 16 пункту 1, яким доповнено Постанову №332 та на підставі якого відмовлено у позові в частині стягнення штрафних санкції у справі №922/1948/22, не мають імперативного (обов`язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті також рекомендаціями/порадами учасникам ринку електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі, відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов Договору, укладеного на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії".

8.12.16. Відтак, на думку колегії суддів у справі №911/1359/22, існує необхідність у відступленні від вищенаведеного висновку Верховного Суду, оскільки положення Постанови №332 (підпункт 16 пункту 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного Договору та чинного законодавства (ЦК України та ГК України, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані Постановою №332, як підзаконним актом.

Позиція Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду

8.13.1. Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

8.13.2. Відповідно до статті 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

8.13.3. Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

8.13.4. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

8.13.5. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку.

8.13.6. Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

8.13.7. Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

8.13.8. Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

8.13.9. Об`єднана палата констатує, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

8.13.10. Що стосується посилання скаржника на те, що у даному випадку мали застосовуватися норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, оскільки вони мають вищу юридичну силу ніж постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) Об`єднана палата виходить з наступного.

8.13.11. Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є правовою державою.

8.13.12. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №9-рп/2001 від 19.06.2001 у справі № 1-37/2001, в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.

8.13.13. Отже, нормативні акти, що затверджуються Регулятором, не можуть суперечити Конституції України та законам, які регулюють господарські відносини на ринку електроенергії.

8.13.14. Відповідно до частини першої статті 66 Закону «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

8.13.15. Істотні умови двосторонніх договорів визначені у частині третій статті 66 вказаного Закону, якими є, зокрема, умови про права, обов`язки та відповідальність сторін (пункт 8 частини третьої статті 66 Закону).

8.13.16. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірник договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов`язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку).

8.13.17. Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів.

8.13.18. Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання.

8.13.19. Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

8.13.20. Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (пункт 16 частини другої статті З Закону «Про ринок електричної енергії»).

8.13.21. Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта.

8.13.22. Частина четверта статті 179 Господарського кодексу України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов`язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.

8.13.23. Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

8.13.24. В подальшому Законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738-IX, від 7.02.2023 № 2915-IX, від 2.05.2023 № 3057-IX, від 27.07.2023 № 3275-IX, від 8.11.2023 № 3429-IX, від 06.02.2024 № 3564-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 6.02. 2023 № 58/2023 , від 1.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023,від 6.11.2023 № 734/2023, від 5.02.2024 № 49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

8.13.25. Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

8.13.26. Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

8.13.27. Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

8.13.28. Відповідно до положень частини 1 статті 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

8.13.29. Об`єднана палата ураховує, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

8.13.30. Зокрема, Регулятор заначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

8.13.31. Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

8.13.32. Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

8.13.33. Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

8.13.34. Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

8.13.35. Отже, Об`єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

8.13.36. При цьому Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

8.13.37. Об`єднана палата звергає увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022 ) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

8.13.38. Таким чином, хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

8.13.39. Відмовляючи у задоволенні позову у стягненні пені, суди попередніх інстанцій посилалися на приписи Постанови №332, а саме підпункт 16 пункту 1 такого змісту: на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати таку настанову - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

8.13.40. Суд першої та апеляційної інстанцій, вказували, зокрема, таке:

- повноваження НКРЕКП, визначені Законом, пунктом 1 частини другої статті 17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання;

- як визначено пунктом 1 частини першої статті 2 Закону регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо;

- відповідно до частини першої статті 3 Закону регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України;

- вказаною постановою регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії, у тому числі у випадку застосування таких штрафних санкцій не лише оператором системи передачі, яким є позивач, але й у випадку застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафних санкцій іншим учасником ринку за іншими договорами, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері.

8.13.41. Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

8.13.42. Об`єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.

8.13.43. Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

8.13.44. Об`єднана палата також ураховує, що 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, 2) .

8.13.45. У підпункті 2 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено: «розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту:

"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

8.13.46. Отже, відповідно до цього Закону прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнені пунктом 19.

8.13.47. Статтями 257-259 Цивільного кодексу України унормовано загальна позовна давність, спеціальна позовна давність, зміна тривалості позовної давності.

8.13.48. Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, а саме відмовили у задоволенні пені з посиланнями на приписи Постанови №332.

8.13.49. З огляду на викладене доводи касаційної скарги не знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні стягнення пені відсутні.

8.13.50. Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.13.51. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.13.52. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися, та не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Стосовно відступлення від правового висновку, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22

9.5. Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 зазначив, що НКРЕКП (регулятор) прийняв Постанову №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

9.6. Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від вказаного висновку з урахуванням уточнення такого змісту:

- підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддяТ. МалашенковаСудді І. Бенедисюк О. Васьковський Г. Вронська Т. Дроботова В. Пєсков Л. Рогач Ю. Чумак З окремою думкою судді Ю.Чумака