ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/12121/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Міністерства оборони України

про стягнення 53196365,74 грн.

за участі представників:

від позивача: Кулініч А.П., Маліцький В.В., Сенюта В.Е.

від відповідача: Святецький М.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України про стягнення 52381633,10 грн. заборгованості за договорами про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів і проведення розрахунків за них від 18.04.2022 №370/1/5/6-ВС/14/2022-ЦЮ, від 21.12.2022 № 370/1/5/20/ВС/125/2022-ЦЮ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

18.08.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 21.09.2023 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог на суму 814732,64 грн., відтак подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням загального розміру позовних вимог у сумі 53196365,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про залишення клопотання від 21.09.2023 без розгляду задоволено. Клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 21.09.2023 про продовження строку на подання відповіді на відзив залишено без розгляду.

18.01.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 23217620,36 грн. унаслідок погашення вказаної суми боргу згідно з платіжною інструкцією від 26.12.2023 № 370/3/2666.

Протокольною ухвалою суду від 04.04.2024 долучено заперечення відповідача до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.04.2024 судом оглянуто оригінали доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у справі № 910/12121/23 у частині позовних вимог про стягнення 23217620,36 грн. задоволено. Провадження у справі № 910/12121/23 у частині позовних вимог про стягнення 23217620,36 грн. основного боргу закрито.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, шо позивачем не надано доказів на підтвердження виконання відповідних операцій, а саме накладних з відміткою станції призначення про прибуття вантажу та підписом вантажоодержувача про одержання вантажу в накладній, дорожньої відомості. Також відповідач заперечував проти внесення плати за вагони, що не є вагонами перевізника, та за перевезення гуманітарної допомоги.

У відповіді на відзив позивач звернув увагу, що договором передбачено внесення плати за надані послуги не тільки на підставі накладних, при цьому підписи представників військових частин на первинних документах підтверджують прийняття послуг. Також позивач звернув увагу, що відповідач не використовував власні вагони для перевезення вантажу, та надав витяги з планів перевезення лише в червні 2023 року. Крім того, оскільки умовами договору чи чинним законодавством не передбачено безкоштовного перевезення залізничним транспортом гуманітарної допомоги, оплата за перевезення покладається на відповідача, як отримувача. Одночасно підлягає оплаті вартість перевезення вантажу від відправника ТОВ «Ексон Юк» між станцією призначення до станції, на яку відповідачем здійснено переадресування за первинними перевізними документами вантажу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2022 між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів і проведення розрахунків за них № 370/1/5/6/-ВС/14/2022-ЦЮ, предметом якого є послуги з перевезень громадським, залізничним транспортом (60210000-3) (послуги з перевезень залізничним транспортом військових вантажів) (далі - Послуги). Послуги включають надання власного вагону Перевізника для перевезення та інші послуги, пов`язані з організацією перевезення військових вантажів у власних вагонах Перевізника і проведення розрахунків за них.

У пункті 1.3 договору зазначені наступні поняття та їх значення: відправник - зазначена в перевізному документі військова частина (установа), яка відправляє військові ешелони, військові транспорти; власний вагон Перевізника - це вантажний вагон, яким Перевізник володіє на праві власності чи іншій правовій підставі, має загальномережеву нумерацію та ознаку в АБД ПВ «власний вагон» (далі - вагон Перевізника).

Згідно з п. 3.1 договору ціна цього Договору визначається в межах сум, передбачених відповідними бюджетними асигнуваннями на 2022 рік, та становить 648 678 000 грн., у тому числі ПДВ - 108 113 000 грн. Закупівля послуг здійснюється за кошти Державного бюджету України за бюджетною підпрограмою 2101020/9 КЕКВ 2240 (код 070 -85 579 100 грн 00 коп., код 070/30 -563 098 900 грн 00 коп.).

Відповідно до пункту 4.1 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні Перевізника складається з: 1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону Перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; 2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, з урахуванням коригуючих коефіцієнтів . до тарифів Збірника тарифів на дату відправлення вагону, скореговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в Додатку 2 до цього Договору. Якщо тарифна відстань за перевезення власних вагонів Перевізника в порожньому етапі перевищуватиме 2190 км, то плата визначається з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу IV Збірника тарифів, за фактичну відстань та коефіцієнту, що коригує вартість за операцію руху залежно від відстані перевезення, який має значення у тарифному поясі «від 2091 км до 2190 км». Під час визначення тарифної відстані за перевезення порожніх власних вагонів Перевізника неповні кілометри округлюються до повних за загальними правилами; 3) плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за нормативний термін доставки.

За змістом пункту 5.1 договору оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний у п. 5.9. Договору за фактично надані послуги Перевізником.

При оформленні військових перевезень комплект документів, які належать Замовнику, а саме: накладні, накопичувальні картки, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, відомості плати за користування вагонами та інші документи, які підписані уповноваженими представниками військових частин Міноборони та працівниками станції (далі - розрахункові документи), направляються зі станцій, де здійснювалось оформлення військових перевезень, до виробничих структурних підрозділів філії «ЄРЦ» для опрацювання та подальшої видачі їх представнику Управління військових сполучень на залізницях (далі - представники Замовника) для перевірки правильності нарахувань та оформлення розрахункових документів (пункт 5.4 договору).

У пункті 6.1 договору строк надання Послуг встановлений до 31.12.2022 року.

Згідно з пунктом 6.2 договору надання Послуг (у тому числі надання власного вагону Перевізника у використання) за цим Договором здійснюється на підставі витягів з плану військових перевезень, які Замовник пред`являє Перевізнику через представника Замовника на регіональній філії «Південно-Західна залізниця».

Надання Послуг за цим Договором підтверджується одним або кількома документами: залізничною накладною, відомістю плати за користування вагонами (контейнерами), відомістю плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, накопичувальною карткою та іншими документами, які узгоджені та підписані відповідальним представником військової частини, призначеним наказом командира частини (6.3 договору).

Відповідно до пункту 12.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

За положеннями пункту 12.2 договору сторони беруть до уваги, що враховуючи вимоги частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладання, а саме - з 01.01.2022 року відповідно до діючих ставок та тарифів на день надання послуги.

У додатку № 4 до договору визначено перелік із 288 військових частин, що виконують військові перевезення.

Надалі, 21.12.2022 сторонами укладено договір про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів і проведення розрахунків за них № 370/1/5/20/ВС/125/2022-ЦЮ, відповідно до пункту 3.1 якого ціна Договору визначається в межах сум, передбачених відповідними бюджетними асигнуваннями на 2022 рік та становить 860 186 285,10 грн., у тому числі ПДВ - 143 364 380,85 грн. Закупівля послуг здійснюється за кошти Державного бюджету України за бюджетною підпрограмою 2101020/9 КЕКВ 2240, код 070.

Інші умови договору є аналогічними, що й у договорі про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів і проведення розрахунків за них від 18.04.2022 № 370/1/5/6/-ВС/14/2022-ЦЮ.

За доводами позивача, останнім на виконання договірних зобов`язань протягом 2022 року надано відповідачу послуги на загальну суму 1 575 375 888,33 грн., з яких оплачені 1 522 944 225,10 грн.

Відтак, позивач просив стягнути з відповідача залишок заборгованості за надані послуги в сумі 53196365,74 грн. із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 6 глави 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 № 138) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

У Правилах видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, вказано, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (пункт 8 Правил).

Відповідно до п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстрованого з Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №864/5085, остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Як слідує з заперечень відповідача, визначена позивачем заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів, не підтверджується для оплати, зокрема, із наступних причин: нарахування за проведення маневрової роботи не підтверджене вимогою вантажовідправника; нарахування за оформлення переадресування вантажів здійснено за відсутності зміни станцій призначення та/або одержувача вантажу замовником; нарахована плата за вагони, що не є вагонами перевізника; на відомостях плати відсутні підписи вантажоотримувача та відсутній акт ГУ-23; відсутні накладні, вантажоотримувач відмовився від підпису відомості; здійснено надлишкове нарахування перевезення маршрутного поїзду, маневрову роботу, невірно застосовано ставку плати; перевезення проводила інша компанія (ТОВ «Ексон Юк»).

Відповідно до п. 5.4. та 6.3. договору документи, якими підтверджується надання послуг за договором, є: залізнична накладна, відомість плати за користування вагонами, відомість плати за подавання, збирання вагонів та маневрову роботу, накопичувальні картки та інші документи, які узгоджені та підписані відповідальним представником військові частини, призначеним наказом командира.

Відтак, відомість плати за подавання, збирання вагонів та маневрову роботу є належними документами, що підтверджують надання супутніх послуг з перевезення військових вантажів та послуг.

Щодо заперечень відповідача проти стягнення 5591378,93 грн. плати за перевезення вантажів у вагонах, що не є вагонами перевізника, суд зауважує наступне.

Як слідує з протоколів розбіжностей до переліків перевізних документів, зокрема, від 27.06.2022 по Львівська залізниця, Одеська залізниця; від 18.07.2022 по Львівська залізниця, Придніпровська залізниця; від 18.08.2022 по Львівська залізниця, Придніпровська залізниця; від 18.09.2022 по Львівська залізниця, Південна залізниця, Придніпровська залізниця; від 18.10.2022 по Придніпровська залізниця; від 18.11.2022 по Львівська залізниця, Південна залізниця; від 19.12.2022 по Львівська залізниця, Південна залізниця, під час дії Договорів перевізник виконував перевезення вантажів у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць іншої держави та вагонах замовника.

Плата за користування вагонами нараховується відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ зазначених Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні (пункт 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Розпоряджання вагонами інших держав на території України відбувається відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, а саме відповідно до п. 1.2., 1.4., 1.9. «Правил експлуатації, пономерного обліку та розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав» затверджені на нараді уповноважених представників залізничних адміністрацій 24.05.1996 відповідно до Рішення п`ятнадцятого засідання Ради з залізничного транспорту від 05.04.1996 (далі - Правила).

Згідно з п. 5.7. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, залізниця під час введення правових режимів воєнного або надзвичайного стану може використовувати власні вантажні вагони для перевезення вантажів, необхідних для ліквідації стихійного лиха, у разі виникнення загрози безпеці руху, виконання мобілізаційних та інших перевезень з повідомленням про це власника вагонів. В інших випадках власні вантажні вагони можуть використовуватися залізницею за погодженням із власником вагонів.

Відповідно до виданого позивачем розпорядження від 03.03.2022 № ЦМ-13/549 у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні із 05 години 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» дозволяється тимчасово використовувати вагони країн СНД не залежно від власності, які перебувають на території України для перевезення гуманітарних вантажів підвищення обороноздатності та відновлення економіки України. Так, визначено віднести вагони країн СНД (крім ЧФМ), що перебувають на території України до групи ЦТЛ-СНД. Планування перевезень, оформлення перевезень та нарахування плати за перевезення та послуги, пов`язані з перевезенням в цих вагонах, здійснювати за таким же порядком, як у вагонах УЗ під оперуванням ЦТЛ з обов`язковою наявністю планів та ЕЛЗ з ознакою «ЦТЛ».

Отже, використання позивачем для здійснення спірних перевезень вагонів іноземних держав вважається використанням позивачем таких вагонів, як власних, та не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату за перевезення та послуги, пов`язані з перевезенням у цих вагонах.

До того ж, умовами укладених між сторонами договорів у пунктах 4.1 визначено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагоні Перевізника складається з: 1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону Перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; 2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів.

Утім, доказів використання відповідачем власних вагонів для спірних перевезень матеріали справи не містять.

Поряд із цим, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2022 у справі № 761/6594/22 задоволено клопотання детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України Олени Чайки, про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №72022000410000003, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Даною ухвалою суду Національному агентству України з питань виявлення і розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, передано в управління або передачі в управління за договором речові докази в кримінальному провадженні № 72022000410000003, а саме арештовані вагони згідно з переліком, що наведений в ухвалі. До завершення заходів організації управління майном Національним агентством питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, передано вказані арештовані вагони на відповідальне зберігання Акціонерного товариства «Укрзалізниця» з правом комерційного використання (управління) зазначеними вагонами та правом користування, володіння та розпорядження AT «Укрзалізниця» грошовими коштами (доходами), отриманими від комерційного використання (управління) такими вагонами, на будь-які потреби, що виникають під час здійснення господарської діяльності AT «Укрзалізниця». Зобов`язано AT «Укрзалізниця» в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів визначити приналежність зазначених вагонів до АТ «Укрзалізниця» на час дії арешту.

Як убачається з матеріалів справи, нарахування позивачем плати за вагони, що передані позивачу на відповідальне зберігання на підставі ухвали суду від 11.04.2022 у справі № 761/6594/22, здійснюється за період після 11.04.2022, що узгоджується з правом комерційного використання цих вагонів позивачем.

Відтак, доводи відповідача щодо відсутності в позивача права на отримання плати за використання зазначених вагонів, на які накладений арешт, не знайшли свого підтвердження.

Щодо заперечень відповідача проти нарахованої плати за перевезення вантажу, відправником якого виступало ТОВ «Ексон Юк», суд зауважує наступне.

Відповідно до графи 10 накладної № 45455806, відправником вантажу значиться ТОВ «Ексон Юк» (м. Київ), отримувачем - ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), вантаж слідував на станцію призначення № П/К 43 № 440904.

У той же час, відповідно до наказу №20975 від 17.12.2022 здійснено переадресування за первинними перевізними документами на станцію призначення з кодом 440603 Індустріальна Південна залізниця, платником переадресації виступало ТОВ «Ексон Юк».

Надалі, згідно з наказом № 1013 від 21.12.2022 здійснено переадресування за первинними перевізними документами на станцію призначення з кодом 440209 Основа Південна залізниця, платником зазначено відповідача.

З огляду на те, що відправником вантажу ТОВ «Ексон Юк» внесено плату за перевезення вантажів лише до визначеної ним станції призначення, плата за відстань між первісним місцем призначення та зміненим покладається на отримувача вантажу на станції призначення, тобто на відповідача.

При цьому, судом ураховано, що відповідно до пункту 6.2. Договорів надання Послуг (у тому числі надання власного вагону Перевізника у використання) за цим Договором здійснюється на підставі витягів з плану військових перевезень, які Замовник пред`являє Перевізнику через представника Замовника на регіональній філії «Південно-Західна залізниця».

Відповідно до пункту 1 розділу II Інструкції з планування військових залізничних перевезень, затвердженої спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України від 01.12.2015 №666/503, (далі - Інструкція № 666/503) планування військових залізничних перевезень здійснюється ЦУВІСП зі складанням місячних планів військових перевезень (далі - план перевезень) згідно із заявками на планування військових залізничних перевезень (додаток 1) штабів видів Збройних Сил України, оперативних командувань, структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та підпорядкованих їм органів військового управління на підставі відповідних директив, наказів, розпоряджень Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 3-7 розділу II Інструкції №666/503, Заявки на планування військових залізничних перевезень надаються до 20 числа місяця, що передує запланованому, а на додаткові - до 10 числа поточного місяця. Заявки на планування термінових військових перевезень надаються до ЦУВІСП не пізніш як за три доби до початку навантаження. Заявки на зміну планів перевезень, а також їх відміну надаються до ЦУВІСП не пізніш як за п`ять діб до початку навантаження. ЦУВІСП на підставі отриманих заявок розробляє план перевезень, який доводить до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") не пізніше ніж за сім діб до початку планового місяця. Витяги із плану перевезень ПАТ "Укрзалізниця" доводить до залізниць. Залізниці доводять витяги з плану перевезень до дирекцій залізничних перевезень. Заявки на забезпечення навантаження військових ешелонів і військових транспортів командири військових частин (далі - вантажовідправники) надають військовим комендантам комендатур військових сполучень та начальникам залізничних станцій не пізніш як за 3 доби до початку навантаження за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції.

Разом із цим, відповідно до наявних у матеріалах справи копій витягів з планів військових перевезень за період лютий-грудень 2022 року, останні надані позивачу лише в червні 2023 року, тобто після фактичного здійснення перевезення, про що свідчить відповідна відмітка на копіях витягів із планів.

Крім того, відповідач заперечував проти стягнення 913087,09 грн. плати за перевезення гуманітарної допомоги та невійськового вантажу, посилаючись на те, що укладеними з позивачем договорами не передбачено перевезення гуманітарної допомоги та не військового вантажу, та відповідні перевезення відсутні в плані.

27.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 379 «Про особливості здійснення гуманітарної допомоги, яка перевозиться залізничним транспортом в умовах воєнного стану», в якій установлено, що АТ "Укрзалізниця" виступає одержувачем гуманітарних вантажів і при цьому не є отримувачем/набувачем гуманітарної допомоги в розумінні Закону України "Про гуманітарну допомогу". Отримувачами гуманітарної допомоги є обласні, Київська міська військові адміністрації (далі - військові адміністрації) чи інші визначені Кабінетом Міністрів України суб`єкти; вказані отримувачі гуманітарної допомоги звільняються від обов`язку реєструватися в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги та від інших обов`язків, передбачених Законом України "Про гуманітарну допомогу", крім обов`язків, передбачених цією постановою.

Витрати АТ "Укрзалізниця", пов`язані з одержанням, збором, обробкою, зберіганням, оформленням та перевезенням гуманітарних вантажів, відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету, які здійснюються для фінансування заходів з безперебійного функціонування залізничного транспорту (пункт 4 постанови від 27.03.2022 № 379).

Надалі, відповідно до листа Секретаріату КМУ від 07.08.2023 вих № 20044/0/2-23, визначено, що Міністерство оборони України та/або військові частини чи підпорядковані йому підрозділи не є отримувачами гуманітарної допомоги яка перевозиться залізничним транспортом в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2022 № 379.

Відповідно до параграфу 1 ст. 3 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення зі змінами та доповненнями від 01.07.2019 (надалі - УМВС) ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.

Згідно з параграфами 1, 3 та 5 ст. 14 УМВС відповідно до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти вантаж відправника до станції призначення по маршруту, визначеному відправником та договірним перевізником, та видати його отримувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною. Кожний наступний перевізник, який приймає вантаж до перевезення разом з накладною, вступає в договір перевезення та приймає на себе відповідні зобов`язання.

Згідно зі статтею 31 УМВС, якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов`язком: 1) відправника - перевізникам, що беруть участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, що видає вантаж, за здійснене ними перевезення; 2) одержувача - перевізнику, що видає вантаж, за здійснюване їм перевезення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» із моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Майно для забезпечення руху опору є військовим майном та закріплюється за військовими частинами Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

Із матеріалів справи вбачається, що в спірних накладних із перевезення гуманітарного вантажу містяться відмітки про прийняття такого вантажу військовими частинами, тобто в такому випадку після перетину кордону плата за перевезення відповідного вантажу по території України покладається на відповідача, як одержувача вантажу.

Одночасно, відсутні підстави для звільнення відповідача від оплати за послуги з перевезення вантажів, визначених як не військовий вантаж, оскільки такий вантаж прийнятий військовими частинами на станціях призначення.

До того ж, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, саме відповідач, як відправник спірного вантажу, здійснював заповнення графи 20 накладної та визначав код платника вантажного відправлення. При цьому, правильність заповнення графи 20 підтверджується підписом у графі 55.

Судом також прийняті до уваги посилання відповідача на відсутність на деяких перевізних документах відміток чи внесених змін без засвідчення посадовою особою залізниці з зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено відповідні зміни.

Утім, згідно з пунктом 1 частини 8 Закону України «Про державну таємницю» до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація: 1) у сфері оборони: про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань; про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв`язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об`єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об`єктів національної економіки у воєнний час.

Отже, суд вважає підставними доводи позивача про те, що надання позивачем послуг відповідачу в умовах воєнного стану без своєчасного оформлення первинних документів чи оформлення їх із недоліками зумовлено специфікою надання таких послуг, а також з метою дотримання режиму секретності та забезпечення безпеки перевезення військових вантажів.

Крім того, відповідач звертав увагу на не заповненні накладні від 25.03.2022, 31.03.2022, 10.10.2022 року.

У той же час, згідно з наявними в матеріалах справи листом від 02.11.202 № 5297 із актом наданих послуг від 02.11.2022 № 9 погоджено надання послуг за Договорами у жовтні 2022 року на суму 131 381 066,99 грн., актом на оплату наданих послуг від 24.02.2023 № 3/12.2022 погоджено надання послуг за Договорами у жовтні 2022 року на суму 132 695 946,18 грн.; у листі від 05.05.2023 № 2589 з актом на оплату наданих послуг від 31.05.2022 № 1/05.2022 погоджено надання послуг за Договором від 18.04.2022 за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 на суму 18820983,09 грн.

Натомість, доказів того, що зазначені відповідачем не заповнені накладні від 25.03.2022, 31.03.2022, 10.10.2022 не входять в перелік погоджених сторонами наданих послуг згідно з наведеними вище актами, матеріали справи не містять.

Також відповідач посилався на те, що позивачем заявлено до стягнення плату за перевізними документами від 14.06.2022 № 43786115, від 12.07.2022 № 43802156, від 20.07.2022 № 12050009, від 27.07.2022 № 45811015, 45832805, по яким вже здійснено оплату до подання позову на загальну суму 231 684,84 грн.

Натомість, до матеріалів справи докази здійснення оплати за вказаними перевізними документами, зокрема, платіжні інструкції, виписки з банківського рахунку, не долучені.

Відтак, за відсутності доказів перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів у сумі 231 684,84 грн. у рахунок оплати за вищезазначеними перевізними документами, правові підстави для відмови в задоволенні позову в цій частині відсутні.

Суд також ураховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача, в тому числі в частині вимог, провадження по яким закрито.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) 29978745 (двадцять дев`ять мільйонів дев`ятсот сімдесят вісім тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 38 коп. заборгованості, 797945 (сімсот дев`яносто сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 49 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 17.05.2024 року.

Суддя К.В. Полякова