КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2024 року справа №640/16063/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м.Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Суть спору: Головне управління ДФС у м.Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 10585685,27 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 10585685,27 грн., який добровільно не було сплачено, у зв`язку з чим контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №826/14391/16.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 поновлено провадження в адміністративній справі №640/16063/19 та призначено справу до судового розгляду.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
19.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С. О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 замінено позивача у справі - Головне управління ДФС у м.Києві (юридична особа, ідентифікаційний код 39439980), на правонаступника - Головне управління ДПС у м.Києві (відокремлений підрозділ ДПС України, ідентифікаційний код 44116011; місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.33/19).
Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ним було оскаржено у судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 31.08.2016 №001301/306, яке є підставою для нарахування податкового боргу.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 та постановою Верховного Суду від 21.07.2022, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 31.08.2016 №001301/306.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в м.Києві.
Судом встановлено посадовими особами Головного управління ДФС у м.Києві у період з 25.07.2016 по 29.07.2016 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питань повноти та своєчасності, сплати податків та зборів за період з 01.01.2009 по31.12.2015, за результатами якої було складено акт від 05.08.2016 №1155/13-06/2262802975.
У вказаному акті контролюючий орган дійшов висновку про порушення відповідачем, зокрема:
- пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.3, п.9.4 ст.9, п.10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження платником податків ПДВ у сумі 7410632,50 грн.;
- п.181.1 ст.184, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження платником податків ПДВ у сумі 215400,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2016 №001301/306, яким відповідачу визначено до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 953254,63 грн., з яких 7626032,50 грн. - податкове зобов`язання та 1906508,13 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Копія вказаного податкового повідомлення-рішення була вручена відповідачу 06.09.2016, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про вручення.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, контролюючий орган зазначає, що відповідачем не було сплачено до бюджету податок на додану вартість на загальну суму 10585685,27 грн. (з яких 953254,63 грн. - грошове зобов`язання, нараховане на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.08.2016 №0013011306, та 1053144,64 грн. - пеня, нарахована до сплати за пропуск відповідачем строку оплати грошового зобов`язання за вказаним податковим повідомлення-рішенням), яка підлягає примусовому стягненню.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з положеннями статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 56.1 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з правомірністю прийняття позивачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень, відповідач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2017 у справі №826/14391/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову.
Постановою Верховного Суду від 06.10.2020 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 у справі №826/14391/16, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 та постановою Верховного Суду від 21.07.2022, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.08.2016 №001301/306.
Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №826/14391/16 набрало законної сили 18.01.2022.
Вказане, у свою чергу, свідчить про те, що обставини, які покладені позивачем в основу позову у цій справі та були підставою для виникнення у відповідача податкового боргу, відпали.
Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, як, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення, які були підставою для утворення у відповідача податкового боргу та які були покладені позивачем в основу позову у цій справі, були скасовані у судовому порядку, тобто не тягнуть за собою ніякої правової сили, окрім їх протиправності, у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати у порядку статті 139 КАС України суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.