ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/6718/23

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

Комунальне підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 07 березня 2023 року про результати моніторингу закупівлі Комунального підприємства «Управління автомобільних шляхів» Житомирської міської ради, щодо закупівлі Кам`яна сіль (сіль для посипання доріг га виготовлення протиожеледної суміші), UА-2023-01-26-015097-а;

- скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 07 березня 2023 року про результати моніторингу закупівлі Комунального підприємства «Управління автомобільних шляхів» Житомирської міської ради, щодо закупівлі Кам`яна сіль (сіль для посипання доріг та виготовлення протиожеледної суміші), UА-2023-01-26-015097-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про відсутність у відповідача підстав для висновку про невідповідність тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 27 квітня 2023 року 10:30.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав відзив на позов та вказав на правомірність доводів наведених у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 07.03.2023, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити

12.05.2023 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява.

У зв`язку з клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 18.05.2023.

У судовому засідання 18.05.2023. представник відповідача клопотала про відкладення розгляду справи для надання часу на підготовку відзиву на уточнену позовну заяву. Розгляд справи відкладено на 08.06.2023.

Відповідач направив до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засідання 08.06.2023 представник позивача просив позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено з матеріалів справи, що відповідно до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 13.02.2023 № 9-З розпочато проведення моніторингу процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями за предметом: Кам`яна сіль (сіль з протизлежувальною добавкою для посипання доріг та виготовлення протиожеледної суміші) ДК 021:2015: 14410000-8.

Підставою для проведення моніторингу закупівлі стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та вимог «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), відповідність вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, розгляд тендерних пропозицій, своєчасність надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, виконання рішення органу оскарження.

Відповідачем, за результатами аналізу тендерної документації встановлено порушення вимог тендерної документації.

В ході моніторингу встановлено, що тендерна документація Замовника складена з порушенням вимог Закону №922-VIIІ та Особливостей, а саме:

- в порушення вимог пункту 35 Особливостей (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1495) тендерна документація Замовника (пункт 5.1 розділу 5) містить вимоги щодо застосування електронного аукціону;

- в порушення вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону та пункту 28 Особливостей в тендерній документації (пункт 4.1.2 розділу 4) Замовником не зазначений кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Моніторинг закупівлі щодо порушень, обставин, підстав, які були предметом розгляду колегії АМКУ не здійснювався.

З огляду на встановленні порушення, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із такими висновками, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що порушують права та інтереси позивача, останній звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель", а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - також Закон № 922-VIII).

Згідно з п.14 ст.1 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч.4 вказаної статті, строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

За ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

За частинами 1, 3 ст. 13 Закону № 922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Згідно ч. 1 - 2 ст. 20 Закону № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Частиною 2 ст. 21 Закону № 922-VIII встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

За ч. 2 статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Як встановлено судом, в ході моніторингу встановлено, що тендерна документація позивача, як замовника складена з порушенням вимог Закону № 922-VIII та Особливостей, а саме:

- в порушення вимог пункту 35 Особливостей (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1495) тендерна документація Замовника (пункт 5.1 розділу 5) містить вимоги щодо застосування електронного аукціону;

- в порушення вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону та пункту 28 Особливостей в тендерній документації (пункт 4.1.2 розділу 4) Замовником не зазначений кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Моніторинг закупівлі щодо порушень, обставин, підстав, які були предметом розгляду колегії АМКУ не здійснювався.

Щодо порушення позивачем у тендерній документації вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону №922-VIIІ та пункту 28 Особливостей, суд зазначає наступне.

Згідно абз.1 п.28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст.22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до п.14 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Як вбачається із оскаржуваного висновку, позивачем в порушення п.14 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII не вказано кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Судом встановлено, що в п.1 "Кінцевий строк подання тендерної пропозиції" Розділу "Подання та розкриття тендерної пропозиції" тендерної документації визначено, що отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру отриманих тендерних пропозицій. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.

Для правильного обчислення різних видів строків важливе значення має визначення початку та закінчення їх перебігу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, натомість закінчення строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його закінчення.

Подібна позиція щодо строку як часової категорії викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2019 р. у справі № 9901/120/19.

Таким чином, суд вважає, що на виконання п.14 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII кінцевий строк подання тендерних пропозицій мав бути вказаний саме у вигляді певної дати, визначеної цифрами, оскільки лише таким чином можна визначити закінчення строку на подання тендерних пропозицій.

З огляду на наведене вище, суд відхиляє аргумент позивача про те, що тендерна документація позивача містить строк подачі тендерних пропозицій з посиланням на оголошення про проведення відкритих торгів, яке містить кінцевий строк подачі тендерних пропозицій.

Щодо порушення позивачем у тендерній документації вимог пункту 35 Особливостей, що полягає у зазначенні у пункті 5.1 розділу 5 про застосування електронного аукціону, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1495, пункт 35 Особливостей викладено у новій редакції, а саме визначено, що відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

Частиною 3 статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Судом встановлено, що позивачем у пункті 5.1 розділу 5 тендерної документації визначено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації та шляхом застосування електронного аукціону.

Разом з тим, в роз" ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.01.2023 № 3323-04/1723-06 зазначено: «Так, тимчасово, строком на шість місяців, змінено механізм проведення відкритих торгів, а саме оцінка тендерних пропозицій електронною системою закупівель здійснюється без попереднього проведення електронного аукціону. Тобто, з 03.01.2023 відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону навіть у випадку, якщо подані дві і більше тендерні пропозицій ЕСЗ після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, буде розкривати всю інформацію, зазначену в тендерній пропозиції, у тому числі інформацію про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції. Оцінка тендерної пропозиції проводиться ЕСЗ автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною, тобто, ЕСЗ визначає найбільш економічно вигідною ту тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою на момент закінчення прийому тендерних пропозицій».

Щодо посилань позивача на те, що 27.03.2023 у тендерну документацію по закупівлі UA-2023-01-26-015097 було внесено зміни, а саме виключено пункт 4.3 "Електронний аукціон", то слід зазначити, що змін до пункту 5.1 розділу 5 тендерної документації внесено не було.

Таким чином, вказаний пункт тендерної документації так і містить твердження: "Електронний аукціон здійснюється у відповідності з положеннями ст.30 Закону".

З вказаного вбачається, що пункт 5-1 розділу 5 тендерної документації, позивачем викладено з порушенням пункту 35 Особливостей.

Щодо обраного Держаудитслужбою способу усунення виявленого порушення, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 р. у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України.

У вищезазначеній постанові Верховного Суду, окрім іншого, звернуто увагу, що, зазначивши у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель", необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 160/9513/18, від 11.06.2020 р. у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 р. у справі № 160/11304/19, від 26.11.2020 р. у справі № 160/11367/19 та від 10.12.2020 р. у справі № 160/6501/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 р. у справі № 160/6502/19 вказано, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуваним висновком відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо недопущення в подальшому виявлених порушень вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону та пунктів 28, 35 Особливостей.

З огляду на вказане, суд зауважує, що така вимога відповідача була скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель, оскільки із встановлених судом обставин вбачається, що суб`єкт владних повноважень, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, дійшов висновку про застосування до замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 30.03.2023 р. у справі № 420/11945/21.

З огляду на викладене, а також враховуючи усі наведені обставини, суд приходить до висновку, що висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-26-015097-а від 07.03.2023 р. є таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи викладене, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради (пров. Кавалерійський,4, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 03344119) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.П. Корольова, 12, м.Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40479560) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа