ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2024 рокусправа № 380/2798/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у видачі довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії державного службовця;
- зобов`язати відповідача видати позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за січень 2024 року, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за грудень 2023 року та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень місяць 2023 року, затверджених постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та з 10.12.2008 пожиттєво отримує пенсію, як особа з ІІ групою інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. За даними трудової книжки позивач з 15.08.1994 по 29.01.2024 працювала на посадах державної служби. Маючи стаж державної служби більше 20 років, та з метою переходу з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця, позивач звернулася до відповідача із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Проте, відповідач відмовив у видачі вказаних довідок, мотивуючи це тим, що позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою від 08.02.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
05.03.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIIІ передбачено, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відмічає, що Прикінцевими та перехідними положення Закону № 889-VIII визначено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, на думку відповідача, обов`язковою умовою для збереження права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме - щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Таким чином, оскільки позивач не досягла віку встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, відповідач вважає, що відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-II на підставі пунктів 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.
У зв`язку із наведеним, просить відмовити у задоволенні позову.
04.03.2024 позивач надіслала відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача, наведених у відзиві. Вважає дії відповідача щодо невидачі довідок протиправними, оскільки відповідач у такий спосіб фактично позбавив позивача права на призначення пенсії державного службовця та порушив права та законні інтереси на соціальний захист.
Стверджує, що ані Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №766/30634, ані Постанова від 17.01.2017 № 1-3 Правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця" не містять переліку підстав для відмови у видачі вказаних вище довідок. Таким чином, відзив жодним чином не спростовує надані позивачем докази, а тому просить його відхилити повністю.
15.03.2024 відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, яке обґрунтовано тим, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048, затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу", зокрема - "форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби".
Зазначає, що листами від 30.01.2024 за вих. № 1300-5603-8/16466, № 1300-5603-8/16791 Головне управління ПФУ у Львівській області повідомило ОСОБА_1 , що довідка про складові заробітної плати за грудень 2023 року, зокрема, надбавку за інтенсивність праці, місячна премія та інші виплати в частині, що відповідає календарному місяцю, видається для призначення пенсії державного службовця. Відтак, відповідач вказав, що оскільки позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV, відсутні підстави для видачі довідок за формами, затвердженими Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3. Позивачу було надано розрахункові листи за грудень 2023 року та січень 2024 року. Також пенсійний орган зазначив, що відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, підстав для видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби немає.
Дослідивши подані сторонами документи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 10.12.2008 отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Відповідно до виписки із Акту огляду МСЕК № 407948, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 від 15.08.1994 серії НОМЕР_1 позивач має такий трудовий стаж:
Відділ соцзахисту населення
- 15.08.1994 прийнята на роботу інспектором по призначенню пенсій та допомог;
- 20.09.1994 звільнена у зв`язку із ліквідацією райдержадміністрації п. 1 ст. 40 КЗпП України;
- 21.09.1994 прийнята по переводу у відділ соціального захисту населення Золочівської районної Ради народних депутатів, на посаду інспектор по призначенню пенсій та допомог І категорії;
- 01.07.1995 у зв`язку із реорганізацією на основі рішення райвиконкому відділ перейменовано в управління соцзахисту населення;
- 02.01.1996 - звільнена з посади у зв`язку із ліквідацією управління соцзахисту населення виконкому районної Ради народних депутатів по п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 02.01.1996 прийнята в порядку переводу на посаду спеціаліста по призначенню пенсій, допомог в управління соцзахисту населення районної державної адміністрації;
- 31.12.1998 звільнена з роботи в порядку перевення в районний відділ Пенсійного фонду України на час проведення експерименту з призначення пенсій, допомог п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 01.01.1999 призначена по переведенню на посаду спеціаліста І категорії Золочівського райвідділу Пенсійного фонду на час проведення експерименту;
- 24.02.1999 переведена, як зарахована до кадрового резерву, на посаду головного спеціаліста райвідділу Пенсійного фонду;
- 01.12.1999 присвоєний тринадцятий ранг державного службовці;
- 15.01.2001 звільнена з посади головного спеціаліста Золочівського районного відділу Пенсійного фонду України в порядку переведення п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 16.01.2001 призначена по переведенню на посаду головного спеціаліста Золочівського районного управління Пенсійного фонду України;
- 27.06.2002 переведена за конкурсом на посаду заступника начальника відділу пенсійного забезпечення;
- 01.01.2003 присвоєний дванадцятий ранг державного службовця;
Золочівське районне управління Пенсійного фонду в України перейменовано в управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі;
- 16.05.2003 призначена, як зарахована до кадрового резерву, на посаду заступника начальника відділу пенсійного забезпечення;
- 10.01.2005 присвоєний одинадцятий ранг державного службовця;
- 24.10.2011 призначена на посаду заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Золочівскому районі Львівської області;
- 31.03.2016 звільнена з посади в порядку переведення до Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 01.04.2016 призначена на посаду першого заступника начальника Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, за переведенням та присвоєний десятий ранг державного службовця;
- 04.05.2016 присвоєний шостий ранг державного службовця, відповідно до ст. 39 Закону України № 889-VIII "Про державну службу".
У записі № 20 дату 04.05.2016 змінено на дату 01.05.2016.
Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 від 15.08.1994 серії НОМЕР_1 трудовий стаж продовжується:
- 05.02.2018 звільнена з посади за переведенням до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП та п.2 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про державну службу";
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
- 06.02.2018 призначена на посаду начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 16 управління застосування пенсійного законодавства, за переведенням з Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, із збереженням шостого рангу державного службовця;
- 01.05.2019 присвоєно черговий п`ятий ранг державного службовця;
- 01.07.2019 запис № 24 недійсний. Присвоєно черговий п`ятий ранг держслужбовця з 01.04.2019;
- 18.09.2019 переведена на посаду начальника відділу з питань перерахунків пенсій №16 управління застосування пенсійного законодавства;
- 26.11.2020 переведена на посаду головного спеціаліста відділу застосування пенсійного законодавства Управління Пенсійного забезпечення;
- 04.01.2020 переведена на посаду головного спеціаліста відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства Управління пенсійного забезпечення;
- 21.10.2022 Управління пенсійного забезпечення перейменовано на Управління пенсійного забезпечення надання житлових субсидій та пільг;
- 12.12.2022 Управління пенсійного забезпечення надання житлових субсидій та пільг перейменовано на Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг;
- 29.01.2024 звільнена з посади за власним бажанням, частина перша статті 86 Закону України "Про державну службу".
11.01.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою № 1921/8 про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2023 року.
11.01.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою № 1924/8 про видачу довідки про складові заробітної плати по займаній посаді, зокрема розмір посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років станом на січень 2024 року та довідки про складові заробітної плати, зокрема надбавки за інтенсивність праці, місячна премія та інші виплати в частині, що відповідає календарному місяцю, які нараховані та виплачені в грудні місяці 2023 року.
Відповідач листом повідомив позивача про відсутність підстав для видачі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, оскільки позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 були визначені Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).
10.12.2015 прийнятий Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 (далі - Закон № 889-VIII).
Частиною першою ст. 90 Закону № 889-VIII визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
За правилами п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
При цьому, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу № 889-VІІІ та мають, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, вік і страховий стаж.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, від 16.12.2021 у справі № 538/804/17.
Порядок призначення пенсії колишнім державним службовцям передбачений Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі Порядок № 622).
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
З 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") відповідно до цієї статті у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Суд встановив, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, на день звернення із заявою про видачу довідок досягла 48-річного віку, з 15.08.1994 по 29.01.2024 працювала на посадах, віднесених законом до посад державної служби та станом на день набрання чинності Законом № 889-VIII набула стажу роботи на державній службі більше 20 років.
Матеріали справи містять докази звернення позивача із заявою від 30.01.2024 про видачу довідок після її звільнення із займаної посади 29.01.2024.
Відповідач мотивував свою відмову у видачі позивачу довідок тим, що позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Водночас, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 дійшла висновку, що Закон № 1058-IV не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України.
Отже, за переліченими ознаками позивач відповідає вимогам, необхідним для осіб для отримання пенсії державного службовця з числа інвалідів, які мають право на отримання пенсії відповідного виду.
Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі.
На виконання вимог Порядку № 622 наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750 затверджений Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634 (далі - Порядок № 750).
Згідно з п. 2 Порядку № 750 довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.
Відповідно до п. 3 Порядку № 622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають, зокрема жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу", затверджені Постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління пенсійного фонду України.
Такими довідками є:
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Відповідно до п. 7 Порядку № 750 довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.
Ані Порядок № 750, ані Постанова № 3-1 не містять переліку підстав для відмови у видачі вказаних вище довідок.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення державних службовців, а також з метою реалізації статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності у неї права на отримання довідок про грошове забезпечення для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
Доводи відповідача про те, що позивач, працюючи в Головному управлінні ПФУ у Львівській області, перебуваючи на посаді державної служби, просить видати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що суперечить вимогам пункту 4 Порядку №622, суд відхиляє, оскільки станом на час розгляду справи позивач звільнена з державної служби і не отримує пенсію державного службовця. Окрім того, вказана обставина не зазначалась відповідачем як підстава для відмови у видачі довідок про грошове забезпечення при первинному зверненні позивача.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За таких умов, з метою ефективного та належного захисту прав та інтересів позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за січень 2024 року, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за грудень 2023 року та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень місяць 2023 року, за формою, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3.
Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Розподіл витрат зі сплати судового збору суд не здійснює, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) у видачі довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії державного службовця.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за січень 2024 року, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за грудень 2023 року та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень місяць 2023 року, за формою, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна