Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року Справа № 280/2000/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1
до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (просп. Маяковського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 37573438),
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради: 1) від 15.08.2023 реєстраційний № 32562 по о/р № НОМЕР_3 про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї; 2) від 15.08.2023 по о/р НОМЕР_2 про призначення допомоги сім`ям з дітьми, якою відмовлено у наданні цієї державної допомоги (допомоги на дитину одинокій матері);
зобов`язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї за період з 01.07.2023 по день здійснення такого перерахунку;
зобов`язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної допомоги сім`ї з дітьми (допомоги на дитину одинокій матері) за період з 01.07.2023 по день здійснення такого перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що, відмовляючи позивачу в нарахуванні та виплаті допомоги сім`ям з дітьми та малозабезпеченій сім`ї, відповідач не враховує чинні судові рішення у справах № 280/7775/20 та № 280/3727/22, та безпідставно трактує положення нормативно правових актів на власний розсуд та на шкоду сім`ї позивача, порушуючи права позивача та її дитини. Зазначає, що відповідач в оскаржуваних рішеннях: від 15.08.2023 по справі № 32562 про відмову в наданні державної соціальної допомоги (малозабезпеченим сім`ям) та від 15.08.2023 по о/р НОМЕР_2 про відмову у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми (на дитину одинокій матері), безпідставно та протиправно посилається на ті ж підстави відмови (фактично дублюючи їх), що і раніше вже посилалося Управління в своїх попередніх рішеннях за попередні періоди та, які вже визнано судом протиправними та скасовано, виходячи із рішення суду від 22.11.2022 по справі № 280/3727/22. Вказує, що у своїй більшості рішення та дії органів соціального захисту населення є заплутаними та такими, що суперечать навіть один одному, а сукупно є взаємопов`язаними та такими, що порушують права позивача. Вказує також, що з 01.07.2020 та безперервно до цього часу Законами України не передбачено умов не призначення (відмови у призначенні) допомоги малозабезпеченій сім`ї (їх виключено). Не передбачена відмова навіть у випадку, коли у складі сім`ї є працездатні особи (та/або сам заявник), що не працюють, не навчаються, не сплачують ЄСВ, а тому така відмова (яку здійснив відповідач) призводить до погіршення та порушення прав позивача та її дитини, визначених Законами № 1768-111 та № 646-ІХ. На підставі викладеного, просить задовольнити позов.
Відповідач подав відзив на позовну заяву вх. № 13011 від 19.03.2024, в якому вказує, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту із заявою на призначення державних соціальних допомог на дітей одинокій матері та малозабезпеченим сім`ям. Вказує, що рішенням управління від 15.08.2023 № 419174 заявниці було відмовлено у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям, тому що у складі сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі ЄСВ сумарно протягом 3-х місяців. Також, рішенням управління від 15.08.2023 № НОМЕР_3 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні допомоги малозабезпеченим сім`ям, тому що у складі сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі ЄСВ сумарно протягом 3-х місяців. Зазначає, що посилання позивача на те, що словосполучення «у складі сім`ї» не має відношення до заявниці є хибним, у зв`язку з тим, що по-перше, сама назва державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям каже про те, що даний вид допомоги призначається на сім`ю за зверненням уповноваженого представника сім`ї. Зазначає, що ці два види допомог призначаються на сім`ю, а виплачуються уповноваженому представнику сім`ї, який при призначенні/не призначенні допомог враховується органами соціального захисту у склад сім`ї. Окрім цього, покликається на п. 5 Порядку № 250, яким встановлено, що інформація про склад малозабезпеченої сім`ї заявника зазначається в декларації. Таким чином, вважає, що спеціалісти Департаменту при відмові ОСОБА_1 у призначенні та виплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям діяли у межах чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 11.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2000/24.
Ухвалою суду від 16.05.2024 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
На обліку в Департаменті соціального захисту населення Запорізької міської ради знаходяться облікові справи № НОМЕР_3 по призначенню державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та № 419174 по призначенню державної допомоги одинокій матері, ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту із заявою на призначення державних соціальних допомог на дітей одинокій матері та малозабезпеченим сім`ям.
Рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 15.08.2023 № о/р НОМЕР_2 зазначено, що ОСОБА_1 не має права на допомогу одиноким матерям, тому що у складі сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі ЄСВ сумарно протягом 3-х місяців.
Рішенням про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї від 15.08.2023 № 32562, о/р НОМЕР_3 соціальну допомогу ОСОБА_1 не призначено, тому що у складі сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі ЄСВ сумарно протягом 3-х місяців.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача та з вимогами вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII), Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (далі - Закон № 1768-III) та Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1101 (далі - Порядок № 1715) та Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» (далі - Порядок № 250).
Закон № 1768-III спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям і сприяння їх економічній самостійності.
Відповідно статті 1 Закону №1768-III, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
Частиною першою статті 6 Закону №1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 1768-III (чинна з 01.07.2020 в редакції Закону № 646-IX від 02.06.2020, та на момент спірних правовідносин) порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24 лютого 2003 року затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (спірні правовідносини врегульовано Порядком в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632), який визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати (пункт 1 Порядку № 250).
Пунктом 2 Порядку № 250 визначено, що державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї.
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
За приписами пункту 5 Порядку № 250 для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім`ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.
До складу малозабезпеченої сім`ї заявника включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім`ї не включаються. Права члена сім`ї має одинока особа.
За приписами пункту 10 Порядку № 250 державна соціальна допомога не призначається, якщо: у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).
Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи, сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців.
За приписами пункту 11 Порядку № 250 якщо у складі малозабезпеченої сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, державна соціальна допомога призначається:
1) не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
у складі сім`ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії потребує постійного стороннього догляду;
відсутність будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї.
Державна соціальна допомога за таких умов на наступний строк призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення виплати такої допомоги;
2) на один шестимісячний період, якщо малозабезпечена сім`я є багатодітною або у складі малозабезпеченої сім`ї є одинока мати (одинокий батько), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) такої дитини до Книги реєстрації народжень внесено в установленому порядку за вказівкою матері (батька), або мати (батько) у разі смерті одного з батьків і звернулася (звернувся) за призначенням державної соціальної допомоги у липні - грудні 2020 року.
Відповідно до пункту 11-1 Порядку № 250 державна соціальна допомога призначається, якщо у складі малозабезпеченої сім`ї є особа, яка не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, але протягом періоду, за який враховуються доходи, отримувала допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до пункту 21 Порядку № 250 рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.
Також, згідно зі статтею 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 3 Закону № 2811-XII передбачено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема: допомога на дітей одиноким матерям (пункт 5).
За приписами статті 18-1 Закону № 2811-XII право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Відповідно до статті 18-3 Закону № 2811-XII допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, у п.1 якого вказано, що цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»: допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33-38 цього Порядку).
Згідно з пунктом 33 Порядку № 1751 відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.
Відповідно до пункту 35 Порядку № 1751 для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи:
1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація);
3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;
5) копія свідоцтва про народження дитини.
Інформація про склад сім`ї заявника зазначається в декларації.
Згідно з пунктом 35-2 Порядку № 1751 допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:
1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах десятому - чотирнадцятому цього пункту).
Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
Якщо у складі сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
- у складі сім`ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії потребує постійного стороннього догляду;
- відсутність будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї.
Суд звертає увагу, що Порядок № 1751 доповнено пунктом 35-2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020 і вказана норма застосовується з 01.07.2020.
Аналіз норм Законів № 2811-XII і №1768-III та положень Порядків № 1751 та № 250, якими визначено умови призначення і виплати вказаних видів соціальної державної допомоги: державної допомоги сім`ям з дітьми, та допомоги на дітей одиноким матерям (пункти 33-38 цього Порядку), допомога виплачується протягом шести календарних місяців та за приписами вказаних Порядків допомога виплачується за умов подання заяви з усіма необхідними документами. Така заява подається кожні шість місяців.
Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач являється повнолітньою працездатною особою станом на початок періоду, за який враховуються доходи, проте доказів того, що вона працювала, проходила військову службу, провадила підприємницьку чи професійну незалежну діяльність, здобувала освіту за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи, не надано. Крім того, не надано і доказів сплати ЄСВ за три місяці, а також доказів, що свідчать про наявність випадків (виключень), передбачених вищевказаними нормами, у яких така допомога призначається.
З огляду на викладене, суд висновує, що до позивача правомірно застосовано положення підпункту 1 пункту 10 Порядку № 250 та підпункт 1 пункту 35-2 Порядку №1751, з підстави чого допомога не призначена.
При цьому, суд не приймає посилання позивачки на те, що вказані порядки не підлягають застосуванню, оскільки в даному випадку відсутня колізія між нормами Законів № 2811-XII і № 1768-III та Порядків № 1751 та № 250, а положення Порядків фактично доповнюють норми вказаних Законів. Більш того, Закони № 2811-XII і № 1768-III передбачають встановлення умов призначення і виплати вказаних видів соціальної державної допомоги саме Кабінетом Міністрів України.
Щодо інших доводів позивачки суд зазначає, що нею не надано доказів того, що її дитина потребує догляду, згідно медичного висновку лікарсько-консультативної комісії, а також, не надано доказів наявності у самої позивачки хронічних захворювань, що перешкоджають чи ускладнюють її життєдіяльність.
Крім того, суд не приймає посилання позивачки на лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та зауважує, що вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин, проте без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 06.09.2023 у справі № 910/6234/22.
Більш того, норми Порядку № 250 та Порядку №1751 не ставлять у залежність застосування підпункту 1 пункту 10 та підпункту 1 пункту 35-2 від певних життєвих обставин, зокрема, зупинення діяльності дитячого навчального закладу, дистанційна форма освіти тощо.
Крім того, суд вважає необгрунтованим посилання позивачки на преюдеційність встановлених судовими рішеннями у справах № 280/7775/20 та № 280/3727/22 обставин.
Так, згідно положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Однак, в даному випадку, позивач помилково ототожнює тлумачення судом норм та положень законодавства із обставинами, які підлягають встановленню та доведенню.
З урахуванням наведеного, суд висновує, що Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, приймаючи оскаржувані рішення діяв у відповідності до чинних норм законодавства, у зв`язку з чим підстави для скасування таких рішень відсутні.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (просп. Маяковського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 37573438), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 травня 2024 року.
Суддя Л.Я. Максименко
