ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуСправа №160/10700/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

24 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 поданої через систему "Електронний суд" адвокатом Завгороднім А.М. до Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо залишення арештів на картковий рахунок ТП All INCLUSIVE, IBAN: НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві «УкрСибБанк» на ім`я Громадянки ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), для зарахування аліментів;

- зобов`язати посадових осіб Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешти з грошових коштів на картковому рахунку ТП All INCLUSIVE, IBAN: НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві «УкрСибБанк» на ім`я Громадянки ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), для зарахування аліментів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на примусовому виконанні Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебували провадження, про стягнення коштів з Громадянки ОСОБА_1 на користь Відділення поліції №1 Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а саме: ВП НОМЕР_5, ВП НОМЕР_6, ВП НОМЕР_7, ВП НОМЕР_8. На даний момент, всі перелічені вище виконавчі провадження мають статус завершених, виконавчі документи повернені Стягувачові на підставі вимог пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». На особисті кошти Громадянки ОСОБА_1 , які перебувають на рахунку ТП All INCLUSIVE, для зарахування аліментів, IBAN: НОМЕР_1 , накладено арешт на підставі Постанов державного виконавця від 14 січня 2022 року, від 16 лютого 2022 року та від 23 лютого 2022 року. Вважає, що звернення стягнення/арешту на кошти, які знаходяться на рахунку Громадянки ОСОБА_1 ТП All INCLUSIVE, для зарахування аліментів, IBAN: НОМЕР_1 , підпадає під випадок «кошти на інших рахунках Боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом» (стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження»), а тому арешти накладені на картковий рахунок ТП All INCLUSIVE, для зарахування аліментів, IBAN: НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві «УкрСибБанк» на ім`я Громадянки ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) - підлягають скасуванню, оскільки існування таких арештів порушує її конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, яке закріплене у статті 41 Конституції України.

Ухвалою суду від 08.05.2024 відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем 14.05.2024 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідачем, наведено цитування норм статей Закону України «Про виконавче провадження».

15.05.2024 відповідачем також подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що в позовній заяві позивач вказує, що кошти на рахунку боржника IBAN НОМЕР_4 відкритому в АТ «УкрСиббанк», є коштами накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом, але це не відповідає дійсності, так як стаття 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначає вичерпний перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення. Як видно із переліку аліменти відсутні. Також відповідачем зазначено, що в позовній заяві позивач також посилається на частину 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» натякаючи на те, що рахунок, на який вона отримує аліменти, є рахунком зі спеціальним режимом використання, але чинне законодавство України взагалі відносно фізичних осіб боржників не передбачає такого поняття як "рахунок зі спеціальним режимом використання", що ще раз вказує на відсутність підстав у державного виконавця для зняття арешту з рахунку.

У судове засідання 15.05.2024 сторони не з`явились, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 15.05.2024 із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження у адміністративній справі №160/10700/24 закрито та вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.06.2021 відділенням поліції №1 Павлоградського районного ВП винесено постанову ГАБ №018932 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто громадянку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 грн.

16.08.2021 державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (далі - державний виконавець у належному відмінку) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 про стягнення штрафу в сумі 340 грн. з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі того, що при перевірці майнового стану встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, 30.09.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві (п. 2 ч. 1 ст. 37).

22.11.2021 відділенням поліції №1 Павлоградського районного ВП винесено постанову ГАБ №245353 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто громадянку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 грн.

09.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_7 про стягнення штрафу в сумі 340 грн. з ОСОБА_1 на користь держави.

Згідно Інформації про виконавче провадження від 27.04.2024 № НОМЕР_7: 10.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника; 16.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника; 16.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів; 23.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

На підставі того, що при перевірці майнового стану встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, 06.05.2023 в.о. начальника відділу Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві (п. 2 ч. 1 ст. 37).

25.11.2021 відділенням поліції №1 Павлоградського районного ВП винесено постанову ГАБ №562780 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто громадянку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 грн.

09.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_8 про стягнення штрафу в сумі 340 грн. з ОСОБА_1 на користь держави.

Згідно Інформації про виконавче провадження від 27.04.2024 НОМЕР_8: 10.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника; 16.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника; 16.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів; 23.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

На підставі того, що при перевірці майнового стану встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, 06.05.2023 в.о. начальника відділу Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві (п. 2 ч. 1 ст. 37).

На підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення ГАБ №018932 12.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_6 про стягнення штрафу в сумі 340 грн. з ОСОБА_1 на користь держави.

14.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

На підставі того, що при перевірці майнового стану встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, 06.05.2023 в.о. начальника відділу Тернівського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві (п. 2 ч. 1 ст. 37).

05.04.2024 листом за вих. №11/3910 Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» на звернення позивача з вх. №83/57-1-09/32 від 02.04.2024 надало роз`яснення, що: «…Так, до Банку надійшли наступні постанови про арешт коштів Клієнта:

1. Постанова від 14.01.2022, ID 18894561502, виконавчий документ №ГАБ 018932 від 10.07.2021, ВП № НОМЕР_6, постанова № 4, арешт на суму 646,23 гри. Ініціатор - Тернівський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

2. Постанова від 16.02.2022, ІD 19203862706, виконавчий документ № ГАБ 245353 від 02.12.2021, ВП № НОМЕР_8, постанова № 6, арешт на суму 646,23 грн. Ініціатор - Тернівський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

3. Постанова від 23.02.2022, ID 19268907735, виконавчий документ № ГАБ 245353 від 02.12.2021, ВП НОМЕР_8, постанова №8, арешт на суму 646,23 грн. Ініціатор - Тернівський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

4. Постанова від 23.02.2022, ID 19268661502, виконавчий документ №ГАБ 562780 від 05.12.2021 ВП № НОМЕР_7, постанова №8, арешт на суму 646,23 гри. Ініціатор - Териівський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

5. Постанова від 16.02.2022, ID 19203807138, виконавчий документ № ГАБ 562780 від 05.12.2021, ВП НОМЕР_7, постанова № 6, арешт на суму 646,23 грн. Ініціатор - Териівський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Вказані вище постанови про арешт коштів були прийняті Банком до виконання на підставі Інструкції.

У відповідності до п.9.3. Інструкції, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є, на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахункунах.

Відповідно до п. 9.11 Інструкції, банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк установлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про: зняття арешту з коштів, у порядку, визначеному внутрішніми документами банку.

Банк також приймає до виконання постанову виконавця про зняття арешту з коштів, надіслану у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронних довірчих послуг, захисту інформації.

Звертаємо Вашу увагу, що арешт накладає не Банк, оскільки вій не має таких повноважень згідно чинного законодавства. Банк лише приймає до виконання Постанову виконавчої служби чи Ухвалу суду про накладення арешту,

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, з метою вирішення порушеного у Зверненні питання, рекомендуємо Вам звернутися безпосередньо до відповідною відділу виконавчої служби.

По суті порушеного у Зверненні питання щодо надання документів про арешт коштів зазначаємо, що нормами законодавства не визначено обов`язку Банку надавати копію документу про арешт коштів на вимогу Клієнта. Тобто, відсутні норми, які б зобов`язували Банк це робити.

Оскільки документ, що є підставою для арешту коштів, виданий не Банком, а Банк є лише стороною, до якої ставляться вимоги про арешт коштів на підставі такого документу, то для отримання копії документу рекомендовано звертатися безпосередньо до органу, яким він був виданий…».

03.04.2024 представник позивача звернувся до начальника Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із зверненням щодо здійснення відповідних виконавчих дій стосовно знаття арешту з особистих коштів Громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Акціонерному товаристві «УкрСибБанк» (юридична адреса місця знаходження: 04070, Україна, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок № 2/12; ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_9).

11.04.2024 листом за вих. №28.18-34/90665 відповідач на запит представника відповідача повідомив, що: «…Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» є вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини:

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.».

Вважаючи, що наявність нескасованих арештів на кошти, за умови відсутності виконавчих проваджень та майнових претензій з боку Стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 10 Закону України №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 13 Закону України №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону України №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 4 статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Статтею 48 Закону № 1404-VIII встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина перша).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст.26-1 Закону України "Про теплопостачання", ст. 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (частина друга).

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта).

При цьому, стаття 48 Закону України №1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Статтею 52 Закону України №1404-VIII встановлено заборону для виконавця накладати арешт на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно із частиною 3 статті 52 Закону України №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону України №1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банка документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону.

Перелік видів виплат та сум, на які не здійснюється звернення стягнення відповідно до Закону №1404-VIII, наведений у статті 73 цього Закону. Так, стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

При цьому законом, встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 (провадження №12-28гс20).

Суд зазначає, що вимогами законодавства обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення на які заборонено законом, та обов`язок банку (фінансової установи) повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.

Отже, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 73 Закону України №1404-VIII стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.

Статтею 179 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Аліменти, одержані на дитину, є її власністю, ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, тому на них не може бути звернуто стягнення.

Аліменти на утримання дитини є іншою допомогою на дітей у контексті пункту 10 частини 1 статті 73 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 752/22214/16-ц (провадження №61-21694св19) .

При цьому відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що державним виконавцем накладено арешт на банківський рахунок, на який надходять аліменти на утримання дитини, та не враховано, що аліменти на утримання дитини є іншою допомогою на дітей у контексті пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження».

В контексті наведеного, суд дійшов висновку, що внаслідок накладення арешту на зазначений рахунок порушено права неповнолітньої дитини позивачки на належне матеріальне забезпечення та достатній життєвий рівень, оскільки накладення арешту перешкоджає вільно розпоряджатись грошовими коштами, що надходять на рахунок її матері.

Зняття арешту з коштів здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону № 1404-VIII є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Також суд зазначає, що пунктом 10-2. Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404 визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень; юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації); визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Як зазначалось раніше, державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника від 14.01.2022 ВП НОМЕР_6, від 16.02.2022 ВП № НОМЕР_8, від 23.02.2022 ВП НОМЕР_8, від 23.02.2022 ВП № НОМЕР_7, від 16.02.2022 ВП НОМЕР_7, копії яких були направлені Акціонерному товариству «УКРСИББАНК».

Відповідно до наданої позивачем довідки від 07.02.2022 вих. №57-1-09/28/25, що видана Акціонерним товариством «УКРСИББАНК», судом встановлено, що рахунок UA83 35 1005 00000 26208806532250 є рахунком для зарахування аліментів.

Як вже зазначалось вище, передбачене абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону №1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини 4 статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що оригінал довідки від 07.02.2022 вих. №57-1-09/28/25, яка видана Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» надавався на розгляд відділу Державної виконавчої служби, однак підтверджень зазначеного представник позивача до суду не надав.

Отже, матеріали адміністративної справи не містять доказів, що виконавцю було надано підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є коштами для утримання неповнолітньої дитини, які розміщені на рахунку призначеному для їх зарахування.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» до підстав зняття арешту з коштів боржника належать: закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягненая виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав.

Частиною 2 статті 40 Закону України №1404-VIII визначено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

З огляду на те, що державним виконавцем повернуті виконавчі листи стягувачу у виконавчих провадженнях НОМЕР_6, № НОМЕР_8, НОМЕР_8, ВП № НОМЕР_7, однак при цьому арешт з коштів боржника ОСОБА_1 не знято, представник боржника звернувся із заявою про зняття арешту з коштів. Проте, у знятті арешту з коштів відповідачем відмовлено.

Враховуючи те, що державним виконавцем накладено арешт на банківський рахунок, на який надходять аліменти на утримання дитини, суд погоджується з твердженнями представника позивача щодо наявної протиправної бездіяльності посадових осіб Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка полягає у не знятті арешту з коштів боржника, накладених постановами про арешт коштів боржника 14.01.2022 ВП НОМЕР_6, від 16.02.2022 ВП № НОМЕР_8, від 23.02.2022 ВП НОМЕР_8, від 23.02.2022 ВП № НОМЕР_7, від 16.02.2022 ВП НОМЕР_7, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією id №7582-0131-1121-7959 від 04.05.2024.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) до Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Дніпровська, буд. 338, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51408; ІК в ЄДРПОУ 44896461) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо залишення арештів на картковий рахунок ТП All INCLUSIVE, IBAN: НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві «УкрСибБанк» на ім`я Громадянки ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), для зарахування аліментів.

Зобов`язати посадових осіб Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешти з грошових коштів на картковому рахунку ТП All INCLUSIVE, IBAN: НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві «УкрСибБанк» на ім`я Громадянки ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), для зарахування аліментів.

Стягнути з Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Дніпровська, буд. 338, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51408; ІК в ЄДРПОУ 44896461) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков