ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуСправа №160/6395/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (до відділення поштового зв`язку таку подано 07.03.2024 року) ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 року Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 30.11.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 року ОСОБА_1 пенсію з основним розміром 68% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 року Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 30.11.2023 року ОСОБА_1 пенсію з основним розміром 68% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 року Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 30.11.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 року.

08.04.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Відповідно до статті 122 КАС України, позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду та відповідно, за приписами статті 123 КАС України означені позовні вимоги залишаються без розгляду. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року по справі №200/9761/21 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки. Перерахунок пенсії проведено в жовтні 2022 року. Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати збільшився на більш ніж 2000 гривень. Таким чином, розмір пенсії позивача переглянуто після 01 березня 2018 року, підстави для встановлення надбавки відповідно до постанови КМУ № 713 відсутні. Отже, виплату щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ №713 припинено з 01 листопада 2022 року. Крім того, абзацом 3 пункту 1 постанови КМУ № 713 не передбачено будь-яких обмежень щодо підстав перегляду пенсії після 01 березня 2018 року. Таким чином, такий перегляд може відбуватися, як на підставі заяви особи, так і на виконання рішення суду, та в будь якому випадку розмір пенсійних виплат є переглянутим, що унеможливлює встановлення доплати відповідно до постанови КМУ №713. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06 грудня 2016 року внесено зміни до статті 43 Закону №2262 та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06 грудня 2016 року передбачено, що вказані обмеження застосовуються до осіб не залежно від дати призначення пенсії. Абзацом 8 статті 7 Закону України «Про державний бюджет» № 2710-IХ від 03 листопада 2022 року встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2023 року 2093 гривні. Отже, на даний час розмір пенсі із урахуванням надбавок, […], індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Нормами статті 8 Закону № 2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (підпункти 20, 24 пункту 1 статті 116 Бюджетного кодексу України № 2456 VI від 8 липня 2010 року).

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.03.2024 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію, призначену згідно вимог ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» у розмірі 68% грошового забезпечення, також отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) за вислугу років з 01.04.2021 року.

Дана обставина підтверджується розрахунком пенсії та протоколом позивача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі від 16.11.2021 року у справі № 200/9761/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 19.05.2021 року №33/25-885 про розмір грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 19.05.2021 року №33/25-885 про розмір грошового забезпечення виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі від 30.05.2023 року у справі 200/1830/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вже було визнано протиправними дії відповідача щодо застосування до позивача обмеження максимальним розміром пенсії.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі 200/1830/23, яке набрало законної сили 06.09.2023, в листопаді 2023 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2021 виходячи із розрахунку грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» №33/25-855 від 19.05.2021 року, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати збільшився більш ніж на 2000,00 грн. Отже, виплату щомісячної доплати по Постанові № 713 припинено з 01.12.2023.

30.11.2023 року представник позивача адвокат Єрьоміна В.А. звернулася до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою, в якій просила нарахувати та виплачувати, з 01.03.2023 року пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».

Так, відповідно до розрахунку пенсії від 01.03.2023 року позивачу було нараховано пенсію у сумі 27000,24 грн. Однак, до сплати лише 20930 грн., індексація за 2022 рік склала 2986,95, за 2023 рік - 1500 грн.

Листом від 26.12.2023 року №25921-24230/Є-02/8-0500/23 ГУ ПФУ в Донецькій області на звернення представника позивача адвоката Єрьоміної В.А. від 04.12.2023 року повідомило наступне. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі 200/1830/23 (далі - рішення), яке набрало законної сили 06.09.2023, в листопаді 2023 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2021 виходячи із розрахунку грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» №33/25-855 від 19.05.2021 року, без обмеження пенсії максимальним розміром. На виконання рішення суду, яким зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок. Отже, на виконання ррішення пенсію встановлено без обмеження її максимальним розміром на 01.04.2021 та з урахуванням вимог Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» її розмір не переглядається. Інших зобов`язань рішенням на Головне управління не покладено. Згідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03,2022 основний розмір пенсії ОСОБА_1 підвищено на 14%. Згідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 163 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01,03.2023 основний розмір пенсії ОСОБА_1 підвищено на 19,7%. Відповідно до ш 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713) у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядається (перераховується) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення розміру пенсії під час перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021 ОСОБА_1 , встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати збільшився більш ніж на 2000,00 грн. Отже, виплату щомісячної доплати по Постанові № 713 припинено з 01.12.2023. На виконання вимог пункту 5 розділу І Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, надсилаємо виписки з перерахунків на 01.03.2022 та на 01.03.2023 (додається).

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує, що Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262- ХІІ).

Відповідно до ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 N107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 №107-VI визнана неконституційною.

Проте з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст.43 була викладена в новій редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згодом Законом України від 24.12.2015 №911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016): тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262-XIІ.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року. Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Цей висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Верховний Суд, розглядаючи справу у подібних правовідносинах, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21, з посиланням на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що у таких справах застосуванню підлягають норми Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року № 3668-VI.

При цьому порядок проведення індексацій пенсій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році №118 від 16 лютого 2022 року (далі по тексту - Постанова № 118).

Згідно із п. 1 Постанови № 118, було постановлено установити, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії (п.1).

Пунктом 2 Постанови №118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Тобто правовою підставою для підвищення пенсії позивача з 1 березня 2022 року на коефіцієнт збільшення 1,14 (індексацію) слугувала постанова Кабінету Міністрів України №118.

Також відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році №168 від 24 лютого 2023 року (далі по тексту - Постанова № 168) установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Тобто правовою підставою для підвищення пенсії позивача з 1 березня 2023 року на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію) слугувала постанова Кабінету Міністрів України №168.

Суд зазначає, що так, п.2 постанови № 118 було постановлено установити, що з 1 березня 2022р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом (п.2).

Також п.2 постанови № 168 було постановлено установити, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

При цьому п. 10 Постанови № 168 установлено, що зокрема, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Однак, як вже зазначалось вище з 20.12.2016 стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (Закону, який є спеціальним для позивача) не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Тобто спеціальним законом, на підставі якого призначено пенсію позивачу, та який підлягає застосування у цьому випадку, такого максимального розміру пенсії не визначено.

Таким чином позивач має право на виплату пенсії з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою № 116 та, відповідно, постановою № 168.

При цьому право на індексацію пенсії у позивача виникло на підставі постанов №118 та № 168 і ніяк не може бути обмежено розміром.

Щодо обмеження максимального розміру пенсії, слід звернути увагу на таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно доМитного кодексуУкраїни, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпеченняосіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті17Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті17Конституції Українищодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті17Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті17Конституції Україниположення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

У постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 17.02.2022 у справі № 640/11168/20, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд зазначив наступне:

" на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті6КАСУкраїни встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей1892Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI."

Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

Враховуючи цей висновок, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії ОСОБА_1 є протиправним.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.01.2024 року у справі №160/17347/22.

Щодо виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн.

Верховний Суд розглядав справи, де вирішував питання застосування Постанови № 713. Зокрема, у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

"44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

У зв`язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018."

Цей висновок підтриманий Верховним Судом також у постановах від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 29.06.2023 у справі № 420/343/22, від 11.07.2023 у справі №420/4078/22.

Крім того, Верховний Суд у цьому ж рішенні в пункті 33 сформував правовий висновок, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Отже, за висновком Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 перерахунок пенсії за заявою пенсіонера і доданими ним документами (персональний перерахунок) та перерахунок пенсії за рішенням, прийнятим Кабінетом Міністрів України (централізований перерахунок), відрізняються лише передумовами для їх вчинення, проте це не змінює правову природу дій пенсійного фонду - це перерахунок пенсії після виникнення в особи права на нього в результаті скасування в судовому порядку певних нормативно-правових актів, якими таке право обмежувалось.

З цього приводу колегія суддів апеляційного суду зазначила, що:

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103, якими регулювався перерахунок пенсій військовим пенсіонерам, крім колишніх працівників міліції та поліцейських, та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку №45.

- частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким регулювався перерахунок пенсій колишнім працівникам міліції та поліцейським.

Отже, саме ці судові рішення стали передумовою для виникнення в осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону № 2262, права на перерахунок пенсії за довідками з новими складовими та їх розмірами станом на 5 березня чи 19 листопада 2019 року.

Таким чином, право на перерахунок пенсії станом на 05.03.2019 первісно виникло у військових пенсіонерів не у зв`язку з «порушенням права особи на належний розмір пенсії», що вчинено органом ПФУ, як вважав Верховний Суд, а у зв`язку зі скасуванням судом п.1, п.2 Постанови №103 та виникненням у пенсіонерів права на отримання нової довідки про грошове забезпечення з новими складовими та в інших розмірах саме станом на 5 березня 2019 року, які є іншими, ніж станом на 1 березня 2018 року, а відповідно призвели до збільшення пенсій.

Аналогічно у колишніх працівників МВС право на перерахунок пенсії і, відповідно, на отримання довідки з новими складовими грошового забезпечення та в інших розмірах виникло 19.11.2019.

Отже, право на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №2262 в залежності від виду пенсії у пенсіонерів виникло 5 березня або 19 листопада 2019 року, тобто після, а не до 1 березня 2018 року, як помилково вважає Верховний Суд. Таке право взагалі не могло виникнути до 1 березня 2018 року, оскільки відповідно до Постанови №103 всі пенсії, призначені за Законом №2262, були перераховані саме у березні 2018 року.

Натомість Кабінетом Міністрів України після набрання зазначеними вище судовими рішеннями законної сили та виникненням у пенсіонерів права на перерахунок відповідне рішення для здійснення централізованого перерахунку пенсій прийнято не було, державні органи, які видають довідки для перерахунку пенсії, такі довідки з новими складовими та їх розмірами станом на 5 березня чи 19 листопада 2019 року видавати відмовлялись, а тому особи були вимушені звертатися до суду з позовами спочатку про зобов`язання видати нові довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, а потім - про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії після відмови органів ПФУ здійснювати такий перерахунок за особистими заявами пенсіонерів та доданими ними документами, зокрема довідками про грошове забезпечення станом на 5 березня чи 19 листопада 2019 року.

Отже, предметом спору у зазначених справах був не належний розмір пенсії, як зазначив Верховний Суд, а право осіб на перерахунок раніше призначеної їм пенсії, яке ігнорувалось Державою, а тому суди своїми рішеннями лише поновили право пенсіонерів на такий перерахунок, не вирішуючи при цьому спору стосовно розміру цих пенсій.

Таким чином, станом на час прийняття Постанови №713 виникла диспропорція у розмірах пенсій, які призначені відповідно до Закону №2262, оскільки у зв`язку зі зверненнями пенсіонерів з позовами до суду та відповідними судовими рішеннями щодо зобов`язання органів ПФУ здійснити перерахунок пенсій з 1 квітня або з 1 грудня 2019 року, розмір пенсій після такого перерахунку значно зростав. Тобто після проведених перерахунків, пенсіонери вже отримували пенсії у розмірах, визначених станом на зазначені дати, а не на 1 березня 2018 року, що не відповідає одній з умов перерахунку, передбачених Постановою №713.

Водночас, особи, які не звертались до суду, продовжували отримувати пенсії в розмірі, визначеному станом на 1 березня 2018 року, тобто в значно меншому розмірі, ніж у пенсіонерів станом на 1 квітня або 1 грудня 2019 року, і доплата у 2 тисячі гривень частково усувала таку диспропорцію.

Натомість, якщо додержуватися правового висновку Верховного Суду, то доплата до пенсії в розмірі 2 тисячі гривень повинна виплачуватися всім пенсіонерам без виключення та без будь-яких умов, що суперечить як меті, так і змісту Постанови №713, оскільки виплата щомісячно всім по 2 тисячі гривень жодної диспропорції не усуває, тому що цю доплату отримають як пенсіонери з мінімальним (без перерахунку станом на 1 квітня чи 1 грудня 2019 року), так пенсіонери з середнім чи з високим розміром пенсії, яким такий перерахунок уже був здійснений.

Щодо відсутності в Постанові № 713 застережень щодо підстав перерахунку (за постановою, за заявою, за рішенням суду), то Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Додатково Суд звертає увагу на те, що підстави перерахунку пенсій визначені Законом № 2262-XII. Судове рішення не є підставою перерахунку пенсії, а є лише актом судового захисту права, яке позивач мав на час звернення до суду і яке заперечувалося Пенсійним фондом. Судове рішення лише підтверджує (визнає) право на перерахунок пенсії з підстав, визначених законом, а не створює його.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 (провадження № 11-555заі18), із посиланням на положення ст. ст.1892Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Цей принцип також неодноразово був застосований Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час вирішення спорів у соціальній сфері, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі № 580/122/17, від 20.02.2018 у справі № 576/1724/17, від 20.02.2018 у справі № 679/761/15-а, від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 27.02.2018 у справі № 227/2360/17, від 17.12.2018 у справі № 344/12315/16-а.

Зважаючи на це, прогалини та інші недоліки «якості» закону повинні усуватися авторами відповідних нормативно-правових актів, органами законодавчої та виконавчої влади, а не шляхом їх тлумачення судами проти інтересів людини.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.01.2024 року у справі №160/17347/22.

Слід зазначити, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі від 30.05.2023 року у справі 200/1830/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вже було визнано протиправними дії відповідача щодо застосування до позивача обмеження максимальним розміром пенсії.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі 200/1830/23, яке набрало законної сили 06.09.2023, в листопаді 2023 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2021 виходячи із розрахунку грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» №33/25-855 від 19.05.2021 року, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати збільшився більш ніж на 2000,00 грн. Отже, виплату щомісячної доплати по Постанові № 713 припинено з 01.12.2023.

Нормами частини 2статті 5 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як узаконі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Відтак, суд при перевірці правомірності вчинених дій відповідача у спірних відносинах, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 30.11.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 30.11.2023 року ОСОБА_1 пенсію з основним розміром 68% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 року.

В ході розгляду справи судом, встановлено, що з 01.07.2021 пенсію позивача було перераховано відповідно до Постанови №713 та до її розміру було встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн.

Доказів протилежного учасниками справи не надано.

Припинення доплати в сумі 2000,00 грн. було зумовлено виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі 200/1830/23, за яким проведено перерахунок пенсії з 01.04.2021 року.

30.11.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою, в якій просив повідомити з якої дати була нарахована та припинена виплата щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн.

Беручи до уваги розбіжності у зазначенні дати припинення виплати встановленої доплати з боку позивача, з урахуванням викладених вище обставин, порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум починаючи з 01.12.2023 року без обмеження максимальним розміром.

Тому, у даному випадку слід також визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 в повному розмірі доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.12.2023 року з основним розміром 68% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1статті 6 КАС Українипередбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1статті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1статті 77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності таких дій та не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Стосовно строку звернення до суду з даними вимогами суд зауважує, що згідно з частинами першою та другоюстатті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Закону №2262-ХІІперерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період. Зважаючи на вищевикладене та підстави звернення позивача до суду, позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписамиКАС України.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 року Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 року ОСОБА_1 пенсію з основним розміром 68% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 року Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 в повному розмірі доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.12.2023 року з основним розміром 68% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум починаючи з 01.12.2023 року без обмеження максимальним розміром.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник