Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
16 травня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/443/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., перевіривши матеріали
позовної заяви керівника Рівненської окружної прокуратури (вул. Гарна, 29, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 02910077)
в інтересах держави в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області (вул. Млинівська, с. Дядьковичі, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35361, код ЄДРПОУ 04387208)
до відповідача-1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-2 Фермерського господарства "Валентина" (вул. Рибацька, с. Кривичі, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35336, код ЄДРПОУ 21085978)
про витребування земельної ділянки
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
30 квітня 2024 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області до відповідача-1 ОСОБА_1 та до відповідача-2 Фермерського господарства "Валентина" про витребування від відповідача-1 у комунальну власність на користь позивача земельну ділянку площею 3, 7483 га, к.н. 1224533056246 (реєстраційний номер 1224533056246).
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.04.2024 справу № 918/443/24 розподілено судді Пашкевич І.О.
У відповідності до ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд, не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Господарський суд сформував та направив до Центру надання адміністративних послуг відповідно до ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних" запит № 918/443/24 від 02.05.2024 про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспортні дані: паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_3 виданий 25.04.2014, видавник Рівненський МВ УМВ України в Рівненській області, країна громадянства: Україна), яка проживає (як про це зазначає у позовній заяві прокуратура) за адресою: АДРЕСА_2 ).
14 травня 2024 року на поштову адресу господарського суду від Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради надійшов лист, у якому відображено інформацію про місце реєстрації ОСОБА_1 .
Нормами ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Господарський суд, здійснивши перевірку позовної заяви на предмет відповідності вимогам ГПК України встановив, що підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні, а подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду виходячи з такого.
У відповідності до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Господарський суд, дослідивши матеріали позовної заяви, врахувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію та складність справи тощо, дійшов висновку про те, що подані матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі та про те, що вказана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) загального позовного провадження.
Суд роз`яснює, що ГПК України надає учасникам справи можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вхід (авторизація) до підсистеми відеоконференцзв`язку можливий тільки через Електронний кабінет Електронного суду. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд за клопотанням учасника справи може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за 5 днів до відповідного судового засідання.
Частиною 4 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У свою чергу, в силу приписів ст. ст. 166, 167 ГПК України суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, який дозволить іншим учасниками справи їх отримати завчасно до початку розгляду справи по суті.
Подання відповіді на відзив та заперечень в силу приписів ГПК України поставлене в залежність від подання відповідачем відзиву.
Щодо наявності у позивача, відповідача-2 обов`язку зареєструвати електронний кабінет
18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" №3200-IX від 29.06.2023, яким серед іншого, внесено зміни до ГПК України, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів.
Із урахуванням означених змін:
- згідно ч.6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
- відповідно ч.7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч.6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами".
З огляду на вищезазначене, судом встановлено обов`язок Здолбунівської міської ради Рівненського району та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
З метою можливості виконання даної вимоги, суд роз`яснює, що згідно з пп.5-8 п.5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 (із змінами і доповненнями) офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст. 6 ГПК України, пп.5-4-1 п.5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в Інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав (п. 8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021).
Окрім даного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок відкриття провадження у справі визначено ст. 176 ГПК України, відповідно до частини першої якої за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст.176 ГПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що керівник Рівненської окружної прокуратури звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про витребування з володіння відповідача-1 у комунальну власність на користь позивача земельну ділянку.
За подачу зазначеної позовної заяви прокуратурою було сплачено судовий збір у сумі 6 056 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 479 від 23.04.2024.
На переконання прокуратури судовий збір у даній справі сплачено в розмірі 6 056 грн за одну немайнову вимогу, яка пред`явлена до двох відповідачів (по 3 028 грн 00 коп. до кожного із відповідачів), що є невірним з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються
Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України).
Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Статтями 162 та 164 ГПК України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
При цьому, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Водночас, у п. 57 зазначеної вище постанови Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок, згідно з яким до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (п. 55. постанови Великою Палатою Верховного Суду).
Як вбачається із позовної заяви, прокуратурою пред`явлено позов до двох відповідачів, який містить одну позовну вимогу майнового характеру про витребування земельної ділянки від одного із відповідачів, а саме - ОСОБА_1 .
Таким чином прокурор повинен був сплати судовий збір, який має розраховуватись від вартості спірного майна.
При цьому чинним процесуальним законодавством позивача не зобов`язано проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову, до того ж прокурор не має можливості замовити оцінку спірного майна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак прокурор не є власником спірного об`єкта.
Господарський суд звертає увагу прокурора, що саме нормативна грошова оцінка відображає вартість земельної ділянки, а, отже, судовий збір за звернення до суду із вимогою про витребування земельної ділянки має бути розрахований на підставі витягу про нормативну грошову оцінку.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оцінку земель" № 1378-IV від 11.12.2003 нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Згідно з ч. 1, абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI від 07.07.2011 на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються картографічна основа, індексні кадастрові карти (плани) та всі відомості Державного земельного кадастру, передбачені ст. ст. 12-15 цього Закону, в тому числі у векторному вигляді, без права їх зміни (редагування). Перегляд, копіювання та роздрукування інформації про персональні дані власників та користувачів земельних ділянок здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.
З огляду на викладене, суд зауважує про наявність у прокуратури права на безкоштовне отримання витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки через електронні сервіси Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/services).
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що за звернення із даним позовом прокурор мав сплатити в дохід державного бюджету судовий збір, розмір якого має визначатись від вартості спірної ділянки на підставі витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.
Проте, матеріали позовної заяви не містять відомостей про вартість спірної земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Аналіз наведених норм ГПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов`язує визначення ціни позову з моментом пред`явлення позову до суду.
В якості доказу вартості майна суду також можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості.
При цьому оскільки витяг про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки та будь-які інші докази що підтверджують вартість спірного майна прокурором надані не були, то суд не може визначити точну суму судового збору за позовну вимогу майнового характеру.
Таким чином, за звернення із даним позовом прокурор мав сплатити в дохід державного бюджету судовий збір розмір якого має визначатись від вартості спірної ділянки на підставі витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.
Враховуючи викладене, суд зобов`язує прокуратуру надати суду документи на підтвердження реальної вартості спірної земельної ділянки площею 3,7483 га, к.н. 1224533056246 (реєстраційний номер 1224533056246) на момент пред`явлення позову до суду, доплатити судовий збір (у разі такої необхідності), виходячи із цієї вартості, та відповідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі.
Керуючись ст. ст. 12, 162, 163, 164, 174, 176, 234, 235 ГПК України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/443/24.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання у справі призначити на "11" червня 2024 р. на 13:50 год.
4. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань № 10.
5. Зобов`язати керівника Рівненської окружної прокуратури у термін до 24.05.2024 (включно) надати суду документи на підтвердження реальної вартості спірної земельної ділянки площею 3, 7483 га, к.н. 1224533056246 (реєстраційний номер 1224533056246) на момент пред`явлення позову до суду, доплатити судовий збір (у разі такої необхідності), виходячи із цієї вартості, та відповідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі.
6. Суд попереджує керівника Рівненської окружної прокуратури, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
7. Запропонувати сторонам:
а) прокуратурі, позивачу:
- відповідь на відзив і всі докази (які можливо доставити до суду) у 5-денний строк з дня отримання відзиву, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачам-1, -2.
б) відповідачам-1, -2:
- відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності) - протягом 15-денного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати прокуратурі, позивачу та іншому з відповідачів копію відзиву та додані до нього документи, докази такого направлення надати суду;
- у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив і всі докази (які можливо доставити до суду) з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення прокуратурі, позивачу та іншому з відповідачів та надати суду докази такого скерування.
8. Роз`яснити відповідачам-1, -2, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України).
9. Звернути увагу сторін на положення ст.ст. 74, 80, 81 ГПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання доказів, їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
10. Попередити сторін, що відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
11. Звернути увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені відповідно до вимог ч. 4 ст. 91 ГПК України.
12. Повідомити Дядьковицьку сільську раду Рівненського району Рівненської області та Фермерське господарство "Валентина" про наявність у них обов`язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Згідно з ч. 2 ст. 235 ГПК України вказана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич
