ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 р.Справа № 520/21465/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Перцової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 05.12.23 року по справі № 520/21465/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (далі по тексту ТОВ "Компані "Плазма", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 00097250701 від 28.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог послалось на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як такого, що прийнято відповідачем без урахування відсутності вини з боку ТОВ "Компані "Плазма" в частині допущення порушення граничних термінів розрахунків за митною декларацією № UA 100380/2022/392250 від 01.08.2022 з експорту товару Rocada Limited у зв`язку з неможливістю здійснення розрахунків на території м. Харкова, що підтверджено листом PayAlly від 08.11.2022 та листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024.02.0-7.1.

Вважає, що виникнення форс-мажорних обставин за ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» виключає можливість притягнення до юридичної відповідальності позивача протягом всього періоду їх дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 520/7911/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (проспект Академіка Курчатова, буд. 12, кв. 132, м. Харків, 61108, код ЄДРПОУ 36226451) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року по справі № 520/21465/23, ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00097250701 від 28.04.2023; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про відсутність в діях платника податку вини в частині недотримання позивачем граничних термінів розрахунків за поставлений ТОВ «Компані «Плазма» товар згідно даних Rocada Limited, через неможливість здійснення банками розрахунків на території Харкова (юридична адреса платника податку та місцезнаходження банку, в якому відритий валютний рахунок), що підтверджує лист PayAlly від 08.11.2022. Звертає увагу, що відразу, як тільки відновилася можливість своєчасно виконувати свої податкові зобов`язання (30.06.2022), в той самий день були відправлені податкові накладні на реєстрацію, а відтак, наявні підстави стверджувати про протиправність нарахування ТОВ «Компані «Плазма» пені у розмірі 135 058,41 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Така ж правова позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17 та від 09 жовтня 2018 року у справі № 818/1073/17.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що листом від 28.02.2022 № 2024.02.0-7.1 Торгово промислова палата України на підставі ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і досі. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), здійснення розрахунку за поставлений товар Rocada Limited з порушенням граничних термінів було зумовлено дією обставин непереборної сили, отже податкове повідомлення рішення № 00097250701 від 28.04.2023 підлягає скасуванню.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач, пославшись на законність та обґрунтованість рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023, просив суд апеляційної інстанції залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи, що ТОВ «Компані «Плазма» не дотримано граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за операцією з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2021 № 162, укладеним з компанією «Rocado Limited» (Лимассол, Кіпр), що призвело до порушення пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" та частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», стверджував про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про нарахування пені.

Пояснив, що на виконання умов зовнішньоекономічного договору від 01.10.2021 №162, позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента «Rocado Limited» на суму 60 408 дол. США. Згідно з додатком № 4 до акту документальної перевірки, грошові кошти за відвантажений товар по договору від 01.10.2021 № 162 в сумі 30026,74 USD (еквівалент - 1098035,84 грн.) (граничний термін сплати 27.01.2023) відповідно до платіжного доручення від 09.03.2023 № 285156 надійшли на банківські рахунки ТОВ «Компані «Плазма» 09.03.2023, тобто з порушенням граничних строків розрахунків на 41 день (з 28.01.2023 до 09.03.2023), що мало наслідком нарахування пені виходячи із ставки 0,3 % за кожен день прострочення із суми простроченої заборгованості у сумі 1 098 035,84 грн (30026,74 USD х 36,5686 (курс на момент виникнення заборгованості)).

Оскільки під час здійснення документальної перевірки ТОВ «Компані «Плазма» не надано документів, які підтверджують проведення розрахунків у законодавчо встановлені строки, або звільняють від відповідальності за порушення строків, визначених пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями, наполягав на недоведеності представником позивача форс - мажорних обставин у спірних правовідносинах.

Крім того, доказів звернення ТОВ "Компані "Плазма", як суб`єкта господарської діяльності, до Торгово-промислової палати для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видачі відповідного сертифіката позивачем не надано, претензійно-позовна робота не проводилась, висновки Міністерства економіки України щодо подовження строків розрахунків відсутні.

Додатково звернув увагу суду апеляційної інстанції, що лист Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який ТОВ "Компані "Плазма" посилається у апеляційній скарзі, засвідчує наявність воєнного стану, як непереборної обставини в цілому, однак не означає, що він є форс-мажором для кожної особи, зокрема, для позивача, що безпосередньо вплинуло на здійснення ним своєї господарської діяльності у перевіряємий період, який припав на воєнний час.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені заздалегідь належним чином.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 16.03.2023 № 985-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компані «Плазма» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 29.09.2020 по 28.02.2023 за зовнішньоекономічними контрактами: від 29.09.2020 № 4600024177 за період з 29.09.2020 до 28.02.2023; від 27.09.2020 № 161 за період з 27.05.2020 до 28.02.2023; від 01.10.2021 № 162 за період з 01.10.2021 до 28.02.2023.

За результатами зазначеної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт від 03.04.2023 № 7736/20-40-07-01-03/36226451, за висновками якого ТОВ «Компані «Плазма» порушено частину 3 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21 червня 2018 року №2473-VIII за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2021 № 162, який укладено з компанією «Rocado Limited» (Кіпр) за період з 01.10.2021 по 09.03.2023 (а.с. 22 - 37).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Компані «Плазма» («Продавець») укладено з компанією «Rocado Limited» (Лимассол, Кіпр) («Покупець») укладено договір від 01.10.2021 № 162, згідно умов якого Продавець поставляє Покупцю, а Покупець приймає та оплачує Товар, найменування, кількість і ціна якого передбачені в додатку № 1 до Договору. Рік випуску товару - не раніше 2021 року. Валюта контракту - долар США. Вартість контракту: 60 408,0 дол. США. Умови поставки: DAP склад вантажоотримувача, розміщений за адресою: Донской Горно-обогатительний комбінат філіал АО ТНК "Казахром", Республіка Казахстан, Актюбінська область, Хромтауский район, центральний склад ТМЦ, пос. Окраина, буд.25, згідно правилам «ИНКОТЕРМС-2010».

Умови оплати визначені в додатку № 1 до контракту: 20% від вартості Товару сплачується протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору, 20% від вартості кожної партії Товару сплачується протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення про готовність партії Товару до відвантаження, 60% від вартості кожної партії Товару сплачується протягом 30 календарних днів з дати поставки. Термін дії: до 31.12.2022.

На виконання умов вищевказаного договору позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента «Rocado Limited» на суму 60 408 дол. США. Виручка за відвантажений товар по Договору від 01.10.2021 №162 надходила на рахунки ТОВ «Компані «Плазма»: № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Банк Альянс», МФО 300119; № НОМЕР_2 , відкритий в АТ Укрексімбанк, МФО 322313, з урахуванням комісії банку, в сумі 60 408 дол. США (еквівалент - 1 984 656,51 грн.) відповідно до платіжних доручень.

Враховуючи, що грошові кошти в сумі 30026,74 USD (еквівалент - 1098035,84 грн.) надійшли 09.03.2023, відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ «Компані «Плазма» строків розрахунків, які передбачені частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 00097250701 від 28.04.2023, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у вигляді пені у розмірі 135 058,41 грн за порушення законодавчо встановленого строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (а.с. 58).

Вищевказане податкове повідомлення - рішення № 00097250701 від 28.04.2023 позивач оскаржував в адміністративному порядку шляхом подачі скарги до ДПС України, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України від 12.07.2023 №18757/6/99-00-06-01-02-06 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін (а.с. 10 - 11).

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності застосування Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі податкового повідомлення - рішення № 00097250701 від 28.04.2023, штрафної (фінансової) санкції у вигляді пені у розмірі 135 058,41 грн. за порушення позивачем строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом не прийнято до уваги посилання представника позивача на лист PayAlly від 08.11.2022 та лист Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, оскільки за висновком суду вказані документи не є належними доказами наявності причин, що призвели до порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічним договором та форс-мажору.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим Кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIIІ (далі - Закон № 2473-VIII).

Положеннями пункту 1 частини 1 Закону № 2473-VIII встановлено, що під валютною операцією слід розуміти операцію, що має хоча б одну з таких ознак:

а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

б) торгівля валютними цінностями;

в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).

В силу положень частини 2 статті 56 Закону України "Про Національний банк України" нормативно-правові акти Національного банку України з питань, віднесених до його повноважень, є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб, у тому числі до позивача як до фінансової установи.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону № 2473-VIII).

За правилами частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі Положення № 5) визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Положеннями пункту 23 розділу II Положення № 5 передбачено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

На виконання вимог статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", пунктом 14-2 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України Про Національний банк України, статей 12, 13 Закону України Про валюту і валютні операції, з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі Інструкція).

За приписами пункту 2 Інструкції її вимоги поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів.

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

За визначенням підпункту 4 пункту 3 Інструкції днем виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що висновком контролюючого органу, викладеним в акті перевірки № 7736/20-40-07-01-03/36226451 від 03.04.2023, позивачем допущено порушення частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2021 № 162, який укладено з компанією Rocada Limited, за період з 01.10.2021 по 09.03.2023.

Так, на виконання умов зовнішньоекономічного договору від 01.10.2021 № 162 позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента «Rocado Limited» на суму 60 408 дол. США.

Згідно додатку № 4 до акту документальної перевірки, грошові кошти за відвантажений товар по договору від 01.10.2021 №162 в сумі 30026,74 USD (еквівалент - 1098035,84 грн.) (граничний термін сплати 27.01.2023) надійшли на банківські рахунки ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» 09.03.2023 згідно платіжного доручення від 09.03.2023 № 285156, тобто з порушенням граничних строків розрахунків на 41 день (з 28.01.2023 до 09.03.2023). Вказана інформація не заперечувалася позивачем.

Враховуючи дату складення вантажно-митної декларації № UA 100380/2022/392250 від 01.08.2022, датою першого дня перевищення граничного строку розрахунків є 28.01.2023.

За встановлених вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не дотримання ТОВ «Компані «Плазма» граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за операцією з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2021 № 162, укладеним з компанією «Rocado Limited» (Лимассол, Кіпр), що призвело до порушення пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" та частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Позивач, не заперечуючи проти факту несвоєчасного розрахунку за поставлений вказаному нерезиденту товар, як на підставу позову, посилався на відсутність вини в своїх діях, як необхідної складової податкового правопорушення, що зумовлює протиправність застосування штрафу у вигляді пені.

Доводи позивача стосуються правозастосування норм законодавства, що передбачають підстави для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків, - наявність листа PayAlly від 08.11.2022, який підтверджує неможливість здійснення банками розрахунків на території Харкова (юридична адреса платника податку та місцезнаходження банку, в якому відритий валютний рахунок) та листа Торгово промислової палати України від 28.02.2022 № 2024.02.0-7.1, у якому ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на адресу «Компані «Плазма» надано запит від 21.03.2023 б/н про надання документів, які підтверджують проведення розрахунків у законодавчо встановлені строки, або звільняють від відповідальності за порушення строків, визначених пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами та доповненнями, а саме:

1. Документи (у разі наявності) щодо проведення претензійно-позовної роботи (позовні заяви, ухвали та рішення судових органів) по Договору від 01.10.2021 № 162, який укладено з компанією ROCADA LIMITED (Кіпр) за період з 01.10.2021 по 28.02.2023;

2. Висновки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (у разі отримання) щодо подовження строків розрахунків по Договору від 01.10.2021 № 162, який укладено з компанією з ROCADA LIMITED (Кіпр) за період з 01.10.2021 по 28.02.2023;

3. Належним чином завірену копію сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони контракту або третьої країни відповідно до умов контракту (за наявності);

4. Інші документи, які підтверджують проведення розрахунків у законодавчо встановлені строки, або звільняють від відповідальності за порушення строків, визначених пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, зі змінами та доповненнями.

Запит отримано 21.03.2023 уповноваженою особою ТОВ «Компані «Плазма» згідно довіреності ОСОБА_1 . Однак, станом на 27.03.2023 року відповідь, у тому числі висновки Міністерства економіки України щодо подовження строків розрахунків або сертифікати Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини на вказаний запит не надано.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Отже, висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який скасовує відповідальність за правопорушення й звільняє платника від відповідальності у вигляді сплати пені.

Разом з цим, позивачем не надано до матеріалів справи доказів отримання висновку Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за спірною експортною зовнішньоекономічною операцією, а відповідача не проінформовано про видачу такого висновку. Отже, у спірних правовідносинах відсутній індивідуальний юридичний акт, виданий ТОВ «Компані «Плазма» на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, яким би скасовувалась відповідальність за правопорушення, а вказаний платник звільнявся від відповідальності у вигляді сплати пені.

Водночас, лист від 08.11.2022 PayAlly, який містить інформацію про неможливість обробки платежів / транзакцій з відповідними територіями України, зокрема, містом Харків, у розумінні вищенаведеної норми права не є документом, який звільняв би платника від відповідальності у вигляді сплати пені за порушення граничних строків розрахунків за експортним зовнішньоекономічним контрактом.

Щодо посилань представника позивача на форс - мажорні обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи зі змісту положень частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово - промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України (далі ТПП України) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Водночас, доказів звернення ТОВ "Компані "Плазма" як суб`єкта господарської діяльності, до торгово-промислової палати для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видачі відповідного сертифіката, матеріали справи не містять, як і не містять довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору - «Rocado Limited» (Лимассол, Кіпр) щодо виникнення форс - мажорних обставин, що вплинуло на граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, за зовнішньоекономічним договором від 01.10.2021 № 162.

Крім того, варто вказати, що згідно з підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ст. 14-1 Закону "Про Торгово - промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Тобто, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається апелянт в якості обставини для звільнення його від фінансової відповідальності, не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про ТПП в Україні").

Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Таким чином, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

З огляду на вищевказане відсутні підстави для застосування до позивача пп. 112.8.9 п. 112.8 ст.112 ПК України в розрізі звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин.

За приписами частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

На виконання частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Так, згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 28.04.2023 №00097250701 ГУ ДПС у Харківській області за порушення частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII до позивача застосовано суму пені за порушення строку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 135058.41 грн.

Відповідно до додатку № 5 до акту перевірки пеня розрахована виходячи із ставки 0,3 за кожен день прострочення із суми простроченої заборгованості 1 098 035,84 грн. (30 026,74 USD х 36,5686 (курс на момент виникнення заборгованості) з урахуванням загального терміну прострочення у 41 день (з 28.01.2023 по 09.03.2023) (а.с. 51).

Колегія суддів зауважує, що будь-яких застережень щодо правильності вказаного розрахунку пені позивачем не наведено, а судом не встановлено.

Посилання позивача на правові висновки Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17 та від 09 жовтня 2018 року у справі № 818/1073/17, є неприйнятними, оскільки рішення у вказаних справах ухвалені за інших фактичних обставин та правового регулювання.

Так, у справі № 815/2745/17 судом взято до уваги, що наведені обставини свідчать про те, що підставою для неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок» в електронному вигляді та відмови в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних послугували причини, які не відповідали дійсності, а позивач, у свою чергу, під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації цих документів у Реєстрі в термін до 15 днів.

В межах спірних правовідносин по справі № 818/1073/17 суди попередніх інстанцій встановили, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення № 00097250701 від 28.04.2023, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у вигляді пені у розмірі 135 058,41 грн. за порушення позивачем строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків на підставі встановлених фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 520/21465/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено та підписано 14.05.2024 року