УХВАЛА

13 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/6032/21 (904/5404/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТА ФІНАНС",

до 1. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-Ніко",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3 - розпорядник майна ТОВ "Ніко Інвест" Штельманчук Михайло Сергійович,

про визнання недійсними підпунктів та пунктів договору

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося ТОВ "ФК "ДАТА ФІНАНС" з позовом до відповідачів про:

визнання недійсними окремих підпунктів пунктів та пункти кредитного договору №151313К8 від 14.06.2013, укладеного між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО" (зі змінами, внесеними додатковими угодами), укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №15111N2 від 11.04.2012, а саме:

- пункт 2.6. статті 2 Кредитного договору "Предмет договору" в частині посилання на зобов`язання Позичальника сплачувати Банку комісію за управління кредитною лінією;

- підпункти 3.2.1.1. - 3.2.1.3. пункту 3.2. статті 3 Кредитного договору "Комісія за управління кредитною лінією";

- пункт 4.3. статті 4 Кредитного договору "Зміна розміру ставки комісії за управління";

- підпункти 5.10.3. та 5.10.4. пункту 5.10. статті 5 Кредитного договору в частині посилання на комісію за управління;

- пункт 6.7. статті б Кредитного договору;

- пункт 6.12. статті 6 Кредитного договору в частині посилання на комісію за управління кредитною лінією;

- пункт 6.13. статті б Кредитного договору в частині посилання на комісію за управління кредитною лінією.

визнання недійсними окремі підпункти пунктів договору поруки №18-48ZP0015 від 07.09.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКО ІНВЕСТ" (зі змінами, внесеними додатковими угодами), а саме:

- підпункт 1.1.2. пункту 1 договору поруки в частині сплати комісій, а саме: комісій за управління кредитною лінією;

- підпункт 4.2.1. пункту 4.2. договору поруки в частині зобов`язання Поручителя сплатити Кредитору зазначену у повідомленні суму основного зобов`язання, а саме: комісій за управління кредитною лінією;

- підпункт 6.1.8. пункту 6 договору поруки в частині надання Поручителем згоди на забезпечення порукою, наданою цим договором поруки, виконання зобов`язань Позичальника та його правонаступників за Кредитним договором, у тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитного договору, що будуть внесені Кредитором та Позичальником (його правонаступниками) до Кредитного договору у майбутньому, щодо збільшення та зменшення комісійної винагороди за Кредитним договором, а саме: збільшення та зменшення комісійної винагороди за управління кредитною лінією;

- підпункт 6.1.9. пункту 6 договору поруки в частині надання Поручителем Кредитору та Позичальнику (його правонаступникам) згоди на внесення ними будь-яких змін та доповнень до Кредитного договору щодо збільшення та зменшення розмірів комісійної винагороди, а саме: збільшення та зменшення розмірів комісійної винагороди за управління кредитною лінією.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 у справі №904/6032/21(904/5404/23) позовну заяву задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", в якій просило скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 у справі №904/6032/21 (904/5404/23) залишено без змін.

До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №904/6032/21 (904/5404/23) та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6032/21 (904/5404/23) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статі 287 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема, приписи ст.ст.13, 73, 74, 76, 86 ГПК України та застосовано їх без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19)) щодо застосування стандартів доказування. Вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, приписи ст.ст.203, 215, 1054, ст.1056-1 ЦК України, ст.ст.47, 53 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та помилково застосовано приписи законодавства, яке регулює відносини у сфері споживчого кредитування, а також висновки Верховного Суду з питань застосування цих норм права, в той час як вони не підлягали застосуванню до спірних відносин.

Також скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та вказує, що на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, а також подання цієї скарги, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм ст.ст.47, 53 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в контексті правомірності встановлення банками такого платежу як комісії за управління кредитом у кредитних правовідносинах, що склалися між банком та юридичною особою, тобто у кредитних відносинах, що не підпадають під регулювання Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, скаржник посилається на пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з пунктом 4 частини 3 статті 310 ГПК України та зазначає, що допущення судами порушення приписів процесуального права призвело до унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, окрім цього, суди встановили обставини що мають суттєве значення для справи на підставі недопустимих доказів (суди встановили обставини виключно на підставі копії кредитного договору, який укладений між Банком та позичальником ТОВ «Торговий Дім-Ніко» в межах, на умовах і як додаток до Генеральної угоди від 11.04.2012 №151112N2, який не був предметом дослідження під час розгляду справи).

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв`язку з чим, з огляду на положення ч. 1 ст. 294 ГПК України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Керуючись ст. ст. 234, 235, 288, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", яка подана на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №904/6032/21 (904/5404/23).

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі №904/6032/21 (904/5404/23) на 12 червня 2024 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 06 червня 2024 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/6032/21 (904/5404/23).

5. Повідомити учасників справи, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- якщо касаційна скарга подані до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

7. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий C.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков