П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/9231/23

Категорія:113020000Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:28.06.2023р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДМС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДМС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДМС в Одеській області від 20 грудня 2022 року №51031400000513 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, та зобов`язання відповідача повторно вирішити питання щодо оформлення та видачі посвідки на тимчасове проживання позивачу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що нею 28 листопада 2022 року подано до відповідача документи з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні на підставі ч.14 ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2021 року №3773-VI (далі Закон №3773-VI) возз`єднання сім`ї. Шлюб було зареєстровано між нею та її чоловіком ОСОБА_2 15 липня 2021 року, про що складено відповідний актовий запис №1523 Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .

Проте, рішенням від 20 грудня 2022 року №51031400000513 їй протиправно відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання на підставі пп.9 п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322 (далі Порядок №322) (встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів).

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при зверненні до територіальних підрозділів ДМС громадян, зокрема, російської федерації, надсилаються запити щодо наявності або відсутності підстав для відмови в обміні посвідки на тимчасове проживання.

В запиті відповідач просив Службу безпеки (далі СБ) України здійснити перевірку щодо наявності або відсутності інформації про те, що дії зазначеного іноземця можуть загрожувати національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, та відповідно до п.п.7. п.61 Порядку №322 від 25 квітня 2018 року є підставою для відмови в обміні посвідки на постійне місце проживання.

УСБ України в Одеській області листом від 09 грудня 2022 року №10504/1/5101-22 зазначив, що ним проведено перевірку відомостей, які б перешкоджали видачі/обміну іноземним громадянам посвідки на тимчасове проживання в Україні. За результатами перевірки УСБ України заперечує стосовно обміну/видачі посвідки на постійне місце проживання громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За наслідками відповіді на запит УСБ України в Одеській області від 09 грудня 2022 року №10504/1/5101-22, ГУ ДМС в Одеській області прийняло рішення від 20 грудня 2022 року №51031400000513 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне місце проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ГУ ДМС в Одеській області задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 20 грудня 2022 року №51031400000513 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 .

Зобов`язано ГУ ДМС України в Одеській області повторно вирішити питання щодо оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

В апеляційній скарзі ГУ ДМС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-суд першої інстанції не врахував лист від 09 грудня 2022 року, за яким УСБ України в Одеській області заперечує стосовно обміну/видачі посвідки на тимчасове проживання громадянці російської федерації ОСОБА_1 на підставі пп.9 п.61 Порядку №322;

-апелянт звертає увагу на те, що указом Президента України від 14 вересня 2020 року №329/2020 введено в дію Стратегію національної безпеки України, якою визначено, що однією із загроз національній безпеці є розвідувально-підривна діяльність про Україну спеціальних служб іноземних держав, насамперед РФ (п.19 Стратегії). З 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан у зв`язку з агресією РФ, а тому інформація, викладена в листі УСБ України в Одеській області, є важливою для прийняття рішення щодо надання посвідки на тимчасове проживання громадянці російської федерації ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДМС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 є громадянкою РФ, яка 15 липня 2021 року зареєструвала шлюб з громадянином України ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 та з 15 вересня 2021 року мала тимчасову посвідку на проживання в України, яка була дійсна до 25 вересня 2022 року (а.с.12-18, 34).

Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи, за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 по теперішній час (а.с.8).

28 листопада 2022 року позивач звернулась із заявою до ГУ ДМС в Одеській області для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні на підставі ч.14 ст. 4 Закону №3773-VI возз`єднання сім`ї.

Відповідач листом від 01 грудня 2022 року №5100.5.3-10504/51.1-22 звернувся до відділу контррозвідки УСБ України в Одеській області, в якому просив здійснити перевірку щодо наявності або відсутності в СБ України інформації про те, що дії зазначеного іноземця можуть загрожувати національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, та відповідно п.п.7 п.1 Порядку №322, є підставою для відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання.

УСБ України в Одеській області листом від 09 грудня 2022 року №10504/1/5101-22 зазначило, що Управлянням проведено перевірку відомостей, які б перешкоджали видачі/обміну іноземним громадянам посвідки на тимчасове проживання в Україні. За результатами перевірки УСБ України заперечує стосовно обміну/видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянці РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням від 20 грудня 2022 року №51031400000513 позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання на підставі пп.9 п.61 Порядку №322.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що загальне посилання відповідача у рішенні на положення пп.9 п.61 Порядку №322, не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить заявника у стан правової невизначеності щодо підстав відмови у видачі посвідки на тимчасове проживання, що є неприпустимим.

При цьому, враховуючи дискреційність повноважень відповідача щодо видачі та обміну посвідки на постійне проживання, суд першої інстанції вважав за необхідним задовольнити позовні вимоги позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно вирішити питання щодо оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, п.18 ч.1 ст. 1, ч.14 ст. 4, ч.14 ст. 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2021 року, п.п.4, 6 та 9 ч.2 та п.п.1, 2 та 4 ч.3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію" від 07 червня 2001 року №2491-III, п.п.1, 4, 19, 21, пп.9 п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні та порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, на час прийняття рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання, визначався та встановлювався Законом №3773-VI.

Пунктом 18 ч.1 ст. 1 Закону №3773-VI визначено, що посвідка на тимчасове проживання документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Відповідно ч.14 ст. 4 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій дванадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.

Згідно ч.14 ст. 5 Закону №3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому ч.14 ст. 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Я вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 до міграційної служби усі передбачені законодавством документи для видачі їй посвідки на тимчасове проживання, а саме: заяву-анкету №105131938 від 28 листопада 2022 року про видачу посвідки на тимчасове проживання; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 15 липня 2021 року; Договір добровільного медичного страхування №1049660 від 14 листопада 2022 року.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання.

Відповідно п.п.1, 4 Порядок №322 посвідка на тимчасове проживання (далі посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні, посвідка видається строком на один рік, крім випадків, визначених цим пунктом.

Згідно п.3 Порядку №322 посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України та які: досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто.

Пунктом 16 Порядку №322 передбачено, що документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів / територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Відповідно п.19 Порядку №322 у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

Згідно п.21 Порядку №322 працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у п.п.32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті. У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі. Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.

Пунктом 67 Порядку №322, передбачено, що після закінчення строку дії посвідки іноземець та особа без громадянства зобов`язані в семиденний строк знятися з реєстрації місця проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка здається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС.

Відповідно пп.7 п.71 Порядку №322, посвідка вилучається, визнається недійсною та знищується у разі закінчення строку її дії або прийняття рішення про обмін посвідки до закінчення строку її дії.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що після закінчення строку дії посвідка на тимчасове проживання в Україні підлягає обміну, для чого іноземцю необхідно подати до територіального органу ДМС відповідну заяву та документи у строк не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку дії посвідки, або після закінчення строку дії посвідки в семиденний строк знятися з реєстрації місця проживання та виїхати за межі України, здавши посвідку до територіального органу/територіального підрозділу ДМС.

01 листопада 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1232 "Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану" (далі Постанова №1232), відповідно до п.1 якої установлено, що у період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення або скасування надання територіальними органами/територіальними підрозділами Державної міграційної служби адміністративних послуг громадянам РФ здійснюється з урахуванням таких особливостей:

-розгляд заяв про оформлення дозволу на імміграцію, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання, поданих до набрання чинності цією постановою, зупиняється до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором;

-у разі звернення громадянина РФ із заявою про оформлення дозволу на імміграцію, продовження строку перебування, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання територіальний орган/територіальний підрозділ Державної міграційної служби інформує про відмову в прийнятті документів до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

При цьому, п.2 Постанови №1232 визначено, що зазначені у п.1 обмеження не поширюються, зокрема на: осіб, що мають законні підстави для оформлення дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, передбачені п.п.4, 6 та 9 ч.2 та п.п.1, 2 та 4 ч.3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію" від 07 червня 2001 року №2491-III (далі Закон №2491-III).

Так, п.1 ч.3 ст. 4 Закону №2491-III встановлено, що дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.

У матеріалах справи наявне свідоцтво серії НОМЕР_1 від 15 липня 2021 року про укладення шлюбу між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (громадянин України).

Тобто, ОСОБА_1 на час розгляду справи має законні підстави для оформлення посвідки на постійне чи тимчасове проживання.

При цьому, п.3 Постанови №1232 регламентовано, що особи, зазначені в абз.3 п.2 цієї постанови, повинні протягом 30 днів з дня набрання чинності цією постановою звернутися за обміном посвідки на тимчасове проживання, якщо строк звернення за її обміном настав у період з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності цією постановою.

Колегія суддів констатує, що вказана Постанова №1232 набрала законної сили 09 листопада 2022 року, а тому строк звернення до міграційного органу для обміну посвідки на тимчасове проживання закінчується 09 грудня 2022 року. Заява-анкета №105131938 про видачу посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 датована 28 листопада 2022 року, а строк звернення за обміном довідки у позивачки настав у серпні 2022 року, таким чином нею не пропущено строк звернення до міграційного органу для обміну посвідки на тимчасове проживання.

Колегія суддів враховує, що оскаржуване рішення прийнято у урахуванням відповіді на запит УСБ України в Одеській області від 09 грудня 2022 року №10504/1/5101-22.

Разом з тим, як вбачається зі змісту рішення №51031400000513, останнє прийнято на підставі п.9 п.61 Порядку №322 (встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів).

Відповідно п.61 Порядку №322 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:

1) іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;

2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в`їзду;

3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;

4) встановлено належність особи до громадянства України;

5) за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;

6) іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;

7) отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

8) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;

9) встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

10) виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в`їзду в Україну;

11) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, зі системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що особа яка на законних підставах перебуває на території України має право у разі необхідності, зокрема у випадку закінчення терміну дії посвідчення на тимчасове проживання, звернутися до міграційного органу із заявою про обмін такого посвідчення, а підстави для відмови у видачі такого посвідчення чітко визначені п.61 Порядку №322 і є вичерпними.

Підпунктом 7 п.61 Порядку №322 регламентовано, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв`язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином.

Доказів наявності такої інформації стосовно позивача матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження подання позивачем неправдивих відомостей при зверненні за оформленням посвідки на тимчасове проживання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість твердження відповідача про те, що позивачем подано неправдиві відомості при зверненні за оформленням посвідки на тимчасове проживання, що, відповідно, свідчить про протиправність оскаржуваного рішення про відмову позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.

Крім того, підставою для прийняття оскаржуваного рішення міграційним органом зазначено лише посилання на пп.9 п.61 Порядку №322, при цьому, відповідачем не наведено в оскаржуваному рішенні та не конкретизовано обставин, які слугували підставою для прийняття спірного рішення, що фактично позбавило позивача можливості усунути обставини, у зв`язку із якими йому було відмовлено в оформленні посвідки.

Колегія суддів наголошує, що за загальними вимогами, які висуваються до актів суб`єктів владних повноважень, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав (фактичних і юридичних) його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Загальне посилання відповідача у рішенні на положення пп.9 п.61 Порядку №322, не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить заявника у стан правової невизначеності щодо підстав відмови у видачі посвідки на тимчасове проживання, що є неприпустимим.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення ГУ ДМС в Одеській області від 20 грудня 2022 року №51031400000513 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДМС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 14 травня 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.