ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.05.2024Справа № 910/1497/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ"

до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО""

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Гарантований покупець"

про визнання неправомірним корегування та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Гнідая А.В.

від відповідача: Шатарська Т.Н.

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

від третьої особи 3: Франюк А.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"" про визнання неправомірним коригування відповідачем в системі Market Management System (MMS) переданих позивачем даних комерційного обліку виробленої електричної енергії та зобов`язання поновити фактичні передані дані.

У редакції заяви про зміну предмету позову (прийнята судом до розгляду 04.04.2024) позивачем заявлені вимоги про визнання неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 року, здійснене ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" та зобов`язання ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" за квітень 2023року в загальному обсязі 255 969,000 кВт - відпуск та 402,000 кВтгспоживання, травень 2023року в загальному обсязі 455 661,000 кВтг - відпуск та 381,000кВтг-споживання, а також 14 днів червня 2023року в загальному обсязі 191 928,000 кВтг - відпуск та 114,000 кВтг -споживання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно та всупереч норм ККОЕЕ, Кодексу системи передачі та Порядку забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану самостійно здійснив обнулення в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 07.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 залучено до участі у справі № 910/1497/24 третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО"; третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Гарантований покупець", відкладено підготовче засідання у справі №910/1497/24 на 28.03.2024.

21.03.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи-3 надійшли пояснення щодо позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 повідомлено учасників справи, що у зв`язку з перебуванням судді Турчина С.О. у відпустці, 28.03.2024 підготовче судове засідання не відбудеться, призначено підготовче судове засідання у справі №910/1497/24 на 04.04.2024..

25.03.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про визнання поважними причини пропуску, поновлення строку та приєднання до матеріалів справи відзиву на позовну заяву.

01.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

03.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

04.04.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи 2 надійшли пояснення щодо позову або відзиву.

Протокольною ухвалою від 04.04.2024 прийнято до розгляду пояснення третьої особи-2 щодо позову або відзиву.

У підготовчому засіданні 04.04.2024 суд розглянув заяву позивача про зміну предмету позову та дійшов висновку, що позивач дотримався вимог частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову, про що постановлено протокольну ухвалу від 04.04.2024.

Протокольною ухвалою від 04.04.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову. Подальший розгляд справи постановлено здійснювати з урахуванням указаної заяви.

У підготовчому засіданні 04.04.2024 постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву - відмовлено; продовжено відповідачу з ініціативи суду процесуальний строк для надання відзиву до 25.03.2024.

Протокольною ухвалою від 04.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.04.2024.

10.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли: відповідь на відзив разом з клопотанням про продовження строку та приєднання відповіді на відзив до матеріалів справи; заява про долучення доказів до матеріалів справи.

12.04.2024 через засоби поштового зв`язку від третьої особи-2 надійшли пояснення по справі.

17.04.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ" про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив, продовжено позивачу з ініціативи суду процесуальний строк для надання відповіді на відзив до 10.04.2024, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2024.

01.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

Представники третіх осіб-1,2 у судове засідання 02.05.2024 не прибули. Про розгляд справи по суті треті особи-1,2 були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

У судовому засіданні 02.05.2024, розглянувши заяву позивача про долучення доказів до матеріалів справи, керуючись ч.3,8 ст.80 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залишення без розгляду зазначеної заяви.

Представник позивача у судовому засіданні 02.05.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача 02.05.2024 надав пояснення по суті заперечень проти позовних вимог.

Представник третьої особи-3 позовні вимоги заперечив.

У судовому засіданні 02.05.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ФРІ-ЕНЕРДЖІ" зазначає, що здійснює господарську діяльність з виробництва електричної енергії, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, а саме: сонячна електростанція потужністю 2980,8кВт (Херсонська область, Каланчацький рн, Привільська сільська рада), виданої відповідно до постанови НКРЕКП № 2097 від 28.12.2018, та продає її за "зеленим" тарифом ДП "Гарантований покупець".

ТОВ "ФРІ-ЕНЕРДЖІ" зазначає, що в особистому кабінеті на платформі ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" Market Management System встановлено, що 15.06.2023 адміністратором комерційного обліку (НЕК "УКРЕНЕРГО") були скореговані дані комерційного обліку електричної енергії на нульові показники за період 01.06.2023 -10.06.2023 (версія 1 реліз), а також 19.06.2023 скореговані дані за період 10.06.2023 - 14.06.2023 (версія 1 реліз), 20.06.2023 адміністратором комерційного обліку були скореговані дані комерційного обліку електричної енергії на нульові показники за період за квітень-травень 2023 року (версія 2 реліз) на платформі MMS.

Для з`ясування підстав коригування до нульових показників даних комерційного обліку електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" за зазначений період, було направлено запити до НЕК "УКРЕНЕРГО" вих. № 217 від 21.06.2023.

У подальшому, позивачем виявлено на платформі MMS, що за період з 12.11.2022 по 31.03.2023 (версія 3 релізу) дані комерційного обліку електричної енергії відображені на рівні нуля.

25.09.2023 року ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" направило вимогу вих.№ 341 до НЕК "УКРЕНЕРГО" щодо надання інформації та документального підтвердження фактів втрати зв`язку з сонячною станцією позивача.

Однак, у відповіді НЕК "УКРЕНЕРГО" (лист від 29.09.2023 № 01/49209) не надало жодного доказу на підтвердження припинення синхронізації сонячної електростанції позивача з ОЕС України та лише посилалося на лист отриманий від АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО", який як зазначає позивач, містить лише інформацію про втрату електричного зв`язку з додатковими точками обліку, що створені АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" з метою додаткового контролю над комерційним обліком.

Позивач зазначає, що відповідачем було здійснено обнулення даних комерційного обліку в системі MMS виробників електроенергії опираючись лише на лист оператора системи розподілу, про втрату електричного зв`язку з додатковими точками обліку, що створені АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" з суміжними областями на неокупованих територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями (дані мережі перебувають в зоні відповідальності ОСР).

Зміст Кодексу системи передачі (чи будь-якого нормативного акту у сфері енергетики) не передбачає поняття "нездійснення синхронної роботи" або "несинхронна робота".

За доводами позивача, корегування даних комерційного обліку відпуску електричної енергії в системі MMS здійснено на підставі неіснуючого поняття та відповідач протиправно, всупереч норм ККОЕЕ, Кодексу системи передачі та Порядку забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану самостійно здійснив обнулення в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на таке:

АТ "Херсонобленерго" повідомило що усі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованій частині Херсонської області, а також об`єкти електроенергетики розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей не працюють синхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022. Серед переліку об`єктів виробників зазначено об`єкт позивача;

станом на червень 2023 року жодних вимог стосовно форми надання ОСП інформації ОСР не визначена, тому вважаємо повідомлення АТ "Херсонобленерго", наданого листом від 01.06.2023 № 01-001280, достатнім для вчинення певних заходів Адміністратором комерційного обліку щодо попередження використання невідповідних (невалідовних) даних, завантажених в систему управління ринком, які в подальшому використовуються для розрахунків між учасниками ринку.

положення законодавства не визначають повноважень оператора системи передачі самостійно здійснювати перевірку наявності/відсутності електричного зв`язку з генеруючими установками, приєднаними до систем розподілу відповідного оператора системи розподілу;

виробництво електричної енергії здійснюється на об`єкті генерації сонячної електростанції потужністю 2980,8 кВт розташовано на тимчасово окупованій РФ території Херсонської області, а саме з адресою: Херсонська область, Каланчацький район, Привільська сільська рада;

враховуючи втрату контролю над мережами та обладнанням АТ "Херсонобленрерго" (ОСР), а також ту обставину, що мережі позивача були приєднані саме до мереж ОСР неможливо здійснювати передачу виробленої електричної енергії на неокуповану територію України без передачі такої енергії через мережі, що наразі підконтрольні РФ;

з метою відображення достовірних даних, які будуть підтвердженні реальністью операції з виробітку електричної енергії електроустановками позивача та передачею їх до споживачів на підконтрольній території України було прийнято рішення до деокупації території Херсонської області, Каланчацького району, Привільської сільської рада та перевірки фактичних даних виробітку в системі управління ринком відкоригувати дані позивача за період квітень 2023 року, травень 2023 року, за перші 20 днів червня 2023 року за другою версією на рівні "0" кВт. у зв`язку із повідомленням АТ "Херсонобленерго" листом № 01- 001280 від 01.06.2023 про несинхронну роботу з ОЄС України;

на виконання даного Протоколу НКРЕКП № 48 від 03.07.2023 НЕК "УКРЕНЕРГО" не сертифікував отримані від ППКО веріфіковані ДКО, у зв`язку з відсутністю підтвердження роботи відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі;

з врахуванням роз`яснень Регулятора та листів АТ "Херсонобленерго" від 01.06.2023 № 01-001280, ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 30.05.2023 № 007-63/3069, АТ "Укрзалізниця" від 07.06.2023 № ЕЕЦ-15/47 АКО не сертифікував дані комерційного обліку по об`єктах виробників електричної енергії, які не мають перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі за відповідні розрахункові періоди. При цьому, на платформу MMS, з урахуванням поточних технічнічних особливостей інтерфейсу системи, для забезпечення перерахунків були завантаженні нульові значення: - липень 2022 року- березень 2023 року (версія 3); - квітень-травень 2023 року (версія 2); - 1 декада червня 2023 року (версія 1);

з врахуванням роз`яснення Регулятора, надані Протоколом, обмеженим функціоналом MMS щодо процедури балансування даних (втрати розраховуються в процесі процедури балансування даних) за версією 3, обсяги втрат у періодах з 01.07.2022 по 31.03.2023 можуть бути надані з MMS по завершенню процедури врегулювання розрахункових періодів, визначених Правилами ринку;

позивачем не надано належних доказів на підтвердження коректного обсягу наданих послуг (генерації електричної енергії);

позивач з лютого по серпень 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу, оскільки частиною 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено;

позовні вимоги про визнання неправомірним корегування даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 здійснене НЕК "УКРЕНЕРГО" та зобов`язання відобразити (поновити) в системі управління ринком фактично переданих даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 14.06.2023", оскільки такий спосіб захисту не передбачений положеннями ЦК України та ГК України.

Позиція третіх осіб

Акціонерне товариство "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (третя особа-3) письмові пояснення по суті спору не надав.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа-2) зазначила таке:

- виходячи з положень Правил ринку, постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", Кодексу системи передачі, несинхронна (асинхронна) робота генеруючої установки з ОЕС України означає, що така установка не здійснює фізичний відпуск електричної енергії в мережі ОЕС України та електрична енергія, вироблена такими електроустановками, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України. Така електрична енергія не може бути реалізована на жодному з сегментів ринку електричної енергії, а також не бере участі у балансуванні ОЕС України;

- окремі рішення про виключення підприємств виробників та споживачів електричної енергії на тимчасово окупованих територіях з ОЕС України Регулятором не приймались;

- за результатами наради щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, що відбулась за участі представників НКРЕКП, НЕК "УКРЕНЕРГО", ДП "Гарантований покупець" та Кабінету Міністрів України 03.07.2023, згідно з пунктом 9.1 Регламенту НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 (із змінами) було підготовлено протокол № 48-п. На засіданні Регулятора, яке проводилось у формі відкритого слухання 03.07.2023, не розглядалося питання щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, та відповідні постанови/розпорядження не оформлювались.

Державне підприємство "Гарантований покупець" (третя особа-3) проти позову заперечує, посилаючись, зокрема на те, що позивачем обрано неналежний та неефективний способу захисту, недоведено факту порушення його прав чи інтересів.

Третя особа-3 зазначає, що оскаржуючи дії відповідача щодо коригування даних комерційного обліку позивач не ставить під сумнів правильність таких (скоригованих) даних комерційного обліку та не доводить коректність (дійсність) попередніх даних комерційного обліку.

На переконання третьої особи-3 позов позивача спрямований на встановлення юридичних фактів, адже позивач прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу (01.04.2023 - 14.06.2023), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" у спірний період.

Державне підприємство "Гарантований покупець" вважає, що пред`явлений позов у цій справі має штучний характер та спрямований на ухилення ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" від виконання договірних зобов`язань перед ДП "Гарантований покупець", що є предметом судового розгляду у справі №908/3545/23.

Також третя особа-3 вказує, що ні Законом України "Про ринок електричної енергії", ні ККОЕЕ не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО коригування даних комерційного обліку, та позивач, не навів переконливого мотивування щодо помилковості скоригованих АКО даних комерційного обліку, не надав суду інші дані комерційного обліку, не вказав та не довів належними і допустимими доказами факт відпуску електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" у спірний період в іншому обсязі, аніж це визначено НЕК "УКРЕНЕРГО".

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, 23.05.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ" (ВАД) укладений договір № 17019/01, відповідно до умов якого ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" (ВАД) зобов`язалося продавати, а ДПЕ - купувати електроенергію, вироблену ВАД та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

30.06.2019 між ДП "Енергоринок", ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" було укладено додаткову угоду № 315/01 до договору від 23.05.2019 №17019/01.

Відповідно до п.1.1. договору № 17019/01 в редакції додаткової угоди № 648/01/20 продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок № 641).

Згідно із п.3.1 договору № 17019/01 в редакції додаткової угоди № 648/01/20 обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 Договору № 17019/01).

У подальшому між ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" (продавець за "зеленим" тарифом) укладено додаткові угоди до договору №17019/01 (від 23.03.2020 № 648/01/20, від 19.02.2021 №738/01/21).

Згідно з п.3.3 договору № 17019/01 в редакції додаткової угоди № 738/01/21 оплата товарної продукції, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

31.08.2020 між АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (оператор системи розподілу) та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" (виробник) укладений договір №5438/В виробника про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідно до умов якого оператор системи розподілу забезпечує недискримінаційний доступ виробника до мереж оператора системи розподілу з метою реалізації виробником, як суб`єктом ринку енергетичної енергії, своїх прав та виконання обов`язків функцій виробника електричної енергії в частині транспортування електричної енергії мережами оператора системи розподілу в межах приєднаної потужності та узгоджених (договірних) обсягах електричної енергії.

Відповідно до п.2.1. договору №5438/В, оператор системи розподілу недискримінаційний доступ виробника до мереж оператора системи розподілу з метою реалізації виробником, як суб`єктом ринку енергетичної енергії, своїх прав та виконання обов`язків і функцій виробника електричної енергії в частині транспортування електричної енергії мережами оператора системи розподілу в межах приєднаної потужності та узгоджених (договірних) обсягах електричної енергії.

Згідно із п.2.3. договору №5438/В розподіл електричної енергії забезпечується оператором системи виробнику на межі балансової належності електричних мереж, які зазначені в додатку 2 Акт розмежування балансової належності до цього договору та однолінійні схеми (додаток 3 до цього договору).

По кожній точці комерційного обліку, зазначеній в додатку 3 до договору, сторона відповідальна за точку комерційного обліку зобов`язана виконувати умов розділу 4 до цього договору (п.2.6. договору №5438/В).

Згідно із актом розмежування балансової належності (додаток №2 до договору №5438/В) оператор системи несе відповідальність за ПС-35/10 кВ "Привілля" комірка 14 ЗРУ-10кВт.

Також між НЕК "УКРЕНЕРГО" як оператором системи передачі та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" як користувач системи передачі укладений договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління від 07.06.219 №0939-03015 (у редакуції від 28.12.2021), відповідно до умов якого ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.

ТОВ "ФРІ-ЕНЕРДЖІ" зазначає, що в особистому кабінеті на платформі ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" Market Management System (далі - платформа MMS) встановлено, що 15.06.2023 адміністратором комерційного обліку (НЕК "УКРЕНЕРГО") були скореговані дані комерційного обліку електричної енергії на нульові показники за період 01.06.2023 -10.06.2023 (версія 1 реліз), а також 19.06.2023 скореговані дані за період 10.06.2023 - 14.06.2023 (версія 1 реліз), 20.06.2023 адміністратором комерційного обліку були скореговані дані комерційного обліку електричної енергії на нульові показники за період за квітень-травень 2023 року (версія 2 реліз) на платформі MMS.

Факт коригування даних комерційного обліку електричної енергії у зазначені вище періоди жодним із учасників справи не заперечується.

Відповідно до оновлених сер дані комерційного обліку електричної енергії сертифікованих даних комерційного обліку за квітень, травень 2023 року (за версією ММS 2), а також сертифікованих даних комерційного обліку за червень 2023 року (за версією ММS 1) у вказані розрахункові місяці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні "0").

Згідно із матеріалів справи, у відповідь на запит НЕК "УКРЕНЕРГО" (АКО) від 25.05.2023 № 01/25819 АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" листом №01-001280 від 01.06.2023 повідомило АКО, що лівобережна частина Херсонської області є тимчасово окупованою; лінії електропередач, які забезпечують зв`язок зруйновані (зв`язок відсутній за даними ПрАТ "Укргідроенерго" з 12.11.2022); усі об`єкти виробників, які розташовані на цій території, а також об`єкти електроенергетики, розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022.

У наведеному в листі №01-001280 від 01.06.2023 переліку об`єктів виробників, які розташовані на території тимчасово окупованої частини Херсонської області, зазначено також об`єкт ТОВ "ФРІ-ЕНЕРДЖІ" - "Привілля", ЕІС код Х-типу 62Х2230391487075, ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV94919G15888Y.

Листом 01/29022 від 14.06.2023 НЕК "УКРЕНЕРГО" було повідомлено ППКО згідно з списком, що керуючись п.1.1.2 Правил ринку та враховуючи лист в якому було зазначено, що у разі роботи електроустановок несинхронно з ОЕС, дані комерційного обліку по відповідним ТКО не можуть бути показані як обсяги надходження в області обліку торгової зони ОЕС України, значення сертифікованих даних комерційного обліку в MMS по значенням АТ "Херсонобленерго" об`єктам генерації за період з 01.06.2023 по 10.06.2023 року, визначення АКО на рівні 0 кВт. год.

Листом №01/30720 від 23.06.2023 НЕК "УКРЕНЕРГО" на лист ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" №217 від 21.07.2023 повідомив, що: "АКО неодноразово звертався АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" щодо необхідності здійснювати завантаження даних комерційного обліку (далі - ДКО) в систему управління ринком (MMS) виключно по об`єктах електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та інформування АКО в разі завантаження ДКО іншими постачальниками послуг комерційного обліку (далі - ППКО) в ролі ОДКО по електроустановках, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.

В зв`язку з продовженням надання ППКО ненульових ДКО по об`єктах генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, керуючись п.1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308 (зі змінами), та враховуючи інформацію від ОС з зазначенням переліку об`єктів електроенергетики, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та датами настання таких обставин, ДКО по наданим ОС ТКО не можуть бути враховані як обсяг надходження в область обліку торгової зони ОЕС України

Значення сертифікованих ДКО в MMS для кожної ТКО об`єктів генерації, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України за квітень 2023 року за другою версією, травень 2023 року за другою версією, з 01 по 14 червня 2023 року за першою версією визначатимуться АКО на рівні 0 кВт*год."

Відповідно до протоколу НКРЕКП № 48 від 03.07.2023, складеного за результатами наради щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України за участю представників НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, НЕК "УКРЕНЕРГО", ДП "Гарантований покупець", прийняті такі рішення:

"1. Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі.

2. Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок.

3. Направити цей Протокол НЕК "УКРЕНЕРГО", ДП "Гарантований покупець" та відповідним операторам систем розподілу для врахування в роботі.

4. НКРЕКП звернутись до Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України щодо необхідності прийняття рішень для врегулювання діяльності суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією після 24 лютого 2022 року."

У листі від 29.09.2023 вих.№ 01/49209 НЕК "УКРЕНЕРГО", посилаючись на положення ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.2.1., п.5.1.1., п.5.4.1., п.5.3.4. Кодексу системи розподілу, зазначило, що контроль за наявністю або відсутністю електричного зв`язку генеруючої установки, приєднаної до систем розподілу, належить до компетенції відповідного ОСР.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено осіб, які мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До таких осіб зазначена норма відносить юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18.

Отже, під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ" направлені на визнання неправмірними дій відповідача щодо корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 та зобов`язання відповідача скоригувати (відобразити/поновити) в системі Market Management System (MMS), в якій відобразити фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" за квітень 2023року в загальному обсязі 255 969,000 кВтг-відпуск та 402,000 кВтгспоживання, травень 2023року в загальному обсязі 455 661,000 кВтг-відпуск та 381,000 кВтг-споживання, а також 14 днів червня 2023 року в загальному обсязі 191 928,000 кВтг-відпуск та 114,000 кВтг-споживання.

Підставою відповідного позову стало протиправне, на думку позивача, обнулення відповідачем в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.

Відповідно до ч.1 ст.53 Закону України "Про ринок електричної енергії" на НЕК "УКРЕНЕРГО", як оператора системи передачі, покладено функції адміністратора комерційного обліку. Оператор системи передачі забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п.20 ч.1 ст.33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з визначеннями, наведеними у ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор комерційного обліку електричної енергії - це юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку; комерційний облік електричної енергії - це сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Повноваження адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) визначені ч.2 ст.53 Закону України "Про ринок електричної енергії" у відповідності до яких АКО, зокрема: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку (п.4).

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку (ч.7 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ), комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Пунктом 2.1.7 ККОЕЕ визначено основні ролі, які виконуються учасниками при забезпеченні комерційного обліку електричної енергії, та пов`язані з ними процеси вказані в цьому пункті. Зокрема, АКО виконує функцію (роль) АДКО (агрегатора даних комерційного обліку) щодо забезпечення таких процесів: отримання, перевірка, агрегація даних комерційного обліку; надання агрегованих даних комерційного обліку всім заінтересованим сторонам.

Відповідно до пп. 5-9, 12 п. 2.2.2 ККОЕЕ АКО виконує функції: отримання від ППКО валідованих даних комерційного обліку, визначення їх придатності до використання; виконання перевірок повноти інформації, отриманої від ППКО, визначення помилок у даних або випадків відсутності даних; інформування ППКО про стан придатності отриманих даних комерційного обліку та надання вимог щодо повторного надання належних даних для виправлення виявлених помилок; забезпечення центральної агрегації та сертифікації даних комерційного обліку; надання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків, а також учасникам ринку та іншим заінтересованим сторонам, які пов`язані з певною ТКО; нагляду за відповідністю стану комерційного обліку на ринку електричної енергії вимогам цього Кодексу.

Згідно з наведеними у пп. 6, 62, 63 п. 1.2.1 ККОЕЕ визначеннями: агрегація даних (агрегація) - упорядкування та об`єднання даних комерційного обліку електричної енергії окремих площадок та/або областей комерційного обліку, що здійснюється АКО з метою подальшого їх використання при здійсненні розрахунків між учасниками ринку та/або формуванні статистичної звітності; сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії. Порядок передачі АКО даних комерційного обліку учасникам ринку унормовано главою 9.14 розділу IX ККОЕЕ.

У п.п. 9.14.1, 9.14.3 ККОЕЕ передбачено, що АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

У статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п.9.9 ККОЕЕ перевірка даних комерційного обліку здійснюється на рівні ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання та формування даних комерційного обліку (пп.9.9.1.). ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам, зокрема електропостачальникам, відповідно до вимог цього Кодексу (пп.9.9.2.). ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО (пп.9.9.3.). Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені (пп.9.9.4.).

Виходячи із вище наведеного, упорядкування даних комерційного обліку, їх коригування в порядку перевірки (сертифікації) валідованих даних комерційного обліку електричної енергії, надання таких даних учасникам ринку для здійснення розрахунків, віднесена до виключної компетенції АКО, функції якого одноособово виконує НЕК "УКРЕНЕРГО".

При цьому, ні Законом України "Про ринок електричної енергії", ні ККОЕЕ не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО (НЕК "УКРЕНЕРГО") коригування даних комерційного обліку.

Як встановлено судом вище, листом АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" від 01.06.2023 № 01-001280 надано перелік виробників, які працюють несинхронно з ОЕС України, до якого включено ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" та зазначено, що об`єкти електроенергетики не працюють синхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, Херсонська область, Каланчацький район, Привільська сільська рада, на якій знаходиться об`єкт генерації, з 24.02.2022 знаходяться на тимчасовій території.

Відповідно до ч.5 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно із ч.9 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець зобов`язаний продавати електричну енергію, куплену у виробників та активних споживачів, яким встановлено "зелений" тариф та об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами.

Відтак, гарантований покупець зобов`язаний не лише купувати всю відпущену електричну енергію в суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, але й продавати її, що є неможливим у зв`язку відсутністю її фізичного відпуску в ОЕС України.

Відповідно до пп.6 п.1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2022 № 555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" ППКО формує дані комерційного обліку електричної енергії за даними, які отримані із засобів комерційного обліку або визначені розрахунковим шляхом у такій пріоритетності: дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів основних та дублюючих лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів верифікаційних лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів лічильників технічного обліку, з обов`язковим подальшим їх включенням у відповідний перелік ТКО та алгоритм розрахунку; дані комерційного обліку, сформовані на підставі графіків навантаження за даними телевимірювань.

Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.

У разі незгоди з сформованими ППКО даними комерційного обліку учасник ринку має право ініціювати розгляд суперечки у порядку, встановленому ККОЕЕ.

До дати врегулювання суперечки пріоритет для поточних розрахунків мають дані комерційного обліку, сформовані оператором системи, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться відповідна ТКО.

При цьому у пункті 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, торгова зона (зона) - відокремлена зона, визначена оператором системи передачі за погодженням з Регулятором, у якій здійснюється синхронна робота електроустановок.

З огляду на зазначене, з моменту отримання від оператора системи інформації щодо електроустановки позивача, яка працює несинхронно з ОЕС України, обсяги електричної енергії, відпущеної його генеруючими одиницями в несинхронному з ОЕС України режимі, в систему управління ринком (СУР) не передаються.

Питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023 року, що підтверджується протоколом № 48-п. В межах наради представників ОСП, ДП "Гарантований Покупець" та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована Протоколом від 03.07.2023 №48-п, Регулятором було надано роз`яснення щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України для подальшого врахування в роботі. Відповідно до зазначеного роз`яснення Регулятора АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. Інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем.

Статтею 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.п.10.3.1., 10.3.3. ККОЕЕ якщо сторону суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, вона має право звернутися з цього питання до Регулятора у порядку, встановленому законодавством. Сторони мають право оскаржити рішення Регулятора в судовому порядку.

Отже, відповідно до положень ККОЕЕ передбачено, що сторона, яка не погоджується із рішенням Регулятора, згідно із яким електрична енергія, вироблена електроустановками які не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України, може оскаржити таке рішення.

Наразі рішення НКРЕКП, викладені у протоколі № 48 від 03.07.2023 є чинними.

Способи захисту цивільних прав і законних інтересів осіб, прав та законних інтересів суб`єктів господарювання визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України переліки способів захисту порушених прав та інтересів не є вичерпними.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, та, зокрема викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та інших.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19, від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові у від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 зазначила про те, що за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна позиція Верховного суду викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/1159/19).

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 в якій вказано, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Враховуючи вищевикладене, з огляду на предмет, підставу позову та вимоги ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" про визнання неправмірними дій відповідача щодо корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 та зобов`язання відповідача скоригувати (відобразити/поновити) в системі Market Management System (MMS), в якій відобразити фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії позивача, не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом.

Крім того, наразі між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ" та Державним підприємством "Гарантований покупець" існує спір щодо стягнення з ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" переплати за куплену Гарантованим покупцем у квітні, травні та І декаді червня 2023 електричної енергії (справа №908/3545/23). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 у справі №908/3545/23 позов Державного підприємства "Гарантований покупець" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ" на користь Державного підприємства "Гарантований покупець"" 2 365 456,49 грн боргу та 35 485,85 грн судового збору. Зазначене рішення оскаржене в апеляційному порядку.

Наведені вище висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 січня 2024 року у справі №916/2248/22.

Також на переконання суду ініціювання позивачем цього позову зводиться до того, що останній прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу (01.04.2023 - 14.06.2023), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" у спірний період.

Водночас вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (постанова Верховного Суду від 04.09.2020 у справі №910/10764/19). Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №910/3232/22.

Підсумовуючи вище викладене, позивачем обрано спосіб захисту, який не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у справі.

Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) та від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).

Зважаючи на викладене, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товаристваз обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ" до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"" про визнання

неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" за період з 01.04.2023 по 14.06.2023 року, здійснене ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" та зобов`язання ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" за квітень 2023року в загальному обсязі 255 969,000 кВт - відпуск та 402,000 кВтгспоживання, травень 2023року в загальному обсязі 455 661,000 кВтг - відпуск та 381,000кВтг-споживання, а також 14 днів червня 2023року в загальному обсязі 191 928,000 кВтг - відпуск та 114,000 кВтг -споживання.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати з розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.05.2024.

Суддя С.О. Турчин